Проблема становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки в рамках загальнофілософських теорій від Античності до Відродження. Схеми та зразки середньовічної особистості як світоглядна основа для європейської цивілізації.

Відповідність філософії християнській ортодоксії середньовічної доби. Роль синергійного зв’язку індивідуального зусилля особистості творця з надлюдським даром в процесі становлення особистості як творчості. Обґрунтування змісту феномену творчості.

Розгляд природного і надприродного боку існування особистості. Теологічна інтерпретація "антропного принципу", можливість гармонізації доброчесності і щастя як вищого орієнтира на шляху морального самовдосконалення. Аналіз "феноменального" світу природи.

Дослідження проблеми цінності особистості в українській філософській думці з часів Київської Русі до сучасності. Аналіз ідей Г.С. Сковороди, П.Д. Юркевича, П. Копніна щодо цінності особистості. Огляд ґенези уявлень про творчу активність особистості.

Аналіз основних ідей праці В. Дільтея "Життя Шляєрмахера". Визначення впливу особистості, світогляду та філософської концепції Ф. Шляєрмахера на формування філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея. Оцінка кантівського безособового обов'язку людини.

В роботі досліджено сходження людини до особистості у свідомості суспільства, сучасне розуміння особистості в системі соціогуманітарного знання. Приділена увага розгляду взаємозв’язків категорій: "людина" – "індивід" – "індивідуальність" – "особистість".

Співвідношення душі, духу та духовності в дискурсі постмодернового соціокультурного поля України. Висвітлення релігійного-антропологічного погляду філософа В.Ф. Войно-Ясенецького. Концепція "духовної енергії" у трихотомічній основі людської сутності.

Розкрито філософські підходи античного світорозуміння щодо розкриття сутнісного змісту душі. На основі аналітичного огляду праць Платона та Аристотеля висвітлено перехід від метафізичного до фізичного, від безсмертного в смертне, від душі до психіки.

Огляд аксіологічних уявлень у західноєвропейській філософії раннього Нового часу. Аналіз аксіологічних ідей цього історичного періоду. Осмислення аксіологічних міркувань Ренесансу, скептичної філософії, раціональної філософії, сенсуалістичної філософії.

Аналіз поглядів Костельника-апологета. Україномовна література апологетичного спрямування в першій половині ХХ ст. Сім тематичних блоків "Християнської апологетики". Атеїзм як альтернативна форму релігії. Зміст поняття "матерія речовини та поля".

Блаженний Августин - один з найвеличніших отців Церкви. Дослідження і вивчення особистості богослова, його вчення. Створення першої цілісної системи християнської філософії. Згода віри і розуму. Онтологічне вчення про Бога, абстрактне буття людини.

Розробка проблеми "помилки" в рамках прагмадіалектичного підходу та концепції Вудса-Волтона. Розгляд поняття "помилка" в контексті норм, правил та принципів, характерних для певного виду діалогу. Помилка у прагмадіалектичному описі критичної дискусії.

Характеристика викладання логіки в духовних навчальних закладах України. Основні ознаки логічних поглядів О.М. Новицького. Застосування математичних позначень в роботі П.Д. Юркевича. Аналіз наукової спадщини професорів Київської духовної академії.

Герменевтика як наука про розуміння смислу мовленнєвих творів та мистецтво тлумачення, спрямоване на виявлення істинного смислу тексту. Важливий ресурс формування мовної особистості, яка володіє здатністю викладати свої думки в усній чи писемній формі.

Вивчення процесів самоорганізації в синергетиці на основі сприйняття і розвитку методологічних традицій та матеріалістичної діалектики. Дослідження відкритих та складних систем, до яких належать: людина та суспільство, публічна влада та держава.

Логічний позитивізм або логічний емпіризм (М. Шлік, Р. Карнап, Г. Райхенбах). Сцієнтичні напрями у зарубіжній філософії XX ст. (неопозитивізм та постпозитивізм). Відмінні риси релігійної філософії XX ст. - неотомізму, теософії, вчення "живої етики".

Контрактуалістська складова уявлень про суспільну угоду. Суть її легітимувально-обмежувального сенсу та органічного зв’язку з ідеєю прав людини. Інтеркультурний сенс в якості засади та непересічного способу існування форм суперечливого, кризового буття.

Аналіз тенденцій розуміння історії як фундаментального способу людського існування. Вивчення культурного, соціального й політичного досвіду людини ранньомодерної України. Здійснення рефлексії щодо природи історичного пізнання через філософські підходи.

Огляд філософії Г. Сковороди. Наявність великої кількості символів, антропологічної істини, акцентування на духовному житті людини на противагу її матеріальності. Феномен історії для мандрівного філософа. Християнські ідеали в творчості Г. Сковороди.

Висвітлення ключових світоглядних елементів у творчості Г. Сковороди, які стосуються тлумачення ролі та місця людини у соціумі як невід’ємного складника історичного процесу. Вплив історіософських ідей на формування різних царин інтелектуальної діяльності.

Дослідження екзистенціальної теології як культурологічного синтезу постекзистенціалістського мислення. Інтерпретація вторгнення класичного екзистенціалізму до сфери сучасного гуманітарного знання. Практика модернізації богослов'я релігійними мислителями.

Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі, що спирається, передусім, на фундаментальну онтологію Гайдеггера. Гуманітарно-антропологічна орієнтація екзистенціальної філософії. Аспекти американського, французького та "діалогічного" персоналізму.

Головні антропологічні виміри екзистенціальної філософії у контексті змісту таких напрямів цієї особистісно орієнтованої філософської течії, як екзистенціалізм, філософська антропологія та персоналізм. Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі.

Проведення комплексного аналізу трансформації сучасної масової культури через зміни комунікативного мережевого простору. Принцип незавершеності, дефрагментації, симуляції та активізації споживацьких інтенцій. Медіа-візуальні аспекти картини реальності.

Аналіз філософсько-освітнього змісту поняття "самореалізація особистості". Основні характеристики самореалізації особистості як цілі практичної освітньої діяльності. Соціокультурний та особистісний контекст упровадження самореалізації особистості.

Спільнота як етична субстанція, в якій особистість знаходить моральне задоволення. Знайомство з особливостями методологічних засад німецької історичної школи політекономії. Мораль і релігія як головні фактори духовного відтворення продуктивних сил.

Передумови розвитку моралі - гуманізація всіх сфер життя суспільства і людства загалом, стосунків між людьми і ставлення людини до природи, подолання глобальних загроз. Ігнорування законів існування і розвитку природи, таємниць буття людської особистості.

Аналіз сутності комунікації у науці. Характеристика форм наукової комунікації. Аналіз еволюції наукового журналу як засобу обміну інформацією. Дослідження особливостей функціонування новітніх систем наукових комунікацій в епоху інформатизації суспільства.

Поняття трансцендентного в некласичній філософії. Проблема трансцендентного у ХІХ–ХХ ст. Розроблення неокантіанської аксіології. Теорія пізнання як наука про трансцендентні цінності. Завдання трансцендентальної філософії. Феноменологія Е. Гуссерля.

Дослідження проблеми трансцендентного у неокантіанстві, феноменології, філософії життя та екзистенціалізмі. Розробка вчення про цінності як одну із форм прояву трансцендентного. Оцінка внеску Г. Ріккерта у розроблення неокантіанської аксіології.