Определение мировоззренческого ядра, содержащегося в этике, которое помогает понять основные политические, историко-культурные и даже религиозные воззрения К.Н. Леонтьева. Исследование нравственных исканий философа посредством "эсхатологической этики".

Мыслительная логика как инструмент познания окружающего мира. Понятие, высказывание и умозаключение как основные формы мышления. Характеристика основных видов логических операций. Изучение конъюнкции, дизъюнкции, отрицания, импликации и эквивалентности.

Характеристика основных проблем соотношения познания и практики. Анализ позиции философского агностицизма и гностицизма. Особенность изучения объективных форм мышления. Исследование относительной и абсолютной истины. Сущность верификации и фальсификации.

Характеристика сократовского поворота философствования от природы к человеку. Понятия морали, как главный предмет исследования. Существенный анализ специфики метода ведения диалога по Сократу. Особенность осуществления процесса познания и самопознания.

Изучения картин мира мыслителей древности. Особенность идей о генетическом единстве Вселенной. Сущность причин кризиса поздней античной науки. Анализ формирования механической системы мироздания. Характеристика принципов причинности и соответствия.

Характеристика основных точек зрений на природу образных представлений. Главная особенность рассмотрения под образом совокупности чувственных сигналов, изоморфных содержанию объекта-оригинала и субъективно переживаемых в качестве самого объекта.

Анализ выделения существенных периодов в трактовке бытия. Характеристика материалистического и идеалистического подходов существования. Особенность важнейших категорий и законов объективной реальности, существующей независимо от нашего сознания.

Особенность занятия по выживанию, сохранению и воспитанию комплексной возможности человека. Анализ закона развития потенциала деятельности. Формирование принципа диалектического созревания. Суть закономерного изменения материальных и идеальных объектов.

Религия как важнейший атрибут любого социума, сущность религиозности. Русская позиция по отношению к религии и религиозности. Идеи русских религиозных философов с позиции понятия веры. Утверждение о психологической потребности верить как природы человека.

Трактовка социальных явлений как несущих объективный смысл или идею. Познание смысла-ценности Бытия. Объективный смысл социального явления по С.Л. Франку, его связь с индивидуальными мотивами. Религиозная вера в понимании русских религиозных философов.

Анализ различения собственного и переносного значений. Характеристика наличия игры в неживой природе, мире растений и низших зверей. Появление новых движений в процессе дрессировки животных. Понимание сущности деятельности и ее соотношения с культурой.

Изучение конкретности научной истины. Определения частно-научных категорий. Характеристика гносеологических ошибок, связанных с отождествлением явления и сущности. Философский аспект существующего объяснения. Особенность взаимосвязи пространства и эфира.

Огляд використання брендів як символічних ресурсів для формування та підтримки особистісної індивідуальності, ідентичності. Роль особистісних брендів у сучасному інформаційному суспільстві. Побудова власного бренда шляхом підтримки позитивного іміджу.

Спрямованість особистісного зростання у добу постнекласики в бік здатності до трансформацій. Зміни специфіки зростання залежно від взаємоконфігурацій ідентифікування, автономізації, діалогування, практикування й кочування як модусів існування особистості.

Дослідження проблеми співвідношення особистісного та колективного у контексті творчого доробку відомого представника філософії персоналізму М. Бердяева. Характеристика поняття альтруїзму, що користується широким попитом у сучасному суспільствознавстві.

Гуманістична сутність культури як спосіб людського буття, що генерує індивідуально-особистісний сенс життя. Зміст поняття "соціальне буття культури" на підґрунті передбачуваного розуміння культури. Соціодинаміка культури, її індивідуальний розвиток.

Факт спорідненості підходів французького та данського мислителів до тлумачення філософських питань. Фізика Декарта в контексті антропологічних шукань філософії. Оригінальність та своєрідність позиції К’єркегора в тлумаченні індивідуальності мислителя.

Розгляд специфічних рис сучасного індивіда, його культури та духовності. Порівняльний аналіз характерних рис людини цивілізованого світу та зомбованої особи тоталітарного режиму. Редукування демократичних постмодерних моделей світосприйняття в Україні.

Самоідентичність як засіб вираження свідомості та етичного самоствердження відповідальної особистості. Визнання індивідуальної особистості іншими людьми як основа стійкої ідентичності. Здоровий глузд та самокритичність особистості, обмеження свободи.

Розробка моделі особистісно орієнтованої освіти. Визначення співвідношення вірогіднісного саморозвитку та керованого розвитку особистості в освітньому процесі. Основні детермінанти оптимізації розвитку особистісно орієнтованої освіти в Україні.

Сутність основних засад культурофілософського аналізу феномену особистості в соціокультурному просторі нинішнього суспільства. Специфіка сучасних трансформаційних процесів в українському освітньому середовищі. Характеристика перспектив розвитку освіти.

Сучасні підходи до розвитку співвідношення "особистість-інформація" в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Методологія оптимізації в системі "інформація-знання". Застосування соціальної інформації на теренах інформаційного суспільства.

Визначення філософського аспекту наукового терміну інтернетизації. Розгляд та характеристика умов процесу інформатизації освіти з точки зору кібернетичної теорії. Дослідження особливостей розвитку та саморозвитку особистості в процесі інтернетизації.

Дослідження проблеми становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки. Аналіз сутності та змісту ціннісної парадигми соціуму перехідного періоду. Складові сучасної концепції особистості як цінності громадянського суспільства.

Процеси становлення особистості як суб’єкта глобалізаційних процесів. Характер розгортання конфліктів як на глобальному, так і на особистісному рівнях. Особливості формування глобальної ідентичності особистості, з урахуванням національної специфіки.

Українська національна ідея та концепція особистісного буття Володимира Сабадухи. Аналіз української національної ідеї. Філософські засади та теоретичні передумови особистісної та безособистісної парадигм буття людини в історії філософії та культури.

Процеси самореалізації особистості в контексті духовної ситуації суспільства. Інтеграція філософських і релігійних уявлень про людину у концепції розвитку особистості на основі наукової інтерпретації положень світської та християнської антропології.

Аналітика теоантропологічних аспектів спілкування в концепції сучасного грецького богослова Яннараса з позицій співвідношення "особистість-спільнота". Інтерсуб’єктивний характер запропонованої ним моделі спілкування та відносин у християнській громаді.

Місце проблеми людини у філософії. Проблема налагодження гармонійних взаємозв'язків особистості та суспільства. Що таке особистість. Соціальні, культурні, моральні, естетичні, психологічні риси особистісті. Формування ціннісних орієнтацій особистості.

Дослідження проблеми становлення особистості як цінності в дискурсі соціально-філософської думки. Формування самостійної поведінки, яка неможлива без створення "приватних схем". Характеристика індивідуального бачення світу та відчуття себе мікрокосмосом.