Принципи творчої самодіяльності новітньої педагогіки та відродження положень сократо-платонівського підходу. Навчання як спільне дослідження: замість догматичного повідомлення і механічної рецепції готових результатів спільне проходження шляху відкриття.

Стратегії збереження довкілля і взаємозв’язок поміж екологією, економікою і новітніми технологіями. Дослідження питання розуміння культури й екологічних досліджень з питаннями розвитку науки. Значення філософії як надзвичайної форми суспільної свідомості.

Аналіз предмета екології та екологічної футурології. Розгляд принципу трандисціплінарності. Стратегія збереження довкілля. З’ясування взаємозв’язку поміж екологією, економікою та новітніми технологіями. Зв’язок культури й екології з розвитком науки.

Ознайомлення з біографією Рене Декарта - засновника сучасної науки. Характеристика особливостей поняття антитрадиціоналізму, як основи філософії Декарта. Дослідження принципу універсального сумніву. Ознайомлення з основними правилами методу Декарта.

Принцип участия как новая теоретик-опознавательная парадигма. Дельфи и краудсорсинг: коллективы как системы сбора и обработки информации. От краудсорсинга и Дельфи к гражданской науке и делиберативному форсайту. Сильная и слабая версии принципа участия

Рассмотрение Рене Декарта как отца современной философии. Биографические факты из жизни философа и его жизненный путь. Рассуждение о методе справедливого ведения разума и поиска истины в науках. Дуализм души и тела как основа мировоззрения Декарта.

Аналіз розгляду світу хаосом вже не як впорядкований Космос, а як Хаосмос або навіть Хаос. Виділення основних форм вираження поняття хаотичного в мистецтві: "творчий" Хаос як буйство креативних сил і "фінальний" Хаос як максимум ентропійних тенденцій.

Холізм як принцип постнеокласичної філософії історії. Необхідність глобального синтезу на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу і метатеорії в історичних дослідженнях. Прагнення постнеокласиків до цілісного бачення історичної реальності.

Соціально-політичні ідеї Ю. Мьозера і А. Мюллера, їх уявлення про принцип гармонізації соціальних елементів. Ідеї фундаторів німецького консерватизму і його ключові ідеї державного устрою як концептуальна основа формування федеративно-юнкерської імперії.

Багато ознак (соціальних, політичних, ідеологічних, релігіозних, етнічних та інших) розділяють громадян на групи зі своїми інтересами. Висвітлено принципи гуманізму та толерантності у філософсько-освітніх поглядах українських діячів першої половини ХХ ст.

Дослідження принципів дзен-буддизму у філософії японського мислителя дзен Дoґена Кіґена на матеріалах його філософсько-релігійного трактату-антології “Сьoбoґендзo”. З’ясування особливостей тлумачення мислителями центральних понять буддійської філософії.

Культурно-історична цінність принципів дидактики, їх генезис в Античності, Середньовіччі, Новому часі та в сучасності. Основні конституанти трансформації принципів дидактики. Аналіз досліджень історико-філософської рефлексії навчання і виховання.

Аналізується, що постмодернізм має виражену тенденцію поширення в освітніх системах, є фрагментарним фоном усієї інноваційної діяльності суб'єктів освіти, подає споживчу настанову. Визначені механізми перетворення пізнавальної активності в споживчу.

Аналіз реалізації Платоном ідеї ідеальної держави побудованої на принципах справедливості. Відвідування філософом сицилійських тиранів. Загроза фізичної загибелі мислителя. Розвиток його відносин з диктаторами головного грецького міста Сицилії - Сіракуз.

Зразок ідеальної держави мислителя Платона, побудованої на принципах справедливості. Відносини філософа з сицилійськими тиранами. Досвід, що здобув Платон у поїздках до головного грецького міста Сицилії – Сіракуз, його відображення в наукових працях.

Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.

Дослідження принципів соціального програмування та конструювання в просторі глобальних інформаційних мереж. Обґрунтування ідеї можливості маніпулювання суспільною свідомістю за допомогою методів розподілених паралельних обчислень та алгоритмів К. Петрі.

Виды познавательной и творческой деятельности. Понятие, признаки и предмет науки, её отличительные черты от других способов изучения мира. Организация знаний на основании их обоснованности и доказанности. Интерпретация эмпирического материала паранаукой.

Рассмотрение характеристик принципа. Определение Вселенной предельным уровнем природы и суперобъектом научного познания. Исследование содержания принципов современной космологии. Оценка мировоззренческого содержания принципов научного познания Вселенной.

Общая характеристика и гуманистическая мысль эпохи Возрождения. Сравнительный анализ философских учений эпохи Возрождения и Реформации. Гелиоцентрическая система мира Коперника. Учение Кузанского о безграничности космоса. Натурфилософия Джордано Бруно.

Место гуманизма в философии Эпохи Возрождения. Особенности Возрождения и Реформации. Ценность человека в связи с его деятельностью и заслугами. Содержание преобразований в области философской мысли, их роль в развитии буржуазных национальных государств.

Диалектика - учение о закономерных связях, становлении, развитии бытия и познания. Роль искусства вести беседу и спор в жизни человека. Диалектическое мышление как реальный познавательно-творческий процесс. Рассмотрение философской теории о диалектике.

Определение диалектики с точки зрения современной философии. Принцип развития, материального единства мира, детерминизма, всеобщей взаимной связи и их место в материалистической диалектике. Виды причинно-следственных связей. Прямые и обратные связи.

Отличительные черты духовной атмосферы Ренессанса. Общая характеристика гуманистической мысли эпохи Возрождения. Философские взгляды и политический реализм Макиавелли. Учение Кузанского о безграничности космоса. Гелиоцентрическая система мира Коперника.

Рассмотрение проблемы обоснования научной методологии из здравого смысла, образующего законодательство человеческого разума. Прагматические принципы разума и когнитивные установки, которые выступают для научного исследования в роли базисных положений.

Русская философская мысль в конце ХVIII - первой четверти ХIХ в. Н.М. Карамзин – мыслитель, чьи труды способствовали становлению гражданского самосознания русского общества. "Записка о древней и новой России в ее политическом и гражданском отношениях".

Общая характеристика философии стоиков. Влияние русской философии на развитие российского менталитета. Социальные проблемы развития науки и техники. Аксиология современного общества. Принципы скептицизма в жизни человека. Идеи стоической логики и этики.

Онтологические принципы мироздания. Современная физика в создании идеального мира. Формы бытия элементарных частиц, физических полей и сложных структур. Диалектическое осмысление природы и реальности. Концепция становления вечности, предела и структуры.

Философский анализ приоритетов и ценностей декабристского движения в России. Исследование предложенных декабристами путей преобразований в социальной сфере, а также их личных действий по изменению жизни людей к лучшему. Роль морали в жизни общества.

Анализ природы времени и взаимосвязь человека и времени с кантианских (И. Кант) позиций с учетом современного физического знания. Человек как нравственное и свободное существо, личность. Сравнение классического и постмодернистского понимания времени.