Трансформація політичної системи суспільства в умовах гібридної війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРАЦІ І ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ І НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДИСЕРТАЦІЯ

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ

23.00.02 - політичні інститути та процеси

(052 - Політичні науки)

КРУТІЙ ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Київ - 2018

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук (доктора філософії)

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело __________________________ В.О. Крутій

Науковий керівник: СМОЛЯНЮК Володимир Федорович, доктор політичних наук, професор

АНОТАЦІЯ

Крутій В.О. Трансформація політичної системи суспільства в умовах гібридної війни. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» (052 - Політичні науки). - Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київ, 2018.

Обґрунтування вибору теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення трансформації політичної системи суспільства в умовах гібридної війни. Політична система суспільства була й залишається головним інструментом реалізації поточних та стратегічних прагнень владних суб'єктів, полем їх активної взаємодії з соціальними групами, окремими громадянами, закордонням. При цьому держава традиційно вважається ключовим складником політичної системи, визначаючи її базові характеристики. Характер трансформації політичної системи залежить як від владних традицій суспільства, так і конкретно-історичних умов їхнього прояву. Демократична трансформація диктується легітимним оновленням органів влади, конкуренцією політичних еліт, пропозицією нових політичних перспектив тощо. За авторитарних (тоталітарних) режимів трансформації політичної системи пов'язані насамперед зі зміною державного керівництва.

Трансформації політичної системи суттєво прискорюються в умовах воєнного часу. Країна, залучена у наступальні (оборонні) бойові дії, постає перед необхідністю створення додаткових органів воєнно-політичного управління, нових збройних формувань, широких форматів владно-суспільної взаємодії, а також входження до воєнно-політичних коаліцій на чолі з найбільш впливовими державами. Досягти цього неможливо без масштабної трансформації політичної системи, її пристосування під потреби війни.

Нових акцентів у трансформацію політичних систем внесла гібридна війна як принципово інший різновид силової взаємодії політичних суб'єктів, де збройна боротьба розглядається лише як «один із» способів досягнення стратегічних цілей. Розширення простору боротьби шляхом активних різнорівневих та різнопланових впливів на противника (дипломатичних, інформаційних, соціально-психологічних, економічних, енергетичних, міграційних, терористичних та інших), які за своєю інтенсивністю та наслідками не поступаються воєнним діям, ставить політичні системи перед необхідністю швидких трансформацій (включно з елементами державно-управлінської імпровізації) з метою досягнення цілей війни.

Окупація Росією частини української території (АР Крим та м. Севастополя), розв'язання воєнної агресії на Сході України, намагання РФ зруйнувати єдність демократичного світу, підірвати основи міжнародної безпеки та міжнародного права, уможливити безкарне застосування сили на міжнародній арені здійснюються на основі насамперед технологій гібридної війни, в перебіг якої з різим ступенем інтенсивності вже залучено низку держав Європи, Азії, Америки, Африки, а також міжнародні організації.

Опираючись на концепт «суверенної демократії» та втіливши в життя суперпрезиденціалізм як форму державного правління, РФ цілеспрямовано трансформувала власну політичну систему до вигляду, необхідного для досягнення цілей ініціативно розпочатої гібридної війни проти України (здійснюваної у повному обсязі) та держав Заходу (здійснюваної фрагментарно). Це змусило Україну й інші демократичні країни розпочати складні трансформації своїх політичних систем з метою ефективної протидії російським гібридним впливам, відновлення міжнародної безпеки, базованої на цінностях права, добросусідства й співробітництва між державами і народами.

У працях О.Бабкіної, В.Бебика, В.Гапоненко, В.Горбатенка, І.Гороховського, Г.Зеленько, О.Категоренка, В.Кафарського, І.Кресіної, А.Кудряченка, В.Масича, Ю.Мацієвського, П.Мироненка, М.Михальченка, І.Оніщенко, Є.Перегуди, Т.Пояркової, М.Примуша, А.Романюка, Ф.Рудича, В.Солдатенка, О.Стойко, Т.Ткаченко, Н.Хоми, інших вітчизняних дослідників розглянуті головні якісні характеристики становлення та розвитку політичних систем, у тому числі в нових незалежних державах. У роботах М.Гончара, В.Горбуліна, О.Деменка, Є.Дикого, В.Дубова, О.Литвиненка, В.Мандрагелі, Б.Парахонського, М.Розумного, Л.Смоли, В.Смолянюка, М.Требіна, Г.Яворської окреслена проблематика гібридної війни в контексті визначення її сутності, змісту, спрямованості, цільового призначення, а також специфіки розгортання та перебігу. Відомими є наукові розробки Р.Глена, Ф.Каппена, Р.Ньюсона, Дж. Шерра, Ф.Хофмана, що розкривають погляди західних фахівців щодо гібридних війн. За необхідності враховуються відповідні напрацювання російських авторів (Є.Месснера, А.Гілєва, І.Попова, А.Савінкіна, В.Герасімова). Разом з тим, робіт, у яких розглядається трансформація політичних систем під впливом гібридної війни, поки що обмаль.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідної теми Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення «Методика розрахунку показників соціальної безпеки» (номер державної реєстрації 0214U008250). Тема дисертації затверджена Вченою радою інституту (протокол від 21.11.2012 р. № 11).

Мета і завдання дослідження. З урахуванням глибини розробки проблеми, у дисертаційному дослідженні ставиться за мету визначення якісних особливостей трансформації політичних систем сучасних суспільств в умовах гібридної війни, деталізація змін у політичних системах Російської Федерації та України напередодні та під час гібридної війни, де РФ постала як держава-агресор, а Україна - як держава, що змушена у збройний спосіб захищати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Зазначена мета зумовила реалізацію таких завдань:

- обґрунтувати на основі аналізу сучасних «суспільств ризику» необхідність вироблення нових наукових підходів щодо дослідження причин трансформацій політичних систем в умовах гібридної війни;

- довести складність концептуалізації гібридної війни як нового етапу конфліктної (збройно-силової) взаємодії політичних суб'єктів;

– дослідити трансформацію політичної системи в умовах гібридної війни з позицій синергетики (з урахуванням характеристик та процесів відкритості, нелінійності, дисипативності, ентропії, гетеростазу, локалізації, продукування структур-атракторів);

- проаналізувати трансформаційні процеси в основних підсистемах політичної системи суспільства (інституційній, нормативній, функціональній, комунікативній, духовно-культурній);

- довести цілеспрямовану трансформацію політичної системи Російської Федерації до вигляду, що уможливив реалізацію концепту гібридної війни проти України та інших демократичних держав;

- виявити особливості трансформації політичної системи України, змушеної протистояти російському різновиду гібридної війни з метою збереження суверенітету, державно-політичної незалежності та відновлення територіальної цілісності.

Об'єкт дослідження - зміни у політичній системі суспільства в умовах воєнних впливів.

Предмет дослідження - трансформація політичної системи суспільства в умовах гібридної війни.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є загальнонаукові методи, що утворюють інструментальний каркас дослідження (історичний, соціологічний, структурно-функціональний, системний, інституційний, соціально-психологічний, діяльнісний, аксіологічний, а також аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, моделювання, систематизація, класифікація, типологізація тощо). Історично-порівняльний метод дав змогу визначити спільне й відмінне у війнах індустріальної та постіндустріальної епохи, до яких відноситься гібридна війна. Логіко-семантичний підхід дав змогу проаналізувати понятійно-категоріальний апарат гібридної війни та трансформації політичних систем. На основі інституційного методу визначено логіку та особливості трансформації політичних систем в умовах гібридної війни. Синергетичний метод дозволив розглядати трансформацію політичних систем в умовах гібридної війни як складний нерівноважний процес, у якому рівні шанси на об'єктивацію мають як конструктивно-самоорганізаційні, так і деструктивно-руйнівні тенденції, коли чергуються фази стабільності-нестабільності, творення-розпаду, порядку-хаосу. Кореляційний аналіз дозволив виявити прямий зв'язок між форматом гібридної війни та інтенсивністю і спрямованістю змін політичних систем. Оцінка перспектив впливу гібридної війни на політичні системи суспільств здійснювалась за допомогою аналітико-прогностичного методу.

Для з'ясування прикладних аспектів трансформації політичних систем в умовах гібридної війни використовувалися методи аналізу конкретного випадку, контент-аналіз, інтент-аналіз, використання статистичних даних, експертні оцінки тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є спробою визначення трансформаційних аспектів розвитку політичної системи суспільства в умовах гібридної війни, у тому числі в дихотомічному розмежуванні «наступ (напад) РФ - захист (оборона) України».

Уперше:

- комплексно проаналізовано трансформаційні процеси в основних підсистемах політичної системи суспільства в умовах гібридної війни: інституційній (створення нових органів воєнно-політичного управління, прискорений розвиток воєнної організації держави / сектору безпеки і оборони, поглиблення міжнародного воєнно-політичного партнерства), нормативній (оновлення законодавства з питань національної безпеки і оборони), функціональній (розширення законодавчо визначених обов'язків держави у сфері національної безпеки і оборони, мобілізація державних і суспільних можливостей на виконання завдань війни), комунікативній (пошук нових форматів взаємодії елементів політичної системи між собою, із зовнішнім середовищем та з громадянським суспільством), духовно-культурній (активізація діяльності мас-медійних, культурно-мистецьких та освітніх установ, формування ними героїко-патріотичних, визвольних, переможних складників суспільної свідомості, здатних забезпечити духовне піднесення нації з метою перемоги у війні);

- розглянуто трансформацію політичної системи РФ на етапі підготовки й реалізації гібридної війни проти України та інших демократичних держав. На основі реалізації концепту «суверенної демократії» в російській політичній системі створено умови довготривалого (з 2000 р.) утримання політичної влади вузьким колом політичних суб'єктів, ствердження суперпрезиденціалізму як форми державного правління, необхідної для практичного втілення неоімперських великодержавних стратегій Росії шляхом ініціювання гібридних війн;

- деталізовано трансформацію політичної системи України, поставленої перед необхідністю збройним шляхом (оборонним у структурі гібридної війни) зберегти суверенітет, державно-політичну незалежність, відновити територіальну цілісність, ініціювати питання щодо створення нових дієздатних систем міжнародної безпеки.

Уточнено:

- методологічні основи дослідження трансформацій політичних систем на основі виявлення прямих кореляційних зв'язків між їх структурно-функціональною досконалістю та спроможністю забезпечувати достатній рівень національної безпеки і оборони. Доведено гносеологічну продуктивність трактування гібридної війни як механізму цілеспрямованого продукування викликів, загроз і небезпек (ризиків), спрямованих проти політичної системи ворожої країни;

- синергетичне пояснення сутності гібридної війни, яка для нападаючої сторони полягає у досягненні дисбалансу політичної системи країни-ворога за рахунок цілеспрямованих дисипативних впливів з метою посилення її ентропійних характеристик. За таких умов у системі каталізуються деструктивні внутрішні зміни (посилюються флуктуації, послаблюються та руйнуються зв'язки між системними елементами). Як наслідок, зростає їх хаотизація з одночасною втратою життєздатності. Політична система суспільства, яке програло війну, або спотворюється до примітивного різновиду, здатного виконувати найпростіші функції, нав'язані ззовні, або взагалі припиняє своє існування;

– підходи щодо сприйняття ХХ століття як часового інтервалу, упродовж якого склались передумови інтеграції окремих технологій гібридного впливу на противника, відомих з попередніх історичних епох, у цільний концепт гібридної війни, який передбачає комбіноване застосування збройних та інших засобів послаблення або знищення супротивної політичної системи.

Отримали подальший розвиток:

- розуміння спрямованості розвитку політичних систем в умовах демократичного та авторитарного політичних режимів, що передбачає або розподіл та децентралізацію політичної влади, або ж її надмірну концентрацію в руках правлячого суб'єкта. У першому випадку політичне рішення про початок війни (включно з її гібридним різновидом) є складно досяжним політичним завданням, яке передбачає досягнення консенсусу правлячих сил, у другому - залежить від одноосібного рішення глави держави, не обмеженого у своїх діях опозиційними складниками політичної системи;

- усвідомлення вад та ризиків процесу становлення політичної системи України, її невідповідності конституційним нормативам, що пояснюється тривалим існуванням непотизму, клієнтелізму, неформальних домовленостей, корупційних зловживань у діяльності політичних сил. Наслідком такого становища стали втрати України (людські, територіальні, економічні та ін.) за результатами «гібридного наступу» РФ у 2014 р.;

- сприйняття громадянського суспільства як резерву стійкості політичної системи суспільства (держави як її ключового елемента), яке за умов гібридної війни здатне продукувати власні безпекові й оборонні інститути, посилюючи загальносистемний потенціал або ж компенсуючи його вади й недоліки.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів обумовлене сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки, практичні пропозиції можуть бути застосовані:

у науково-дослідній та аналітичній діяльності - для подальшого осмислення сутності гібридної війни, її впливу на політичні системи (держави), причинно-наслідкових зв'язків між воєнною та іншими суспільними сферами;

у законотворчій та політичній діяльності - як теоретичний матеріал для підготовки та прийняття нормативно-правових актів з питань воєнної політики України, національної безпеки, міжнародного воєнного співробітництва, а також для формування науково-обґрунтованої позиції політичних суб'єктів з вищеозначених проблем;

у навчальному процесі вищої школи - при розробці навчальних програм, спеціальних курсів та навчальних дисциплін з воєнно-політичної проблематики, у підготовці дидактичних матеріалів з політології, національної безпеки, теорії міжнародних відносин, державного управління, воєнної стратегії.

Ключові слова: політична система суспільства, держава, трансформація, громадянське суспільство, воєнна політика, національна безпека, загрози і небезпеки, гібридна війна, наступальна складова гібридної війни, оборонна діяльність у гібридній війні, синергетика, воєнна організація держави, сектор безпеки і оборони.

ABSTRACT (SUMMARY)

Krutij V. Transformation of the political system of society in conditions of hybrid war. - Qualifying scientific work on he rights of manuscripts.

The Political Science PhD dissertation - Institute of labor and employment of population of the Ministry of social policy of Ukraine and NAS of Ukraine, Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2018.

The topicality of the research due to the need for a theoretical understanding of the transformation of the political system of society in the context of the hybrid war, in particular its Russian variant, directed against Ukraine and other democratic states.

The political system of society has been and remains the main instrument of realization of current and strategic aspirations of power subjects, a field of their active interaction with social groups, individual citizens, and abroad. At the same time, the state is traditionally considered a key component of the political system, which defines its general characteristics. The nature of the transformation of the political system depends on both the power traditions of society and the concrete historical conditions of their manifestation. Democratic transformation is dictated by the legitimate renewal of the authorities, the competition of political elites, the proposal of new political perspectives, etc. Under the authoritarian (totalitarian) regimes of the transformation of the political system are primarily connected with the change of state leadership.

Transformation of the political system is significantly accelerated in the conditions of wartime. A country involved in offensive (defensive) military action faces the need to create additional bodies of military-political control, new armed formations, expanded formats of power and social interaction, as well as expanded military-political coalitions. It is impossible to achieve this without a large-scale transformation of the political system, its adaptation to the needs of the war.

The new emphasis on the transformation of political systems has been made by the hybrid war as a fundamentally different kind of power interaction between political actors, where armed struggle is seen only as «one of» the ways to achieve strategic goals. Expansion of the space of struggle through active multilevel and diverse influences on the opponent (diplomatic, informational, socio-psychological, economic, energy, migration, terrorist, etc.), which, by their intensity and consequences, do not yield to military actions, puts political systems in the face of the need for rapid transformations (including elements of state-management improvisation) in order to achieve the objectives of the war.

Russia's occupation of part of the Ukrainian territory (Crimea and Sevastopol), the military aggression in the East of Ukraine, attempts by the Russian Federation to destroy the unity of the democratic world, undermine the foundations of international security and international law, enable the use of force on the international arena through impunity, primarily on the basis of technology hybrid war, in the course of which a number of states of Europe, Asia, North America, Africa, as well as international organizations have already been involved with the severity of the intensity.

Relying on the concept of «sovereign democracy» and implementing superpresidentialism as a form of government, the RF purposefully transformed its political system to the form necessary for the achievement of the goals initiated by the hybrid war against Ukraine (fully implemented) and the Western powers (carried out fragmentarily). This forced Ukraine and other democratic countries to begin complex transformations of their political systems in order to effectively counteract Russian hybrid influences, restore international security based on the values ??of law, good-neighborliness and cooperation between states and peoples.

At the same time, scientific research, which examines the impact of the hybrid war on political systems and the main directions of their transformations, is still scarce. It stimulates the preparation of new works that have to reveal in more detail the direct and reciprocal links between the political system of society and the hybrid war.

The aim of the dissertation is to determine the qualitative features of the transformation of the political systems of modern societies in a hybrid war, the details of changes in the political systems of the Russian Federation and Ukraine before and during the hybrid war, where the RF arose as an aggressor state, and Ukraine as a state forced to an armed way to protect sovereignty, independence and territorial integrity. The mentioned aim provided for the fulfillment of the following objectives:

– to substantiate on the basis of the analysis of modern "risk societies" the necessity of developing new scientific approaches to study the causes of the transformations of political systems in a hybrid war;

– to prove the complexity of the conceptualization of the hybrid war as a new stage of conflict (armed forces) interaction of political actors;

– to investigate the transformation of the political system in the conditions of the hybrid war from the standpoint of synergetics (taking into account the characteristics and processes of openness, nonlinearity, dissipativeness, entropy, heterostasis, localization, production of attracting structures);

– to analyze transformational processes in the main subsystems of the political system of society (institutional, normative, functional, communicative, spiritual and cultural);

– to bring the purposeful transformation of the political system of the Russian Federation to a view that made it possible to implement the concept of a hybrid war against Ukraine and other democratic states;

– to identify the peculiarities of the transformation of the political system of Ukraine, forced to resist the Russian variant of the hybrid war in order to preserve sovereignty, state-political independence and restoration of territorial integrity.

The object of the study is changes in the political system of society in the context of military influences.

The subject of the research is transformation of the political system of society in a hybrid war.

Methodological bases for the research. Theoretical and methodological basis of the dissertation are general scientific methods that form the instrumental framework of the research (historical, sociological, structural-functional, systemic, institutional, socio-psychological, activity, axiological, as well as analysis and synthesis, induction and deduction, abstraction and specification , modeling, systematization, classification, typology, etc.). The historical-comparative method made it possible to determine the common and different in the wars of the industrial and post-industrial era, which include the hybrid war. The logic-semantic approach enabled us to analyze the concept-categorical apparatus of the hybrid war and the transformation of political systems. On the basis of the institutional method, the logic and peculiarities of the transformation of political systems in a hybrid war have been determined. The synergetic method allowed to consider the transformation of political systems in a hybrid war as a complex non-equilibrium process, in which the level of objectivization chances are both constructive-self-organizing and destructive tendencies, when alternating phases of stability-instability, creation-decay, order-chaos. Correlation analysis has revealed a direct relationship between the format of the hybrid war and the intensity and direction of change in political systems. The estimation of the prospects of the influence of the hybrid war on the political systems of societies was carried out with the help of the analytical-forecasting method.

In order to find out the applied aspects of the transformation of political systems in hybrid warfare, methods of case analysis, content analysis, introspection, use of statistical data, expert assessments were used.

The scientific novelty of the obtained results is determined by the choice of the topic of the dissertation, the formulation of the goal and objectives of the study, as well as the general problem, which has not been studied in the proposed epistemological format. The dissertation is one of the first attempts to define the transformational aspects of the development of the political system of society in a hybrid war in the dichotomous delineation of the «offensive (attack) of the Russian Federation - defense of Ukraine».

In the process of research we obtained the results the novelty of which is characterized by the following statements:

for the first time:

– the transformational processes in the main subsystems of the political system of society in the context of hybrid war are analyzed in a complex way: institutional (creation of new military-political authorities, accelerated development of the military organization of the state / security and defense sector, deepening of the international military-political partnership), normative (updating of legislation on issues national security and defense), functional (implementation of legally defined responsibilities in the field of national security and defense, mobilization of states their and public opportunities to fulfill the tasks of the war), communicative (search of new formats of interaction between elements of the political system among themselves, with the external environment and with civil society), spiritual and cultural (activization of mass media, cultural and artistic and educational institutions, formation of their heroic-patriotic, liberation, victorious components of social consciousness , able to provide the spiritual uplift of the nation in order to win the war)

– considered the transformation of the political system of Russia at the stage of preparation and implementation of the hybrid war against Ukraine and other democratic states. On the basis of the implementation of the concept of "sovereign democracy" in the Russian political system created conditions for a long-term (since 2000) the maintenance of power by a narrow circle of political actors, its unlimited concentration, the assertion of superpresidentialism as a form of government, necessary for the practical implementation of the neo-imperial great-power strategies of Russia through initiation of hybrid wars;

– detailing the transformation of the political system of Ukraine, set against the need for an armed (defensive in the structure of the hybrid war) to maintain sovereignty, state and political independence, restore territorial integrity, initiate the issue of creating new capable international security systems

this research clarified:

– the methodological foundations of the study of transformations of political systems on the basis of revealing direct correlations between their structural and functional excellence and the ability to provide a sufficient level of national security and defense. The epistemological productivity of interpreting the hybrid war as a mechanism for purposeful production of challenges, threats and dangers (risks) directed against the political system of the enemy country is proved;

– a synergistic explanation of the goal of the hybrid war is proposed, which for the attacking party is to achieve an imbalance of the political system of the enemy country through deliberate dissipative influences in order to enhance its entropy characteristics. Under these conditions, destructive internal changes are catalyzed in the system (fluctuations are intensified, the links between system elements weaken and collapse). As a result, their chaotics grow with simultaneous loss of viability. The political system of a society that lost the war or is distorted to a primitive species capable of performing the simplest functions imposed from the outside, or ceases to exist at all;

– approaches to the perception of the twentieth century as a time interval during which the preconditions for integrating certain technologies of hybrid influence on the enemy, known from previous historical epochs, into the whole concept of a hybrid war, which involves the combined use of armed and unarmed means of weakening or destroying the opposite political system, formed;

this research further added on to:

– an understanding of the direction of the development of political systems in a democratic and authoritarian political regimes. In the first case, the political decision on the beginning of the war (including its hybrid variety) is a difficult political task that involves the consensus of the majority of the ruling political forces; in the second case, it depends on the sole decision of the head of state, not limited in its actions by the opposition elements of the political system;

– awareness of the defects and risks of the process of formation of the political system of Ukraine, its non-compliance with constitutional norms, which is explained by the prolonged existence of neo-positivism, clientelemosis, informal arrangements, corruption abuses in the activities of political forces. The consequence of this situation was the loss of Ukraine (human, territorial, economic, etc.) as a result of the "hybrid offensive" of the Russian Federation in 2014;

– the perception of civil society as a reserve of the stability of the political system of society (the state as its key element), which, in the conditions of a hybrid war, is capable of producing its own security and defense institutions, strengthening the system-wide potential or compensating for its defects and disadvantages.

The theoretical and practical significance of the results obtained is due to a set of provisions that specify the scientific novelty. The scientific positions, conclusions, practical suggestions, formulated in the dissertation can be applied:

in research and analytical activities - for further understanding of the essence of the hybrid war, its influence on political systems (states), understanding of causal relationships between military and other social spheres in the conditions of their «hybrid» interaction;

in lawmaking and political activity - as a theoretical material for the preparation and adoption of normative legal acts on the issues of military policy of Ukraine, national security, international military cooperation, as well as for the formation of scientifically grounded position of political actors on the above-mentioned problems;

in the educational process of higher education - in the development of curricula, special courses and educational disciplines on military-political issues, in the preparation of didactic materials on political science, national security, the theory of international relations, public administration, military strategy.

Key words: political system of society, state, transformation, civil society, military policy, national security, threats and dangers, hybrid war, offensive component of hybrid warfare, defense activity in the hybrid war, synergetics, military organization of the state, security and defense sector.

З М І С Т

система політичний війна гібридний

ВСТУП

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження

політичних систем: традиції та інновації

1.1 Якісні характеристики політичних систем та особливості

їх наукового висвітлення

1.2 Методологічний базис дослідження політичних систем

1.3 Причини трансформацій політичних систем: безпековий підхід

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Гібридна війна як чинник трансформації

політичних систем

2.1.Гібридна війна: складність концептуалізації

2.2.Витоки гібридних війн: досвід ХХ століття

2.3 Синергетична парадигма дослідження гібридних впливів на

політичні системи

2.4 Гібридна війна та базові трансформаційні процеси у

політичній системі суспільства

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Політичні системи РФ та України: трансформаційні співвідношення в умовах гібридної війни

3.1 Гібридна війна та політична система: російський досвід

агресивної трансформації

3.2 Політична система незалежної України: вади і ризики

3.3 Політична система України у просторі гібридної війни:

спрямованість оборонних трансформацій

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Обґрунтування вибору теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення трансформації політичної системи суспільства в умовах гібридної війни. Політична система суспільства була й залишається головним інструментом реалізації поточних та стратегічних прагнень владних суб'єктів, полем їх активної взаємодії з соціальними групами, окремими громадянами, закордонням. При цьому держава традиційно вважається ключовим складником політичної системи, що визначає її загальні характеристики. Характер трансформації політичної системи залежить як від владних традицій суспільства, так і конкретно-історичних умов їхнього прояву. Демократична трансформація диктується легітимним оновленням органів влади, конкуренцією політичних еліт, пропозицією нових політичних перспектив тощо. За авторитарних (тоталітарних) режимів трансформації політичної системи пов'язані насамперед зі зміною державного керівництва. Трансформації політичної системи суттєво прискорюються в умовах воєнного часу. Країна, залучена у наступальні (оборонні) бойові дії, постає перед необхідністю створення додаткових органів воєнно-політичного управління, нових збройних формувань, широких форматів владно-суспільної взаємодії, а також входження до воєнно-політичних коаліцій на чолі з найбільш впливовими державами. Досягти цього неможливо без масштабної трансформації політичної системи, її пристосування під потреби війни.

Нових акцентів у трансформацію політичних систем внесла гібридна війна як принципово інший різновид силової взаємодії політичних суб'єктів, де збройна боротьба розглядається лише як «один із» способів досягнення стратегічних цілей. Розширення простору боротьби шляхом активних різнорівневих та різнопланових впливів на противника (дипломатичних, інформаційних, соціально-психологічних, економічних, енергетичних, міграційних, терористичних та інших), які за своєю інтенсивністю та наслідками не поступаються воєнним діям, ставить політичні системи перед необхідністю швидких трансформацій (включно з елементами державно-управлінської імпровізації) з метою досягнення цілей війни.

Окупація Росією частини української території (АР Крим та м. Севастополя), розв'язання воєнної агресії на Сході України, намагання РФ зруйнувати єдність демократичного світу, підірвати основи міжнародної безпеки та міжнародного права, уможливити безкарне застосування сили на міжнародній арені здійснюються на основі насамперед технологій гібридної війни, в перебіг якої з різим ступенем інтенсивності вже залучено низку держав Європи, Азії, Північної Америки, Африки, а також міжнародні організації.

Опираючись на концепт «суверенної демократії» та втіливши в життя суперпрезиденціалізм як форму державного правління, РФ цілеспрямовано трансформувала власну політичну систему до вигляду, необхідного для досягнення цілей ініціативно розпочатої гібридної війни проти України (здійснюваної у повному обсязі) та держав Заходу (здійснюваної фрагментарно). Це змусило Україну й інші демократичні країни розпочати складні трансформації своїх політичних систем з метою ефективної протидії російським гібридним впливам, відновлення міжнародної безпеки, базованої на цінностях права, добросусідства й співробітництва між державами і народами.

У працях О.Бабкіної, В.Бебика, В.Гапоненко, В.Горбатенка, І.Гороховського, Г.Зеленько, О.Категоренка, В.Кафарського, І.Кресіної, А.Кудряченка, В.Масича, Ю.Мацієвського, П.Мироненка, М.Михальченка, І.Оніщенко, Є.Перегуди, Т.Пояркової, М.Примуша, А.Романюка, Ф.Рудича, В.Солдатенка, О.Стойко, Т.Ткаченко, Н.Хоми, інших вітчизняних дослідників розглянуті головні якісні характеристики становлення та розвитку політичних систем, у тому числі в нових незалежних державах. У роботах М.Гончара, В.Горбуліна, О.Деменка, Є.Дикого, В.Дубова, О.Литвиненка, В.Мандрагелі, Б.Парахонського, М.Розумного, Л.Смоли, В.Смолянюка, М.Требіна, Г.Яворської окреслена проблематика гібридної війни в контексті визначення її сутності, змісту, спрямованості, цільового призначення, а також специфіки розгортання та перебігу. Відомими є наукові розробки Р.Глена, Ф.Каппена, Р.Ньюсона, Дж. Шерра, Ф.Хофмана, що розкривають погляди західних фахівців щодо гібридних війн. За необхідності враховуються відповідні напрацювання російських авторів (Є.Месснера, А.Гілєва, І.Попова, А.Савінкіна, В.Герасімова). Разом з тим, робіт, у яких розглядається трансформація політичних систем під впливом гібридної війни, поки що обмаль.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідної теми Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення «Методика розрахунку показників соціальної безпеки» (номер державної реєстрації 0214U008250). Тема дисертації затверджена Вченою радою інституту (протокол від 21.11.2012 р. № 11).

Мета і завдання дослідження. З урахуванням глибини розробки проблеми, у дисертаційному дослідженні ставиться за мету визначення якісних особливостей трансформації політичних систем сучасних суспільств в умовах гібридної війни, деталізація змін у політичних системах Російської Федерації та України напередодні та під час гібридної війни, де РФ постала як держава-агресор, а Україна - як держава, що змушена у збройний спосіб захищати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Зазначена мета зумовила реалізацію таких завдань:

- обґрунтувати на основі аналізу сучасних «суспільств ризику» необхідність вироблення нових наукових підходів щодо дослідження причин трансформацій політичних систем в умовах гібридної війни;

- довести складність концептуалізації гібридної війни як нового етапу конфліктної (збройно-силової) взаємодії політичних суб'єктів;

– дослідити трансформацію політичної системи в умовах гібридної війни з позицій синергетики (з урахуванням характеристик та процесів відкритості, нелінійності, дисипативності, ентропії, гетеростазу, локалізації, продукування структур-атракторів);

- проаналізувати трансформаційні процеси в основних підсистемах політичної системи суспільства (інституційній, нормативній, функціональній, комунікативній, духовно-культурній);

- довести цілеспрямовану трансформацію політичної системи Російської Федерації до вигляду, що уможливив реалізацію концепту гібридної війни проти України та інших демократичних держав;

- виявити особливості трансформації політичної системи України, змушеної протистояти російському різновиду гібридної війни з метою збереження суверенітету, державно-політичної незалежності та відновлення територіальної цілісності.

Об'єкт дослідження - зміни у політичній системі суспільства в умовах воєнних впливів.

Предмет дослідження - трансформація політичної системи суспільства в умовах гібридної війни.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є загальнонаукові методи, що утворюють інструментальний каркас дослідження (історичний, соціологічний, структурно-функціональний, системний, інституційний, соціально-психологічний, діяльнісний, аксіологічний, а також аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, моделювання, систематизація, класифікація, типологізація тощо). Історично-порівняльний метод дав змогу визначити спільне й відмінне у війнах індустріальної та постіндустріальної епохи, до яких відноситься гібридна війна. Логіко-семантичний підхід дав змогу проаналізувати понятійно-категоріальний апарат гібридної війни та трансформації політичних систем. На основі інституційного методу визначено логіку та особливості трансформації політичних систем в умовах гібридної війни. Синергетичний метод дозволив розглядати трансформацію політичних систем в умовах гібридної війни як складний нерівноважний процес, у якому рівні шанси на об'єктивацію мають як конструктивно-самоорганізаційні, так і деструктивно-руйнівні тенденції, коли чергуються фази стабільності-нестабільності, творення-розпаду, порядку-хаосу. Кореляційний аналіз дозволив виявити прямий зв'язок між форматом гібридної війни та інтенсивністю і спрямованістю змін політичних систем. Оцінка перспектив впливу гібридної війни на політичні системи суспільств здійснювалась за допомогою аналітико-прогностичного методу.

Для з'ясування прикладних аспектів трансформації політичних систем в умовах гібридної війни використовувалися методи аналізу конкретного випадку, контент-аналіз, інтент-аналіз, використання статистичних даних, експертні оцінки тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є спробою визначення трансформаційних аспектів розвитку політичної системи суспільства в умовах гібридної війни, у тому числі в дихотомічному розмежуванні «наступ (напад) РФ - захист (оборона) України».

Уперше:

- комплексно проаналізовано трансформаційні процеси в основних підсистемах політичної системи суспільства в умовах гібридної війни: інституційній (створення нових органів воєнно-політичного управління, прискорений розвиток воєнної організації держави / сектору безпеки і оборони, поглиблення міжнародного воєнно-політичного партнерства), нормативній (оновлення законодавства з питань національної безпеки і оборони), функціональній (виконання законодавчо визначених обов'язків у сфері національної безпеки і оборони, мобілізація державних і суспільних можливостей на виконання завдань війни), комунікативній (пошук нових форматів взаємодії елементів політичної системи між собою, із зовнішнім середовищем та з громадянським суспільством), духовно-культурній (активізація діяльності мас-медійних, культурно-мистецьких та освітніх установ, формування ними героїко-патріотичних, визвольних, переможних складників суспільної свідомості, здатних забезпечити духовне піднесення нації з метою перемоги у війні);

- розглянуто трансформації політичної системи РФ на етапі підготовки й реалізації гібридної війни проти України та інших демократичних держав. На основі реалізації концепту «суверенної демократії» в російській політичній системі створено умови довготривалого (з 2000 р.) утримання влади вузьким колом політичних суб'єктів, її необмеженої концентрації, ствердження суперпрезиденціалізму як форми державного правління, необхідної для практичного втілення неоімперських великодержавних стратегій Росії шляхом ініціювання гібридних війн;

- деталізовано трансформацію політичної системи України, поставленої перед необхідністю збройним шляхом (оборонним у структурі гібридної війни) зберегти суверенітет, державно-політичну незалежність, відновити територіальну цілісність, ініціювати питання щодо створення нових дієздатних систем міжнародної безпеки.

Уточнено:

- методологічні основи дослідження трансформацій політичних систем на основі виявлення прямих кореляційних зв'язків між їх структурно-функціональною досконалістю та спроможністю забезпечувати достатній рівень національної безпеки і оборони. Доведено гносеологічну продуктивність трактування гібридної війни як механізму цілеспрямованого продукування викликів, загроз і небезпек (ризиків), спрямованих проти політичної системи ворожої країни;

- синергетичне пояснення сутності гібридної війни, яка для нападаючої сторони полягає у досягненні дисбалансу політичної системи країни-ворога за рахунок цілеспрямованих дисипативних впливів з метою посилення її ентропійних характеристик. За таких умов у системі каталізуються деструктивні внутрішні зміни (посилюються флуктуації, послаблюються та руйнуються зв'язки між системними елементами). Як наслідок, зростає їх хаотизація з одночасною втратою життєздатності. Політична система суспільства, яке програло війну, або спотворюється до примітивного різновиду, здатного виконувати найпростіші функції, нав'язані ззовні, або взагалі припиняє своє існування;

– підходи щодо сприйняття ХХ століття як часового інтервалу, упродовж якого склались передумови інтеграції окремих технологій гібридного впливу на противника, відомих з попередніх історичних епох, у цільний концепт гібридної війни, який передбачає комбіноване застосування збройних та інших засобів послаблення або знищення супротивної політичної системи.

Отримали подальший розвиток:

- розуміння спрямованості розвитку політичних систем в умовах демократичного та авторитарного політичних режимів, що передбачає або розподіл та децентралізацію політичної влади, або ж її надмірну концентрацію в руках правлячого суб'єкта. У першому випадку політичне рішення про початок війни (включно з її гібридним різновидом) є складно досяжним політичним завданням, яке передбачає досягнення консенсусу правлячих сил, у другому - залежить від одноосібного рішення глави держави, не обмеженого у своїх діях опозиційними складниками політичної системи;

- усвідомлення вад та ризиків процесу становлення політичної системи України, її невідповідності конституційним нормативам, що пояснюється тривалим існуванням непотизму, клієнтелізму, неформальних домовленостей, корупційних зловживань у діяльності політичних сил. Наслідком такого становища стали втрати України (людські, територіальні, економічні та ін.) за результатами «гібридного наступу» РФ у 2014 р.;

- сприйняття громадянського суспільства як резерву стійкості політичної системи суспільства (держави як її ключового елемента), яке за умов гібридної війни здатне продукувати власні безпекові й оборонні інститути, посилюючи загальносистемний потенціал або ж компенсуючи його вади й недоліки.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів обумовлене сукупністю положень, які конкретизують наукову новизну. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки, практичні пропозиції можуть бути застосовані: у науково-дослідній та аналітичній діяльності - для подальшого осмислення сутності гібридної війни, її впливу на політичні системи (держави), причинно-наслідкових зв'язків між воєнною та іншими суспільними сферами; у законотворчій та політичній діяльності - як теоретичний матеріал для підготовки та прийняття нормативно-правових актів з питань воєнної політики України, національної безпеки, міжнародного воєнного співробітництва, а також для формування науково-обґрунтованої позиції політичних суб'єктів з вищеозначених проблем; у навчальному процесі вищої школи - при розробці навчальних програм, спеціальних курсів та навчальних дисциплін з воєнно-політичної проблематики, у підготовці дидактичних матеріалів з політології, національної безпеки, теорії міжнародних відносин, державного управління, воєнної стратегії.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднювались на конференціях (читаннях): ХVІ науково-практичній конференції «Оптимізм і песимізм: амбівалентність українського соціуму в духовному і матеріальному вимірах» (м. Київ, 18 травня 2017 р.); ХХХ Харківських політологічних читаннях «Політичні та правові дисонанси в сучасних українських реаліях» (м. Харків, 16 червня 2017 р.); ХІХ Всеукраїнській науковій конференції викладачів, молодих науковців і студентів «Український соціум: соціально-політичний аналіз сучасності та прогноз майбутнього» (м. Харків, 1 грудня 2017 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання розвитку суспільних наук у ХХІ столітті» (м. Дніпро, 8-9 грудня 2017 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Суспільні науки: напрямки та тенденції розвитку в Україні та світі» (м. Одеса, 21-22 липня 2017 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Суспільні науки ХХІ століття: перспективні та пріоритетні напрями досліджень» (м. Дніпро, 4-5 серпня 2017 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Рівень ефективності та необхідність впливу суспільних наук на розвиток сучасної цивілізації» (м. Львів, 23-24 лютого 2018 р.); ХХХІ Харківських політологічних читаннях «Європейські цінності та практики у політико-правовому дискурсі» (м. Харків, 25 травня 2018 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 14 публікаціях, 5 з яких опубліковані у періодичних наукових фахових виданнях з політичних наук, 1 стаття за напрямом дисертації у науковому періодичному виданні іншої держави та 8 тезах виступів на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 235 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінок, з яких основний текст - 196 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

1.1 Якісні характеристики політичних систем та особливості їх наукового висвітлення

Політична система суспільства обґрунтовано вважається одним з центральних понять політичної науки. Засновники структурно-функціонального аналізу політики (Т.Парсонс, Р.Мертон, Дж. Хоманс) поянювали першість політичної системи над іншими системними утвореннями соціуму насамперед через її: а) владну зверхність, здатність накопичувати владу й транслювати владні нормативи (вимоги, приписи, розпорядження, інструкції, регламенти тощо) практично кожному члену суспільства незалежно від його соціального статусу, фізичного чи психічного стану, а також будь-якій соціальній групі, включно з народом, нацією; б) можливість залучити до владно детермінованих дій інші суспільні сфери, формально не позначені вертикальними відносинами «панування - підпорядкування» (наприклад, духовно-культурну, інформаційно-комунікативну, екологічну та ін.); в) монопольне використання примусових форм забезпечення колективної життєдіяльності, а також примусового обмеження (вилучення) індивідів та соціальних груп, що демонструють антидержавні погляди [62, с. 506]. Додамо пункт г): здатність інтегрувати якісно несхожі соціальні групи, а за необхідності - їх мобілізувати з метою вирішення завдань, що є особливо важливими для правлячого суб'єкта (авторитарні й тоталітарні режими) чи суспільної більшості (демократичні режими).

...