Інтереси громадянського суспільства та держави, що обумволюють необхідність законності і правопорядку. Вимоги законності у сфері правотворчості і реалізації права. Взаємозалежність законності, правопорядку та демократії. Ознаки державної дисципліни.

Политика как наука и учебная дисциплина. Элементы политических знаний. Методы исследования и функции политологии. Структура политологии. Отличительные черты и социальное назначение прикладной политологии. Роль политики в жизни современного общества.

Определение основных способов функционирования идеологемы "инновация" как элемента проправительственного дискурса партии "Единая Россия". Характеристика особенностей движения "Общероссийский народный фронт" в контексте теории гражданского общества.

Анализ главных перспектив и угроз технологий искусственного интеллекта для политического режима современной России. Осмысление тесной взаимосвязи технологий искусственного интеллекта с легитимностью и информационной безопасностью политического режима.

Место политической науки в современном обществознании, ее полное формирование в конце XIX века. Понятие политологии и значительный вклад в развитие политической мысли выдающихся людей (Н. Макиавелли, Т. Гоббса и др.). Эволюция методов изучения политики.

Особенности политической системы США XIX в. на примере произведения А. де Токвиля "Демократия в Америке". Революция европейского общества как реализация просвещенческого идеала свободной личности. Значимость идей А. де Токвиля для политической науки.

Развитие и становление политической психологии. Предпосылки возникновения американской политологической школы. Чикагская школа политической науки как методологический фундамент политической психологии. Представители американской политологической школы.

Роль політичної комунікації в процесі демократичних перетворень політичної системи. Шляхи забезпечення відкритості та прозорості управлінських процесів, формування нормативно-правової бази взаємодії громадян з органами влади, забезпечення моніторингу.

Аналіз праці ізраїльського вченого Ш. Айзенштадта "Політичні системи імперій: піднесення та падіння історичних бюрократичних суспільств". Особливості використання методу типологізації у порівняльному історико-соціологічному дослідженні політичних систем.

Дослідження феномену соціальної держави як концепції в політичній науці. Аналіз проблем, які виникають у зв’язку з її функціонуванням. Характеристика приватної підприємницької діяльності для ефективної побудови та розвитку інститутів соціальної держави.

Моральні уявлення, цінності і норми - основа збереження суспільного ладу і відтворення формування громадянськості в умовах трансформації суспільства. Передача політичної культури від одного покоління до іншого - одне з завдань культурної трансмісії.

Проведено дослідження особливостей використання символів для налагодження політичній комунікації між владою та громадянським суспільством та подальшої легітимації публічної влади. Розкрито значення символів в політичній комунікації доби постмодерну.

Вивчення сучасних міжнародних зв’язків України з Америкою. Політична оцінка зовнішньополітичної доктрини Барака Обами. Сприяння розширенню Північноатлантичного альянсу на Схід, у тому числі за рахунок вступу української держави до цієї організації.

Використання потенціалу міжнародних організацій для вирішення найбільш складних світових проблем - елемент стратегії національної безпеки демократичної адміністрації Б. Обами. Важелі геополітичного впливу Російської Федерації на пострадянські країни.

Сутність та значення стратегії в зовнішній політиці держави як абстрактної форми діяльності, плану дій та процесу. Визначення сутності термінів "стратегічне мислення" та "стратегічне планування", їх значення для формування політики національної безпеки.

Виокремлення підходів до бачення зовнішньополітичної стратегії, визначення її основних характеристик. Розгляд понять "стратегічне мислення" та "стратегічне планування", обґрунтування їх суттєвого значення для формування політики національної безпеки.

Визначення сутності філософії панславізму. Історія формування російської нації. Політичні течії Російського Зарубіжжя. Зовнішньополітичні підстави обрання Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію. Критика М. Трубецьким ідеології європоцентризму.

Дослідження випадків використання президентом Трампом публічних заяв як ефективного засобу впливу на інформаційний простір. Суперечлива риторика в ході передвиборчої кампанії значно відрізняється від зовнішньої політики Трампа на посаді президента США.

Аналіз трансформації зовнішньої політики США після Ісламської революції 1979 року. Вивчення зовнішньополітичних підходів та засобів налагодження двосторонніх відносин Америки та Ірану у період діяльності адміністрацій Дж. Буша-молодшого та Б. Обами.

Особливості зовнішньополітичної складової Доктрини президента Америки Р. Рейгана з урахуванням впливу її практичної реалізації на глобальні зміни політичного характеру і спроб застосування відповідної спадщини адміністрацією американської держави Д. Буша.

Аналіз зовнішньополітичної концепції "нових лейбористів" Великої Британії, основних її складових, пріоритетних і другорядних напрямів: сутність поняття "новий лейборизм"; характер відносин Великої Британії з державами Співдружності націй, США, Африки.

Аналіз досвіду використання інституту референдуму в Естонії, Латвії, Литві. Особливості його використання на анексованих РФ територіях України в контексті відновлення суверенітету. Фактори зовнішньополітичної легітимації винесених на референдум рішень.

Дослідження імперативів зовнішньої політики сучасної Угорщини як члена НАТО та ЄС. Політологічний аналіз зовнішніх відносин Угорщини, їх непослідовність, дискретність і дуалізм внаслідок членства Будапешта у Євроспільноті й Північноатлантичному альянсі.

Еволюція державного суверенітету і співвідношення національного і наднаціонального в політиці України. Пошук прийнятної концепції симетричного і асиметричного співробітництва України, її стратегічні партнери. Нові механізми захисту національної безпеки.

Діяльність правлячого класу України під час повномасштабного вторгнення РФ. кроки Президента України, спрямовані на залучення світового співтовариства до підтримки нашої держави у спротиві агресору. Дослідження позиції бізнесової еліти під час війни.

Основні напрямки співробітництва Аргентини зі Сполученими Штатами Америки, Росією, Китаєм, Європейським Союзом та країнами Латинської Америки. Характер і обґрунтування змін зовнішньополітичного курсу Аргентини після обрання нового президента М. Макрі.

Зовнішньополітичні пріоритети під час боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави. Визначення місця СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях українського націоналізму.

Система глобалізаційних загроз сучасній державі, парадигма зовнішньополітичної поведінки європейської середньої держави за умов глобалізації. Тривекторна модель зовнішньої політики європейської держави на прикладі Великої Британії, Польщі і України.

Специфіка формування, реалізації зовнішньої політики Європейського Союзу в контексті дій наднаціональних інституцій та держав-членів. Його реакція на російську агресію проти України протягом 2014–2021 рр., що була зосереджена на підтримці України.

Аналіз Національної стратегії оборони Румунії, загрози та ризики. Ключові напрями політики Бухареста задля їх мінімізації і посилення своєї ролі на східному фланзі в ареалі регіону Чорного моря. Ключові події у відносинах між Румунією та Україною.