Психогігієна професійно-технічного навчання підлітків із зниженим рівнем соціальної адаптації

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ПСИХОГІГІЄНА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ ІЗ ЗНИЖЕНИМ РІВНЕМ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ

Світличний В'ячеслав Юрійович

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Коробчанський

Володимир Олексійович

Харків - 2016

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Сучасні проблеми гігієнічної оптимізації навчання молоді із різним рівнем соціальної адаптації

Розділ 2. Об'єкти, об'єм та методи дослідження

2.1 Робоча гіпотеза дослідження

2.2 Досліджуваний контингент

2.3 Програма дослідження

2.4 Об'єкти, об'єм і методи досліджень

Розділ 3. Психогігієнична характеристика впливу умов професійно-технічного навчання на життєдіяльність підлітків із зниженим рівнем соціальної адаптації

3.1 Гігієнічна характеристика умов навчання ліцеїстів ХПЛБСР із зниженим рівнем соціальної адаптації

3.2 Психогігієнічна характеристика навчально-виховного процесу ХПЛБСР із зниженим рівнем соціальної адаптації

3.3 Психогігієнічна характеристика життєдіяльності учнів ХПЛБСР із зниженим рівнем соціальної адаптації

Розділ 4. Вплив умов життедіяльності на когнитивну діяльність ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

4.1 Вплив умов життєдіяльності на розумову працездатність та функцію уваги ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

4.2 Вплив умов життєдіяльності на функцію пам'яті ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

Розділ 5. Вплив умов професійного навчання на психічну складову життедіяльності ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

5.1 Вплив умов життєдіяльності на особистісні особливості ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

5.2 Вплив умов життєдіяльності на психоемоційний стан ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

Розділ 6. Вплив умов професійного навчання на стан психічного здоров'я ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

6.1 Психогігієнічний аналіз розповсюдженості донозологічних психічних станів у ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

6.2 Психогігієнічний аналіз хронічної захворюваності ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

Розділ 7. Наукове обгрунтування психогігієнічних заходів із збереження здоров'я підлітків-ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації

Висновки

Список використаних джерел

Перелік умовних скорочень

Вступ

Актуальність теми. Одним з негативних наслідків соціально-економічних негараздів останнього часу є істотне поширення серед населення України чисельності соціально дезадаптованих осіб, які належать до все більш зростаючого шару маргіналів [33, 48, 232, 277, 300, 341, 344].

Як показали дослідження останніх років, особливої гостроти ця проблема набуває, коли до цієї, відокремленої від традиційного суспільства спільноти, попадають діти. У цьому випадку не тільки соціально агресивне середовище деформує особистість, але й індивідуум, наділений певним негативним психотипом, шукає для себе адекватне середовище [158, 249, 299, 328, 330].

За даними багатьох досліджень відомо, що найбільш поширеною причиною соціальної дезадаптації молоді є сиротство (M.Rutter, 2000; М.М.Коренєв, І.С.Лебець, Р.О.Моісеєнко, та співавт., 2003) та інвалідність (Ф.Ф.Водоватова, Л.В.Бумагина, 2000; Н.А.Белая, 2004). Саме ці чисельні соціальні групи, у зв'язку із своєю традиційною незахищеністю, найбільш потерпають у сучасному суспільстві. Й навпаки, створення необхідних соціальних та медичних умов виховання зростаючого покоління, зміцнення загального та психічного здоров'я є обов'язковою передумовою перспективного розвитку українського суспільства (В.М.Лісовий, І.М.Шурма, В.О.Коробчанський та співавт., 2009).

Гострота проблеми дітей та підлітків із зниженим рівнем соціальної адаптації визначила впровадження ряду державних програм з медичного забезпечення здоров'я молоді. Одним з пріоритетних напрямків подальшого розвитку системи охорони здоров'я є розробка комплексу гігієнічних заходів з медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів та сиріт, які викладені у Національній програмі «Діти України», Міжгалузевій комплексній програмі «Здоров'я нації» та інших законодавчих та нормативних документах, які визначають стратегію і тактику державних органів, включаючи органи санепідслужби, у вирішенні медико-соціальних проблем досліджуваного контингенту.

В усіх державних документах особлива увага приділяється соціальній реабілітації дітей та підлітків, які належать до групи ризику. Ця важлива робота проводиться через єдину систему виховання, навчання та праці, що найбільш ефективно здійснюється у системі професійно-технічної освіти молоді. До традиційних навчальних закладів цієї системи належать професійно-технічні училища. Сучасними та найбільш перспективними закладами професійно-технічної освіти, у яких навчально-виховна робота поєднується з заходами соціальної реабілітації, є професійні ліцеї.

Виходячи з сучасних уявлень про процеси формування загального та психічного здоров'я, виникнення та розвиток донозологічних станів, як сучасних критеріїв індивідуального та популяційного здоров'я, та про способи корекції функціонального стану організму, як ефективні методи первинної профілактики захворювань, була сформульована робоча гіпотеза, мета та складений методичний арсенал дисертаційного дослідження [6, 122, 266, 277, 304].

Мета дослідження: розробка та впровадження системи заходів донозологічної діагностики та психогігієнічна оптимізація психічного здоров'я підлітків-ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації.

Завдання дослідження:

1. Вивчити особливості життєдіяльності різних за рівнем соціальної адаптації підлітків, які здобувають будівельні професії у закладі професійно-технічної освіти.

2. Оцінити особливості впливу умов життєдіяльності на розвиток провідних когнітивних функцій (розумової працездатності, пам'яті та уваги) підлітків із різним ступенем соціальної адаптації.

3. Встановити роль характерологічних, психоемоційних та гендерних особливостей у формуванні психічної діяльності ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації.

4. Дослідити вплив умов професійно-технічного навчання на стан психічного здоров'я ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації.

5. Розробити комплекс психогігієнічних заходів з оптимізації процесу соціальної реабілітації осіб із зниженим рівнем соціальної адаптації.

Об'єкт дослідження: вплив умов професійно-технічного навчання на особливості життєдіяльності, функціонального стану та здоров'я підлітків із різним рівнем соціальної адаптації.

Предмет дослідження: чинники ризику та оздоровчі чинники професійно-технічного навчання, стан психічного здоров'я підлітків, показники їх психофізіологічного та психоемоційного стану, комунікативні, емоціонально-вольові та гендерні особистісні особливості; їх зміни у процесі професійного навчання та соціальної реабілітації.

Методи дослідження: аналітичні - спрямовані на вивчення навчальних програм, планів, розкладів, режиму та регламентуючих документів; гігієнічні - спрямовані на вивчення умов професійно-технічного навчання підлітків на їх відповідність регламентованим гігієнічним нормам; соціологічні - для вивчення умов життєдіяльності ліцеїстів, включаючи режим дня, особливості харчування, психологічний мікроклімат, рухову активність, виконання вимог особистої гігієни, розповсюдженості шкідливих звичок; психофізіологічні - спрямовані на дослідження когнітивної діяльності, а саме розумової працездатності, уваги та пам'яті; психологічні - з метою вивчення комунікативних та емоційно-вольових особистісних рис, психоемоційного стану; медико-соціальні - спрямовані на вивчення стану психічного здоров'я; математичні для проведення статистичної обробки матеріалу.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що встановлено загальні закономірності та особливості впливу чинників навчально-виробничого та навчально-виховного середовища на формування життєдіяльність підлітків із зниженим рівнем соціальної адаптації; доведено, що рівень соціальної адаптації безпосередньо відбивається на успішності когнітивної діяльності ліцеїстів. Виявлені психофізіологічні функції та функціональні явища, які мають принципову залежність від рівня соціальної адаптації, стану здоров'я, терміну та форми навчання; показано, що психологічний портрет ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації має гендерні особливості та включає індивідуальні риси, які за окремими емоційно-вольовими та комунікативними властивостями сприяють або перешкоджають соціальній адаптації; визначено, що загальною закономірністю формування психоемоційного стану ліцеїстів є його позитивна динаміка протягом навчання на тлі істотного покращення настрою. Проте, на психоемоційний стан безпосередньо впливає стан фізичного здоров'я ліцеїстів, рік та система навчання; встановлено, що поза залежністю від рівня соціальної адаптації для ліцеїстів характерна значна розповсюдженість донозологічних психічних станів, з характерним для осіб із зниженим рівнем соціальної адаптації ознаками астенії. Інвалідність супроводжується специфічною структурою хронічної захворюваності; удосконалено систему соціальної реабілітації ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації за рахунок впровадження заходів донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації функціонального стану та здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів.

За результатами дослідження науково обґрунтована та впроваджена система заходів донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації психічного здоров'я підлітків-ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації.

Матеріали дисертації стосовно комплексу психогігієнічних заходів своєчасної саногенетичної корекції стану психічного здоров'я підлітків старшого шкільного віку впроваджено у практичну діяльність Державної санітарно-епідеміологічної служби України (акт провадження від 04.06.2013); у навчальний процес кафедри загальної гігієни, екології та охорони праці в медицині Української медичної стоматологічної академії (акт впровадження від 18.06.2013); у навчальний процес кафедри гігієни та екології Донецького національного медичного університету (акт впровадження від 18.11.2013); у навчальний процес кафедри загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету (акт впровадження від 28.11.2013); у навчальний процес кафедри соціальної медицини та гігієни Ужгородського національного університету (акт впровадження від 29.11.2013); у навчальний процес кафедр гігієни та екології №1 та №2 Харківського національного медичного університету (акти впровадження від 15.01.2015); у навчальний процес Державного навчального закладу «Харківський професійний ліцей будівельних технологій» (акт провадження від 24.03.2015); щодо психогігієнічної діагностики та оптимізації умов професійного навчання підлітків старшого шкільного віку впроваджено у навчальний процес кафедри загальної гігієни, екології та охорони праці в медицині Української медичної стоматологічної академії (акт впровадження від 10.11.2014); у навчальний процес кафедри загальної гігієни та епідеміології Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 11.11.2014); у навчальний процес кафедри загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету (акт впровадження від 18.11.2014); у навчальний процес Одноробівського професійного аграрного ліцею (акт впровадження від 26 листопада 2014); у навчальний процес кафедри соціальної медицини та гігієни Ужгородського національного університету (акт впровадження від 27.11.2014); у навчальний процес кафедр гігієни та екології №1 та №2 Харківського національного медичного університету (акти впровадження від 15.01.2015); у навчальний процес Державного навчального закладу «Харківський професійний ліцей будівельних технологій» (акт впровадження від 24.03.2015).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснена розробка основних положень дисертації, проведений аналіз наукової літератури за темою дослідження, вибір та виконання методик наукових досліджень. Автором самостійно, на базі ХПЛБСР, у запланованому обсязі проведені аналітичні, гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, медико-соціальні дослідження. Проведена статистична обробка одержаних матеріалів, їх узагальнення та аналіз; зроблені висновки. Запропоновано психогігієнічні принципи оптимізації професійно-технічного навчання підлітків із зниженим рівнем соціальної адаптації.

Автором, сумісно із науковим керівником, розроблена і науково обґрунтована робоча гіпотеза та програма дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації було оприлюднено на 12-й підсумковій регіональній науково-практичній конференції «Епідеміологія, екологія та гігієна» (Харків, 2009); науково-практичній конференції «Актуальні аспекти діагностики, профілактики та реабілітації професійних захворювань» (Харків, 2010); 13-й підсумковій регіональній науково-практичній конференції «Епідеміологія, екологія та гігієна» (Харків, 2010); IV науково-практичній конференції «Актуальні питання медицини праці та промислової екології» (Донецьк, 2010); XI з'їзді ВУЛТ (Київ, 2011); 14-й підсумковій регіональній науково-практичній конференції «Епідеміологія, екологія та гігієна» (Харків, 2011); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2013); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Трудове довголіття: теорія та практика медицини праці» (Харків, 2013); науково-практичній конференції «Современные научные подходы к оценке психофизиологической надежности лиц при выполнении отдельных видов деятельности» (м. Костянтинівка, Донецької обл., 2013); VII міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2013); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2013); науково-практичній конференції «Біоетика та біобезпека на сучасному етапі розвитку суспільства» (Харків,2014).

Публікації.

Науковi працi, в яких опублiкованi основнi результати дисертацiї

1. Світличний В.Ю. Роль здоров'я та соціальної адаптованості в формуванні психоемоційного стану учнів закладу професійно-технічної освіти / В.Ю.Світличний, В.О.Коробчанський // Військова медицина України. - 2012. - Т.12. - С.89-93 (ззбір статистичного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, участь у формулюванні висновків).

2. Світличний В.Ю. Розумова працездатність, як критерій функціонального стану ліцеїстів із різним рівнем соціальної адаптації та здоров'я / В.О.Коробчанський, В.Ю.Світличний // Вісник Винницького національного медичного університету. -2012. - Том 16, №1. - С. 223 - 226 (аналіз наукової літератури, планування та проведення досліджень, статистичний аналіз результатів, формулювання висновків).

3. Світличний В.Ю. Вплив умов життєдіяльності на розповсюдженість донозологічних психічних станів серед учнів ліцею будівництва та соціальної реабілітації / В.Ю. Світличний, В.О Коробчанський, О.І.Герасименко // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2012. - Том 16, №2. - С. 162-166 (збір даних, аналіз та узагальнення результатів, висновки).

4. Світличний В.Ю. Фактори сирітства та інвалідності в формуванні функціонального стану та психічного здоров'я ліцеїстів / В.Ю.Світличний // Гігієна населених місць. - 2013. - Вип. №61. - С. 369 - 373.

5. Світличний В.Ю. Психогігієнічні проблеми навчання молоді в закладах соціальної реабілітації / В.О.Коробчанський, В.В.Міхеєв, О.С. Богачова, В.Ю.Світличний // Медицина сьогодні і завтра. - 2014.- №1(62).- С.189-193.( статистичний аналіз та узагальнення отриманих результатів, участь у формулюванні висновків).

6. Светличный В.Ю. Гигиеническая оценка условий профессионального обучения подростков с различным уровнем социальной адаптации и здоровья / В.А.Коробчанский, С.Ю. Светличный // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». - 2014, № 2. - С.90-93. (* обробка і узагальнення отриманих результатів, участь у формулюванні висновків).

Опублiкованi працi апробацiйного характеру

7. Світличний В.Ю. Психогігієнічний аспект первинної профілактики деяких донозологічних станів у підлітків в процесі їх професійного навчання / В.Ю. Світличний, І.О. Васильченко, В.В. Міхеєв //Актуальні аспекти діагностики, профілактики та реабілітації професійних захворювань: матер. наук.-практ. конфер. 25 листопада 2010. - Харків, 2010. - С. 40. (аналіз наукової літератури, планування експериментальних досліджень, статистичний аналіз результатів, обґрунтування висновків).

8. Світличний В.Ю. Гігієнічні аспекти оптимізації професійного навчання підлітків / В.О. Коробчанський, В.Ю. Світличний, О.І. Герасименко // Актуальні аспекти діагностики, профілактики та реабілітації професійних захворювань: матер. наук.-практ. конфер.25 листопада 2010. - Харків, 2010. - С. 67 - 68. (збір даних, аналіз та узагальнення результатів, висновки).

9. Світличний В.Ю. Проблеми професійної підготовки в галузі психогігієни і первинної психопрофілактики в сучасній системі безперервного навчання лікарів / В.О. Коробчанський, В.В. Міхеєв, В.Ю. Світличний, М.П. Воронцов, І.О.Васильченко, О.І. Герасименко, І.О. Дяченко, Е.С. Новік // Епідеміологія, екологія та гігієна: матер. 13 підсум. регіонал. наук.-практ. конф. Харків, 2010. - Ч. 1. - С.10 - 14. ( збір статистичного матеріалу аналіз та узагальнення результатів, участь у формулюванні висновків).

10. Світличний В.Ю. Гігієнічна психодіагностика донозологічних станів учнівської молоді різного рівня соціальної адаптації / В.О. Коробчанський, В.Ю.Світлічний, П.О. Коробчанський, О.Г. Резніченко, Н.І. Суботіна // 100 років українському лікарському товариству: матер. XI з'їзду ВУЛТ (Київ, 28-30 вересня 2011 р.). - К., 2011. - С. 302. (аналіз та узагальнення отриманих результатів, підготовка матеріалу до публікації).

11. Світличний В.Ю. Психогігієнічна оптимізація умов навчання учнів-старшокласників загальноосвітніх шкіл / В.О. Коробчанський, В.В. Міхеєв, В.Ю.Світличний, І.О. Васильченко, О.І. Герасименко П.О.Коробчанський, І.О.Дяченко, В.І. Карасьов // Епідеміологія, екологія та гігієна: матер. 14 підсум. регіонал. наук.-практ. конф. Харків, 2011. -Ч. 1. - С 61 - 62. ( аналіз наукової літератури, статистична обробка даних).

12. Світличний В.Ю. Вплив умов життєдіяльності на розповсюдженість донозологічних психічних станів серед учнів, які отримують освіту в середніх спеціальних навчальних закладах / В.Ю. Світличний, Н.І. Суботіна // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (дев'яті марзєєвські читання): матер. наук.-практ. конф. (16 квітня 2013, Київ). - Київ, 2013. - С. 84 - 85. (збір статистичного матеріалу, аналіз та узагальнення результатів, участь у формулюванні висновків).

13. Світличний В.Ю. Психогігієнічні проблеми соціальної адаптації учнівської молоді в аспекті сучасної профілактичної антропології / В.О.Коробчанський, В.В.Міхеєв, В.Ю. Світличний, І.В.Новікова // VII міжнарод. конгрес з інтегративної антропології (17-18 жовтня 2013, Вінниця). - Винниця, 2013. - С. 80 - 81. (аналіз та узагальнення отриманих результатів ).

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дослідження:

14. Svetlichniy V. Principles of medicine of borderline conditions in solution of problem of youth social disadaptation / V. Korobchanskiy, O. Gerasimenko, V.Svetlichniy // Inter Collegas. - 2015. - Vol. 2(3).- Р. 230-243. ( аналіз та узагальнення отриманих результатів).

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Сучасні проблеми гігієнічної оптимізації навчання молоді із різним рівнем соціальної адаптаці

Первинна профілактика неінфекційних захворювань приймає особливе значення для підростаючого покоління тому, що саме цей контингент визначає здоров'я нації, її трудовий резерв та інтелектуальний потенціал. За поточний період часу характерними особливостями здоров'я дітей та підлітків стали зростання частоти вроджених аномалій, хронічних захворювань, формування вікозалежної патології в більш ранньому віці, схильність до сполучених захворювань [140, 165, 184, 349].

Існуюча система охорони здоров'я дітей та підлітків не може зупинити процес зростання хронічних захворювань [22, 153, 280]. Проблеми зі здоров'ям загострюються саме в умовах дії несприятливих чинників оточуючого середовища [27, 280, 302]. Існуючі несприятливі тенденції у стані здоров'я підростаючого покоління вимагають якісно нових рішень щодо організації та проведення медико-профілактичних заходів [133, 200, 222, 299].

Вже доволі тривалий час основним соціально-детермінуючим фактором життєдіяльності дітей та підлітків виступає школа. У вітчизняній та зарубіжній літературі відзначається, що навчальний заклад являє собою ту незамінну та практично єдину (після родини) систему, яка може суттєво вплинути на стан здоров'я підростаючого покоління [220, 238]. Швидкий темп та ритм життя, інтенсифікація педагогічних технологій, інформаційні перевантаження одночасно ставлять організму школярів високі вимоги, що потребують свідомого залучення потенціалу кожного учня, ефективної його адаптації до навчальної діяльності [80, 158]. Тому проблема формування здоров'я школярів стає важливою складовою майже всіх сучасних педагогічних інноваційних технологій [45, 210, 335].

Щоб навчальна діяльність була найбільш ефективною, шкільний заклад, як структурована та розвинута система цілеспрямованого впливу на підростаюче покоління має допомогти вирішенню проблеми підвищеної розповсюдженості хронічних захворювань серед дітей та формуванню їхнього здоров'я. Також слід враховувати, що в наш час лише в навчальному закладі можна створити й постійно підтримувати середовище, яке буде відповідати окремим цілям, цінностям, принципам та стратегіям посилення спроможності особистості та учнівського колективу здійснювати контроль за чинниками, що визначають їх здоров'я або впливають на нього [305, 307]. Важливим покажчиком ефективного функціонування сучасної школи є комплексна системна та систематична оцінка здоров'я учня [23, 102]. Існуюче становище спонукає до активного наукового пошуку, методологічного обґрунтування та прикладного використання ефективних та адекватних підходів, які будуть цілеспрямовані не лише на особистість школяра, а й на дитячій колектив в цілому у межах певного навчального середовища. Тому проблема формування здоров'я школярів спонукає до пошуку таких його характеристик, які, по-перше, повинні бути легко досліджені в умовах навчального закладу, а по-друге - зможуть бути відображені як якісними, так і кількісними особливостями розвитку особистості. Одночасно, як підкреслює ціла низка авторів, існуючі натепер підходи до оцінки здоров'я аналізу процесів «формування здоров'я» являють собою скоріш аналіз «формування нездоров'я» [39, 239, 255].

Сьогодні спостерігається стрімке зростання актуальності донозологічних досліджень, практика яких у колективах та популяції майже не потребує інвазивного вивчення показників функціонування базових систем організму [145]. Основною перешкодою для швидкого розвитку систем експрес- оцінки стану здоров'я дітей є не стільки технічні проблеми, скільки відсутність надійних й повних методологій системної оцінки кількісних та якісних даних про усі складові здоров'я, характер адаптації дитини в оточуючому середовищі. Однією з найбільш вагомих задач профілактичної медицини стає кількісне визначення здоров'я, рівень якого є результатом взаємодії з довкіллям [128, 207, 301]. Важливо врахувати й динамічну складову системи організм - середовище, де основним причинно-наслідковим механізмом є взаємодія таких ланок: чинники середовища - особистість - результат (стан організму), тобто вбачається активна реакція системи (учень або увесь колектив) на структурні та функціональні зміни в середовищі [2, 29, 76, 275]. Розглядаючи особливу актуальність цього питання, зазначимо недостатнє його вивчення в області одночасного впливу несприятливих чинників шкільного середовища та свідомого використання окремим індивідуумом або навчальним колективом факторів, які формують їх здоров'я. На сучасному етапі вирішення означених проблем приймає особливий значущий характер у зв'язку з розвитком локальних, регіональних та національних мереж «шкіл сприяння здоров'ю».

За останні роки в Україні спостерігається третя хвиля дитячої безпритульності та бездоглядності, яка на відміну від двох попередніх (це періоди громадянської та Великої Вітчизняної війн), коли на вулицях залишалися діти загиблих батьків, має таку обставину, що майже у всіх випадках батьки безпритульних дітей живі.

Збільшення числа дітей, які за визначенням ЮНІСЕФ відносяться до категорії соціально дезадаптованих, обумовлено рядом соціально-економічних і соціально-психологічних причин, які складають загальну картину країн пострадянського періоду. Ці фактори протягом значного періоду часу негативно впливають на трудові взаємини та сімейне життя. Основні з них: економічна криза, безробіття, голод, міграція в силу військових конфліктів, природних і антропогенних катастроф та ін. також приєднуються і наслідки соціально-економічних потрясінь: криза родини в якості соціального інституту, збільшення кількості розлучень, втрата одного з батьків, погіршення психологічного мікроклімату в сім'ї, погане ставлення і насильство над дітьми. Причинами так званого соціального сирітства, у зв'язку з більшою кількістю криз в родинах, є зростаюча алкоголізація, збільшення числа наркозалежних, низька моральна відповідальність батьків за виховання дітей [22, 24, 26, 32, 93, 107, 108, 117, 130].

Такі негативні соціальні умови схиляють соціально дезадаптованих дітей до бродяжництва, жебрацтва, злодійства, уживання алкоголю, наркотиків і токсичних речовин, спонукають дитину до жорстких конкурентних умов виживання при відсутності виховного впливу дорослих і нормального оточення однолітків, створюючи велику загрозу психічному й фізичному здоров'ю та нерідко і життю. Ці діти доволі часто стають жертвами сексуальних злочинів, а також залучаються до протиправних дій [67, 73, 78, 103, 108, 190, 305].

Сьогодні гігієнічну донозологічну діагностику розглядають в якості системи мислення та дій, які спрямовуються на визначення стану здоров'я людини та суспільства в цілому, стану природного та соціального середовища, встановлення взаємозв'язку між ними. Згідно з позицією гігієни, методологічна суть донозологічної діагностики є профілактично спрямована, метою і цілями її є вивчення та встановлення рівня здоров'я з послідовним впровадженням оздоровчих заходів, розроблених для конкретних клінічних форм захворювань [184].

Особлива роль при вирішенні проблеми соціально дезадаптованих дітей та підлітків належить профілактичним заходам щодо збереження, зміцнення та відновлення психічного й фізичного здоров'я підростаючого покоління, схильного до соціально негативної поведінки [56]. Ці заходи вимагають впровадження саме на етапі їх медико-соціальної реабілітації в установах державної опіки, де створюються всі умови для нормальної життєдіяльності неповнолітніх, надається можливість навчання, праці, смислового дозвілля.

Існуючі обставини ставлять проблему соціально дезадаптованих дітей на рівень з іншими загальнодержавними, безпосередньо пов'язаними з національною безпекою, а саме: необхідність збереження генофонду й інтелектуального потенціалу нації.

Розвиток гігієнічної науки набуває такого темпу, який дозволяє підійти до вирішення даної проблеми шляхом використання теоретичних знань і експериментальних розробок у двох принципових напрямках вивчення здоров'я підростаючого покоління.

По-перше, у визначенні поєднаного впливу на підростаючий організм різних несприятливих антропогенних факторів фізичної, хімічної й соціально-психологічної природи, акцентованим на гігієнічну діагностику і виявлення передпатологічних станів [17, 302]. По-друге, на основі вже накоплених знань з гігієнічного вивчення впливу педагогічних інновацій на стан здоров'я дітей шкільного віку, одним з найголовніших критеріїв якого є належність та поширеність донозологічних станів у межах популяції, корекція цих станів є найважливішою складовою первинної профілактики [40, 80, 168, 222].

З іншого боку, перед тим, як вирішувати проблеми медико-соціальної реабілітації дітей зі зниженим рівнем соціальної адаптації, треба визначитися з сучасними уявленнями про взаємозв'язок між психологічним та соматичним субстратами здоров'я; донозологічними та примежовими з нормою станами; з адаптаційними змінами в організмі дітей та підлітків; з психодіагностикою первинних відхилень у психічному здоров'ї дітей; з психогігієною, як галуззю гігієнічної науки, заходи якої спрямовані на попередження порушень у стані психічного здоров'я; з особливостями росту й розвитку організму в підлітковому віці та його особливою роллю у формуванні психічного й соматичного здоров'я [ 65, 143, 144, 185, 270].

Разом з тим, дотепер залишаються маловивченими питання гігієнічної оцінки здоров'я дітей, схильних до соціально негативної поведінки, що формують цілу популяцію соціально дезадаптованої молоді, а також проблема гігієнічного забезпечення їх соціально-психологічної й медико-біологічної реабілітації в закладах державної опіки.

Здоров'я дітей - це найважливіша характеристика благополуччя суспільства та держави. При оцінці здоров'я дітей визначаються фізичний, розумовий, функціональний розвиток в різні вікові періоди, соціальна адаптація до постійних змін умов зовнішнього середовища, рівень неспецифічної резистентності та імунного захисту [130, 186]. Та політична та соціально-економічна ситуація, що склалася в нашій державі, призводить до зниження потенціалу загальнолюдських та духовних цінностей, неодмінним наслідком якої є зростання кількості дітей-сиріт, збільшення дітей, позбавлених батьківського піклування та соціально неблагополучних сімей.

Згідно зі стратегією ВООЗ, одним з найважливіших факторів ризику, що впливають на здоров'я, є спосіб життя [15]. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мають найбільш численну групу в містах та мешкають в особливо складних умовах. За останні роки кількість дітей шкільного віку, які потребують влаштування в інтернатні заклади, збільшилася майже в два рази. Вивчення стану здоров'я дітей-сиріт, в тому числі тих, хто перебуває в державних інтернатних закладах, вважається однією з важливих і актуальних проблем сьогодення тому, що серед цього контингенту здорові діти практично відсутні [16, 321]. У цих дітей виявляють викривлення темпів фізичного, статевого та психічного розвитку, формування негативних емоційно-вольових функцій [112, 194]. За даними ряду дослідників це пояснюється передусім дією факторів «соціальної недостатності», найважливіша роль яких визначається обтяженим соціальним анамнезом [141, 185 ]. На жаль, в нашій країні дослідження зазначених аспектів проблем здоров'я та умов життя дітей груп соціального ризику проводяться вибірково, а результати та висновки наукових розробок впроваджуються в практику повільно [140, 184]. За даними комплексного дослідження науковців НАМН України, протягом останніх десяти років спостерігається динамічне погіршення стану здоров'я дітей груп соціального ризику, з чого робиться висновок, що така негативна тенденція потребує удосконалення системи медичного забезпечення, диспансерного спостереження та медико-психологічної допомоги дітям цієї категорії [15].

Одним з перспективних заходів вирішення проблеми охорони здоров'я дітей та підлітків вважається удосконалення профілактичного напрямку. Особливого значення в цьому набуває теорія адаптивного реагування з оцінкою адаптаційних можливостей згідно з якою здоров'я повинно оцінюватися за ступенем адаптованості організму до умов навколишнього середовища. Для педіатричної практики, особливо це стосується дітей, що проживають та виховуються поза родиною, в закритих дитячих колективах, якісна комплексна оцінка здоров'я на донозологічному етапі є надзвичайно важливою [310].

В сучасних умовах, які продиктовані суттєвим збільшенням рівня техногенного впливу і постійним зростанням ступеня візуального та інформаційного навантаження на населення, незаперечним стає той факт, що особливої уваги потребує найбільш вразлива категорія - діти і підлітки [40, 42].

Слід зазначити, що сучасні проблеми та підходи, спрямовані на створення передумов до збереження та зміцнення здоров'я дітей і підлітків, які живуть в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень, привертає увагу через невпинно зростаючу значну інтенсифікацію навчального процесу протягом останнього часу, особливо в умовах інноваційних навчальних закладів [86, 150].

Візуальне оточення, що негативно впливає на організм підлітків, отримало, незаперечно, адекватну назву «агресивне візуальне середовище» [229, 230]. За свідченням фахівців, в умовах високих візуальних та інформаційних навантажень існує певна потенційна загроза здоров'ю дітей і підлітків, що сприяє розвитку преморбідних зрушень з боку різних органів і систем, яка формує своєрідний донозологічний стан, характеристиками якого є виснаження та зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів організму, порушення з боку нервової системи та зміни в координації рухів, порушення акомодаційно-конвергентної функції зорової сенсорної системи, нервово-психічні розлади психопатичного або психастенічного змісту тощо [73, 88, 98, 129].

В теперішніх умовах реформування системи надання медичної допомоги і, зокрема, в ході переведення сучасної охорони здоров'я на засади сімейної медицини, додаткового вивчення потребують питання, пов'язані з проведенням та удосконаленням системи донозологічної діагностики, первинної та вторинної профілактики, а також корекції функціональних змін з боку різних органів і систем організму. Не менш важливим залишається питання у відсутності сьогодні ефективних засобів втручання у існуючий патологічний процес ще на донозологічному етапі, відсутності можливості чіткого визначення моменту переходу передпатологічних станів безпосередньо у хворобу [133, 200, 297].

Виходячи з вищеперелікованого, хочеться зазначити, що стає нагальною потреба у розробці нових, зручних і адекватних у використанні працівниками охорони здоров'я сучасних технологій, заснованих на ефективному та збалансованому поєднанні діагностичного, лікувального та профілактичного підходів до виявлення порушень функціонального стану зорової сенсорної системи та обґрунтування гігієнічних принципів їх своєчасної корекції.

Зазначимо, що вже понад 10 років в Україні відбувається процес реформування системи освіти. Він має висвітлення в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про освіту», державних програмах «Здоров'я нації», «Діти України», де зазначається необхідність удосконалювати мережі учбових закладів, щоб ті задовільняли підвищенню інтелектуального рівня сучасних дітей і підлітків згідно з їх схильностями, інтересами, можливостями, а найголовніше, забезпечували б збереження і зміцнення їхнього здоров'я. Результатом реформування системи освіти стало динамічне зростання кількості інноваційних навчальних закладів, учбово-виховний процес яких характеризується тенденцією до оновлення змісту і форм навчання, проте часто створюється без відповідного наукового фізіолого-гігієнічного супроводу щодо вікових та функціональних можливостей школярів. Інтенсифікація учбового навантаження, напружений характер навчання, значний обсяг матеріалу створюють перешкоду для реалізації вікових біологічних потреб організму дітей і підлітків у сні, руховій активності, перебуванні на свіжому повітрі, викликають функціональні зміни, порушення психоневрологічної сфери, підвищення загальної захворюваності [42, 125, 309].

Щоб оптимізувати роботу школярів інноваційних закладів, треба приділити увагу вивченню рівня адаптації організму школярів до нових видів діяльності і до умов їх проведення в освітніх установах, тому пріоритетного значення набуває проблема гігієнічної оцінки навчальної діяльності та впливу її на здоров'я учнів [81]. На даному етапі науковцями доведений здоров'язберігаючий вплив таких інноваційних педагогічних технологій та модульного, особистісно-орієнтованого, розвиваючого навчання, семестрово-залікової та вальдорфської систем викладання [74, 283 ].

Здійснення реформи освітньої галузі в Україні протягом останніх років зумовило і поширення програм, основним завданням яких стало формування інтелектуального потенціалу дітей. При цьому шкільна освіта, як фактор впливу на здоров'я, супроводжується його негативними змінами. Особливої уваги потребують саме діти та підлітків, які більш гостро реагують на фактори навколишнього середовища через лабільність фізіологічних процесів [204]. Об'єднання розумової та емоційної складової перевантаження дітей, обумовлює необхідність чіткої та своєчасної регламентації їх діяльності [172]. Гарантією збереження здоров'я і гармонійного розвитку дитини послугує дотримання нормативів санітарно-гігієнічного стану внутрішньошкільного середовища і правильно організований навчально-виховний процес. Разом з тим, майже не знайдеш установи, в яких би не виявлялися порушення санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів [224]. Тому спостереження за здоров'ям учнів є пріоритетним завданням сучасного навчального закладу, а найголовніша роль має відводитись профілактичній медицині [29, 42, 132]. Щоб своєчасно впровадити профілактичні програми, необхідно насамперед вивчити закономірності формування здоров'я дітей та підлітків в умовах навколишнього середовища [45, 216]. Доведено, що недоліком проведення заходів з охорони здоров'я учнів є відсутність співпраці профільних фахівців - лікарів-гігієністів, педіатрів, вчителів, психологів та соціальних працівників [15, 46, 52, 58, 76, 185]. Стає необхідним створення інформаційних умов для міжгалузевої співпраці, перспективним шляхом вирішення якої вважається введення та використання такого показника як якість життя, пов'язана зі здоров'ям (ЯЖПЗ) [113, 119, 165]. На сьогоднішній день дослідження ЯЖПЗ дітей та підлітків не має досить широкого поширення, у зв'язку з важкістю підбору інструментів оцінювання. Немає того системного, комплексного підходу до вивчення ЯЖПЗ дітей в умовах певного середовища.

Безумовно, саме несприятлива демографічна ситуація в Україні та суттєве зниження рівня здоров'я дітей і підлітків суттєво ускладнюють розв'язання важливої проблеми щодо збереження і зміцнення їх здоров'я [195, 204].

До особливостей негативних зрушень здоров'я сучасних школярів відносять погіршення показників соматичного і нервово-психічного розвитку, поширеність хронічних хвороб, порушення репродуктивної системи [39, 42, 167, 297].

Уже зазначалось, що актуальність гігієнічних проблем учбової діяльності учнів особливо зростає у зв'язку з тим, що сучасний етап освіти характеризується широким використанням інноваційних педагогічних технологій, що передбачено Законом України «Про загальну середню освіту», національною програмою «Діти України», державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття). Сучасні умови реформування освіти в Україні обумовлюють цілу низку гігієнічних проблем, пов'язаних зі збереженням здоров'я учнів, через те що інноваційні процеси, засновані на нових ідеях та технологіях, функціонують, як правило, без належного науково-практичного обґрунтування і реалізуються у якості педагогічного пошуку, при якому відсутні основні складові - спеціальна система, план, програма, їх оцінка і гігієнічний контроль. Ці педагогічні інновації не ураховують стану здоров'я дітей, їх індивідуальних психофізіологічних особливостей, віку, статі, особливостей адаптації учнів до учбової діяльності [178, 233, 234].

Саме сучасні світові тенденції і сприяють реформуванню освіти, бо тільки його проведення здатне принести близько 20 % приросту національного доходу в країнах з розвинутими сучасними технологіями. За останні 15-20 років в більшості розвинених країн було проведено докорінне реформування системи освіти, яке обумовило збільшення тривалості повної середньої освіти до 12-13 років [267, 281, 288, 304, 311, 313, 325].

Реформа освіти, яка почалась в Україні ще в 2001 році, передбачає більш ранній початок систематичного навчання дітей ( з 6-річного віку ) та перехід на 12-річний термін середньої освіти. Проведення реформи сприяло поширенню цілої мережі навчальних закладів нового типу з поглибленим вивченням окремих дисциплін. В таких закладах впроваджуються нові навчальні програми, педагогічні технології та форми навчання, докорінно змінюється сам навчально-виховний процес - його організація і структура. Постійно підвищується обсяг інформаційного навантаження, зростає інтенсивність навчання [178]. В результаті увесь цей сучасний навчально-виховний процес супроводжується значною психоемоційною напругою учнів та так званим «шкільним стресом». Вчені також наголошують, що біологічна ціна адаптації організму дитини до шкільних чинників залежить не тільки від їх сили і спектру, а і від рівня здоров'я індивідууму [283]. Після введення цієї реформи вищезазначені особливості сучасної освіти наростають, загострюючи проблему збереження здоров'я дітей шкільного віку. Той проміжок часу, коли дитина знаходиться в умовах школи, являє собою важливий етап її соціального і біологічного розвитку, професійного становлення, розвитку особистості і формування здоров'я.

Публікації деяких авторів та оперативні дані МОЗ України свідчать про погіршення умов навчання в частині загальноосвітніх навчальних закладів упродовж останніх десятиріч [273]. Разом з тим, перед загальноосвітнім навчальним закладом (ЗНЗ), як основною ланкою державно-громадського виховання, постає насамперед завдання щодо створення умов, необхідних для забезпечення гармонійного розвитку молодої людини як унікальної особистості та найвищої цінності суспільства, розвитку її талантів, розумових і фізичних здібностей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, що є невід'ємною частиною для розвитку інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу. Середовище, яке формується в навчальних закладах, являє собою цілий комплекс фізичних, хімічних, біологічних та соціальних факторів, характер та ступінь інтенсивності дії яких змінюється внаслідок порушень встановлених гігієнічних вимог щодо розміщення приміщень, архітектурно-будівельних рішень, якості будівельних матеріалів, правил експлуатації або ж недосконалості окремих діючих регламентів.

Одночасно, аналізуючи статистичні дані і результати наукових досліджень за останнє десятиріччя, відмічається значне зростання захворюваності дитячого населення країни. Зокрема, помітно збільшується кількість складних системних захворювань, спостерігається частий перехід гострих захворювань у хронічні форми та різко збільшується число дітей, які мають вроджені аномалії внутрішніх органів [40, 301]. Медичне обслуговування дітей в умовах школи протягом останніх років є малоефективним, що пояснюється недосконалістю нормативної бази з цього питання, існуючий механізм кадрового забезпечення потребує змін, спостерігається відсутність належних умови для здійснення медичного обслуговування та оздоровлення школярів у більшості шкіл країни.

Як вже зазначалося, згідно з Законом України «Про загальну середню освіту», з 1 вересня 2001 року здійснено перехід на нову 12-річну структуру загальної середньої освіти та її новий зміст та початок шкільного навчання з шестирічного віку. Основна мета нововведення - оптимізувати навантаження учнів на всіх стадіях шкільного навчання і, в першу чергу, на початковому, поліпшити організацію фізичного та трудового виховання, забезпечити повну відповідність програм і методів навчання віковим особливостям та функціональним можливостям організму школярів, і, як результат, зберегти та зміцнити здоров'я дітей і підлітків. У зв'язку із введенням навчання з шестирічного віку надзвичайно важливою й актуальною стає проблема функціональної готовності даного контингенту дітей та їх адаптації до навчання у початковій школі, як головного фундаменту подальшого успішного засвоєння програми, оскільки вступ до школи - переломний момент у житті дитини, що пов'язаний з новим типом її стосунків з оточенням, новими формами діяльності, серед яких провідною стає навчальна. Значне збільшення інформатизації, широке використання технічних засобів, модернізація навчальних програм, підвищення загальних вимог до учнів створюють відчутний тиск на нервово-психічні функції і вимагають правильної регламентації впливу даних факторів на всіх етапах онтогенезу [94]. При цьому особливо важливим в гігієні дітей та підлітків вважається онтогенетичний напрям досліджень нейродинаміки: тільки він дає уявлення і про основні тенденції, і про етапи формування окремих сторін нервової діяльності, тобто показує ті норми розвитку, забезпечення яких і являється завданнями гігієни. Після вивчення особливостей адаптації дітей молодшого шкільного віку до умов навчання у школі істотна роль відводиться розробці, науковому обґрунтуванню та запровадженню адекватних методів і засобів її корекції та оптимізації [216].

Як вже зазначалося вище, несприятливі демографічні процеси в суспільстві супроводжуються погіршенням стану здоров'я дітей і підлітків. Аналіз даних, що характеризує поширеність хвороб серед цих вікових груп, свідчить про наявність стійкої тенденції до погіршення стану здоров'я дітей шкільного віку протягом останніх 7-8 років.

Комплекс медико-соціальних причин, які призводять до погіршення здоров'я школярів, включає такі складові: невідповідність існуючим гігієнічним вимогам матеріально-технічної бази навчально-виховних установ, програм і умов навчання дітей, недосконалість гігієнічної сертифікації й експертизи товарів дитячого асортименту, відсутність ефективних навчальних програм, спрямованих на формування в учнів спрямованості на збереження здоров'я і гармонічний розвиток [42].

Не викликає сумніву той факт, що за існуючих нині сучасних соціально-економічних та екологічних умов в Україні, збереження здоров'я дітей та підлітків є найважливішою проблемою, тому що саме діти визначають майбутнє благополуччя держави. На тлі несприятливої демографічної ситуації в країні зберігається високий рівень захворюваності дитячого і підліткового населення, спостерігається збільшення показників переходу гострих захворювань у хронічні, поглиблюється процес депопуляції поясненням чого вважається критична екологічна ситуація і погіршення соціально-економічних умов. Вчені приводять такі дані: серед учнів, що закінчили середню школу, понад 85 % хворих [266]. Тому вивчення стану здоров'я організованих дитячих колективів є надзвичайно важливим для обґрунтування профілактичних заходів і зміцнення здоров'я дітей та підлітків, а розроблення ефективних заходів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я дітей та підлітків, базується саме на даних про стан здоров'я цих контингентів.

Незважаючи на інтенсивне вивчення стану здоров'я школярів в Україні багатьма науковцями, проблема ще недостатньо розкрита. Особливо це відноситься до оцінки ролі регіональних факторів у становленні здоров'я [ 194].

В умовах реформування середньої освіти в Україні згідно з Державною програмою «Освіта (Україна ХХІ століття)» з'явилась проблема вивчення та гігієнічної оцінки організації навчально-виховного процесу в учбових закладах нового типу, а також стану здоров'я їх учнів. Вирішенню цієї наукової проблеми присвячено досить багато робіт [100, 274].

Проте відмічається певна невпорядкованість організації навчального процесу в цих закладах внаслідок недосконалості освітянської документації та недотримання гігієнічних нормативів, що справляє негативний вплив на функціональний стан організму та стан здоров'я учнів та зумовлює потребу у чіткій регламентації їх діяльності. Насамперед, це стосується учнів молодшого шкільного віку, які тільки почали навчання і тільки починають адаптуватися до нових, незвичних умов перебування, цей період співпадає з критичним періодом розвитку та становленням організму, змістом якого є отримання основних знань, соціалізація особистості та прискорений розвиток численних морфофункціональних систем організму [134].

Тому, актуальною задачею профілактичної медицини натепер є всебічне глибоке вивчення впливу факторів середовища на здоров'я дітей та підлітків, та створення сприятливих умов у всіх аспектах їх біологічних, психологічних і соціальних потреб.

У своїй основі спеціалізовані дитячі установи - глибоко гуманні. У них діти отримують медичну, соціальну, реабілітаційну допомогу, яку забезпечують кваліфіковані фахівці відповідного профілю: педагоги, вихователі, соціальні працівники. У той же час вони не можуть повною мірою замінити інші соціальні інстітути. Мікросередовище спеціалізованих установ, являє ізольований простір, свого роду «резервацію» від здорових однолітків, має і негативні сторони. Спілкуючись тільки в своєму середовищі, діти перш за все не отримують необхідного досвіду взаємодії з іншими людьми, які живуть в звичайних умовах, що породжує у них в подальшому істотні труднощі соціального плану. Для багатьох дітей серйозним випробуванням стає відлучення від родини. Рідкісні контакти з батьками наносять їм, найчастіше, непоправну психічну травму.

Сформована в останні роки соціально-економічна ситуація загострила і проблему соціального сирітства. Поява безробіття, алкоголізація населення, локальні військові конфлікти сприяли зростанню числа дітей і підлітків, які залишилися без піклування батьків. Росія займає перше місце в світі по числу кинутих дітей. В кінці 2011 року в країні було 654 355 сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. І це тільки офіційні дані, які не враховують безпритульних, а їх близько мільйона. І це більше, ніж в СРСР після закінчення Другої світової війни.

У дітей шкільного віку в результаті зростання навчальних навантажень на тлі погіршення показників здоров'я спостерігається стан шкільної дезадаптації. [29]. На здоров'я дітей, які виховуються в дитячих будинках, крім чинників, що визначають здоров'я дитячої популяції в цілому, впливає фактор соціального сирітства. Діти-сироти, які з раннього віку виховуються в інтернатних установах, мають затримку фізичного і нервово-психічного розвитку і більш високий рівень захворюваності порівняно зі своїми однолітками. Ці діти за станом здоров'я відносяться до контингентів високого ризику [22, 24, 26, 49, 51, 66, 67, 193 ].