Психогігієна професійно-технічного навчання підлітків із зниженим рівнем соціальної адаптації

Для ліцеїстів контрольної групи був характерним класичний розподіл по групам спостереження. За окремими шкалами опитувальника, кількість досліджуваних з нормативними показниками за факторами коливалося у межах від 58,58±3,79 % до 76,33±3,27 %. Коло акцентуацій включало: надмірну серйозність, мовчазність, егоцентричність та високий ступень групової залежності.

З метою виявлення загальних закономірностей формування психоемоційного стану учнів, які набувають середню професійно-технічну освіту, по-за залежністю від ступеню соціальної адаптації, нами була дана узагальнена характеристика динаміки самопочуття, активності та настрою ліцеїстів ХПЛБСР.

Було встановлено, що протягом терміну всього терміну навчання, психоемоційний стан ліцеїстів ХПЛБСР характеризувався позитивною динамікою, яка полягає у певній стабільності показників самопочуття та активності (р>0,05), на тлі істотного покращення настрою (р<0,01). Поряд з тим, зниження показників психоемоційного стану ліцеїстів на третьому році навчання, дозволяє віднести цей час до періодів психологічного ризику, що потребує впровадження психогігієнічних заходів з корекції адаптаційного процесу. Основною метою цих заходів повинна стати попередження певного донозологічного стану - перевтоми.

Виходячи із завдань дослідження, з метою встановлення ролі соціальної адаптації у формуванні психоемоційного стану підлітків-ліцеїстів, нами була дана порівняльна характеристика трьох, принципово різних груп учнів ХПЛБСР. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що за показниками самопочуття та активності, порівнювальні групи ліцеїстів не мали достовірних відмінностей (р>0,05), що може трактуватися, як позитивне явище, пов'язане з адекватними умовами життєдіяльності ліцеїстів, а також не можливо виключити певним чином викривлену самооцінку своєї активності представниками групи ліцеїстів-інвалідів.

Проте, за показником категорії «настрій», ліцеїсти-сироти випереджали своїх однолітків (24,16±1,05 у.о., р<0,05), що в свою чергу можна інтерпретувати, як їх завішену самооцінку з цього факторам. Але відсутність суттєвих змін досліджуваних показників учнів-сиріт протягом навчання (р>0,05), свідчить про стійкій психоемоційний стан та адекватність навчальних навантажень, які припадають на представників цієї групи порівняння.

Низька самооцінка ліцеїстів контрольної групи з категорії «настрій» може свідчити про певні порушення настрою представників цього контингенту, що у свою чергу потребує впровадження заходів з психогігієнічної корекції психоемоційного стану підлітків [158].

На тлі близьких значень показників самопочуття та настрою (р>0,05) в ліцеїстів-інвалідів, спостерігалася суттєво нижча поведінкова активність (р<0,01), величина показника якої складала в них 34,86±2,08 у.о., на відміну від здорових ліцеїстів - 42,90±4,50 у.о. Подібні розбіжності, очевидно, можна розцінювати, як наслідок безпосереднього впливу соматичного стану на стан психоемоційний, коли активність фізична визначає активність психологічну, а у сукупності вони визначають активність поведінкову.

В ліцеїстів-інвалідів від понеділка до п'ятниці суттєво погіршується самопочуття (від 27,07±2,48 у.о. до 24,00±2,95 у.о., р<0,05), але зростає активність (від 30,80±3,09 у.о. до 40,88±3,14 у.о., р<0,05) та настрій (від 20,80±2,44 у.о. до 26,53±3,31 у.о., р<0,05). Подібна різноспрямованість окремих сторін психоемоційного стану може свідкувати про наявність ознак психологічної дезадаптації [243].

Виходячи з припущення того, що певні категорії тесту САН визначають певні риси та враженість поведінкових реакцій, а стійкість їх показників визначає довго тривалість певних поведінкових реакцій можна стверджувати, що в поведінці ліцеїстів-сиріт домінує «настрій», що визначає такі характерологічні риси, як позитивні характеристики загального емоційного фону, чітко ідентифіковані стани захопленості, радості, захвату [144]. Як правило хороший настрій сприяє більш високій результативності діяльності

В поведінкових реакціях представників контрольної групи переважає «активність», яка визначає динамічну передумову здійснення діяльності, а значною стійкістю та наполегливістю в досягненні мети.

Серед представників групи ліцеїстів-інвалідів відсутня жодна з домінант психоемоційного стану, проте низькі показники за категорії «активність», визначають складності, які зазнає індивідуум при формуванні, реалізації та змінах діяльності та безпосередньо при її виконанні.

Проведені дослідження встановили й особливості формування психоемоційного стану в залежності від виду професії.

Встановлено, що протягом тижня суттєво збільшується показник самопочуття у ліцеїстів, які освоювали комплексну професію «штукатур, лицювальник-пліткар, маляр» (від 20,74±0,95 у.о. до 24,54±1,58 у.о., р<0,05), статистично значуще погіршувався показник активності в представників професій «маляр» та «штукатур» (від 39,18±4,40 у.о. до 29,56±1,17 у.о., р<0,05). У представників професії «столяр» протягом навчального тижня психоемоційний стан характеризувався певною стабільністю (р>0,05).

Порівняльний аналіз результатів вивчення тижневої динаміки психоемоційного стану учнів ліцею будівництва та соціальної реабілітації довів про існування певних відмінностей у величинах показників тесту «САН» між представниками окремих груп порівняння. На відміну від початку тижня, коли в групах порівняння були відсутні статистично значущі відмінності (р>0,05), в кінці тижня спостерігалися суттєві відмінності за показником самопочуття (р<0,05-<0,01) та активності (р<0,05-<0,01), до того ж найбільші значення цих показників були притаманні ліцеїстам, які освоюють професію «перукар» (31,89±3,14 у.о. та 35,56±2,32 у.о., відповідно), а найменші - юнакам, які опановують професії «муляр» та «штукатур» (20,44±1,62 у.о. та 29,56±1,17 у.о., відповідно).

Все це свідчить, що в ліцеїстів із високим рівнем психоемоційного стану протягом навчального тижня відмічається його нестабільність, а розбіжності у показниках психоемоційного стану, які виникають в кінці навчального тижня свідчать про певні відмінності у характері навчального процесу в окремих групах, що відбивається на функціональному стані ліцеїстів, та потребує заходів з його психогігієнічної корекції («муляр» та «електрозварник ручного зварювання»).

Четвертий етап - дослідити вплив умов професійно-технічного навчання на психічне здоров'я ліцеїстів із різним рівнем соціальної адаптації.

Серед учнів ліцею будівництва та соціальної реабілітації поза залежністю від стану здоров'я та соціального статусу переважають особи із відхиленнями у стані психічного здоров'я (р<0,01) (62,86±5,78 % ліцеїстів-інвалідів, 69,84±5,78% ліцеїстів-сиріт, 64,72±2,31 - здорових із благополучних сімей). Співвідношення осіб із відхиленням та без відхилень у стані психічного здоров'я складає 2:1.

Протягом всього терміну перебування учнів у ліцею будівництва та соціальної реабілітації структура розповсюдженості до нозологічних психічних станів статистично значуще не змінюється (р>0,05), що можна розцінювати, як визначальне значення тотожного для усіх ліцеїстів впливу характеру та умов навчання на їх психічне здоров'я.

Відносно менша розповсюдженість серед здорових, соціально благополучних ліцеїстів попередників астенічних станів (р<0,01), свідчить про їх більшу психологічну стійкість до існуючих умов життєдіяльності.

Серед учнів ліцею будівництва та соціальної реабілітації співвідношення між здоровими та хворими ліцеїстами складає 7,5:1 (р<0,01). Обстежені ліцеїсти мають соціальний статус інвалідів за наступними хворобами: олігофренія в стадії дебільності, церебральний параліч, важкі порушення мовлення, інвалідність по зору, інвалідність з дитинства. Це супроводжується розповсюдженням серед інвалідів характерної хронічної патології: хвороби кістково-м'язової системи, хвороби нервової системи, у т.ч. епілепсії, сколіозу, астигматизму, кардіоміопатії, логоневрозу та дефектів мови, уроджених аномалій та вад розвитку, хвороби вуха.

До найбільш поширених хвороби притаманних, як здоровим ліцеїстам, так й їх одноліткам-інвалідам (р>0,05) належать хвороби ока, хвороби органів дихання, психічні розлади, у т.ч. ВСД, хвороби органів травлення, короткозорість, хвороби печінки, хронічний тонзиліт, порушення постави, хвороби сечостатевої системи та плоскостопість.

Статистично значущих відмінностей у розподілі за групами здоров'я та за розповсюдженістю окремих нозологічних форм між ліцеїстами-сиротами та ліцеїстами контрольної групи не спостерігалося (р>0,05).

П'ятий етап - наукове обґрунтування системи заходів з психогігієнічної діагностики та оптимізації функціонального стану ліцеїстів у процесі їх соціальної реабілітації.

Отримані результати дозволяють надати узагальнену характеристику умов життєдіяльності та функціонального стану підлітків-ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації.

До сприятливих чинників життєдіяльності ліцеїстів, тих які здатні на оздоровчий вплив належать сприятливі гігієнічні умови існування та сприятливий психологічний мікроклімат, що здатної суттєво покращувати умови набуття професії у певному психологічному оточенні. Подібний позитивний середовищний вплив сприяє формуванню позитивних особистісних властивостей підліткам, а саме розсудливості, товариськість, самоконтролю, адекватної самооцінки, динамічному та позитивно забарвленому спілкуванні із товаришами. Крим того, сприятливі умови навчання та биту позитивно впливають на психоемоційний стан підлітків, забезпечуючи його позитивну динаміку та сприяють поступальному розвитку провідної когнітивної функції - пам'яті.

До несприятливих чинників життєдіяльності ліцеїстів експериментальних груп були віднесені чинники ризику, пов'язані, як із певним колом зовнішніх несприятливих умов життєдіяльності, так й з індивідуальними та груповими особливостями психологічного та фізичного стану, які у сукупності впливають на рівень соціальної адаптації. До них відносяться: низька рухова активність, посереднє харчування, не додержання режиму, не виконання вимог особистої гігієни ліцеїстами-інвалідами та поширеність шкідливих звичок серед ліцеїстів-сиріт. Все це, у сукупність із попереднім негативним досвітом, пов'язаним із недостатньою увагою до виховання та освіти осіб маргінального типу, формує своєрідний психологічний портрет із різноспрямованістю особистісних рис, та їхньою спрощеністю, відбивається на негативних проявах у пізнавальній діяльності, дизадаптаційних змінах у психоемоційному стані, сприяє розповсюдженості донозологічних психічних станів дизадаптаціонного характеру [304].

Виходячи із ствердження, що сприятливі чинники необхідно використовувати із оздоровчою метою, а несприятливі чинники потрібно скасовувати, або обмежувати за інтенсивністю дії до безпечних величин, була запропонована система заходів з донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації психічного здоров'я підлітків-ліцеїстів, із зниженим рівнем соціальної адаптації [302].

Система включає такі складові, як режимно-організаційні, адаптогенні та саногенні заходи, та реалізується на двох послідовних методичних етапах: гігієнічної донозологічної психодіагностики та психогігієнічній корекції функціонального стану та здоров'я.

Практична реалізація системи здійснюється на наступних рівнях.

Рівень «Засоби гігієнічної психодіагностики» містить певне коло методів психодіагностичних досліджень із визначенням критеріальних показників життєдіяльності, когнітивної діяльності, психо-емоційного стану, емоційно-вольових та комунікативних властивостей індивідууму, стану його психічного та загального здоров'я.

Рівень «Критерії оцінки результатів психодіагностики» обіймає сукупність психодіагностичних ознак якісного (які визначаються за психодіагностичними опитувальниками), кількісного (які виміряються за психофізіологічними методами) та сполученого (показники захворюваності) характеру, яким повинен відповідати ліцеїст з достатнім для подальшого навчання, психологічного та професійного розвитку рівнем соціальної адаптованості. Окремо слід зазначити на пріоритеті показників здоров'я.

Рівень «Заходи з гігієнічної корекції життєдіяльності» включає цільоспрямовані дії режимно-організаційного, адаптогенного та саногенного характеру з оптимізації умов навчання, необхідної корекції когнітивної та вищої психічної діяльності, попередженню психічних, психосоматичних та соматичних захворювань.

Таким чином, на підставі виконання запропаноааної програми досліджень набула практичного підтвердження науково обґрунтована робоча гіпотеза, згідно до якої інвалідність та сирітство супроводжуються явищем соціальної дезадаптації підлітків, що відбивається на особливостях їх життєдіяльності, у порушеннях когнітивної та психічної діяльності, психічному здоров'ї, що діагностується та корегується засобами психогігієни.

Виходячи з мети та завдань дисертаційного дослідження розроблена та впроваджена система заходів донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації психічного здоров'я підлітків-ліцеїстів, із зниженим рівнем соціальної адаптації.

Висновки

У дисертаційній роботі запропонована система заходів з донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації психічного здоров'я підлітків-ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації, складовими якої є режимно-організаційні, адаптогенні та саногенні заходи. Реалізується система на двох послідовних методичних етапах: гігієнічної донозологічної психодіагностики та психогігієнічній корекції функціонального стану та здоров'я.

1. Встановлено, що ліцеїсти типового закладу професійно-технічної освіти та соціальної реабілітації поза залежністю від їх соціального статусу перебувають в спільних та сприятливих умовах навчально-виробничого середовища, яке враховує особливі потреби осіб із обмеженими можливостями, що визначає провідну роль рівня соціальної адаптації у формуванні життєдіяльності ліцеїстів. До загальних закономірностей цього процесу належать: висока оцінка психологічного мікроклімату у колективі (до 90,32±2,79 % опитаних, р<0,01), низька рухова активність (до 83,87±3,61 % опитаних, р<0,01), критичне відношення до свого харчування (50:50 % опитаних), нераціональне навчальне навантаження (100%). До принципових розбіжностей належать: порушення раціонального режиму дня (53,61±2,76 %, р<0,01), нехтування ліцеїстами-інвалідами вимогами особистої гігієни (100%, р<0,01), поширення серед значної кількості ліцеїстів-сиріт шкідливих звичок (30,77±16,31 %, р<0,05).

2. Доведено, що рівень соціальної адаптації безпосередньо відбивається на успішності когнітивної діяльності ліцеїстів. Не залежать від рівня соціальної адаптації наступні психофізіологічні явища: сталість функції пам'яті (р>0,05), нестійкість уваги (р<0,05), неспроможність ліцеїстів до швидкого включення у навчальну діяльність, психологічні складнощі, які виникають у 17-річних ліцеїстів при комплексній системі навчання на однорічних відділеннях. Ліцеїсти-інваліди поступаються своїм фізично здоровим одноліткам за рівнем реалізації та стійкістю показників розумової працездатності (К: 0,65±0,05 у.о., І: 85,91±9,66 у.о.) та уваги (6,74±1,49 у.о.) та об'ємом пам'яті (61,66±3,06 у.о.) (р<0,05-0,01), а ліцеїсти-сироти відстають від соціально адаптованих однолітків за показником об'єму короткочасної пам'яті (65,96±2,51 у.о.) (р<0,05-0,01), хоча мають схожу динаміку її формування.

3. Показано, що психологічний портрет ліцеїстів поза рівнем соціальної адаптованості (до 77,23±2,95 %, р<0,05-0,01) включає риси, які за емоційно-вольовими та комунікативними властивостями сприяють соціальній адаптації у колективі. Гендерні особливості психічної організації ліцеїстів закладаються у більшій адекватності дівчат-ліцеїстів у спілкуванні та емоціонально-вольових аспектах поведінки (р<0,05-0,01). Ступень соціальної дезадаптації ліцеїстів-інвалідів відбивається на різноспрямованості їх особистісних рис, що компенсується за рахунок суворого додержанням ними норм та вимог поведінки. Низький рівень соціальної адаптації ліцеїстів-сиріт проявляється у спрощеності їхнього психологічного портрету, з характерною уразливістю, невпевненістю у своїх силах із високим сприйняттям погрози.

4. Визначено, що загальною закономірністю формування психоемоційного стану ліцеїстів є його позитивна динаміка на протязі навчання, яка полягає у певній стабільності показників самопочуття та активності (р>0,05), на тлі істотного покращення настрою (р<0,01). Проте, спостерігається погіршення психоемоційного стану 16-річних ліцеїстів на третьому році навчання та у учнів, насамперед тих, які опановують професію «муляр», а також 17-річних ліцеїстів, які навчаються комплексною системою навчання. Ступень соціальної адаптації не відбивається на психоемоційному стані ліцеїстів-сиріт (р>0,05), але є визначальним чинником для ліцеїстів-інвалідів. В них спостерігалася суттєво нижча поведінкова активність (р<0,01), що зумовлене безпосереднім впливом соматичного стану, а також різноспрямованість психоемоційних зрушень на протязі навчального тижня, що є ознакою психологічної дезадаптації.

5. Встановлено, що для ліцеїстів характерна значна (2:1, р<0,01) та стійка (р>0,05) розповсюдженість донозологічних психічних станів, яка не залежить від рівня соціальної адаптації (р>0,05). Особи із зниженим рівнем соціальної адаптації відрізняються значною розповсюдженістю станів-попередників до астенії (до 50,00±17,68% опитаних, р<0,05), але в фізично повноцінних ліцеїстів спостерігається тотожне співвідношення між здоровими та хворими 7,5:1 (р<0,01) та спільна структура патологічної ураженості (р>0,05). Від рівня соціальної адаптації та фізичних вад не залежить розповсюдженість хвороб ока, органів дихання, психічних розладів (у т.ч. вегето-судинної дистонії), хвороб органів травлення, печінки, сечостатевої системи, короткозорості, хронічного тонзиліту, порушень постави, плоскостопості, але для ліцеїстів-інвалідів притаманні хвороби кістково-м'язової системи, нервової системи (у т.ч. епілепсія), сколіоз, астигматизм, кардіоміопатія, логоневроз та дефекти мови, уроджені аномалії та вади розвитку, хвороби вуха.

6. За результатами дослідження розроблена та впроваджена система заходів донозологічної діагностики та психогігієнічної оптимізації психічного здоров'я підлітків-ліцеїстів із зниженим рівнем соціальної адаптації, яка будується на використанні оздоровчих чинників навчально-виховного середовища та усуненні або психогігієнічній корекції чинників ризику. Система включає такі складові, як режимно-організаційні, адаптогенні та саногенні заходи, та реалізується на двох послідовних методичних етапах: гігієнічної донозологічної психодіагностики та психогігієнічній корекції функціонального стану та здоров'я.

Практичні рекомендації

1. Рекомендовано доповнити систему соціальної реабілітації ліцеїстів, які освоюють виробничі професії у системі професійно-технічної освіти впровадженням методів гігієнічної донозологічної психодіагностики та психогігієнічної корекції.

2. Гігієнічна психодіагностика включає оцінку умов життєдіяльності, когнітивної діяльності, психоемоційного та емоційно-вольового стану, комунікативних можливостей, стану психічного та соматичного здоров'я ліцеїстів, за науково обгрунтоавними якісними та кількісними критеріями.

3. Режимно-організаційні психогігієнічні заходи повинні включати: виконання вимог до навчального навантаження, підтримку належного рівня психологічного мікроклімату, забезпечення рухової активності, раціональне харчування, додержання правил особистої гігієни та здорового способу життя. Не бажаним є засвоєння виробничих професій за комплексною системою.

4. Адаптогенні заходи містять індивідуальну та (або) групову психогігієнічну корекцію когнітивної діяльності, психоемоційного стану, особистісних рис. Рекомендується тимчасове відсторонення від виконання навчального навантаження осіб із ознаками перевтоми; надання ним відповідної психологічної та медичної допомоги.

5. Саногенні заходи включають психогігієнічну корекцію донозологічних психічних станів, спрямовану на попередження реактивних станів та психопатій. Формування диспансерних груп для динамічного клінічного спостереження за здоров'ям, попередження хронізації захворювань.

соціальний адаптація психічний когнітивний

Список використаних джерел

1. Абросимова Т.С. Медико-социальное обоснование мер профилактики социального сиротства и его последствий: автореф. дис.канд. мед. наук: спец. 14.00 33 - общественное здоровье и здравоохранение, 14.00.09 - педиатрия / Абросимова Татьяна Сергеевна. - Иваново, 2005. - 28с.

2. Агаджанян Н.А.Проблемы адаптации и учение о здоровье/ Н.А Агаджанян, Р.М. Баевский, А.П. Берсенева.- М.: РУДН. - 2006. - Т. 1. - 284 с.

3. Александрова Л.Б. Проблемы и пути совершенствования медико-психологической и социальной помощи детям в современных условиях / Л.Б. Александрова // Актуальные вопросы психогигиены и охраны психического здоровья детей и подростков. - М., 2007. - С. 32-33.

4. Александровский Ю.А. Пограничная психиатрия и современные социальные проблемы / Ю.А. Александровский // Ростов-на-Дону: Изд-во «Феникс», 1996. - 111 с.

5. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства / Ю.А. Александровский// Ростов-на-Дону: изд-во «Феникс», 1997. - 576 с.

6. Александровский Ю. А. Предболезненные состояния и пограничные психические расстройства / Ю. А. Александровский// М.: Литтерра, 2010. -272 с.

7. Альбицкий В.Ю. Часто болеющие дети актуальная проблема социальной педиатрии. В кн.: Социальные и организационные проблемы педиатрии /В.Ю. Альбицкий., A.A. Баранов, И.А.Камаев // М.: Династия, 2003. - С. 233-252.

8. Альбицкий В.Ю. Результаты комплексной клинико-социальной характеристики детей-сирот, оформляющихся в интернатные учреждения/ В.Ю. Альбицкий, Т.А. Гасиловская, А.И. Ибрагимов // Российский педиатрический журнал. -2004. -№ 5. С. 44-46.

9. Альбицкий В. Ю.Заболеваемость детей и инвалидность / В.Ю.Альбицкий, Д.И. Зелинская, Р.Н. Терлецкая //Российский педиатрический журнал. - 2008. - №. 1. - С. 32-35.

10. Аль-Шавеа Н. Али Ахмед Особенности формирования самоотношения у слабовидящих подростков, развивающихся в условиях принадлежности к различным национальным культурам: дис. канд. психолог. наук: спец.19.00.10 «Коррекционная психология» / Аль-Шавеа Набила Али Ахмед.- Нижний Новгород, 2004.- 219 с.

11. Аналитические материалы о положении детей в Санкт-Петербурге (2009) / Комитет по социальной политике, СПб.: СПбГУ «Региональный центр «Семья», 2010.- 478 с.

12. Андреева В.М. Дифференцированный эколого-физиологический подход к диагностике и коррекции дизадаптаций, отягощенных табакокурением при информационной нагрузке в вузе: дисс. канд. биол. наук, спец.: 03.00.16, 03.00.13- физиология/ Андреева Венера Муртазовна.- Ульяновск, 2006.- 152 с.

13. Андреюк В. Ю. Психосоциальная реабилитация подростков со школьной дезадаптацией в форме систематических пропусков занятий /В.Ю. Андреюк, А.Б. Холмогорова //Современная терапия психических расстройств. - 2009. - №. 3. - С. 27-32.

14. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем/ П.К.Анохин // М.: Медицина, 1975. - 447 с.

15. Антипкін Ю. Г. Стан здоров'я дітей в умовах дії різних екологічних чинників / Ю.Г. Антипкін //Мистецтво лікування. - 2005. - №. 2. - С. 16-23.

16. Антипкін Ю. Г. Вплив факторів навколишнього середовища на стан здоров'я дітей раннього віку / Ю. Г. Антипкін, Ю.Г. Резніченко, М.О. Ярцева //Перинатология и педиатрия. - 2012. - №. 1. - С. 49.

17. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических даннях/ М. Ю. Антомонов //К.: Фірма малого друку. - 2006.- С.

18. Антропов Ю.Ф. Психосоматические расстройства и патологические привычные действия у детей и подростков/ Антропов Ю.Ф., Шевченко Ю.С//М.: Изд-во Ин-та психотерапии.- 1999.- 304 с.

19. Апанасенко Г.Л. Индивидуальное здоровье: сущность, механизмы, проявления / Г.Л. Апанасенко // Гигиена и санитария. -2004. - № 1. -- С. 60 -63

20. Артамонова С.Ю. Состояние здоровья подростков с поведенческими расстройствами: автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.00.09 - педиатрия/ Артамонова Саргылана Юрьевна.- Москва, 2008. - 24с.

21. Артюхова Т.Ю. Адаптационные возможности как показатель психологического здоровья участников образовательного процесса / Т.Ю.Артюхова//Сибирский психологический журнал.- 2005 - №22 - С. 49-53.

22. Астоянц М.С. Социальное сиротство: условия, механизмы и динамика эксклюзии (социокультурная интерпретация): автореф. д-ра. соц. наук: спец: 22.00.06 - социология культуры, духовной жизни / Астоянц Маргарита Сергеевна.- Ростов-на-Дону, 2007. - 46с.

23. Аршинская Е.Л. Влияние учебной нагрузки на эмоциональное состояние школьников/ Е.Л.Аршинская // Вестник Томского государственного педагогического университета.- 2014.- № 5 (146).- С. 58-65.

24. Ахтямова О.В. Социальный портрет сирот/О.В.Ахтямова // Казанский медицинский журнал.-2004.- Т. 85.- №2.-С.146-148.

25. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии/ Баевский Р.М. //М.: Медицина,1979.-295 с.

26. Байер Е.А. Психологическая и физическая коррекция депривированных детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей, средствами физического воспитания/ Е.А.Байер // Вестник спортивной науки.- 2009.- № 2.- С. 42-46.

27. Баранов А.А. Фундаментальные исследования по проблемам роста и развития детей и подростков / А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина // Российский педиатрический журнал. - 2000. - № 5. - С. 3-4.

28. Баранов A.A. Социальные и организационные проблемы педиатрии //A.A. Баранов, В.Ю. Альбицкий //Москва, 2003. - 512 с.

29. Баранов А.А. Оценка здоровья детей и подростков при профилактических осмотрах / А.А. Баранов, В.Р.Кучма, Л.М.Сухарева //М.: Изд. Дом «Династия», 2004.-168 с.

30. Баранов А.А. Руководство по врачебному профессиональному консультированию подростков/ А.А. Баранов, В.Р.Кучма, И.К. Рапопорт// М.: Издательский дом «Династия», 2004.- 200 с.

31. Баранов А.А. Вторичная профилактика аддиктивных форм поведения у детей и подростков/ А.А. Баранов, В.Р.Кучма, Л.М Сухарева //МЗ РФ. ГУ НЦЗД РАМН, НИИ гигиены и охраны здоровья детей и подростков. - Москва, 2004.- С. 64.

32. Баранов А. А. Табакокурение детей и подростков: гигиенические и медико-социальные проблемы и пути решения/ Баранов А. А., Кучма В. Р., Звездина И. В //М.: Литтерра. - 2007. - С. 33-36.

33. Баранов А.А. Медицинские и социальные аспекты адаптации современных подростков к условиям воспитания, обучения и трудовой деятельности / А.А. Баранов, В. Р. Кучма, Л. М. Сухарева. -- М.: ГОЭТАР-Медиа, 2008. -- 352 с.

34. Баранов А.А Состояние здоровья современных детей и подростков и роль медико-социальных факторов в его формировании / Баранов А.А, Кучма В.Р, Сухарева Л.М. //Вестник Российской Академии медицинских.- 2009.-N 5.-С.6-11

35. Бачериков Н.Е. Психогигиена умственного труда учащейся молодежи/ Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Добромиль Э.И.//К.: Здоров'я, 1988.-168 с.

36. Бейс Г. Школы здоровья в Европе и России/ Бейс Г., Кучма В.Р. //М., - 2009.- 83с.

37. Белов А.А. Субъектность старшеклассника как основа для последующего саморазвития и профессионального самоопределения / А.А.Белов// Электронный научный журнал Курского государственного университета. - 2009. - № 4. - С. 127-129.

38. Бельмер В.А. Программы специальных (коррекционных) образовательных учреждений IV вида (для детей с нарушением зрения) /В.А. Бельмер, В.З.Денискина, Л.П.Григорьева // М., Экзамен.-… 2003. - 174 с.

39. Бердник О. В. Основні закономірності формування здоров'я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією: дис.ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02. 01 - гігієна /О.В. Бердник, 2003.- с.

40. Бердник О.В. Методичні аспекти оцінки здоров'я населення в еколого-гігієнічних дослідженнях / Бердник О. В., Зайковська В. Ю. //Довкілля та здоров'я. - 2005. - №. 4. - С. 35.

41. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация студентов и молодых специалистов / Ф.Б. Березин//М.: Высшая школа, 1976. - 162 с.

42. Берзiнь В.I. Концептуальнi питання гiгiєнiчного забезпечення органiзацiї навчального процесу у сучаснiй школi/ В.І.Берзінь //Тeoretyзna medycyna. - 2004. - Т. 10. - №. 1. - С. 193-199.

43. Берзінь В.І. Проблема вивчення фізичного розвитку дітей та підлітків у гігієнічних дослідженнях/ В.І. Берзінь //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2007. - №. 4. - С. 81-85.

44. Березин И.П. Школа здоровья / И.П. Березин, Ю.В. Дергачев//М., 2004. - 125 с.

45. Бесєдіна О. А.Визначення рівня здоров'я першокласників на підставі комплексної оцінки адаптаційних можливостей організму / Бесєдіна О. А., Пашкевич С. А., Даниленко Г. М., Бесєдіна О. А. //Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету iм. ВН Каразiна. - 2005. - №. 658. - С. 89-94.

46. Бирюкова Н. А. Здоровьесберегающие технологии в общеобразовательных учреждениях / Бирюкова Н. А. //Гигиена и санитария. - 2006. - №. 1. - С. 76-77.

47. Блум Ф. Мозг, разум, поведение Ф.Блум // М.: Иностранная литература, 1987.-356с.

48. Богатирьова Р.В. Актуальні проблеми психогігієни та первинної психопрофілактики в аспекті реформування системи медичної освіти в Україні / Р.В.Богатирьова, В.А.Капустник, В.О.Коробчанський, В.В.Міхєев // Гігієнічна наука та практика: сучасні реалії: матер. XV з'їзду гігієністів України (м. Львів, 20 - 21 вересня 2012 р.). - С. 177 -178.

49. Болотников И.Ю. Медико-социальные исследования состояния здоровья подростков, оставшихся без попечения родителей/ Болотников И.Ю., Курьянова H.H., Сердюкова А.Г. М.// Академия Естествознания.- 2007. - 132с.

50. Болотников И.Ю. Медико-социальная характеристика состояния здоровья воспитанников интернатных учреждений, оставшихся без попечения родителей/ И.Ю.Болотников// Здравоохранение РФ. 2008. - № 6. - С. 40-43.

51. Болотников И.Ю. Адаптивные возможности и личностные особенности воспитанников интернатов / И.Ю. Болотников// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. -2008. - № 6. - С. 15-17.

52. Болтівець С.І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика / С.І. Болтівець// К., 2000. - 302 с.

53. Борисова С.В. Социально-психологические факторы дезадаптации учащихся профессиональных училищ/ С.В.Борисова // Среднее профессиональное образование.- 2009.- № 1.- С. 51-58.

54. Будаева С. Д. Взаимосвязь интеллекта и личностных особенностей в подростковом возрасте/ Будаева С. Д., Дамбаева Н.Ц. //Журнал Вестник Бурятского государственного университета.- 2009.-№ 5.- С. 112-119.

55. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика / Л.Ф. Бурлачук//СПб.: Питер, 1-е издание, 2007.- 352 с.

56. Бутирська І. Б. Особливості формування здоров'я учнів середнього та старшого шкільного віку в учбових закладах інтернатного типу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02. 01- гігієна /І.Б. Бутирська.- 2004.-24 с.

57. Бююль Ахим SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей/ Бююль Ахим, Цефель Петер (пер. с немец.) //СПб.: ООО «ДиаСофтЮП».- 2005. - 608с.

58. Вайнер Э.Н. Образовательная среда и здоровье учащихся/ Вайнер Э.Н. // Валеология. - 2003. - №2. - С. 35-39.

59. Валеева Э.Р. Функциональное состояние центральной нервной системы школьников при различных технологиях обучения / З.Р. Валеева // Здоровье населення и среда обитания. - 2003. - № 9. - С. 26-28.

60. Валеева Э.Р. Риски формирования болезней среди учащихся образовательных учреждений / Э.Р. Валеева Р.Я. Хамитова // Гигиена и санитрия. - 2006. - № 6. - С. 54-55.

61. Варова Т.И. Социальная адаптация подростков в учреждениях дополнительного образования детей/ Т.И.Варова, Е.В. Милькова// Мир науки, культуры, образования.- 2010.- № 6-2.- С. 186-190.

62. Великанова Л.П. Клинико-эпидемиологический мониторинг состояния нервно-психического здоровья детей и подростков/ Великанова Л.П. // Педиатрия.-2004.-№ 1.-С. 67-71.

63. Вирабова А.Р. Личностно ориентированное обучение детей и подростков: гигиенические проблемы и пути решения/ Вирабова А.Р., Кучма В.Р., Степанова М.И. // М.: Пробел-2000.- 2006. - 436 с.

64. Вирясова М.В. Социально-гигиенические исследования детей-инвалидов, страдающих ДЦП: афтореф. дисс. к.мед. н. М., 2002. - 21 с.

65. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія / І.С. Вітенко// К.: Здоров'я, 1994. - 296 с.

66. Володина Ю.А. Предпрофильная подготовка детей, оставшихся без попечения родителей, в учреждениях интернатного типа/ Володина Ю.А., Матяш Н.В. // Журнал Концепт.- 2012.- № 8.- С. 1-9.

67. Воробьева К.А. Влияние особенностей детско-родительских отношений на генезис агрессивных установок личности у подростков из полных и неполных семей / К.А.Воробьева //Известия Пензенского государственного педагогического университета им. В.Г. Белинского.- 2012.- № 28.- С. 1174-1178.

68. Воспитание трудного ребенка: Дети с девиантным поведением [под ред. М.И. Рожкова] //М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС.- 2001.- 240 с.

69. Гасиловская Т. А. Дети-сироты на этапе оформления в интернатные учреждения (медико-социальное исследование): дис. канд. мед. наук: спец14.00.33-общественное здоровье и здравоохранение/ Татьяна Анатольевна Гасиловская.- Казань, 2002.- 192с.

70. Гігієна та екологія: підручник / за ред. В.Г. Бардова. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 720 с.

71. Гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей у сучасних умовах реформування освіти в України / А.М. Сердюк, Н.С. Полька [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2004. - Вип. 43.- С. 402-406.

72. Говорин Н.В.Экологически обусловленные нарушения интеллекта у детей: эпидемиология, патогенез, реабилитация/ Говорин Н.В., Злова Т.П.// Новосибирск: Наука, 2007. 174 с.

73. Гойда Н. Г. Соціально-гігієнічна характеристика дітей у соціально-неблагополучних сім'ях та деякі особливості їх захворюваності й фізичного розвитку/ Гойда Н. Г., Веропотвелян П. М., Чугай І. А. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. - № 1. - С. 13-15.

74. Гозак С. В. Гігієнічна оцінка впровадження вальдорфської педагогічної технології в загальноосвітніх навчальних закладах України: автореф. дис. канд спец.14.02.01 - гігієна / Світлана Вікторівна Гозак. - Київ, 2006.- 22 с.

75. Гозак С.В. До питання впливу факторів навчального процесу на морфофункціональний розвиток школярів / С. В. Гозак, О. Т. Єлізарова, І. О. Калиниченко [та ін.] // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія: матер. XVI міжнар. наук.-практ. конф. (17-19 травня 2012, Одеса). - Одеса, 2012. - С. 39-41.

76. Гончарук Є.Г. Комплексна оцінка стану здоров'я дітей і підлітків як гігієнічна проблема: методологічні та прикладні аспекти (огляд літератури) / Гончарук Є.Г., Бардов, В.Г., Сергета, І.В., Омельчук, С.Т. //Журнал АМН України. - 2003. - Т. 9. - №. 3. - С. 523.

77. Горячева Т.Г. Сенсомоторная коррекция при психосоматических расстройствах в детском воздасте [под общей ред. проф: Ю.С. Шевченко]//СПб.: Речь. - 2003. - с.

78. Гребенникова Е.А. Характеристика внутреннего мира подростков, воспитывающихся в учреждениях интернатного типа/ Гребенникова Е.А., Медведев Д.А.// Психопедагогика в правоохранительных органах.- 2012.- № 3 (50).- С. 64-69.

79. Гребенюк Т.М. Медико - педагогічна корекція зорового сприймання у дошкільників з вадами зору: навчальний посібник / Т.М. Гребенюк, І.О. Сасіна, Ю.В. Тімакова// Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. - К., 2008. - 147 с.

80. Гребняк Н.П. Факторы риска для здоровья детского населения/ Н.П.Гребняк //Донецк, 2003. -253 с.

81. Гребняк М.П. Гігієна дітей та підлітків: навч.-метод. посіб. керуючого типу / М. П. Гребняк, І. П. Козярін, В. П. Гребняк, О. Б. Єрмаченко, О. П. Івахно// Донецьк: Норд-Прес, 2005. - 232 c.

82. Громбах С.М. Психогигиена учебных занятий в школе. В кн.: Психогигиена детей и подростков. /Под ред. Г.Н. Сердюковской, Г. Гельница. - М. - 1985. - С. 92-114.

83. Губарева Л.И. Особенности развития детей в условиях химического загрязнения среды и отцовской депривации / Л.И. Губарева, С.П. Попова, Г.В. Ермоленко, В.В. Потапенко, Е.Г.Кравченко //Вестник Ставропольского государственного университета.- 2009. - №4. С. 246-258.

84. Гусарова Г.И. Медико-социальная реабилитация детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей: автореф. дис.канд. мед. наук.: спец. / Г.И.Гусарова.- Самара, 2002.-24с.

85. Давыдов М. И. Основные направления совершенствования медицинского образования в России //Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. - 2006. - №. 25. - С. 313.

86. Давыденко Л. А. Физическое развитие школьников образовательных учреждений Волгограда / Давыденко Л. А. //Гигиена и санитария. - 2004. - №. 2. - С. 45-48.

87. Давыдова Н.О. Характеристика основных параметров здоровья детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей/ Н.О.Давыдова// Медицинский вестник Башкортостана//2013.-№ 3.- Т. 8.- С. 14-17.

88. Даниленко Г. М. Школа как ядро системы формирования здорового образа жизни учащихся/ Даниленко Г. М. Клыгина И.А.// Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи: матер. Всероссийской научно- практ. конф. с международным участием (15-17 мая 2006, Москва).- Москва, 2006 -. С.45-46

89. Дегтяренко Т.М. Комплексна система корекційно - реабілітаційної роботи у дошкільному закладі для дітей з порушеннями зору: автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.03 /Т.М. Дегтяренко.- К., 2005. -22 с.

90. Дегтяренко Т.М. Корекційно - реабілітаційна робота у спеціальних закладах для дітей з особливими потребами: навчальний посібник / Т.М. Дегтяренко, Л.С. Вавіна// Суми: Університетська книга, 2008.- 302 с.

91. Деркач В.Г. Розумова відсталість: епідеміологія, чинники ризику, профілактичні заходи/В.Г. Деркач, І.П. Дищук, Р.І. Рудницький [та ін.]// Чернівці, 2005.-136 с.

92. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу: ДСанПіН 5.5.2.008-01. - [Чинні від 2001-05-06] - К., 2001. - 54с.

93. Дети в России. 2009: Стат. сб. / ЮНИСЕФ, Росстат. М.: ИИЦ «Статистика России», 2009. 121 с.

94. Джеус А.В. К развитию концепции программ оздоровления детей и подростков/ А.В.Джеус// Проблемы социальной гигиены и истории медицины.-2005.-№2.-С.31-34.

95. Дмитриева Т. Б. Новые направления социальной психиатрии в системе совершенствования охраны общественного психического здоровья / Дмитриева Т. Б. // XIV съезд психиатров России: новые возможности, новые перспективы: матер. съезда (15-18 ноября 2005, Москва).- Москва, 2005. - С. 15-18.

96. Долгушин В.В. Состояние здоровья воспитанников детских домов / Долгушин В.В., Голева О.П., Петухова А.Е. //Проблема социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. -2007. - № 3. - С. 14-17.

97. Долгушин В.В. Гигиенические и медико-социальные аспекты формировани здоровья воспитанников учреждений для детей-сирот: дис. к.м.н., спец.: 14.00.07 - гигиена / Долгушин, Виктор Викторович.- Омск, 2008.- 100 с.

98. Доноева Ю.В. Особенности установок на здоровый образ жизни в подростковом возрасте/ Ю.В. Доноева//Вестник бурятского государственного университета.- 2011.-№ 5.- С. 85-91.

99. Доскин В. А. Развитие и воспитание детей в домах ребенка/ Доскин В. А., Макарова З. С., Ямпольская Р. В. // Владос, 2007.- 60 с.

100. Дробижев М.Ю. Нозогении (психогенные реакции) при соматических заболеваниях: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук: спец. / Михаил Юрьевич Дробижев.- Москва, 2000.- 34 с.

101. Европейская декларация по охране психического здоров'я / Хельсинки. Финляндия. 12-15 января, 2005. - 11 с.

102. Жданова Л.А. Состояние здоровья детей с разными типами психосоматической конституции/ Жданова Л.А.,Бобошко И. Е. //Вестник Ивановской медицинской академии// 2002. - Т. 7. - №. (3-4). - С. 81-87.

103. Жигинас Н. В. Девиантное поведение подростков как искажение нравственного воспитания / Жигинас Н. В., Зверева Н. А., Гребенникова Е.В.// Вестник Томского государственного педагогического университета.- 2014.- № 1 (142).- С. 39-45.

104. Жигинас Н.В. Микросоциально-средовые факторы девиантного поведения подростков: обоснование персонологического подхода к диагностике и психопрофилактике/ Жигинас Н.В., Гребенникова Е.В., Аксёнов М.М., ЗверевА Н.А. // Вестник Томского государственного педагогического университета.- 2014.- № 5 (146).- С. 87-93.

105. Жукова О.А. Медико-социологическая интерпретация психического здоровья /О.А. Жукова, Д.Д. Карелина, И.Л. Кром, Ю.Б. Барыльник // Известия Саратовского университета. Новая серия. Серия: Социология. Политология.- 11 (2011). - № 1 (1 квартал). - С. 30-35.

106. Журавлёва И.В. Здоровье подростков: социологический анализ / И.В. Журавлева// Москва. Институт социологии РАН.- 2002.- 240 с.

107. Журавлева М.С. Распространенность вредных привычек среди подростков как медико-социальная проблема современного общества / Журавлева М.С., Сетко Н.П. //Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи: матер. Всероссийской научно- практ. конф. с международным участием (15-17 мая 2006, Москва).- Москва, 2006.- С. 53-54.

108. Журавель М.А. Социально-педагогическое сопровождение дезадаптированных подростков в процессе профессионального обучения/ М.А.Журавель // Вестник Томского государственного педагогического университета.-2012.- Вып.11(126).- С.163-165.

109. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин// СПб.: ФОЛИАНТ, 2003. - 432 с.

110. Зайцева А.Х. Состояние здоровья подростков допризывного возраста/ Зайцева А.Х., Хохлова О.И., Калаева Г.Ю., Власова И.В., Вахрушева М.Н.// Российский педиатрический журнал.- 2014.- №1.- С. 41-45.

111. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (чинний зі змінами від 04.07.2013)

112. Захарова Е. И. Особенности принятия родительской позиции / Захарова Е. И., Строгалина А. И. //Психологическая диагностика. - 2005. - №. 4. - С. 58-69.

113. Захаренков В.В. Состояние психического здоровья и проблемы его мониторинга/ Захаренков, В.В., Левина, И.Л. // Сибирский педагогический журнал.- 2010. - №6. - С. 90-98.

114. Здоровый человек и его окружение: учеб. для студ. сред. учреждений сред. мед. проф. образования / [О.В. Сивочалова, В.Р. Кучма, И.О. Почерей и др.]; под ред. О.В. Сивочаловой, В.Р. Кучмы // М.: Издательский центр «Академия», 2012. - 448 с.

115. Здоровье молодежи необходимость перемен: руководство ЮНИСЕФ по разработке программ в области охраны здоровья и развития молодых людей. - Женева, 1997. - 126 с.

116. Здоровый образ жизни. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ.- 1999. - 27с.

117. Зелинская Д.И. Социальное сиротство как одна из проблем здравоохранения Российской Федерации / Зелинская Д.И. // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 2008.- № 1.- С. 83-89.

118. Знобина Т.И. Социально-гигиеническое исследование формирования инвалидности у детей с учетом их возрастных особенностей и качества жизни: дис. к. мед н.: спец. 14.00.33- Общественное здоровье и здравоохранение/ Знобина Татьяна Ивановна.- Москва, 2007.- 188 с.

119. ЗулькарнаевТ.Р. Комплексная оценка условий обучения в общеобразовательных учреждениях различного типа / Т.Р. Зулькарнаев, И.Ф.Тимербулатов, Р.А.Ахметшина // ГиС.-2009.-№2.-С.85-87.

120. Ивашикина Т.М. Организация амбулаторной специализированной помощи детям в современных условиях мегаполиса: дис. д.мед.н., спец.: 14.02.03 - общественное здоровье и здравоохранение/Ивашикина Татьяна Михайловна.- Санкт-Петербург, 2011.- 292 с.

121. Ильин А.Г. Состояние здоровья детей подросткового возраста и совершенствование системы их медицинского обеспечения: автореф. дис.. д-ра мед. наук.: спец. / Ильин А.Г. -Москва, 2005. - 54 с.

122. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека / Е. П. Ильин// СПб.: Питер, 2005. - 412 с.

123. Інтегративний підхід до оцінки стану здоров'я дітей і підлітків / Сергета І.В., Малачкова Н.В., Безрукова Н.Ю., Браткова О.Ю., Александрова О.Є.// Сучасні проблеми клінічної педіатрії: матер. ІІІ конгресу педіатрів України. - Київ, 2006. - С. 77-79.

124. Инвалидность с детства: недифференцированная патология нервной системы и роль аномалий развития мозга / Волобуев А.И., Барашнев Ю.И., Панов В.О., Розанов A.B. // Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 2005. № 3. С. 43--50.

125. Калиниченко І. О. Формування здоров'я школярів в умовах навчально-виховного закладу / Калиниченко І. О., Єжова О. О. //Довкілля та здоров'я. - 2003. - №. 3. - С. 26.

126. Калиниченко І. О. Стан здоров'я дітей у навчальних закладах з різним режимом організованої фізичної активності / І. О. Калиниченко // Гігієна населених місць. -2009 - № 53 - С. 358-364.

127. Карпов А.М. Вызовы эпохи охране психического здоровья/ А.М.Карпов //Практическая медицина.- 2010. - № 41 (апрель). - С. 6-10.

128. Карташова С. С. Показники смертності як індикатори стану здоров'я / Карташова С.С., Тимченко О. І., Омельченко Е. М. //Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12. - №. 2. - С. 82.

129. Квашенникова Е.А. Физиолого-гигиеническое обоснование организации учебно-воспитательного процесса для слабовидящих детей в условия: дис.к.мед.н.: спец.: 14.02.01 - гигиена /Квашенникова Елена Александровна.-Оренбург,2010.- 154 с

130. Квашнина Л. В. Критические периоды развития и пограничные состояния здоровья у детей// http://lekmed.ru/

131. Клопова О.В. Особенности личностного развития и агрессивного поведения мальчиков подростков из неполных семей/ О.В.Клопова // Историческая и социально-образовательная мысль.- 2012.-№ 1.- С. 186-190.

132. Козярін І. П. Зміни психофізіологічних функцій та розумової працездатності під впливом учбового навантаження у гімназистів 12 років з різним станом здоров'я/ Козярін І. П., Сисоєнко Н. В., Сущева І. В. //Здоров'я школярів на межі тисячоліть: матер. наук.-практ. конф.-Харків. - 2000. - С. 44-45.

133. Козярін І. П. Гігієнічні проблеми донозологічної діагностики негативного впливу факторів сучасних інформаційних навантажень на стан здоров'я дітей / І.П. Козярін, О.П. Івахно, В.В. Чорна [та ін.] // Гігієна населених. - 2010. -Вип. 55. - С. 310-317.

134. Козярін І. П. Ожиріння як хвороба цивілізації / Козярін І. П. //Здоров'я України. - 2005. - №. 5. - С. 127-129.

135. Козлова Л.В. Состояние здоровья детей в домах ребенка/Л.В. Козлова, Д. В. Ильин, А. В. Романов //Российский педиатрический журнал.- 2011.- №5.- С. 36-39.

136. Колядо В.Б. Медицинская статистика / В.Б. Колядо, С.В. Плугин, И.М. Дмитриенко // Барнаул, 1998.- 152 с.

137. Конова С.Р. Состояние здоровья детей и совершенствование медицинской помощи в условиях первичного звена здравоохранения дисс. д.мед. наук: спец. 14.00.09 - педиатрия / Конова Светлана Романовна.- Москва, 2007.- 330 с.

138. Копанева А.А. Медико-социальные аспекты пограничных нервно-психических расстройств у учащихся школ/ Копанева А.А., Тимербулатов И.Ф., Яппаров Г.С.// Казанский медицинский журнал.- 2008.-№ 2.- Т. 89.- С.213-217.

139. Корень Е.В. К разработке концептуальной модели психосоциальной реабилитации детей и подростков с психическими расстройствами/ Е.В.Корень// Социальная и клиническая психиатрия.- 2010.- № 3.- Т.21.- С. 5-10.

140. Коренєв М.М. Основні проблеми медичного забезпечення дітей та підлітків / Коренєв М.М. // Актуальні проблеми організації, медичного забезпечення дітей та підлітків. - Харків. - 2002. - С. 20-24.

141. Коренєв М.М. Здоров'я школярів, сьогодення та проблеми на перспективу/ Коренєв М.М., Даниленко Г.М. // Охорона здоров'я України. - 2003. - №1 (8). - С.49-54.

142. Корешкова Н.Е. Особенности нарушения адаптации в раннем подростковом воздасте/ Корешкова Н.Е. // Социальная профилактика и здоровье.-2005.-№ 1.-С. 14-18.

143. Коробчанський В.О. Гігієнічні аспекти оптимізації навчання підлітків у навчальних закладах різного типу / В.О. Коробчанський, М.П. Воронцов, В.В. Міхеєв [та ін.] // Гігієна населених місць. - 2003. - Вип.42. - С. 326-330.

144. Коробчанський В.О. Гігієнічна психодіагностика донозологічних станів у підлітковому та юнацькому віці: [посібник для докторантів, аспірантів, по шукачів та лікарів] / В. О. Коробчанський. - Х.: Харківський державний медичний університет, 2005. - 192 с.

145. Коробчанский В.А. Гигиеническая донозологическая психодиагностика: методологические основы и практические перспективы / В.А.Коробчанский, С.В.Витрищак // Довкілля та здоров'я. - 2005. - № 4. - С. 9-14.

146. Коробчанский В.А. Системогенез жизнедеятельности: гигиенические и экологические аспекты/ Коробчанский В.А. // Харьков: ИПП «Контраст», 2005. - 428 с.

147. Коробчанський В.О. Гігієнічна оцінка факторів ризику, як критеріїв якості життя підлітків різних соціальних груп / В.О. Коробчанський, І.О. Васильченко, С.В. Вітріщак, В.В Старусєва, Н.І. Суботіна // Гігієна населених місць. - 2007. - Вип. 49. - С. 332-336.

148. Коробчанський В.О. Психогігієнічна характеристика функціонального стану учнів 9-11 класів з вадами слуху / В.О. Коробчанський, Н. І. Суботіна, В. І. Карасьов // Довкілля та здоров'я. - 2008. - N 4. - С. 41-45.

149. Коробчанський В.О. Психогігієна: українсько-російський тлумачний словник / В.О.Коробчанський, М.А.Лісова// Харків: Контраст, 2008. - 292 с.

150. Кочина М.Л. Роль визуального окружения в формировании зрительной донозологии и патологии у детей и подростков / Кочина М.Л., Яворский А.В., Маслова Н.М. //Офтальмологический журнал. - 2006. - №. 3. - С. 227-229.

151. Кривенко Е. И., Состояние здоровья и организация медико-социальной реабилитации детей, оставшихся без попечения родителей: автореф. дис. канд.мед.н. спец: 14.00.33-общественное здоровье и здравоохранение, 14.00.09 -педиатрия/ Кривенко Евгений Иванович - Уфа, 2002.- 24 с.

152. Кривоносов М.В. Проблема донозологических состояний у детей школьного возраста и пути ее решения / Кривоносов М.В., Подригало Л.В., Даниленко Г.Н. // Експериментальна і клінічна медицина.- 2000.- №3. - С.144-145.

153. Крищенко Е.П. Исследование проблемы субъекта в современной отечественной психологии/ Е.П.Крищенко //Известия Южного федерального университета. - 2008. - № 1-2. - С. 175-185.

154. Крутій К.Л. Дезадаптаційні феномени як причина та наслідок порушення психічного і психологічного здоров'я дитини/ К.Л.Крутій, Л.В.Зданевич// Педагогічний дискурс.- 2012.- Вип. 12.- С.189-193.

155. Кузнецова С.О. Психологические особенности агрессивности в подростковом возрасте/ С.О.Кузнецова // Вестник славянских культур.- 2010.-№ 4.- Т.18.- С. 84-91.

156. Куляминова Е.О. Право ребенка на охрану и укрепление здоровья в международных документах / Е.О.Куляминова// Бюллетень НИИ им. H.A. Семашко РАМН.- 2002. -Вып.3.-С. 152-157.

...