Икона как изображение иноприродности преображенного мира. Древнегреческое происхождение и первоначальное обозначение слова "символ". Изучение специфики христианского символа. Значение цветовой гаммы в иконописи. Принцип понимания христианской живописи.

Мифологическое изображение и символическое значение змеи в древнегреческой, индуистской, эламской и японской мифологиях. Значение змеи в фольклоре и литературе. Использование образа змеи в скульптурных аллегориях. Символ змеи в психологии и медицине.

Репрезентация божественных признаков в концепте "число", представленная такими когнитивными признаками как "слеза", "святилище", "голубка". Вербализация концепта в религиозной символике. Сакральное в Нартском эпосе, связанное с числом "двенадцать".

Специфические черты таинств христианства, заимствованных из древних культов. Описание христианских обрядов, проводимых в православной церкви. Порядок крещения, венчания и погребения усопшего в русской традиции. Суточный круг церковного богослужения.

Православный храм как святыня и символ. Особенности культуры христианского мира. Проблема условности в православном храме. Основные функции религии. Понятие и виды церковности искусства. Православный храм как памятник и хранитель русского искусства.

Число как ядро функционально-семантической категории квантитатива. Мифические символы, вбирающие духовную информацию. Отображение при помощи чисел пространственно-временных характеристик картины мира. Числительные, употребляемые в эпическом дискурсе.

Содержание символов в текстах во имя Пресвятой Девы Марии и богословское осмысление икон и рядов пятиярусного иконостаса. Икона раскрывается через тексты - гимны праздника. Особенности связи между гимнографией и классическим пятиярусным иконостасом.

Семантический анализ выражения "вот", использующегося в Библии для обозначения некоторых темпоральных нюансов. Анализ данного слова-символа по трем направлениям: как констатации откровения, как элемента, сопутствующего узнаванию, и как утверждение бытия.

Символический обмен в его связи со "смертью" и загадкой дара. Первичность сакральной жертвы, не выступающей предметом обмена (с богами, мертвыми), но инспирирующей "состояние энтузиазма" и обуславливающей (вторичную) ценность обмениваемых вещей.

Рассмотрение особенностей использования христианской числовой символики новгородским архиепископом В. Каликой в раскрытии идеи о мысленном рае. Изучение сакрального смысла чисел девять и десять, необходимость перечисления в произведении ангельских чинов.

Холистический взгляд на человека в буддизме. Исследование особого языка символов, употребляемых в буддийском учении для всестороннего описания человека (физиологической и духовной составляющих) в рамках характерного для буддизма подхода к личности.

Дослідження ролі, місця та взаємозв’язку символу і сакрального в естетиці. Розуміння естетичного процесу та художньої творчості. Теургічна творчість та її зв'язок з символічним сприйняттям світу. Концепції символізму та теургії у творчості Платона.

Розкриття духовно-релігійного змісту сакральних споруд світових релігій (християнство, іслам, іудаїзм) в контексті канонічних і сакрально-релігійних вимог. Визначення спільних рис архітектури християнських, мусульманських та іудейських сакральних споруд.

Поява прецедентів об'єктивного висвітлення соціальної позиції протестантів у медіа після подій на Майдані та з початком війни на Донбасі. Взаємодія українських протестантів із суспільством. Осмислення протестантами себе як компоненти суспільної синергії.

Аналіз питань, пов’язаних з проникненням християнства на територію Буковини і залишками язичництва, які існували тут до ХV ст. Археологічні матеріали, які засвідчують, що після прийняття християнства, язичницькі вірування відступали під тиском нової віри.

Синкретизм поганських та християнських вірувань в українському фольклорі. Український фольклор на язичницькій основі та особливості його розвитку задовго до прийняття християнства. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі та християнства.

Цілісний аналіз синкретизму первісного язичництва і релігійної практики (християнства). Напрямки розвитку філософії релігії. Проблематика масової староруської релігійності. Тлумачення "двоєвірства" як "християнсько-язичницького релігійного синкретизму".

Аналіз народної релігії та православ’я. Дослідження з’єднання політеїстичних релігійних уявлень язичництва з монотеїстичними віруваннями християн православного напряму. Сутність терміну "народне християнство". Концептуалізація значення народної релігії.

Проведение исследования истории происхождения термина "синоптический" с точки зрения Евангелия. Употребление терминов понятных римскому читателю. Особенность подтверждения отцов Церкви авторством Марка. Характеристика отношения Христа к Иудейской вере.

Вплив теоретичної спадщини Іоана Дамаскина на розвиток богословського дискурсу Східної і Західної Церков та на подальший розвиток теорії і практики іконошанування. З'ясування структурних елементів теорії ікони та їхнього догматичного фундаменту.

Характеристика нових релігійних течій й рухів. Синтетичні релігії у догматиці та культовій практиці. Очищення "крові світу" шляхом її вивільнення від сатанинського начала за допомогою обряду "осолення" приміщень. Оригінальність віровчення багаїзму.

"Біле Братство" як складне релігійне явище, прояви зовнішнього життя. Обрання ключовою постаттю культу "живого бога" М. Цвігун. Важливий принцип релігії багаї, основні постулати. Церква як об’єднання, в якій поєднано риси східних релігій та християнства.

История языческой религии синто, ее формирование и значение для японского народа. Особенности национальной мифологии и роль выполнения ритуалов, основные элементы храмовой символики и религиозная идеология. Отношение духовенства к существованию синто.

Характеристика анимистических верований древних японцев. Особенность гармоничного существования человека с окружающим миром и в духовном единстве. Представление о добре и зле в религий синто. Отмечание праздников мацури, которые устраиваются в храме.

История языческой религии синто, ее формирование и значение для японского народа. Особенности национальной мифологии и роль выполнения ритуалов, основные элементы храмовой символики и религиозная идеология. Отношение духовенства к существованию синто.

Характеристика синтоизма – национальной религии Японии, особенности сосуществования синтоизма и буддизма, синтоистские храмы. Описание основных синтоистских представлений о происхождении Японии. Особенности современной религиозной ситуации в Японии.

История проникновения буддизма в Японию. Философия синтоизма, основанного на анимистических верованиях древних японцев. Роль религий в современной жизни японцев. Буддийские мораль и этика, построенные на принципах не совершения вреда и умеренности.

Определение роли синтоизма в жизни современной Японии, выделение его связи с императором. Синтоизм как система культов, представлений и обрядов. Происхождение религии, главные священные книги синто "Кодзики" и "Нихонги". Синтоистские храмы и духовенство.

Исторические корни происхождения традиционной японской религии. Ключевые элементы и ценности японской культуры. Синтоистский образ жизни. Практика синтоизма: ритуализация жизни человека и торжества животворных сил природы. Словарь религиозных терминов.

Традиции раннего синтоизма, сосредоточенные вокруг земледельческих праздников, семьи и благоговения перед жизнью. Система хитогами, почитание религиозных лидеров из истории синтоизма. Столкновения синтоизма с буддизмом в религиозной жизни Японии.