Аспекти місіонерської діяльності митрополита Платона Городецького на Київській кафедрі і його відносини з представниками інших релігій. Спільна протидія Київського митрополита та мешканців підпорядкованої йому єпархії розповсюдженню секти штундистів.

Історія формування православного місіонерства та його практична й теоретична відмінність від усіх видів прозелітизму. Біблійна та святоотцівська традиція місіонерства. Негативність прозелітизму через спотворення істинного християнського віровчення.

Утвердження християнських принципів в конкретних практичних реаліях життя сучасного суспільства. Соціальне служіння як моральне зобов’язання пастирського служіння. Комплексне дослідження ролі соціальної спрямованості освітніх програм з "Богослов’я".

Аналіз процесу становлення соціального вчення УГКЦ та його хронологічних етапів. Літургійна традиція Православних Церков. Історична традиція християнства в Україні. Модернізація доктрин і відтворення соціальних концепцій, які є основою соціальної держави.

Містерії як цілісне освоєння духовного і практичного досвіду в конкретній людській свідомості. Характеристика кардинальної відмінності містики від усіх наук. Містерії друїдів Британії та Галлії, культ Мітри, гностицизм, містерії Асар-Хапі, містерії Одіна.

Містицизм, його типологія, особливості та проблеми вивчення як ненауково-наукового феномена. Філософсько-теоретичне осмислення містики та релігійно-містичного досвіду. Інтерпретація певних духовних технік, які виробило людство. Релігійні традиції.

Обґрунтування філософської реконструкції вчення про обоження людської істоти. Оцінка імплантації духовно-містичного досвіду і практики традиції ісихазму. Огляд підґрунтя історичного розвитку середньовічного містицизму до духовно-релігійної практики.

Політичні процеси крізь призму участі в них релігійного фактору. Домінування Московського патріархату у Вселенському православ’ї, що вплинуло на інші християнські спільноти. Розгляд духовно-організаційної сили, що буде лише нарощувати свій потенціал.

Окультизм і первісне колдовство. Причини виникнення магії, перші прояви віри в магію в історії. Поняття окультизму як одного в видів магії. Релігія рабів, християнські таїнства (водохрещення, сповідь, вінчання). Взаємини християнства і язичництва.

Розгляду міфу і міфологічного образу у сучасній науці. Визначення його впливу на найважливіші процеси, що відбуваються у світі. Розгляд історії термінів "міф" і "міфологія". Аналіз деяких медичних термінів під кутом зору їх міфологічного походження.

Дослідження теми співвідношення у сучасному релігійному житті ритуалу та мирського служіння. Поступова втрата ритуалом свого панівного становища у релігійній практиці. Прослідковування загальної динаміки змін значення ритуалу в релігійному житті світу.

Тлумачення діючого у сфері матеріальної культури наріжного для Світу Людини "міфу про кредит" - міфу про чудесне здійснення бажань. Авторська аксіоматика сучасного Світу Людини. Західні традиції осягання цієї категорії, європейські практики міфологізації.

Констатація латентного вияву міфу в культурі, його значення для культури. Тип міфу, що лежить в основі культури чи світосприйняття. Уявлення про принципи причинності, простору, часу, типи класифікації, способи ідентифікації в межах світосприйняття.

Виявлення загальних витоків символічного виробництва як такого, відокремлення та класифікація його продуктів. Аналіз міфу як структури соціально-політичної сфери та визначення, на цій основі його символотворчого потенціалу як складової державотворення.

Рівні, на яких виникають та існують політичні міфи, за українською дослідницею Н. Пробигайловою. Основні етапи, які має пройти міф, перш ніж стати ефективним інструментом зміни системи цінностей в інформаційному суспільстві за визначенням Пробигайлової.

Містична причетність як основне відношення міфів. Первісні системи вірувань: міф та магія. Міф - заперечення індивідуальності і свободи. Причини виникнення магії. Особливості окультизму Епохи Відродження. Основні риси ранніх національних релігій.

Культурологічні концепції міфу, їх класифікація та функції. Характеристика міфологічного мислення, його роль в історії людського суспільства. Аналіз трактатів Боккаччо. Особливості міфотворення в сучасному світі, деміфологізація суспільної свідомості.

Здійснення Гераклом дванадцяти подвигів на службі в царя Еврісфея. Участь Геракла в завоюванні Трої і у битві богів проти гігантів. Смерть Геракла і прийняття його до сонму олімпійських богів. Міф про Прометея, що був прикований з веління Зевса до скелі.

Легенди стародавніх греків про своїх богів, духів і богатирів. Характеристика давньогрецьких муз, які різними шляхами ведуть її до гармонії і внутрішнього порядку: Калліопи, Евтерпи, Терпсіхори, Ерато, Мельпомени, Талії. Літературні згадки про муз.

Використання символічних, наочно-образних та художніх засобів у культовому спілкуванні. Осмислення суті герменевтичних символів та їх інтерпретація. Трансцендентальні основи образу надії в християнській антропології. Характеристики біблійних міфів.

Порівняння різночасових записів фольклорних прозових наративів. Процес міфологізації образів запорозьких козаків в уявленнях їх сучасників та нащадків. Елементи сакралізації окремих постатей, переважно ватажків гайдамацьких загонів та кошових отаманів.

Міфологічна сутність новітніх трансформацій релігії на підставі аналізу різних трансформацій і формування відносин постсекуляризму. Віра як чуттєва форма знання про існування "іншого", надприродного світу і істот - духів, богів або єдиного Бога.

Аналіз символу, який втілює древні возвеличення Сонця. Знайомство з підходами до визначення та вираження міфологічного та символічного значення концепту SUN. Способи встановлення символічних рис міфологеми в мовній картині носіїв англійської мови.

Аналіз виникнення міфологічного жанру. Античні міфи як джерело тем і сюжетів для видатних живописців і скульпторів різних епох і народів. Характеристика героїв міфів, які постають не тільки як персонажі певного сюжету, а й наділені людськими якостями.

Етапи формування та розвитку іранської міфології, фактори, що вплинули на даний процес, джерела його реконструкції. Аналіз її відмінних особливостей від інших індоєвропейських традицій: етичне забарвлення, різкий дуалізм добра і зла, гносеологія.

Міфологія основних єгипетських релігійних та політичних центрів. Єгипет як одна з найдавніших земних цивілізацій. Розміри, величини, вага та взаємні відстані трьох пірамід і Сфінкса. Культ тварин і рослин. Відбиття світосприймання жителів долини Нілу.

Етнос - культурно-духовна спільність людей, що споріднені між собою походженням, мовою, спільною територією. Порушення будь-якої ланки в архаїчних ритуалах як лихе знамення, розрив ланцюгу зв’язку з предками і вищими силами у карпатських народів.

Роль і значення кельтської міфології. Вплив класичної міфології стародавніх греків. Різноманітний вплив кельтської міфології на англійську поезію і белетристику. Джерело відомостей про кельтську міфологію. Поетичні твори найбільших легендарних бардів.

Дослідження сутності божества ранніх культур народів Середньої Азії. Культ заступництва водам, релігійно-міфологічна концепція подачі вологи, необхідної для життя людей. Символізм іконографії материнського божества ранніх культур Середньої Азії.

Значення символіки хреста, ікони та ритуальних чотирикутних предметів у традиційній картині світу слов’ян. Причини використання п’яти предметів в апотропейних обрядах. Межові характеристики концепту "четвертий", семантика знаків чотиримірного простору.