Методи кластерного аналізу у просторі "відношення до демократії та до політичної активності". Формування національної політичної культури в контексті цінностей Європейського Союзу. Соціальний порядок у контексті реформування державного устрою в Україні.

Визначення та коротка характеристика основних підходів до проблеми ідентифікації та ідентичності у соціології. Обґрунтування природи ідентифікації, зумовленої потребою людини в визнанні з боку інших, у самореалізації та очікуванні позитивної оцінки.

Характеристика основних творчих здобутків Е. Дюркгейма унаслідок його професійної діяльності. Розгляд головних принципів та положень його праць по соціології. Поняття соціальної солідарності, її розвиток від теорії розподілу праці до теорії релігії.

Виникнення і розвиток соціології, її структура, функції, характеристики, закони і категорії. Методика і техніка соціологічного дослідження. Людина і суспільство, соціальні взаємодії. Соціологія політики, економіки, культури, освіти, релігії і сім'ї.

Природа громадської думки, її особливості. Проблема масової свідомості, місце та значення громадської думки в політичному житті країни. Проблема об'єкта громадської думки, специфіка масової свідомості. Прямі канали висловлювання громадської думки.

Причини виникнення девіантної поведінки та шляхи її подолання. Методологія пізнання окремих соціологічних процесів та спільностей, інститутів. Прояви девіації від економічних, соціальних, демографічних, культурологічних та багатьох інших факторів.

Дитинство як соціокультурне явище, соціалізація, комунікація як засоби засвоєння ролей, формування стереотипів у дитячому віці. Плюралізм сучасних моделей сім'ї, розповсюдженість догляду за дітьми сторонніх осіб як причина їх емансипації від батьків.

Життєвий шлях та наукова діяльність Еміля Дюркгейма. "Соціологізм" - філософська основа його соціології. Трактування суспільства як переважно моральної реальності. Вклад вченого у становлення і твердження професійної соціологічної етики в суспільстві.

Вивчення дискусії про роль і зв'язок соціології та демографії у дослідженнях населення. Дослідження мотивації дій радянського статистика, демографа та соціолога Б. Урланіса в умовах загрози згортання вивчення народонаселення у 60-х роках ХХ століття.

Аналіз меж галузі соціології інтелектуалів, підходів у дослідженні класу інтелектуалів у зв’язку з його видозмінами у ХХ столітті. Протиріччя фігури інтелектуала - відірваність їх філософських дискусій від їх же участі в політичному житті суспільства.

Аналіз наукової спадщини російського історика В. Ключевського. Визначення особливостей його історичних поглядів. Необхідність започаткування такої галузі наукового знання, як "соціологія історії". Доробок ментальних відмінностей мешканців України.

Галузь соціології, яка вивчає сутність, зумовленість, наслідки та управління конфліктом як соціальним явищем. Соціальний конфлікт як зіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів, соціальних груп. Формулювання засадничих принципів теорії.

Розгляд конфлікту як соціального явища. Характеристика його структури, функцій, позитивних та негативних наслідків. Стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному суспільстві.

Поняття конфлікту, його закономірності та процеси виникнення. Функції соціальних конфліктів та їх класифікація. Способи вирішення конфліктних ситуацій, що виникають між людьми і групами людей у процесі їхньої взаємодії та суспільної життєдіяльності.

Характеристика соціальної сутності та функцій культури. Визначення соціальних цінностей і норм, а також класифікація. Аналіз сутності та механізмів соціального контролю. Вивчення феноменів девіантної поведінки та соціальної аномалії, їх форм і типів.

Застосування М. Грушевським в українській історіографії історико-соціологічного методу. Дослідження Б. Кістяковського, його внесок у вивчення соціології. Погляди на соціологію М. Туган-Барановсього. Розвиток української соціології у початковий період.

Внесок К. Маркса в соціально-філософську теорію діалектико-матеріалістичного розуміння історії. Значення і недоліки соціології марксизму. Співвідношення особистості і суспільства у працях соціологів Росії. Головні парадигми і напрямки сучасної соціології.

Поняття ювентології як науки про різноманітні особливості молоді. Соціальне самопочуття молоді як одна із головних показників розвитку суспільства. Вивчення молодіжних проблем, процес їх вирішення. Розгляд вікової періодизації молоді та її коливання.

Процес розробки методологічної схеми аналізу процесів концептуалізації в полі соціологічної галузі. Визначення специфіки інституціоналізації вітчизняного соціологічного дискурсу. Концептуалізація молоді як глибинні засади виробництва наукових текстів.

Стан соціокультурних та соціально-психологічних процесів у сфері освіти. Вивчення начальних потреб і проблем освітнього життя суспільства та обґрунтування щодо їх вирішення. Професійна підготовка кадрів у середніх спеціальних навчальних закладах.

Статус, предмет і об'єкт соціології освіти, з'ясування її специфічних рис. Сфера освіти та її соціологічне вивчення. Провідна ідея реформи освіти. Вивчення її взаємодії з виробництвом. Особливості, завдання та функції вітчизняної соціології освіти.

Три підходи щодо тлумачення статусу науки соціології освіти. Навчальний процес як вид соціокультурної діяльності та його належність до предметної сфери соціології освіти. Культурогенез особи в освітньому процесі. Потреба суспільства у стані культури.

Особистість як соціальна одиниця. Процес формування особистісних якостей у людини, форми соціалізації людей. Зв’язок соціалізації людини з інтеріоризацією та екстеріоризацією. Сенс життя людини. Структура, ціннісні орієнтації та типологія особистості.

Поняття особистості в соціології, вихідні принципи розгляду категорій цієї науки, її основні питання. Соціальний статус і соціальна роль як головні поняття в межах рольових теорій особистості. Сутність і стадії соціалізації, аналіз факторів цього процесу.

Підприємницька діяльність: логіка виникнення та генезис, гендерний аспект соціологічних теорій. Відмінні особливості стилів керування жінок та чоловіків. Соціальні основи підприємницької діяльності в Україні, її специфіка з погляду гендерної теорії.

Ознайомлення із загальнотеоретичними принципами та засадами парадигми постмодерного теоретизування. Визначення й характеристика основних рис посттравматичної фази в житті посткомуністичних країн. Дослідження особливостей соціальної зміни, як "травми".

Аналіз розуміння змісту предмета соціології права. Порівняння та аналіз існуючих підходів до розуміння сенсу соціології права, розкриття особливостей соціологічного підходу через зіставлення з підходами, притаманними філософії права та іншим підходам.

Порівняння та аналіз існуючих підходів до розуміння сенсу соціології права. Розкриття особливостей соціологічного підходу до дослідження правової сфери, зокрема через зіставлення з підходами, притаманними філософії права, нормативним та іншим підходам.

Вивчення механізмів дії і форм прояву взаємодії людей із засобами праці у діяльності трудових колективів та особистості. Визначення соціології праці як частини економічної соціології. Поняття, категорії і функції праці. Праця як засіб задоволення потреб.

Дослідження взаємозв'язку соціології праці та управління з іншими науками, зокрема, менеджментом, особливості його розгортання та впровадження в умовах переходу нашої країни до ринку. Розвиток теорії "постіндустріального суспільства" в наші часи.