Дослідження ідейно-теоретичних засад та методологічних основ, закладених у фундамент діяльності сучасних гуманітарних рухів, які опікуються проблемами захисту людей, що страждають у вирі збройного насильства. Головні гуманістичні маніфести XX століття.

Реалізацыя в інформаційному суспільстві різноманітних потреб індивідів, соціальних груп, соціальних організацій, спільнот. Соціально-філософський аналіз особливостей становлення, розвитку та функціонування Інтернету як нового соціального інституту.

Визначення основної соціально-філософської особливості та факторів процесу професійного самовизначення на сучасному етапі. Аналіз сучасної постіндустріальної парадигми поточного історичного процесу та її вплив на професійне самовизначення особистості.

Розуміння сутності та змісту феномену поліконфесійності як конвергентного та дивергентного процесу. Аналіз питань зближення різних релігійно - культуральних процесів у суспільстві. Характеристика та особливості поліконфесійності як конвергентного явища.

Аналіз сутності міського дизайнерського середовища, яке представляє собою складне комплексне утворення, сформоване у результаті взаємодії природного, техногенного і соціального середовища. Вивчення ролі індивідуальності людини у формуванні образу міста.

Практики як сукупність прийнятих у культурі традиційних способів діяльності та навичок поводження з предметами. Автоматизація і віртуалізація суспільного життя - фактори, які впливають на виникнення нових форм висловлення громадського невдоволення.

Дослідження типології соціальних практик, аналіз їх основних критеріїв. Аналіз практик соціетальних, як практик забезпечуючих не буденне, повсякденне життя людини. Траєкторії соціальних інтеракцій, алгоритми самореалізації соціального конструювання.

Визначення місця та ролі поняттєво-категорального апарату інвайронментального підходу в соціологічному теоретизуванні та соціотехнологіях. Осмислення та стратегія підприємства як інструменту конструювання соціальним середовищем і підтримання зв’язків.

До нашого часу не зберіглося жодного суспільства (навіть у трансформованому вигляді), яке зберегло б елементи соціальних відносин раннього палеоліту. Початок формування шлюбних відносин у зароджуваному суспільстві. Важливі елементи шлюбу та сім'ї.

Характеристика основних напрямів наукових досліджень із соціогідрології як нової міждисциплінарної сфери досліджень, що з'явилася у 2000-х рр., із охопленням критичних поглядів на соціогідрологію. Розгляд взаємодії соціальних і гідрологічних процесів.

Основні положення наукових теорій щодо ролі соціогуманітарних наук у розвитку суспільства та проаналізовано фактори, що сприяють їх актуалізації в наукових процесах сьогодення. Відзначено зміну характеру впливу глобалізації на соціогуманітарну сферу.

Особливості формування системи соціальної відповідальності на засадах соціоекономіки. Визначення потреб модернізації державного управління на підставі результатів експертного опитування. Перешкоди на шляху становлення соціальної відповідальності людини.

Доведено, що в прикладній інтенції соціологія соціальних проблем збігається з предметною сферою інженерії. Визначено, що в рамках аналізу сформувалося дві парадигми дослідження соціальних проблем. Описано напрямки визначення соціоінженерного потенціалу.

Методологічні передумови розробки соціологічного підходу до аналізу конфлікту й консенсусу. Методологічні проблеми вимірювання соціальних конфліктів у суспільстві. Особливості впливу мови конфлікту на соціокомунікативні процеси в умовах соціальних змін.

Формування теоретичних засад, означення пріоритетних профілів розвитку соціокомунікаційної інженерії як нового напряму досліджень у галузі соціальних комунікацій. Проектування соціокомунікаційних систем в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Особливості подання теоретичних засад соціальних комунікацій, сутність та призначення бібліотечних досліджень. Характеристика та специфіка процесу застосування соціокомунікаціоного підходу до вивчення бібліотек. Опис, використання комунікації К. Шеннона.

Звіт про результати опитування українських біженців щодо їх соціокультурної адаптації у Великій Британії. Процес і результат взаємодії, взаємопристосування та взаємозмін біженця/групи біженців, який входить у нове соціокультурне середовище суспільства.

Ідентифікація засад соціокультурної гетерогенності новин в медіа-просторі. Специфіка конструювання диференційованого змісту новин українськими медіа. Еволюція підходів до моделювання комунікативних взаємодій у рамках соціології масових комунікацій.

Оцінка діяльності організацій шкільної освіти України у ХХ ст. Цілі та завдання "Українського крайового товариства охорони дітей і опіки над молоддю у Львові". Культурне виховання та збереження здоров’я дітей. Відкриття соціальних установ для нужденних.

Розвиток уміння мислити і діяти відповідально. Творіння буттєво-аксіологічної сфери індивідуальної і соціокультурної життєдіяльності. Можливості для самореалізації через упровадження власної інноваційної культури. Проблема побуту у сучасному суспільстві.

Аналіз, сутність терміну "соціокультурна компетентність". Висвітлення взаємозв’язку термінів "соціокультурна компетентність", "соціокультурне середовище" та "соціокультурний простір". Особливості формування соціокультурної компетентності сучасної молоді.

Основні принципи психоаналітичного напрямку Карен Хорні. Особливість потреби у задоволенні та безпеці в розвитку дитини. Характеристика теорії відмінностей жінки та чоловіка в контексті соціокультурних впливів. Аналіз невротичних вимог особистості.

Аналіз видів методів соціологічних досліджень у вивченні соціальних конфліктів. Виявлення конфліктних зон та провокатора організаційного конфлікту в колективі. Характеристика етапів вирішення конфліктних ситуацій. Визначення переваг методу картографії.

Динаміка ціннісних установок громадян України. Ознайомлення із концепцією Інгльгарта як поляризованої зв'язки матеріалістичних/постматеріалістичних цінностей. Дослідження особливостей трансформації суспільства України в умовах "демократичного вибору".

Розгляд специфіки функціонування суспільних процесів і взаємин всередині групи у відповідності до соціокультурних особливостей його членів. Аналіз психологічних особливостей представників субкультури у відповідності з пасіонарною теорією Л.М. Гумільова.

Основоположна характеристика ролі масової культури у формуванні й розвитку споживацької свідомості. Головний аналіз дослідження особливостей споживчої поведінки студентської молоді, як форми комунікації і засобу конструювання соціальної ідентичності.

Сутність національних традицій у родинному та статевому вихованні молоді. Ретроспективний аналіз проблеми статеворольової соціалізації дітей та підліткі, особливості формування шлюбно-сімейних відносин та їх взаємозв’язок з формуванням інституту сім’ї.

Бідність як соціальне явище з урахуванням зв’язків із цілим комплексом різноманітних компонентів інституціонального простору соціуму. Принципи та механізми відтворення бідності в межах структурного та інституціонального вимірів функціонування соціуму.

Визначення соціокультурної сутності інфодемії як фактора посилення соціальної нестабільності у процесах сучасності. Вплив стереотипів свідомості на процес розповсюдження дезінформації. Наслідки інформатизації та комп’ютеризації суспільного життя.

Визначено соціокультурну сутність інфодемії як фактора посилення соціальної нестабільності у глобальних процесах сучасності. Вплив стереотипів суспільної свідомості на процес розповсюдження дезінформації - складової інформаційної та гібридної війн.