Дослідження науково-педагогічної та суспільно-організаційної діяльності вчених польського походження - членів Харківського математичного товариства. Аналіз діяльності А.П. Пшеборського - члена розпорядчого комітету Харківського математичного товариства.

Роль логістики у забезпеченні війська харчами і житлом в Римській імперії. Застосування Лейбніцом терміну "логістика" для позначення математичної логіки. Розробка логіко-філософської програми логіцизму в Теорії Расселла. Управління потоками в логістиці.

Вчення р. Цві Гірша про походження та сутність влади цадиків. Коріння феномену цадика у світі божественних еманацій. Інтерпретація релігійного гімну, згідно з якою цадик був наречений царем над усім створеним, доповнюється коментарями до Святого Письма.

Дослідження політичних поглядів Аристотеля. Аналіз його заслуги в обґрунтуванні питань суспільного розвитку. Огляд проблеми походження, сутності та форми держави. Класифікація форм управління державою у "Політиці". Правильні і неправильні форми правління.

Арістотель - один із найвидатніших старогрецьких філософів. Основні філософські ідеї про буття. Вчення Аристотеля про сутність та категорії. Вивчення можливостей життя природного тіла. Раціоналістична лінія філософії: знання існує ще до процесу пізнання.

Поняття біосфери та живої речовини. Основні положення вчення В.І. Вернадського про біосферу. Біогенна міграція хімічних елементів у біосфері. Наукові праці В.І. Вернадського. Проблема антропогенного впливу на стан біофери та шляхи її врегулювання.

Біографія вченого. Біосфера – найвищий рівень організації життя, її структура та складові частини. Планетарні функції біоти. Єволюція біосфери. Вчення про ноосферу як новий етап еволюції біосфери. Антропогенна деградація - загроза існуванню біосфери.

В.І. Вернадський як відомий радянський біолог, короткий нарис його життя та головні напрямки професійної діяльності, аналіз наукового спадку. Етапи та фактори формування сучасного вчення про біосферу, її зміст та значення, внесок науковця в даний процес.

Науковий світогляд, згідно з уявленням B.І. Вернадського - вираження людського духу, нарівні з яким фігурують релігійний світогляд, мистецтво, суспільна та індивідуальна етика, філософська думка. Ноосфера - новий еволюційний етап розвитку біосфери.

Основи вчення В.І. Вернадського. Аналіз впливу людства на природне середовище, біосферу та ноосферу. Підвищенні ефективності функціонування регіональної господарської системи та забезпечення її конкурентоспроможності. Стимуляція екологічних інновацій.

Погляди Гегеля на громадянське суспільство і державу. Громадянське суспільство як сфера реалізації особливих цілей і інтересів окремої особистості. Погляди Гегеля на державу і право. Влив філософсько-правового вчення Гегеля на розвиток філософської думки.

Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.

Навчання Канта про доцільність в органічній природі. Принцип механічної причинності як спосіб теоретичного пояснення доцільних структур. Успіхи кібернетиці як доказ принциповості філософа. Естетичне судження і апріорний принцип загально значимості суб'єкт

Ознайомлення з науковою спадщиною І. Огієнка. Дослідження та розгляд результатів вивчення чинників та інструментів формування етнокультурної самобутності українців. Характеристика основ процесу ототожнення етнокультурної та релігійної приналежності.

Надрейнська містика як джерело нової філософії. Значення фігури Майстра Екгарта для подальшого розвитку містичних ідей в народжуваній Європі. Розгляд вчення містика про унівокацію в контексті проблеми пантеїстичної інтерпретації "uniomystica" (поєднання).

Історичнi умови формування марксизму. Еволюцiя поглядiв Маркса та Енгельса. Індивідуалістичне розуміння людини у філософії Фейербаха. Способи подолання відчуження в процесі практики. Створення цілісної діалектико-матеріалістичної філософської системи.

Подальше вивчення процесів соціальної мобільності в суспільстві в теорії соціокультурної динаміки. Використання каузально-функціонального методу. Перебування формул уніфікування. Соціоемпіричні дослідження основних культурних елементів по П. Сорокіну.

Концепція ідеального політичного устрою у творі Платона "Держава". Характеристика суспільних станів у державі, її форми та закони. Питання держави і права в діалозі Платона "Закони". Соціальний сенс утопії Платона. Обґрунтування соціальної нерівності.

Розглянуто теоретичні та практичні передумови становлення вчення Платона про ідеї. Ідеї Платона та їхня роль у пізнанні істини є суттєвим проривом в тогочасному інтелектуальному житті. Винесення ідей за межі світу матеріальних речей у вченні Платона.

Ноосфера як закономірний етап розвитку системи "біосфера і людство". Поняття "техногенез" та його вплив на життя планети. Розгляд техносфери у творах В. Вернадського в аспекті її становлення, розвитку і діалектичному взаємозв'язку науки і практики.

Аналіз специфіки візантійської естетики аскетизму як джерела релігійно-естетичної традиції Київської Русі. Ознайомлення з естетичними ідеями видатних мислителів-аскетів Візантії. Визначення шляху духовного подвигу в межах аскетико-естетичної традиції.

Розгляд основних понять про біосферу. Межі біосфери: літосфера, гідросфера, атмосфера. Жива речовина (біомаса), функції, які вона виконує в кругообігу речовин. Вивчення особливостей розподілу життя в біосфері. Ноосфера як вища стадія розвитку біосфери.

У дослідженні розглядається природа морфемного значення на прикладі китайських ієрогліфів. Результати аналізу форми ієрогліфа надають підстави пов’язати природу морфемного значення з поняттям "внутрішньої форми слова", сформульованим О. Потебнею.

Розвиток ідеї громадянського суспільства в історії філософсько-правової думки. Основні віхи засвоєння, критики та подальшого розвитку гегелівського вчення про громадянське суспільство, шляхи їх задіяння сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою.

Розвиток демократичних вчень у давній Греції. Дослідження видатних філософів античності – Сократа, Платона і Аристотеля. Державно-правові концепції у Стародавньому Римі. Погляди римських юристів на сутність права. Становлення християнських правових ідей.

Спільні та відмінні підходи до розуміння призначення людини й змісту її діяльності у могилянській філософії і творчості Г. Сковороди. Особливості прояву елементу двонатурності людини у вченні Г. Кониського і Г. Сковороди, їх спадкоємність та відмінність.

Дослідження вчення про людину мислителів Чернігівського літературно-філософського гурту та його значення у філософській думці України XVII-XVIII ст. Шляхи розвитку антропософських ідей на Україні. Утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту.

Аналіз творчості науковців, які належали до Чернігівського кола і продовжували філософський напрямок Києво-Могилянської колегії на Лівобережній Україні. Основні людинознавчі концепції вчених. Утопічність деяких положень діячів Чернігівського гурту.

Музичний етос, як панівна філософська концепція сприйняття музики. Дослідження джерел філософії музики та нотних зразків античної доби, спроби реконструкції музичного мистецтва. Специфіка сприйняття музики суб’єктом у широкому соціокультурному контексті.

У статті автором досліджуються тлумачення нескінченності у філософських курсах, читаних у Києво-Могилянській академії. Аналізуються аргументи кожного з таборів. Розгляд латинського перекладу тексту "Фізики" Аристотеля. Поділ на сутнісну нескінченність.