Вивчення постаті видатного французького флейтиста і композитора А. Юго. Визначення внеску А. Юго у розвиток французького флейтового мистецтва, його здобутків у всіх напрямках діяльності - виконавстві, викладанні гри на флейті та композиторській творчості.

Місце музиканта Л. Гінзбурга у музичному мистецтві. Дослідження взаємодії поведінково-мислительного обрису особистості професора, його виконавської майстерності та педагогічної діяльності. Збереження та розвиток традицій Одеської фортепіанної школи.

Дослідження явища виконавської інтермедіальності у процесах структурно-концептуального моделювання гібридних макрокомпозицій, що здійснюється на матеріалах ансамблевої творчості України ХХІ століття. Трансформації музично-виконавського мистецтва України.

Виявлення структури об’єкта та предмета виконавської інтерпретації, характер взаємодії. Характеристика інтерпретуючої особистості на підставі існуючої в класичній психології типології акцентуацій. Вивчення психологічної характеристики музиканта-артиста.

Виразний потенціал виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Система засобів виразності, що використовуються для втілення фактури "Прелюдій". Стильові витоки "Прелюдій", що закорінені в музиці епохи бароко. Жанрова класифікація "Прелюдій".

Визначення напрямів фахової підготовки сучасних артистів-вокалістів у вищих закладах освіти мистецького спрямування. Описання складників виконавської культури вокалістів: вміння передавати художньо-образний зміст твору, чистого інтонування, емпатійності.

Аналіз базових умов, які впливають на розвиток виконавської майстерності майбутнього педагога. Технології читання нотного тексту з аркуша та ескізне вивчення інструментальних творів на акордеоні. Використання образно-виражальних властивостей інтонації.

Методичні рекомендації і практичний досвід з проблематики становлення і розвитку виконавської майстерності виконавців на духових інструментах. Аналіз роботи духових оркестрів з позиції формування індивідуальних виконавських якостей музиканта-духовика.

Спільні та відмінні риси при застосуванні белтінгу на українській естраді. Практичні поради з опанування аналізованої вокальної манери. Оптимальні вокальні техніки для передавання різних емоцій і може бути важливим інструментом для музичних педагогів.

Аналіз сутності поняття "виконавська стабільність музикантів у концертно-сценічній діяльності". Успішна реалізація уявно створеної варіативно-образної моделі музичного твору під час прилюдного виступу. Домінування спонукальних видів естрадного хвилювання.

Дослідження виконавської надійності музикантів в умовах концертно-сценічної діяльності в контексті семантично наближених понять "психологічна надійність", "функціональна надійність" і "структурна надійність анатомо-морфозних систем особистості".

Наукова характеристика виконавської школи як феномена і явища, аналіз питання типологічної спільності школи і культури та культурної традиції. Виявлено двосторонність школи: творчість та навчання їй. Подається аналітичний опис об'єктів успадкування школи.

Визначення місця й ролі виконавської практики в процесі вокальної підготовки в освітньому закладі. Аналіз концертної практики учнів на прикладі діяльності класу співу К. Прохорової-Мауреллі. Опрацювання учнями-співаками специфіки оперного виконавства.

Дослідження народнопісенних інтонацій у презентації пісенних творів М. Лисенка на слова Т. Шевченка. Напрями сучасних досліджень творчості українських корифеїв поезії та музики - Т. Шевченка і М. Лисенка. Підвищення драматизму, емоційності висловлювання.

Вивчення особливостей реконструкції обряду обжинок, як одного з механізмів трансмісії фольклору. Аналіз можливості відтворення обряду у науково-виконавській інтерпретації, що дає можливість мінімалізувати стильові втрати через вторинну форму виконання.

Взаємодія скрипкового стилю А. Кореллі та процесів формоутворення в його Concert grossi. Значення поділу ансамблю на групи concertino і grosso. Роль виконавської складової концертів. Особлива роль темброво-фактурної складової в жанрі Concerto grosso.

Загальні питання щодо методологічного аналізу системи наукових підходів дослідження фахової підготовки майбутніх учителів музики. Аналіз теорії та специфіки виконавської діяльності майбутнього фахівця музичного мистецтва. Розгляд акмеологічного підходу.

У науковій статті автором охарактеризовано виконавську стабільність піаніста як не вроджену, а набуту інтегрально-динамічну властивість, прояв якої забезпечує збереження оптимального емоційно-творчого самопочуття в умовах концертно-сценічної діяльності.

Зміст та структура поняття "стабільність" з позицій різних галузей науки. Сутність поняття "виконавська стабільність піаністів". Доведено, що статична виконавська стабільність піаністів проявляється у процесі сценічного відтворення виконавських навичок.

Специфіка виконавської форми соло в контексті репрезентації сценічно-одноосібним виконавцем художнього змісту твору. Розгляд деяких визначальних засад авторського формотворення композиторського мислення І. Карабиці на прикладі його Вальсу для альта соло.

Осмислення процесу музичної творчості та його результатів. Підвищення виконавської майстерності музикантів у ХХ ст. Оцінка публічних виступів українських піаністів північноамериканської діаспори. Розвиток фортепіанного мистецтва в Україні в умовах війни.

Пошук інтерпретаційної версії драматично-оперного етюду М. Леонтовича "На русалчин Великдень". Розкриття авторського бачення фантастичних і символічних істот в оперному жанрі. Аналіз етапів розгортання музичної драматургії твору, еволюції образів русалок.

Теорія та види художньої інтерпретації. Осмислення задач музичного виконавства, його значення у діяльності піаніста-інтерпретатора. Дослідження специфіки фортепіанної фактури. Визначення характерних особливостей реального звукового трактування твору.

Розгляд виконавського аналізу, який поєднує в собі об'єктивний і суб'єктивний фактори. Вивчення його мети - формування власного задуму музичного твору. Обгрунтування інтуїтивних знахідок. Аналіз теоретичних висновків, що наповнюються емоційним змістом.

Дослідження виконавського видиху трубача, зокрема ролі тиску струменя повітря як важливого критерію досягнення універсальності фаху. Показано важливість досягнення імпедансу видиху виконавця під час гри. Анатомо-фізіологічний аспект виконавського дихання.

Визначення художньо-інтерпретаційного дискурсу глобалізованого та глокалізованого простору. Аналіз особливостей класико-романтичного, автентичного підходів та модернізованих форм виконання бахівської клавірної музики. Розгляд особливостей нотного тексту.

Особливості обробок народних пісень, аналіз інтерпретацій "Щедрівки" для мішаного хору acappella різними вітчизняними хоровими коллективами. Виконавський потенціал хорових творів О. Яковчука на цьому прикладі, вираз природи українського хорового співу.

Визначення ролі виконавського синтезу як творчого методу одеської вокальної школи, встановлення його ролі у формуванні її засад. Виявлення ролі театрально-інтонаційного та абсолютно-вокального техніцизованого напрямів у структурі одеської вокальної школи.

Вивчення засад романтичної традиції у фортепіанному виконавстві. Дослідження генеалогії виконавського стилю В. Горовиця, періодизація його творчості і аналіз репертуару. Виявлення специфіки розвитку романтичної традиції виконавського стилю піаніста.

Переосмислення ролі клавірної сонатної творчості у період Бароко та Класицизму. Характеристика виконавського та буттєвого часопростору музикальних творів Ф. Баха, Й. Гайдна, В. Моцарта. Популяризація фортепіанної музики серед широких верств населення.