Розглянуто утопію як форму та інструмент пізнання політики. Розмежовано специфіку утопії як форми існування знання про політику та частини політичної теорії пізнання. Окреслено значення гіперболізації, генералізації та деталізації для побудови утопії.

Визначення гносеологічних аспектів вивчення мета- термінів і метатерміносистем у лінгвістиці та термінознавстві. Дослідження передумов, екстралінвальних та інтралінгвальних факторів, концептуальних засад їх виокремлення та дослідження, типові ознаки.

Огляд різних підходів в дослідженні нематеріальних активів. Аналіз трактування і уточнення низки понять апарату термінів нематеріального змісту. Особливості визначення економічної сутності нематеріальних активів як форми прояву інтелектуальної власності.

Вдосконалення теоретичних питань чинного законодавства й практики його застосування при організації протидії корисливо-насильницьким злочинам в курортній місцевості України. Створення оперативно-пошукових підрозділів універсального призначення в країні.

Питання набуття прав державної власності через механізм реквізиції. Автором проаналізовано законодавчі вимоги до процесу реквізиції. Автором визначено проблеми зі встановленням моменту набуття прав власності державою. Примусове відчуження об'єктів прав.

Багатоаспектність поняття "національний інтерес". Громадські та національні інтереси взаємодоповнюють та взаємозумовлюють одне одного. Обґрунтування становлення національних інтересів у сфері міжнародних відносин із точки зору гносеологічних аспектів.

Ознайомлення з поглядами Г. Патнема, який визнається одним з провідних представників аналітичної філософії. Визначення та характеристика головних умов можливості розвитку концепції реконструктивної рефлексії у предметному полі гносеологічних досліджень.

Ознайомлення з поглядами Г. Патнема, який визнається одним з провідних представників аналітичної філософії. Визначення та характеристика умов можливості розвитку реконструктивної рефлексії Г. Патнема у предметному полі гносеологічних досліджень.

Аналіз особливостей спостереження за особою, річчю або місцем у публічно-доступному місці. Розгляд спостереження як пізнавального заходу, яке здійснюється оперативними та слідчими підрозділами з метою попередження, розкриття та розслідування злочинів.

Визначення завдань та цілей цивільного судочинства в Україні. Концептуальні напрями реалізації функції правосуддя у цивільному судочинстві. Правосуддя, яке реалізується у чітко визначеній процесуальній формі як пріоритетна функція судової влади.

Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.

Особливе значення відповідальності перед суспільством в реформі державної служби працівника правоохоронних органів. Гарантії ефективності практики державної цивільної служби. Професійна компетентність державних службовців, зокрема працівників поліції.

Минулі, сучасні та майбутні тенденції впливу світоглядних орієнтацій на управління процесами розвитку нормативно-правових відносин. Характеристика підходів до підвищення ролі інституту права у розбудові гуманістичного громадянського суспільства.

Удосконалення методів навчання, розвиток вмінь пізнавальної діяльності. Вплив комплексного запровадження реального навчального фізичного експерименту у поєднанні з засобами інформаційних технологій на формування цілісної системи знань про фізичні об'єкти.

Історичні засади становлення та розвитку процесу банкрутства банківських установ. Аналіз національного законодавства про неспроможність банківських організацій. Основні етапи та особливості розвитку даного інституту в часи незалежності України.

Еволюція наукових поглядів на правосуддя в цивільно-правовому контексті. Визначення особливостей цивільного процесу в різні періоди становлення української державності. Суть і змістовне наповнення функції правосуддя. Способи врегулювання конфліктів.

Поняття доказування як форми пізнання, мотивування й обґрунтування обраної правової позиції з відтворення обставин як фактів. Особливості доказування в адміністративно-деліктному процесі щодо неповнолітніх суб'єктів з гносеологічного та правового погляду.

Емпіризм – філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Віднесення речей і їх властивостей до сфери феноменів.

Етапи розвитку прав людини на щаблі міжнародних прав, зокрема формування прав четвертого і п’ятого поколінь. Аналіз факторів, що спричиняють формування нових поколінь прав, наповнення їх складовими прав, їх реалізації та усунення причин їх гальмування.

Характеристика загальних передумов економічної сутності та змісту поняття "ринок" з подальшим уточненням і доповненням його тлумачення. Дослідження передумов виникнення ринку, процесу його формування і розвитку ринку в різних суспільних формаціях.

Приділено увагу сучасних учених у галузі філософії права до праць української філософської школи 1960-х років у галузі філософської гносеології. Показано, що низка положень гносеології права є складовою відповідних положень філософської гносеології.

Ознайомлення з особливостями дослідження соціалізації податкової політики з позиції гносеології. Характеристика процесу трансформації методологічних конструкцій економічних теорій. Вивчення систематизації проблем соціалізації податкової політики.

Дослідження методів юридичної гносеології як системи прийомів пізнання. Обґрунтування причин актуалізації гносеологічних досліджень у праві. Визначення права пізнавально невичерпним, оскільки пізнання є сутністю права, найглибшою його характеристикою.

Механізм узгодження і взаємодії онтологічних засад права як специфічного виразу пізнавальної динаміки та розвитку самого права Аналіз методів юридичної гносеології. Обґрунтування, що право пізнавальне й невичерпне. Розвиток методології правового пізнання.

Різноманіття основних підходів до розуміння змістовної основи іміджу, його структури і функцій. Постійна взаємодія іміджу людини із природним середовищем, культурним та соціальним просторами. Запровадження динамічної моделі іміджу сучасного педагога.

Предпосылки возникновения гностицизма. Общие черты и основные элементы гностических учений. Основные этапы развития гностицизма. Типы гностических течений. Гностицизм как ересь. Особенности проявления гностицизма в русской религиозной философии.

Анализ характерных особенностей и черт, присущих гностическому феномену, как религиозно-философскому учению. Типы гносиса. Основные версий происхождения гностицизма. Символический язык, который использовали гностики. Ключевые слова и фразы данного учения.

Дослідження духовних засад та внеску гностицизму у філософську антропологію. Виявлення у релігійно-філософській концепції принципів духовної ієрархії людей і рівнів розвитку: соматики, психіки та пневматики. Розгляд їх як рівнів духовного розвитку.

Раскрытие причин интереса к гностицизму представителей Серебряного века русской культуры. Рассмотрение влияния софиологии и космогонии на мировоззрение В. Брюсова. Анализ источников сведений об офитах, которые он использовал во время создания романа.

Анализ взаимодействия гностических, танатологических мотивов в романе Брюсова "Алтарь Победы". Влияние гностической софиологии и космогонии на мировоззрение русских символистов - Ф. Сологуба, З. Гиппиуса, В. Брюсова, Д. Мережковского, А. Белого, А. Блока.