Особливості естетичного виховання у загально-історичній практиці. Рівень естетичного виховання, його впливовість, вибір тих чи інших засобів, форм, методів визначається естетичним розвитком особистості, народу, суспільства. Цілі естетичного виховання.

Аналіз ідеї проникнення науки, з її методами, законами, принципами, у сферу мистецтва, відображеної в працях Оґюста Конта й Іпполита Тена. Онауковлений мистецький експеримент як сформований у межах філософії позитивізму метод художньої творчості.

Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.

Дослідження естетичного вчення візантійських мислителів і філософів. Споглядання чуттєвої краси світу у творах святителя В. Великого. Характеристика циклу проповідей "Гомілії на Шестидення". Коментування автором біблійної оповіді про створення світу.

Особливості визначення категорії естетичного сприйняття як здатність людини сприймати й оцінювати ступінь естетичної досконалості предметного й духовного світу, що дозволяє їй приймати адекватні рішення щодо становлення та розвитку чуттєвої культури.

Аналіз компонентів професійної підготовки музикантів-виконавців, хорових диригентів. Загальні положення й принципи збагачення культурологічної складової, елементи поліхудожнього підходу в практиці професійної підготовки сучасного диригента-хормейстера.

Особливості формування культурної особистості як соціальної істоти через світоглядні і естетичні ідеали української народної пісні у всіх її проявах. Осмислення культурного надбання народу, знання про традиції, обряди та свята календарно-обрядового циклу.

Низька музична культура - фактор, що не дозволяє особистості проявити потенційні можливості її духовного розвитку, звужує кордони емоційного світу. Звичаї - повсякденні, усталені правила поведінки, що склалися історично на основі людських стосунків.

Визначення основного й опорного поняття "естетичного" в контексті сучасного філософського дискурсу. Дослідження співвідношення ідеалу естетичного і реальності. Аналіз контекстів, що зумовлювали різні експлікації естетичного у філософських парадигмах.

Принципи сучасного дослідження естетичного, аналіз методологічних підходів. Потреба естетики як теоретичної системи в самоусвідомленні. Основні параметри сучасного тлумачення духовності. Сутність та форми естетизму. Формотворення духовного світу людини.

Дослідження естетичного виміру повсякденності у контексті культурного проекту постмодерну. Переосмислення класичних набутків естетики та ролі чуттєвості у процесах естетизації буденного досвіду. Повсякденність у її легітимізованому постмодерном вияві.

Напрями розвитку естетичної думки ХХ ст., психоаналітичні концепції З.Фрейда і Г. Юнга. Розгляд різнопланових питань щодо естетичного в дизайні, естетичне поєднання "художності" та "проектності" як двох основоположних принципів проектної культури.

Специфіка естетичного дискурсу сучасних мас-медійних текстів. Способи формування системи понять естетичного дискурсу журналістських текстів. Ептоніми та політична метафора, їх вплив на формування суспільної свідомості. Форми когнітивної діяльності.

Прагнення вловити невловне, усвідомити епоху "неясним пізнанням". Реальність в її ідеальному проектуванні. Субстанційне осягнення речей. Картезіанська думка, що демонструє потребу осмислення чуттєвості. Концептуалізація особи дослідника, теоретика.

Проблеми естетичного досвіду, його сутність, зміст, розгляд основних його характеристик. Аналіз феноменологічного, гуманістичного, культурологічного аспектів формування естетичного досвіду особистості майбутнього учителя образотворчого мистецтва.

Проблемне поле дослідження естетичного досвіду. Вплив зміни ідеалу раціональності на розвиток естетичної теорії. Проблематизація самоочевидності і прозорості регулятивів чистого розуму. Дедукція поняття "естетичний досвід" та його модальностей.

Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.

Дослідження європейського досвіду використання естетичного інструментарію формування національних колективів. Національні гімни, як концентрований прояв самоінтерпретації конкретної політичної спільноти. Аналіз обґрунтування легітимності її існування.

Філософсько-естетичні основи діяльності педагога епохи інформаційного суспільства. Протиріччя освітньої системи. Шлях усунення дисгармонії у відносинах між учнем та школою через розвиток естетичного інтелекту педагога у світлі Педагогіки Добра І. Зязюна.

Принципи, методи і завдання творчого об’єднання "Молода Польща", які застосовували художники у мистецькій праці. Опис діяльності митців у Кракові та їх вплив на інші культурні центри. Розгляд діячів першої величини в напрямі образотворчого мистецтва.

Аналіз поглядів релігійних мислителів Візантії, особливості естетичного потенціалу аскетики. Характеристика аскетичного ставлення до духовної та тілесної краси людини. Процес констатації органічного зв’язку естетики аскетизму з етичними рефлексіями.

Проблема сьогоднішнього позитивного суспільства в ставленні до краси, за визначенням європейських філософів, літературознавців і письменників. Формування естетичної категорії краси для розуміння орієнтирів людини. Ставлення в літературі до цього феномену.

Змістове наповнення естетичного складника професійної освіти майбутнього актора. Індивідуальний характер смаку. Естетичні сприйняття, знання, насолода, потреби, пізнання, ідеал як елементі естетичного розвитку. Ціннісні орієнтації майбутнього фахівця.

Сутність, специфіка та основні етапи естетичного розвитку молодших школярів відповідно до нової освітньої парадигми. Структурно–функціональна модель естетичного розвитку молодших школярів засобами синтезу мистецтв та педагогічні умови її впровадження.

Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Піднесення світової культури як наслідок усвідомлення історичного зв’язку поколінь на кожному етапі суспільного розвитку.

Філософський та культурно-історичний досвід епохи Просвітництва як періоду переосмислення традиційних естетичних категорій. Аналіз естетичних ідей, цінностей, ідеалів даного періоду. Забезпечення єдності перманентного піднесення світової культури.

Розвиток нових течій мистецтва XV–XVII ст. Поняття естетичного смаку. Формування основних соціальних характеристик особистості, комплекс культурних цінностей і духовних орієнтацій. Розрізнення "доброго" та "поганого" смаку, об'єктивні критерії якості.

Пейзажний живопис як провідний вид китайського мистецтва. Традиції китайського сувою. Картини в стилі "сеі". Три основні жанри китайського живопису. Сюй Вей як китайський Ван Гог. Символічне значення кольору. Порцеляна, найдорожчі вази на світі.

Розкриття особливостей літературно-критичного мислення у оцінці естетичного феномену поезії польського письменника Казимежа Тетмаєра. Розгляд творчості К. Тетмаєра в континуумі еволюції польської та західноєвропейської літератури у праці М. Драй-Хмари.

Розглядаються естетичні засади, що вирізняють естрадних вокалістів порівняно з представниками академічного співу оперних та камерних. Досліджено деякі питання специфіки вокального виконання зразків поп-музики й постановки голосу естрадних виконавців.