Аналіз структури методологічного інструментарію дослідження злочинів проти власності. Дослідження різновекторних рівнів методології кримінального права взагалі та злочинів проти власності зокрема. Аналіз напрямів подальших наукових розробок у цій сфері.

Структура методологічного інструментарію дослідження злочинів проти власності. Існування різних рівнів методології. Поняття правового методу. Механізм дії методологічних передумов злочинів проти власності. Ухвалення рішення про призначення покарання.

Визначення окремих складів злочинів проти волі особи за кримінальним законодавством України. Незаконне позбавлення волі та поміщення в психіатричну лікарню. Захоплення заложників. Кримінально-правова охорона невід’ємних прав людини від злочинних посягань.

Визначення поняття громадського порядку та громадської моралі. Характеристика та наведення загальних і спеціальних кваліфікуючих ознак таких злочинів як масові заворушення, хуліганство, наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.

Дослідження теоретичних питань переліку та складу злочинів проти громадського порядку та моральності в Україні у порівнянні зі законодавством країн Європейського Союзу. Дослідження науки кримінального права та кримінального законодавства іноземних країн.

Правильна кримінально-правова оцінка поведінки особи - один з основоположних елементів ефективної протидії злочинності. Громадський порядок - сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови у різноманітних сферах життєдіяльності людей.

Аналітичний матеріал щодо проблем реалізації державної політики у сфері захисту прав дітей. Змістовний аналіз кримінально-правових норм у системі злочинів проти дитини, яка перебуває під захистом держави незалежно від фізичного чи розумового розвитку.

Конституційні гарантії захисту найвищої соціальної цінності. Класифікація злочинів проти життя та здоров’я людини. Склад означених протиправних дій. Сутність суспільно небезпечного діяння, що, порушують право власності та спричиняють майнову шкоду.

Загальна характеристика злочинів, що вивчаються, їх класифікація та типи. Тілесні ушкодження та їх види, а також інші посягання на здоров’я людини. Визначення відповідальності по даних злочинах, особливості їх відображення в законодавстві України.

Суть та зміст поняття злочин. Сукупність встановлених кримінальним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають конкретне суспільно небезпечне діяння як злочинне. Характеристика тілесних ушкоджень. Вчинення побоїв і мордування групою осіб.

Розгляд злочинів проти здоров’я жінки за трьома редакціями Литовського Статуту. Основні поняття та юридичні конструкції кримінального права XVI ст., чинники, що впливали на ступінь покарання злочинця. "Нав’язка" як правовий інститут системи покарань.

Характеристика основних різновидів злочинів проти людства у системі міжнародних відносин. Аналіз особливостей міжнародної співпраці для боротьби та попередження злочинів проти людства. Розгляд діяльності міжнародних урядових та неурядових організацій.

Дії, що підпадають під поняття "злочини проти людяності". Дослідження складу кожного окремого злочину. Місце інституту індивідуальної відповідальності в системі міжнародного кримінального права. Універсальна юрисдикція щодо злочинів проти людяності.

Дослідження правової природи злочинів проти людяності. Характеристика міжнародного положення про універсальну юрисдикцію щодо злочинів проти людяності. Розробка рекомендацій, спрямованих на застосування даного поняття в національному праві України.

Депортація - насильницьке переміщення осіб, які були виселені або зазнали інших форм примусу, з району, в якому вони законно перебували, без підстав, що допускаються міжнародним правом. Порядок судового розгляду злочинів, пов`язаних з поневоленням.

Вивчення питань міжнародно-правової кваліфікації злочинів проти миру в рамках міжнародного кримінального права. Особливості формування концептуальної моделі злочинів проти миру, проблеми вдосконалення українського кримінального законодавства в цій сфері.

Специфічні ознаки злочинів з посягання на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад. Об’єктивна й суб’єктивна сторона протиправної дії. Відповідальність за порушення законодавства.

Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Посягання на життя державного чи громадського діяча.

Характеристика диверсії як злочину проти держави. Мотиви злочинності та їх основи національної безпеки. Основна надійність країни в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного диверсійного акту.

Порівняння змін до чинного кримінального законодавства, які стосуються злочинів проти основ національної безпеки України й проєкту Кримінального Кодексу, який створює нову систему норм про відповідальність за кримінальні правопорушення проти держави.

Історичний огляд стадій розвитку та становлення кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за злочини проти правосуддя. Відповідальність за суспільно небезпечні правопорушення за кримінальним кодексом в історії радянського періоду.

Аналіз історії розвитку законодавства, яке регулювало кримінально-правову охорону представників судової влади. Визначення особливостей еволюції цього інституту в різних документах, зокрема Руській Правді, Уложенні про покарання карні й виправні 1845 року.

Аналіз проблеми визначення поняття родового об’єкта злочинів, відповідальність за які, передбачена у розділі XVIII "Злочини проти правосуддя" Кримінального кодексу України. Визначення поняття "правосуддя" та "родовий об’єкт злочинів проти правосуддя".

Перегляд та вдосконалення гарантій, що забезпечують правову охорону свободи віросповідання в Україні. Кримінальна відповідальність за пошкодження чи зруйнування релігійних споруд чи культових будинків. Пипадки незаконного утримання релігійних святинь.

Кваліфікаційні ознаки злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Злочин зґвалтування, замаху на нього. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Примушування до статевого зв'язку, розбещення неповнолітніх.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Безпосередній об'єкт зґвалтування. Фізичне насильство як ознака його об'єктивної сторони. Примушування до вступу в статевий зв'язок: відповідальність за злочин. Розбещення неповнолітніх.

Статеві злочини як особливий підрозділ злочинів, їх загальна характеристика, причини прояву в сучасному суспільстві і розповсюдженість, правові засади відповідальності. Моральні травми, які залишають по собі такі злочини, історичний метод їх дослідження.

Розглядаються злочини проти честі, гідності та особистої свободи жінки за трьома редакціями Литовського Статуту. Зосереджується увага на поняттях кримінального права ХУІ ст., а також на соціальних чинниках, що впливали на ступінь покарання злочинця.

Розгляд злочинів російських окупантів проти культурної спадщини Маріуполя. Проаналізовано норми міжнародного гуманітарного права, які захищають культурні цінності під час ведення воєнних дій. Надано характеристику постараждалим архітектурним пам’яткам.

Аналіз норм міжнародного гуманітарного права, які захищають культурні цінності під час ведення воєнних дій. Засоби компенсації шкоди, заподіяної культурній спадщині і культурним цінностям внаслідок порушення міжнародних норм у період збройного конфлікту.