Інтермедіальність англійськомовних художніх текстів ХХ-ХХІ століть: когнітивно-семіотичний аспект. Дослідження інтертекстуальності полікодових текстів, інтерпікторальності як окремого її підвиду. Полікодовий характер текстів сучасної комунікації.
Суть пластів інтертексту та екфраз у спадщині Л. Стаффа як наслідку "поетичного стану" та спровокованих перекладами інших текстів. Аналіз робіт, інспірованих творами М. Метерлінка, семіотизованих у концептах мовчання та часовому моменті очікування.
Дослідження хореографічного тексту як відкритої системи, що взаємодіє з іншими системами. Роль інтертекстуального аналізу в розкритті концепції хореографічного твору. Аналіз постановок народно-сценічної хореографії крізь призму концепції Ю. Кристєвої.
Аналіз і оцінка параметрів інтертекстуальності в текстовому просторі роману "Шкіра для барабана" в напрямках суто авторського прийому інтертекстуальності. Використання антропонімів з історично-культурного контексту та функціонування цитат з інших творів.
Включення камерно-інструментальних творів до макроциклів - спільного полілогічного поля культурно-історичної, музично-семіотичної та жанрово-стильової пам'яті - цілком відповідає логіці побудови глобального метатекстуального культурного простору.
Аналіз функціонального призначення різних форм інтертекстуальності в різножанрових публіцистичних текстах Надії Світличної та Соломії Павличко в контексті порушення ними питання щодо становища українського жіноцтва. Розгляд факторів ліризму тексту.
Розгляд базові концепти української поезії та проведення аналіз цих концептів з мотивами творчості Тараса Шевченка. Формотворчий характер поетичної спадщини письменника та віддзеркалення у сучасній поезії тяглості культурних традицій попередніх епох.
Відображення впливу перерозподілу статусу адресанта й адресата в сучасних масмедіа на рівні тексту, спонукаючи до діалогічності, що стала конструктивною, фундаментальною ознакою медіамови. Головна особливість використання елементів інтертекстуальності.
Інтерпретація художньої спадщини Ю. Липи в контексті інтертекстуальності як літературного прийому, детермінованого стратегією автора. Дослідження у контактному, типологічному аспектах складових і структурної специфіки текстових масивів як знакових систем.
Міжтекстові зв'язки роману Орхана Памука "Біла фортеця". Художній досвід інонаціональних творів. Рецепція мотивів і образів барокової та романтичної літератур, пропущених крізь призму постмодерної поетики. Інтертекстуальні коди прози Орхана Памука.
Особливості полісемантичного сакрального образу-концепт ворона, що сформувався у психіці автора на синтезі фольклорно-міфологічних уявлень українців, літературної традиції та авторської фантазії. Аналіз міжтекстових зв’язків ліричних творів Б. Олійника.
Аналіз інтертекстуальних особливостей прози І. Роздобудько, які пов’язують окремі романи письменниці у складну структуру. Визначення понять "інтертекстуальність" та "автоінтертекстуальність", їх впливу на розуміння тексту в художніх творах письменниці.
Проблеми, що виникають в процесі перекладу інтертекстуальних вставок на матеріалі художнього роману. Огляд стратегій перекладу на основі аналізу природи інтертекстуальних фрагментів. Вибір перекладацьких рішень на прикладі російськомовної версії твору.
Міфопоетичні та фольклорні складники мовотворчості, концептуальний інтертекстем індивідуально-авторських парадигм у загальному поетичному просторі текстів. Присутність інтертекстуальності на всіх мовних рівнях в творах української художньої літератури.
Простеження новаторства митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" Черкасенка. Виявлення культурних впливів, асоціацій, слідів "чужих текстів". Вивчення авторського розуміння феномена зради.
Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" українського письменника-модерніста Черкасенка. Новаторство митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Вивчення особливостей авторського розуміння феномена зради. Біблійний інтертекст драми.
Проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").
Аналіз функціонально-стилістичних і комунікативно-прагматичних особливостей інтертекстуальності в заголовкових комплексах. Їхня композиційна роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").
Аналіз функціонально-стилістичних й комунікативно-прагматичних особливостей інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня").
Розглядаються питання вираження інтертекстуальності, суміжних з нею понять та форм вираження. Узагальнено підходи щодо трактування явища інтертекстуальності різними науковцями, наведено пояснення вживання понять інтермедіальності та інтердискурсивності.
Поняття "антропонімічна інтертекстуальність" як ключ до інтерпретації текстів. Огляд прози Оксани Забужко та виявлення у ній особливостей вживання автентичних імен. Особливості і можливість використання антропоніма у діалозі із попередньою культурою.
Відношення тексту до дискурсу. Поняття інтертекстуальності як продуктивності інтертексту в динаміці. Прояви її актуалізації в кібер-просторі. Дуалістичне розуміння й тлумачення природи тексту. Реалізація категорії діалогічності через Інтернет-середовище.
Дослідження поняття інтертексту як взаємоєдності актуалізованих у художньому сприйнятті взаємозв’язків, що реалізуються у всьому багатоманітті художнього втілення, своєрідне міжтекстове утворення, окремі компоненти якого взаємодоповнюють один одного.
Дослідження інтертекстуальних форм, елементів та зв’язків, які формуються в межах окремих творів циклу й на метацикловому рівні в поетичній творчості М. Волошина. Виявлення особливостей взаємозв’язку інтертекстуальних елементів в межах ліричного циклу.
Розгляд ліричних циклів у якості інтертекстуальних систем. Виявлення найбільш типових для індивідуально-авторської манери М. Волошина прийомів, що "працюють" на формування у творах поета конструктивних способів освоєння простору ліричного тексту.
Дослідження новел українських письменників зламу ХІХ-ХХ століть із позицій становлення синтетичного письма. Зображення внутрішнього світу персонажа та визначення концептів його взаємодії з довкіллям. Порівняльне дослідження творів новелістичного жанру.
Зв’язок між авторською інтенцією достовірної фіксації колективного урбаністичного дискурсу та інтертекстуальністю. Дослідження засобів реалізації інтертекстуальності у художньому тексті: референції та цитати. Стилістичне забарвлення авторських коментарів.
Результати аналізу проблеми інтертекстуальності перекладів Святослава Караванського. Обґрунтоване визначення національного джерела перекладацького ідіостилю в націєтворчому вимірі українського радянського/антирадянського перекладу тоталітарної доби.
Постмодерн - культурний напрям, що формує маргінальне поле, в якому художній вимисел та реальність змішуються. Інтертекстуальність - механізм, який передбачає текстову синтагматику, що дозволяє представляти події конкретного твору на тлі інших подій.
Теорія інтертекстуальності. Досліджено інтертекстуальні посилання, які містяться в романі "Венера в хутрі" Л. фон Захер-Мазоха. Класифіковано наявні прецедентні феномени та розглянуто їх способи передачі в українському перекладі, здійсненому Н. Іваничук.
