Поглиблення міждисциплінарних (міжгалузевих) зв’язків наукових знань про інформаційну безпеку, передусім соціально-гуманітарних, шляхом сприяння формуванню і розвитку соціотехнічної парадигми інформаційної безпеки. Сучасні інформаційні загрози держави.

Дослідження проблем у сфері інформаційних відносин, формування інформаційних ресурсів і користування ними в Україні, а також шляхів їх вирішення з метою забезпечення національної безпеки нашої держави. Значення інформації для людини, суспільства, держави.

Аналіз нормативно-методичних основ класифікації загроз інформаційної безпеки, пов’язаних із застосуванням шкідливих програм щодо інформаційних систем. Характеристика основних загрози впливу на інформаційні системи окремих типів шкідливих програм.

Основні види моделей інформаційної взаємодії підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища в процесі інвестування. Концептуальні положення інформаційної взаємодії промислових підприємств. Положення оцінювання привабливості машинобудівних підприємств.

Аналіз доктринальних дефініцій інформаційної функції держави. Проблеми, пов'язані з реалізацією інформаційної функції держави. Вироблення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання інформаційної взаємодії як прояву інформаційної функції держави.

Дослідження інформаційної відкритості органів публічної влади як основного принципу електронного урядування в контексті адміністративно-правового розуміння. Вагомість впровадження відкритості інформації. Формування довіри до державних інституцій.

Обґрунтування значимості розкриття інформації про діяльність і стан страховиків. Ознайомлення з результатами досліджень щодо практики розкриття такої інформації на українському страховому ринку. Аналіз особливостей рейтингування страхових компаній.

Розгляд терміну "інформаційна війна", цілей, способів та методів її ведення. Аналіз новітніх комунікаційних технологій як інструментів інформаційної війни: соціальних мереж, блогів та форумів. Визначення основних аспектів інформаційного домінування.

Дослідження історії виникнення поняття "інформаційна війна". Цілі та завдання інформаційної війни як явища. Заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Маніпулювання поведінкою людей на віддалених просторах.

Системний аналіз проблематики інформаційної війни Російської Федерації. Дослідження новітніх комунікативних технологій (соціальні мережі, блоги та форуми), що застосовуються Росією в умовах "гібридної війни". Специфіка її пропагандистської діяльності.

Аналіз ролі інформаційних атак Російської Федерації проти України в утворенні й подальшому існуванні ЛНР та ДНР. Розробка ефективних контрзаходів до інформаційних атак, а також способи розширення доказової бази у боротьбі проти Російської Федерації.

У статті проаналізовано сутність та особливості інформаційної війни, враховуючи її міжнародно-правовий контекст. Зазначено, що інформаційна війна є складним явищем, що включає дезінформацію, маніпуляції, кібератаки та інші способи впливу на суспільство.

Філософське дослідження проблеми інформаційної війни в медіапросторі. Аналіз інформаційного контексту російської агресії проти України і обґрунтування його безпрецедентності за масштабом протистояння. Способи поширення дестабілізуючої інформації.

У науковій статті актуалізується питання протидії російській агресії та переслідування винних осіб у скоєнні такого злочину, як пропаганда війни, зокрема складність ідентифікації, а головне доведення того факту, що особою здійснювалася саме пропаганда.

Формування суспільної свідомості за допомогою суб’єктів інформаційної війни з використанням методів психологічного впливу, способів контролю та маніпуляції всередині держави і за її межами. Роль комунікації, засобів масової інформації в суспільстві.

Аналіз України та Грузії - суверенних держав, які на початку ХХІ століття зазнали гібридної та прямої військової агресії з боку Російської Федерації. Методи інформаційної війни щодо країн, які мали європейський вектор економічного та політичного розвитку.

Аналізуються Україна та Грузія - суверенні держави, які на початку ХХІ століття зазнали гібридної та прямої військової агресії з боку Росії. Російсько-грузинський воєнний конфлікт 2008 р. став репетицією вторгнення російських військ в Україну.

Аналіз сутності інформаційних війн і їхнього впливу на політичну свідомість, відбиття цього впливу на суспільному бутті. Залежність суспільного буття та суспільної свідомості від таких впливів. Інформаційна війна та її здійснення з використанням ЗМІ.

Дослідження зв’язку процесів глобалізації й інформаційної безпеки. Трансформація та переосмислення суспільних явищ у XXI ст. Маніпулювання інформацією через психологічний вплив на опонента. Використання політичних технологій при веденні гібридної війни.

Соціальні мережі й електронні ЗМІ сьогодні виявляються чи не найважливішим полем ведення ідеальної складової інформаційної війни. Велику інформаційну небезпеку в Internet становлять професійні тролі та боти, організовані у "фабрики тролів", "ботоферми".

Суть інформаційної війни як складного і багатовимірного явища. Маніпуляції з божественним та надприродним для досягнення цілей правителя. Розгляд Першої та Другої світових війн як сильного плацдарму інформаційної війни, що має свою проекцію в сучасності.

Характеристика впливу сучасної інформаційної революції на всі сфери суспільного життя, зміни у співвідношенні влад та демократизацію сучасного суспільства. Дослідження особливостей становлення та функціонування інформаційної влади в сучасній Україні.

Дослідження проблеми виявлення інформаційного шуму для пересічного члена суспільства крізь призму потреби в дотриманні інформаційної гігієни. Характеристика можливих джерел інформаційного шуму. Формування і розвиток навичок інформаційної гігієни.

Особливість дослідження акустичних хвильових процесів у різноманітних середовищах і матеріалах. Вивчення розв’язку задач моделювання та синтезу сигналів, відновлення за їх інформативними ознаками характеристик гідрофізичних неоднорідних утворень.

Розглянуто глобалізацію інформаційного суспільства як суспільства нового типу, яке формується в результаті глобальної соціальної революції, базисом якої є розвиток інформаційних технологій. Аналіз стану входження України у світовий інформаційний простір.

Інформаційна грамотність - вміння цілеспрямовано шукати, синтезувати й аналізувати інформацію, працювати з ресурсами для оволодіння необхідними відомостями і знаннями. Освітні заклади - важливі інститути держави з виховання та соціалізації дитини.

Спроба концептуалізації поняття інформаційна держава як нового типу сучасної держави, що з’явилася у відповідь на появу мережі Інтернет та подальшого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Переосмислення традиційних уявлень про урядування.

Закріплення державної інформаційної політики забезпечення гарантованого рівня національної безпеки в інформаційній сфері. Впровадження цифрових технологій в суспільне життя, запобігання розробки інформаційно-деструктивних технологій впливу на суспільство.

Музей як найбільший в країні засіб збору матеріальних свідоцтв розвитку вітчизняної історії. Зміст інформаційної діяльності. Своєчасна підготовка документів як основний принцип інформаційного процесу. Діяльність Маріупольського краєзнавчого музею.

Дослідження основних методів інформуванні суспільства про склад і зміст музейних фондів. Характеристика особливостей розповсюдження інформації про музейні колекції. Досвід роботи музейних установ Одеси по оприлюдненню матеріалів фондових колекцій.