Напрями політичної, дипломатичної та літературної діяльності сучасника доби Відродження - англійця Д. Чосера, зв'язок через його ім'я між Великою Британією та Україною через віки європейської історії. Практичний досвід і літературно-поетична спадщина.

Основні напрями політичної, дипломатичної та літературної діяльності видатного сучасника доби Відродження Джеффрі Чосера. Його практичний досвід і літературно-поетична спадщина. Значення творчості Чосера у взаємозв’язку Великої Британії та України.

Основні напрями політико-дипломатичної та просвітницької діяльності видатного білоруського сучасника доби Відродження – Ф. Скорини. Аналіз національних особливостей дипломатії та зовнішньої політики Білорусі, яка має багатовікові історичні традиції.

Аналіз процесу розвитку політико-дипломатичних зв’язків між урядами Української Народної Республіки і Туреччини в 1918-1920 роках. Напрямки та значення вивчення історії українсько-турецьких міждержавних відносин, їх сучасний стан та перспективи.

Аналіз процесу розвитку політико-дипломатичних зв'язків між урядами Української Народної Республіки і Туреччини в 1918-1920 роках на основі документальних і архівних джерел. Розробка українською і турецькою стороною проекту консульського протоколу.

Зовнішня політика Республіки Польща на пострадянському просторі. Офіційна Варшава намагається закріпити за собою статус країни-експерта, яка задає тон у формуванні політики ЄС щодо східних країн-сусідів. Роль Варшави у стосунках Брюсселю та Москви.

Теоретико-методологічні основи дослідження політико-ділових циклів в контексті управління соціальними змінами. Особливості активної та інерційної стадій соціальних змін, встановлення залежності між стратегією реформ та характеристиками впадини переходу.

Розгляд сутності поняття "людського капіталу" в політико-економічному контексті. Аналіз історичної еволюції сутності поняття. Визначення пріоритетних підходів до розуміння концепту "людський капітал", здійснення науково-практичного аналізу цього поняття.

Знайомство з головними показниками відкритості національних економік. Загальна характеристика політико-економічної моделі взаємодії країн БРІКС. Розгляд особливостей підтримки національних політичних та економічних інтересів держав на світовій арені.

Аналіз політико-економічної складової взаємодії країн БРІКС, тенденцій їх подальшої співпраці та перспектив впливу на сучасну систему міжнародних відносин. Характеристика особливостей співпраці Китаю і Росії. Розгляд геополітичної взаємодії країн.

Особливості соціально-економічних перетворень в умовах встановлення радянської влади на українських землях, їх характер та історичне обґрунтування. Аналіз залежності між голодом 1921-1923 років та системою більшовицького правління в Українській СРР.

Соціально-економічні перетворення в умовах встановлення радянської влади на українських землях. Аналіз залежності між голодом 1921-1923 рр. і системою більшовицького правління. Наслідки внутрішньої політики уряду у соціогуманітарному становищі населення.

Етапи та методи впровадження соціально-економічної політики польської влади в Східній Галичині у першій половині 1920-х років, її наслідки для розвитку регіону. Політико-економічні процеси у системі місцевого самоврядування, освіти та судочинства.

Комплексний аналіз системи трудової мотивації з виокремленням чинників, які визначають мотиваційну політику на макро- та макрорівнях. Принципи основних складників сучасної парадигми мотиваційно-стимулювальних відносин зайнятих у національній економіці.

Сутність, ознаки та елементи банківського сектору в господарській системі. Особливості передавального механізму грошово-кредитної політики України в сучасних умовах. Основні напрями та пропозиції щодо активізації впливу банків на економічне зростання.

Аналіз екзогенного впливу Росії на політико-економічну сферу України протягом 1991-2013 рр. Розкол між Сходом і Заходом України: чинники та етапи розвитку. Донбас як авангард відстоювання проросійського зовнішньополітичного вектора, його зв’язки з РФ.

Визначення основних перешкод у політичній, економічній та правовій сферах у відносинах між Україною та Європейським Союзом на шляху інтеграційних процесів. Конкретні внутрішні та зовнішні чинники, які стимулюють або стримують процес інтеграції країни.

Місце та роль засад плюралізму в процесах державного будівництва. Розгляд специфіки формування громадянського суспільства в умовах посттоталітарної країни. Аналіз чинників демократичних перетворень та особливостей свідомості плюралістичного суспільства.

У статті розглянуто політико-ідеологічні передумови формування груп активістів у 1920-х рр., які згодом були виконавцями рішень радянсько-партійної номенклатури, спрямованих на організацію та вчинення Голодомору-геноциду українців у 1932-1933 рр.

Ключові соціальні пріоритети пенсійного забезпечення в державі, яка нехтувала загальними цивілізаційними цінностями, натомість підкреслюючи класові принципи. Ідеологічна спрямованість, соціально-політичні пріоритети соціальної політики радянської влади.

Представництво політичних партій у виборчій кампанії. Формування територіальних виборчих комісій. Рівень розвитку і характер відносин між владою та громадянським суспільством. Фактори делегітимізації виборчого процесу в умовах суспільно-політичної кризи.

Процес ухвалення безпекових рішень, детермінований конфігурацією політико-інституційного середовища, що зумовлює динаміку прийняття рішень і їх результативність. Комплексне розуміння політичної безпеки, яке визначає вектори модернізації врахування загроз.

Специфіка та умови функціонування політико-інституційних засобів контролю правоохоронних органів суспільством. Світовий досвід участі громадянського суспільства в контролі діяльності державних органів. Взаємодія правоохоронних органів і громадян.

Дослідження політико-інституційних механізмів реформування Спільної безпекової та оборонної політики як інструменту кризового менеджменту Європейського Союзу. Наявні структурні дефекти у механізмах прийняття рішень та планування миротворчих операцій.

Визначення рівня впливу інформаційного чинника на перебіг антитерористичних кампаній. Характеристика стану і перспектив реагування України на сучасні політико-інформаційні виклики. Розробка рекомендацій для політичних і суспільних інституцій України.

Узагальнення підходів до поняття "державний брендінг". Вивчення його програмно-інституціонального забезпечення і визначення ролі в сучасних політичних трансформаціях. Дослідження політико-прикладних аспектів державного брендінгу пострадянських країн.

Аналіз специфіки етнографічної мозаїчності ромського етносу в Україні. Висвітлення політико-історичних особливостей та соціально-демографічних параметрів ромської громади Закарпаття. Дослідження та характеристика динаміки ромської етнічної громади.

Теоретичні моделі, на базі яких формуються сучасні політичні комунікації. Особливості процесу трансформації політичних співвідношень. Особливості політико-комунікативної безпеки України в умовах її взаємодії із ЄС на умовах політики добросусідства.

Аналіз домінуючих комунікативних векторів міжетнічної взаємодії в Західній Україні в перші місяці німецько-радянської війни та окупації краю Німеччиною та її сателітами. Шляхи подолання рецидивів минулої міжетнічної конфліктно-конфронтаційної взаємодії.

Мотивація участі громадських організацій й індивідів у процесах політичної комунікації й управління. Механізми формування демократичного суспільства та політичного патріотизму в Україні. Запобігання деструктивним практикам маніпуляції свідомістю громадян.