Аналіз окремих аспектів зв’язку політичної нації та державного управління та їх вплив на процес національної консолідації. Дефініції вказаних понять зарубіжними і вітчизняними науковцями. Місце та роль державного управління у формуванні політичної нації.

Рейтингування регіонів країни за блоками політичної непередбачуваності, ґрунтуючись на методі блокового ранжування. Особливості прояву політичної непередбачуваності під час прийняття управлінських рішень різного рівня, реалізації кардинальних перетворень.

Аналіз причин політичної нестабільності селянства УСРР упродовж 1921-1927 рр. Життя та діяльність українського селянства періоду НЕПу. Аналіз характеру і причин селянського руху в роки громадянської війни. Вилучення земельних лишків та перерозподіл.

Аналіз загальних вимог політичної неупередженості, що висуваються до державних службовців залежно від посади, яку вони обіймають. Дослідження можливих шляхів вдосконалення законодавства України в частині регулювання політичної поведінки публічних осіб.

Загальна характеристика принципу політичної неупередженості державного службовця в сфері державної служби. Зміст політичної неупередженості, а також співвідношення понять "політична неупередженість", "політична нейтральність" і "безпартійність".

Початок розпаду Версальської системи і відновлення німецького імперіалізму. Повне перетворення сучасних внутрішньополітичних відносин в Німеччині. Будівництво вермахту. Мюнхенська конференція і договір про роздроблення Чехословаччини, її окупація.

Дослідження головних підходів до трактування концепту Центральної Європи. Виявлення взаємозв'язку між змістом поняття та політичним процесом, що дозволило виокремити основні причини ініціювання та зміни дискурсу щодо даного регіону в різних країнах.

Особливість дослідження феномену Євромайдану, як автентичної візії постмодерної нації, сублімації зрілого громадянського суспільства та символу демократії. Намагання українського народу вибороти свою національну ідентичність і державний суверенітет.

Проаналізовано теоретико-методологічні особливості виокремлення і позиціонування політичної опозиції в автократичному політичному режимі. Аргументовано, що політична опозиція може бути як формалізованою, інституціоналізованою, так і неформалізованою.

Аналіз процесу формування, розвитку, діяльності політичної опозиції в Росії наприкінці 1980-х років - початку 2000 р., ставлення у цей час різних опозиційних політичних партій і рухів до владних інститутів, особливості формування ідеологічних концепцій.

Особливості формування, розвитку та діяльності політичної опозиції в Росії в умовах суспільно-політичних трансформацій кінця ХХ - початку ХХІ століть. Основні фактори, що вплинули на інститут політичної опозиції в умовах зміни політичного режиму в РФ.

Дослідження процесу виникнення та розвитку концепцій політичної опозиції. Основні його етапи і перспективи. Особливості функціонування, чинники ефективності й процедурні передумови діяльності опозиційних партій в розвинених демократичних країнах.

Аналіз правових засад діяльності політичної опозиції. Причини становлення позапарламентської опозиції та причини підтримки її діяльності суспільством в Україні та Республіці Польща. Інституціоналізація української та польської парламентської опозиції.

Дослідження світового досвіду та національної специфіки політичного опозиційного руху, як соціально-політичної орієнтації суспільства. Розгляд інтегративного прояву активності політики. Класифікація опозицій, з урахуванням типу державного режиму.

Основні етапи генезису інституту політичної опозиції. Аналіз моделей політичної опозиції в країнах західної демократії та їхніх особливостей. Проблеми у політичній системі України. Рекомендації із підвищення ефективності процесу інституціоналізації.

Діяльність політичної опозиції. Стосунки між політичними опонентами. Опозиція як явище суспільного життя. Актуалізація проблеми опозиції як складова політичного процесу та необхідність її нормативного визначення в межах державного законодавства.

Трансформація повноважень інститутів державної влади в Україні. Консолідація усіх політичних сил і партій для збереження стабільності та міжнаціональної згоди. Врегулювання правового статусу нових військових формувань. Нормативне визначення опозиції.

Розгляд функціонування парламентської опозиції як невід'ємного елементу політичної системи демократичної держави й основи розвитку громадянського суспільства. Визначення поняття конфлікту інтересів, який породжує протистояння і взаємодію влади і опозиції.

Політична опозиція як ефективний засіб цивілізованого розв’язання суперечностей між інтересами різних соціальних груп. Огляд проблем, пов'язаних із законодавчим забезпечення діяльності політичної опозиції. Регулювання парламентської опозиції в Україні.

Розкриття процесів відносин право-радикальних організацій з королівською владою. Характеристика діяльності легіонерів та їх вплив на політичне життя Румунії у 30-тих роках ХХ ст. Висвітлення партійної боротьби всередині Легіону та "політики залякування".

Суть принципу верховенства права як ознаки правової концепції. Особливість взаємовідносин держави і інститутів громадянського суспільства. Поняття політичної системи громади у вузькому значені та критерії вибору її елементів. Види партій та лобіювання.

Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість і відтворюваність політичного процесу у контексті сучасних політичних і соціально-економічних процесів. Формулювання концепції політичної освіти у перехідний період і на перспективу.

Роль політичної освіти як фактора, що забезпечує стабільність, стійкість суспільства. Гносеологічний, соціальний і функціональний рівні освіти як умови входження особистості в політичне життя. Забезпечення гармонізації відносин між політикою та індивідом.

Дослідження феномену політичної освіти як важливого засібу соціалізації особистості. Засвоєння чинних норм політичного життя, ідеалів та цінностей, способів взаємодії. Формування рис громадянськості, пропаганди національної та соціальної толерантності.

Виявлення специфіки синтезування політичних еліт у політичну партію, а партій - у партійні системи за умов поліетнічного суспільства. Висвітлення функцій політичних партій в якостях стрижневого начала електорального та інших соціально-політичних процесів.

Поняття, виникнення та функції політичних партій. Аналіз визначення трикомпонентного підходу до типологізації партійних систем. Проблеми становлення дипломатичної концепції України. Моделі та механізми утворення коаліцій у багатопартійних об'єднаннях.

Особливості політичної активності молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства. Провідні мотиви, які спонукають представників молодого покоління до участі у політичному житті країни. Головні напрями реалізації політичної освіти.

Теоретичні проблеми дослідження явища політичної поведінки як важливої складової культури суспільства. Авторська концепція системного біхевіоризму, поведінкова специфіка суб’єктів політики – лідерів, еліт, партій, парламентських коаліцій та опозицій.

Аналіз політичної позиції очільників урядів Сполученого Королівства стосовно війни РФ в Україні у період від 24 лютого 2022 р і на поточний момент. Політична позиція Бориса Джонсона, Ліз Трасс й Ріши Сунака, прем’єрство яких припало на означений період.

Дослідження історії політичної поліції самодержавства в нових суспільно-політичних умовах. Роль окремих представників органів державного примусу. Діяльність політичного розшуку в окремих адміністративно-територіальних одиницях Російської імперії.