Відмінності між теологічним, філософським та психологічним підходом у дослідженні релігійної віри. Характеристика поняття релігійної віри з погляду психології, визначаючи її як явище, що впливає на душевний стан людини та формує її світосприйняття.

Розробка методології дослідження релігійної віри, її вплив на формування світовідчуття віруючої людини. Характеристика та специфіка структури, мотиву, етапів та механізмів релігійної віри. Опис механізму активізації емоційно-чуттєвої сфери свідомості.

Висвітленняя сенсожиттєвої спрямованості релігійної віри та її можливостей в подоланні критичних життєвих ситуацій (порушення психічної, душевної рівноваги). Визначення лікувального та реабілітаційного впливу релігійної віри на людей похилого віку.

Аналіз наукових поглядів на проблему впливу релігійної віри на суїцидальність суб’єкта (особи та групи). Зв’язок між релігійною вірою та суїцидальністю у психології студентської молоді. Огляд потенціалу віри у психопрофілактиці аутодеструктивності.

Теоретичне вивчення та емпіричне встановлення зв’язків релігійної віри з суїцидальністю у психології студентства, розширення наукових уявлень щодо психопрофілактики суїцидальності. Зв'язок психологічних проблем із зростанням суспільної бездуховності.

Християнська релігія в Європі. Місцеві традиційні культи і релігії Африки. Культ природи, тотемізм, фетишизм, шанування померлих в Австралії та Океанії. Формування держав і національностей. Уявлення народів миру про соціальну структуру суспільства.

Старість як соціальний та філософський феномен. Релігійна геронтологія як перспективна сфера для української гуманістики. Тенденції розвитку сучасних релігійних і міжконфесійних процесів, специфіка їх впливу на непросту геронтологічну ситуацію в Україні.

Античний поліс: взаємозв’язок релігійних і соціальних характеристик. Тотемізм як чинник формування первісної релігійної громади. Християнська громада і особливості формування. Соціальні і релігійні особливості касти. Мусульманська релігійна громада.

Проведення історичної реконструкції різних форм вияву буття релігійних громад, з’ясування їх сутності з урахуванням притаманних їм особливостей. Аналіз релігійної громади в її співвідношенні з релігійним виміром таких понять: група, спільнота, община.

Передумови формування та теоретичні засади релігійної дипломатії в контексті розвитку багатосторонніх зв'язків. Переваги та недоліки її використання при врегулюванні різних типів конфліктів. Ключові відмінності між релігійною та офіційною дипломатією.

Аналіз навчального видання "Релігійна журналістика", підготовленого професором Київського національного університету ім. Т. Шевченка А.А. Бойко. Аспекти досвіду релігійної журналістики, що розкриває навчальний матеріал. Підхід до подачі інформації.

Визначення релігійної ідентичності. Зазначається, що це форма колективної та індивідуальної самосвідомості, побудованої на усвідомленні своєї приналежності до певної релігії і формує уявлення про себе і в світі за допомогою відповідних релігійних догм.

Релігія як соціокультурний феномен. Показано, що у період незалежності, активне входження в життя релігії як соціального інституту супроводжується відродженням релігійної духовності. Модернізаційні процеси в релігійній сфері в перехідний період в Україні.

Криза релігійності, притаманна добі модернізму, її відображення в творах Міґеля де Унамуно. Еволюція релігійності: від сумніву у спасінні в релігії й існуванні Бога головного персонажа "Авель Санчеса" до створення домашньої церкви у "Тітці Тулі".

Характеристика релігійної картини світу "середньовічного українця", виявлення суперечностей, викликаних зміною релігії. Сутність феномену двовір’я у світогляді середньовічної людини. Причини прийняття християнства як державної релігії у Київській Русі.

Звертання у творах Юрія Федьковича як важливий засіб вербалізації релігійної картини світу ХІХ століття. Язичницькі погляди та мовні засоби вербалізації. Переважання християнського у світогляді гуцулів, звертання до Ісуса Христа та Матері Божої.

Процес становлення інформаційного суспільства. Особливості використання в масовій релігійній комунікації нових медіа. Публічна демонстрація духовних переконань. Детальний аналіз відповідності діяльності нових медіа ритуальній моделі масової комунікації.

Аналіз видів релігійної комунікації (повчальна, проповідницька, заповітна, настановча, прогностична, прогностично-констатуюча) та особливості її функціонування в біблійних текстах. Проблема дослідження повчальної комунікації. Слова з часовою семантикою.

Дослідження вживання загально-релігійної лексики, біблеїзмів, цитат із Біблії в різних жанрах американського президентського дискурсу. Викриття механізмів дії релігійної лексики в реалізації основних стратегій і тактик адресантів президентського дискурсу.

Дослідження семантичних та функціональних особливостей релігійної лексики в американському президентському дискурсі. Аналіз особливостей функціонування релігійної лексики в ритуальних жанрах американського президентського дискурсу, стратегія самозахисту.

Дослідження функціональних особливостей релігійної лексики в американському президентському дискурсі. Реалізація агітаційної стратегії та стратегії самозахисту. Функціонування релігійної лексики в ритуальних жанрах американського президентського дискурсу.

Особливості та форми використання релігійної лексики в поемі Тараса Шевченка "Гайдамаки". Виокремлення релігійно забарвлених слів, класифікація церковнослов’янських запозичень релігійної лексики за значенням, морфологічною належністю та походженням.

Аналіз особливостей використання релігійної лексики в поемі Т. Шевченка "Гайдамаки". Виокремлення релігійно забарвлених слів, класифікація цієї лексики за значенням, морфологічною належністю та походженням. Релігійні мотиви і образи в поезії Т. Шевченка.

Українське слово "релігія" та його запозичення через польське посередництво з латинської мови. Першоджерело цього слова - латинське слово religio, що має значення "благочестя", "побожність", "богослужіння". Слово Господь, його початкове значення.

Аналіз можливості матеріальної бази конфесій забезпечити духовні потреби віруючих і відвідуючих храми громадян. Аналіз релігійної мережі, її основних складових, рівня забезпечення культовими спорудами та кадрами служителів у розрізі 2012 та 2016 рр.

Сутність поняття "релігійна освіта". Релігійне просвітництво як трансляція, передача, поширення та розповсюдження знань та культурних надбань релігійного характеру. Характеристика провідних рубрик рецепції доцільності впровадження релігійної освіти.

Переосмислення австралійської релігійної освіти з метою використання у процесі реформування освіти України в умовах демократизації суспільства. Сучасна ситуація в українській освіті, що пов’язана з впровадженням предметів релігійно-духовного спрямування.

Аналіз стану навчально-виховного процесу в духовних навчальних закладах різних конфесій (православ’я, католицизм) спрямованого на моральне виховання учнів зазначених навчальних закладів й основаного на засвоєнні морально-етичних норм християнства.

Аналіз релігійної політики інститутів парламентаризму України та Республіки Польща з регулювання суспільних відносини у релігійній сфері. Контроль за дотриманням прав у сфері свободи совісті і віросповідання, вирішення міжконфесійних конфронтацій.

Аналіз сучасної української історіографії релігійної політики національних урядів 1917-1921 рр. Огляд політики урядів Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР у духовній сфері. Розбудова Української автокефальної православної церкви.