Оценка участия птиц в зоохории плодово-ягодных видов деревьев и кустарников. Исследование экологической структуры орнитокомплексов долин малых рек и роли птиц в их залесении путем зоохории. Пространственное распределение и жизнеспособность подроста.

Вплив оксиду азоту на життєздатність клітин і показники оксидативного стресу. Місце супероксиддисмутази, каталази у протіканні вільнорадикальних процесів. Участь транскрипційного фактору в регуляції антиоксидантних ферментів за дії нітрозитивного стресу.

З'ясування дії бомбезину на рівень жовчоутворення, секрецію фосфоліпідів, вільних жирних кислот та тригліцеридів у щурів. Участь бомбезинових рецепторів ІІ типу, холіно- й адренорецепторів у реалізації ефектів пептиду на холерез в умовах організму.

Дослідження динаміки вмісту хітину у мікроміцетів р. Fusarium за умов культивування на природних та синтетичних середовищах. Вивчення процесів хітинолізу в ґрунті. Роль мікроміцетів в процесах руйнування хітину. Склад мікобіоти хітинвмісних субстратів.

Вивчення ролі моноамінів головного мозку у гіпоталамічній регуляції функціональної активності залоз птахів протягом препубертатного періоду онтогенезу. Участь моноамінів у формуванні в онтогенезі нових функціональних зв’язків у нейроендокринній системі.

Особливість посилення біосинтетичної активності щитовидної залози при хронічному охолодження тіла. Аналіз гіпотермічного зниження синтезу гормонів у тироцитах. Характеристика пригнічення тиреотропних функцій аденогіпофіза та активності нейроцитів.

Дослідження впливу N-метил-D-аспартату на базальну та стимульовану гістаміном, пентагастрином, карбахоліном, цитизином, інсуліном шлункову секрецію у щурів. Аналіз карбахолінової секреції кислоти в умовах блокади мускаринових ацетилхолінових рецепторів.

Аналіз участі видів родини Polytrichaceae в утворенні бріоценозів Лісостепу України. Синтаксономічна схема мохової рослинності. Склад епігейних бріоугруповань регіону та ценотичну роль союзів, підсоюзів, асоціацій, субасоціацій та безрангових угруповань.

Дослідження впливу обмеження вуглеводів, на дріжджі, дефектні за різними ділянками сигнального шляху. Вивчення результатів культивування дріжджів у присутності глюкози. Аналіз наслідків обмеження калорій, зумовленого низькими концентраціями вуглеводів.

Дослідження особливостей окисного метаболізму арахідонової кислоти за умов різного забезпечення організму токоферолом. Аналіз методів отримання комплексів токоферолу та токоферилхінону з токоферолзв’язуючими білками цитозольної фракції печінки щурів.

Дослідження дії блокатора циклооксигенази ацетилсаліцилової кислоти та тромбоксансинтази бензилімідазолу на апоптотичну і некротичну загибель гепатоцитів щурів в культурі. Характеристика специфіки впливу екзогенних тромбоксанів на клітинну смерть.

Дослідження сортів озимої м’якої пшениці Triticum aestivum та Столична, які вирощували в умовах дрібноділянкових польових дослідів на сірому лісовому ґрунті. Зміни активності пероксидазу та їх первинні реакції відповіді рослинної клітини на патоген.

Сравнение учебной ботанической литературы, изданной в начале 20 века и в наши дни. Изучение классического учебника Э. Страсбургера 1909 года. Его влияние на развитие литературы в России. Мастерские зарисовки во время изучений биологических объектов.

Изучение истории возникновения класса Пресмыкающиеся (ящерицы, черепахи, змеи). Характеристика его особенностей, образа жизни, внешнего и внутреннего строения, способов размножения. Описание видов пресмыкающихся, занесенных в Красную книгу Бурятии.

Понятия живого и косного вещества, биокосных природных тел. Представление о биосфере. Научная концепция В. Вернадского о переходе биосферы в ноосферу. Гипотезы ученого о возникновении жизни на Земле. Негативные проявления современной цивилизации.

Основы взаимосвязи и взаимодействии живой и неживой природы, изложенные в учение Вернадского. Его представления о возникновении и развитии биосферы. Роль "живого вещества", как определяющего компонента биосферы и его отличие от косного вещества.

Сущность и уровни организации биосферы согласно В.И. Вернадскому, ее место в системе других геосфер планеты. Определение верхнего и нижнего пределов распространения живого вещества, его участие в миграции химических элементов. Процесс эволюции биосферы.

Характеристика главных типов веществ биосферы. Ее границы, определяемые факторами земной среды, которые делают невозможным существование живых организмов. Закономерность распределения живых организмов по видовому составу. Процесс развития биосферы.

Современное представление о биосфере. Жизнь и творческий путь Вернадского. Вычисление им времени, необходимого разным организмам для "захвата поверхности планеты". Решающее отличие живого вещества от неживого. Большой геологический круговорот веществ.

Теоретические основы учения В.И. Вернадского о биосфере и её переходе в ноосферу. Значение великих открытий В.И. Вернадского для формирования экологической культуры, разработки и практической реализации принципов рационального природопользования.

Основные положения учения В. Вернадского о биосфере. Роль живого в эволюции Земли. Газовая и окислительно-восстановительная функции живого вещества. Космическая роль биосферы в трансформации энергии. Концепция ноосферы как высшей стадии развития биосферы.

Биосфера как организованная сфера планеты, которая находится в контакте с жизнью, среда существования всех живых организмов. Знакомство с особенностями учения В.И. Вернадского о биосфере. Рассмотрение факторов, влияющих на границы и развитие биосферы.

Основные положения учения В.И. Вернадского о биосфере. Экологический мониторинг, его виды и задачи. Особенности компьютерного моделирования общественной жизни и хозяйственной деятельности людей. Последствия антропогенного "давления" на биосферу.

Концепция ноосферы В.И. Вернадского, её понятие и строение. Социальный двигатель перехода биосферы в ноосферу. Прогнозы и сомнения А.Д. Сахарова, обеспечение экологической безопасности. П.А. Флоренский о сфере разума, понятие "информационного поля".

Сущность учения В.И. Вернадского о ноосфере. Исследование внешних и внутренних воздействий на природу. Современное развитие учения В.И. Вернадского о ноосфере. Поиск реальных путей разрешения фундаментальных противоречий в развитии общества и биосферы.

Роль идей В.И. Вернадского в становлении современной научной картины мира. Разработка целостного учения о биосфере и ее эволюции в ноосферу. Условия, необходимые для становления и существования ноосферы. Вклад Вернадского в почвоведение и метеоритику.

Неизбежность перехода биосферы в ноосферу, пределы биосферы. Открытие источников энергии, исследование ноосферы как сферы разума. Гениальность В.И. Вернадского, характеристика концепции ноосферы. Понятие о ноосфере в качестве высшей социальной ценности.

Анализ понятий о биосфере. Исследование учения В.И. Вернадского о биосфере: ее основные формы (биологическая систематика, биогеографическая и экологическая формы), состав, элементы, структура и функции. Живое вещество планеты и его основные функции.

Определение понятия биогеоценоз, его структура, свойства и функционирование. Биогеоценоз как частный случай экосистемы. Определение понятий и свойства фитоценоза, зооценоза, микробоценоза. Характеристика эдафотопов как важнейшей составляющей экосистемы.

Биосфера как сложная планетарная оболочка жизни, населенная организмами, составляющими в совокупности живое вещество, самая крупная экосистема Земли. Знакомство с отличительной чертой биологических круговоротов. Анализ задач современного естествознания.