Ферментативная диссимиляция углеводов в анаэробных условиях, происходящая с выделением энергии и приводящая к образованию продуктов неполного окисления. Схема химических превращений при спиртовом брожении глюкозы. Расход сахара на продукты брожения.
- 662. Биохимия витаминов
Предпосылки возникновения и развития витаминологии, как науки. Анализ номенклатуры и классификации витаминов. Их химическая природа и биологическая роль. Характеристика признаков и видов авитаминозов. Изучение определений гипо- и гипервитаминозов.
- 663. Биохимия витаминов
Номенклатура и классификация витаминов. Исследование водорастворимых и жирорастворимых витаминов. Особенность появления первичных гиповитаминозов и авитаминозов. Содержание аскорбиновой кислоты в растительных продуктах. Разные формы нафтохинона.
- 664. Биохимия молока
Молоко как биологическая жидкость, которая образуется в молочной железе млекопитающих и предназначена для вскармливания новорожденного, анализ химического состава. Знакомство с основными минеральными веществами молока: кальций, фосфор, натрий, хлор.
- 665. Биохимия фотосинтеза
Понятие, история изучения, схема и фазы фотосинтеза. Участие хлорофилла в окислительно-восстановительном процессе взаимодействия углекислого газа и воды. Описание процесса фотохимического фосфорилирования (циклического и нециклического) в хлоропластах.
Работы по получению металло(II)хелатных комплексов на основе активированных карбонильными акцепторами 1,3 – карбонильных систем и исследованию их физико-химических и биологических свойств. Определение биологической активности поликарбонильных систем.
- 667. Білки в хімії
Білки – високомолекулярні нітрогеновмісні біополімери, мономерами яких є залишки амінокислот. чотири рівні просторової організації білкових молекул. Схематичне зображення утворення пептидного зв'язку між біополімерами. Функції білків в організмі.
Означення білка, його первинна структура та функції. Амінокислоти, їх значення та характеристика будови. Імунітет, боротьба організму з інфекцією. Склад людського інсуліну. Пептиди та ферменти. Пепсин і трипсин як приклади чисто білкових ферментів.
Біохімічний склад та будова біополімерів, особливості їх хімічного складу. Високий вміст білкової компоненти. Комплексне вивчення фармакологічних ефектів нових препаратів. Активація геміцелюлозу, целюлози, лігніну, пектинових, білкових речовин.
Отримання біополімерів на основі відновлюваної рослинної і тваринної сировини. Структура шаруватого силікату з прикладами двох різних типів нанокомпозитів на основі полімеру та силікару. Дослідження на грибостійкість. Метод відриву при центрифугуванні.
Поліциклічні ароматичні вуглеводні - клас різноманітних органічних сполук, поширених у навколишньому середовищі як забруднення. Вивчення можливості їх біодеструкції природними і селекціонованими мікроорганізмами. Шляхи біорозкладу усіх ксенобіотиків.
Уявлення про функціонування ферментів усередині і на поверхні літинних мембран. Умови одержання нових біокаталітичних ансамблів на основі синтетичних поверхнево-активних речовин різноманітної природи, водорозчинного ферменту й органічних розчинників.
Використання соняшникової олії як субстрату для біосинтезу поверхнево-активних речовин (ПАР). Синтез ПАР A. Calcoaceticus I MB В-7241 і N. Vaccinii ІМВ В-7405 на середовищі з різними концентраціями олії. Вплив концентрації нітрату натрію на синтез ПАР.
Вивчення антирадикальної, гепатопротекторної, протизапальної активності N-ацильних похідних S-(2-метилхінолін-4-іл)-L-цистеїну за допомогою комп’ютерної програми PASS. Встановлення залежності біологічної дії синтезованих сполук від їх хімічної структури.
Вивчення впливу замісників у 6-му положенні хінолінового циклу та біля карбоксильної й аміногруп залишку L-цистеїну на антиоксидантну, токсичну, протиішемічну, гепатопротекторну й антимікробну активність синтезованих сполук ряду 4-тіопохідних хіноліну.
Предмет, завдання, основні етапи та сучасні напрями розвитку біохімії. Дослідження значення кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводнів.
Особливості будови та розташування молекул води, вплив зміни температури на її стан. Класифікація вод за глибиною їх залягання (підземні, поверхневі) та місцем знаходження (атмосферні, морські, річні, ґрунтові). Дослідження аномальних властивостей води.
Класифікація вуглеводів в залежності від будови: моносахариди, дисахариди і полісахариди. Застосування модифікованих крохмалів, камеді, пектинів, інуліну, целюлози в харчовій індустрії. Використання комплексів харчових стабілізаторів (згущувачів).
Обґрунтування створення біологічно активних імплантатів для пластики кісткової тканини, здатних інтенсивно стимулювати процес остеосинтезу. Вивчення впливу неорганічної складової поліуретанових композицій на їх фізико-хімічні властивості в умовах in vivo.
Розгляд біомаси рослин як постійно відновлювального джерела сировини для хімічної промисловості. Хімічний аналіз можливості використання біоресурсів у виробництві базових органічних хімікатів. Промислова технологія переробки целюлози та вуглеводів.
Амінокислоти - органічні кислоти, важливі азотвмісні речовини в живій клітині. Біотехнологічні способи синтезу, використання мутантів мікроорганізмів. Мікробіологічний синтез глутамінової кислоти, лізину, метіоніну, треоніну, ізолейцину і триптофану.
Загальні відомості про туберкульоз. Структурно-функціональна характеристика амінотрансфераз: аланінамінотрансферази та ін. Вплив алкоголю на організм. Характеристика протитуберкульозних препаратів. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.
- 683. Біохімія мембран
Функціональні особливості та різноманітність біологічних мембран. Характеристика особливостей будови біологічних мембран та їх окремих компонентів. Аналіз механізмів трансмембранного передавання сигналів та транспорту речовин через клітинні мембрани.
Комплекси перехідних металів з ароматичними амінами як відомі антиокиснювальні присадки до нафтопродуктів. Дослідження антиокиснювальних, протизношувальних і тирадіаційних властивостей металокомплексних сполук на основі гетероциклічних амінокислот.
- 685. Благородные газы
Открытие физиком Рэлеем и химиком Рамзаем первого благородного газа. Решение о включении в периодическую систему новой группы химических элементов - благородных газов. История открытия и строение аргона. Общие и химические свойства инертных газов.
- 686. Бор и его соединения
Физические и химические свойства бора. Атом и ядро бора. Наиболее устойчивая степень окисления бора. Азотистые соединения бора. Кислоты и борный ангидрид. Полимерное строение боратов. Простое вещество и соединения с водородом, углеродом и металлами.
- 687. Борати елементів II-III груп: синтез - електронна будова - спектрально-люмінесцентні властивості
Розробка способів синтезу деяких боратних систем у полікристалічному вигляді. Вивчення електронної будови боратів елементів II-III груп, встановлення факторів, що впливають на їх оптичні властивості. Створення нових ефективних люмінесцентних матеріалів.
Методы синтеза, условия выращивания кристаллов, полиморфизм, кристаллические структуры и физико-химические свойства боратов лития с кадмием и цинком. Перспективы применения соединений в качестве люминесцентных матриц, пигментов, материалов для электродов.
- 689. Брожение
История исследований и создания Луи Пастером теории брожения. Характеристика и схематическое представление форм брожения. Процессы, происходящие при спиртовом брожении. Особенности молочнокислого брожения. Детоксикация в процессе брожения пищи.
- 690. Бром
Общая характеристика брома как химического элемента, его нахождение в природе. Основные физические и химические свойства брома, технология его получения и области применения. Бром как постоянная и важнейшая составная часть тканей животных и растений.