Уточнення терміна "еntertainment" у межах предметного поля мистецтвознавства. Дослідження іконописних шкіл і канонів іконопису за часів Київської Русі у лінгвістичному та мистецтвознавчому аспектах. Знаковий і символічний характер церковних обрядів.

Уточнення терміна entertainment. Дослідження іконопису у контексті соціокультурного життя Київської Русі. Обрядово-ритуальний формат видовища. Трактування обряду та ритуалу в працях Арнольда ван Геннепа, І. Фурсіна, Н. Заковича, В. Горового, Е. Дюркгейма.

Аналіз іконостасу Троїцької надбрамної церкви в контексті проведення реставраційних заходів у період 1979-1982 роках. Методики, що були застосовані під час реставрації пам’ятки як важливої складової частини пам’яткоохоронної та мистецтвознавчої сфери.

Опис пам’ятки сакрального мистецтва — іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Висвітлення історичних етапів створення іконостасу, його художньо-стилістичних особливостей. Аналіз середовища майстрів, що створювали пам’ятку.

Опис пам’ятки сакрального мистецтва — іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Висвітлення історичних етапів створення іконостасу, його художньо-стилістичних особливостей. Аналіз середовища майстрів, що створювали пам’ятку.

Визначення етапів трансформації твору з метою консервації, реставрації та можливої реконструкції. Теоретичне обґрунтування періодизації окремих частин іконостасу церкви св. апостолів Петра і Павла у с. Туриця на основі художньо-стилістичних особливостей.

Розгляд та характеристика стилістичних, іконографічних та художньо-образних особливостей іконостасу церкви Успіння Пресвятої Богородиці у селі Наконечне. Дослідження й аналіз ансамблю з Наконечного, як показового явища в історії українського іконопису.

Дослідження значення сакрального мистецтва в духовній культурі українського народу. Аналіз іконостасів в Галичині у XIX - першій половині XX століть як феномену художньої культури України. Значення їх різьбленого декору в сакральній культурі українців.

Класична архітектура та оригінальна просторова архітектоніка вівтарної перепони верхнього храму - фактор, що обумовив особливості тематики і стилістики іконописних образів. Концепція взаємини візантійської та академічної спадщини у мистецтві модерну.

Знайомство з питаннями доцільності чи недоцільності, актуальності чи парадоксальності режисерської опери як важливої авторської рефлексії класичних оперних шедеврів. Загальна характеристика головних шляхів та особливостей розвитку режисерської опери.

Розгляд прем’єри "Фіделіо" і "Русалки" на сцені Баварської державної опери з погляду сучасної авторської режисури. Аналіз причин і наслідків феномену режисерської опери, порушення питань про відчуження від оригіналу і полеміки з композиторським джерелом.

Обґрунтування структури таланту артиста мюзиклу як відображення іманентного змісту автопоезісу системи, який має виражену звукоінтонаційну феноменологію. Ааліз професійних творчих алгоритмів артиста мюзиклу, обумовлених специфікою творчого процесу.

Концептуалізація феноменів наслідування та імітації та виявлення відмінних ознак перебігу цих процесів на прикладах культурних практик. Осмислюється вплив цих процесів на культурний прогрес людства та аналізуються отримані результати таких проявів.

Дослідження визначальних тенденцій та аспектів, пов’язаних з імплементацією концепції інфотейнменту в практику івент-індустрії. Каузальні зв’язки між окремими різновидами івент-заходів і сутнісними ознаками інфотейнменту, практика івент-індустрії.

Розгляд визначальних тенденцій та аспектів, пов’язаних з імплементацією концепції інфотейнменту в практику івент-індустрії. Методологічні платформи, використані для обґрунтування та пояснення логіки розгортання та змістовної специфіки івент-заходів.

Аналіз імплементації музичних портретів П. Милославського, І. Мартона, С. Хосроєвої, Д. Задора у камерній симфонії «Ремінісценції» В. Теличка. Рівень представлення специфіки професійного мистецтва краю другої половини ХХ ст., особистісний світ майстрів.

Дослідження явища імплозії культури у симулятивних вимірах постмодерну, яке проявляється за умови загостреного відчуття фіктивності знакового простору. Імплозія як особливий тип світовідчуття, що свідчить про неоміфологізацію засобами екранної культури.

Виявлення динаміки функціонування процесу ввезення та вивезення культурних цінностей та його залежності від внутрішніх та зовнішніх чинників. Діяльність органів влади у секторі імпортно-експортних операцій з об'єктами матеріальної та духовної культури.

Імпресіонізм як провідна течія мистецтва кінця ХІХ сторіччя. Життєпис французького художника Едгара Дега. Особливі відмінності манери письма між Е. Дега та інших представників імпресіонізму. Визначено користь електронного посібника у сучасному навчанні.

Імпресіонізм - один із напрямів мистецтва XIX століття. Історія розвитку імпресіонізму, основні характерні риси. Творчість художників-імпресіоністів Едуарда Мане, Едгара Дега, Огюста Ренуара, Каміля Піссаро, Поля Сезанна, Альфреда Сіслея, Клода Моне.

Дослідження елементів імпресіоністичної естетики та світобачення у творчості українських митців радянського часу. Розкриття їх змісту у творах Т. Яблонської, П. Столяренка, П. Горобця, В. Жураковського. Риси українського живопису визначеного періоду.

Виявлення ознак танцювальної імпровізації крізь історичну та соціальну призму. Розгляд емерджентного характеру системи групової танцювальної імпровізації на основі соціологічного підходу до оцінки результатів індивідуальної та колективної творчості.

Дослідження творчого доробку представників імпресіонізму або мистецької течії у живописі, літературі та музиці, котра виникла в 1860-х роках та остаточно сформувалася на початку 20 століття у Франції. Творчість українського живописця Анатолія Петрицького.

Розглянуто контекст появи імені Шевченка на сторінках найвпливовішої чеської політичної газети "Narodni Listy" у 1863 - на початку 1864 року. Слов’янофільство було першим проявом суспільно-історичного мислення багатьох недержавних слов’янських народів.

Порівняльний аналіз понять "еквівалентність", "інваріантність" даних. Оцінка рівня інваріантності ознак об’єктів. Типологізація понять "еквівалентність" і "інваріантність", роль кожного з них у реалізації крос-національного і крос-культурного дослідження.

Розкриття становлення святкових практик в епоху Середньовіччя Європі. Аналіз ролі релігійних та світських свят в формуванні аксіологічної системи людства, засвоєнні культурних цінностей. Симбіоз елітарної і народної тематики в середньовічній культурі.

Особливості функціонування культурних практик епохи Середньовіччя у дихотомічній системі "небесного" та "земного". Передумови виникнення нових форм святкової культури, їх функціональне й змістове навантаження. Взаємозалежність умов із святковою культурою.

Переосмислення інструментарію теоретичної культурології в межах концепту "людина". Розгляд сутності елементів понятійного ряду: "індивід", "суб’єкт", "особистість", "індивідуальність". Вивчення зв’язків людини із природою в теоретичній культурології.

Висвітлення теми Голокосту у творчості чеських і словацьких словацьких кінорежисерів "нової хвилі" 1960-х років. Публічні демонстрації та кількість глядачів досліджуваних стрічок у кінотеатрах, телетрансляції картин Чеським і Словацьким телебаченням.

Встановлення рівня переважання в культурі індивідуалізму та колективізму, що опосередковано ціннісно-ментальними та соціально-політичними чинниками її трансформацій. Духовна самоактуалізація особистості в умовах становлення громадянського суспільства.