Дослідження відмінностей китайської опери від її західних аналогів. Поєднання елементів музики, співу, діалогу, танцю, акробатики та вправ військового мистецтва в китайському музичному театрі. Історія становлення, структура та принципи Пекінської опери.

Еволюція методик індивідуального підходу до кожного художника, розкриття творчого мислення майстра. Удосконалення навчальних планів та поєднання традиційного мистецтва із сучасними тенденціями та напрямами, що забезпечать збагачення китайської культури.

Історія китайських печаток. Стилі каліграфії доханського часу і часу правління династії Хань. Правила написання ієрогліфа. Найважливіші стилі постханського часу. Чотири властивості каліграфічних ліній. Техніка монохромного живопису. Три рухи пензлем.

Характеристика основних матеріалів релігійно-філософських та естетичних трактатів давнього Китаю. Дослідження їхнього впливу на формування художньої своєрідності китайської монументальної скульптури, основних художніх принципів і пластичних прийомів.

Система ієрогліфів Японії та Китаю. Записи на черепахових панцирах. Створення класичного стилю дачжуань. Художники давнього каліграфічного письма. Тематика китайською писемності. Зображення журавлів та сакури. Поняття давньокитайської натурфілософії.

Висвітлення детермінантів історичного розвитку китайського традиційного інструментально-ансамблевого та оркестрового виконавства. Розкриття його специфіки, національної своєрідності. Визначення його ролі у створенні різних жанрів і форм китайської музики.

Досягнення китайської хорової музики періоду "культурної революції" та визначення її впливу на подальшій розвиток хорової творчості. Встановлення її жанрово-стильових особливостей. тенденцією Створення хорових композицій за "ідеологічним замовленням".

Історія виникнення терміну "гохуа" і його сутність. Характеристика та специфіка китайського живопису, використання художньої порожнечі і фрагментарності. Значення ієрогліфів на полотні, жанрова різноманітність. Вплив гохуа на майстрів постмодернізму.

Теоретична спадщина французького науковця Крістіана Метца, знаного дослідника проблем кіномистецтва. Зроблено акцент на застосуванні вченим психоаналітичних, лінгвістичних і семіотичних методологій для вивчення кінематографа як соціокультурного феномена.

Феномен сінематографу і його піонери. Розвиток кіноіндустрії у царській Росії. Дослідження процесу зародження кінематографу незалежної України. Шедеври українського поетичного кіно повоєнних та радянських років. Аналіз сучасного кінематографу держави.

Видова специфіка мистецтва. Модель Р.Дж. Коллінгвуда суголосна історико-культурним традиціям та гранично індивідуалізована щодо процесів, які відбувалися у мистецтві на межі ХІХ - ХХ століття. Специфічне ставлення англійського теоретика до кінематографа.

Історія розвитку кінематографа, виникнення якого безпосередньо пов 'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії. Творчий доробок Ч. Чапліна. Мистецький шлях Дзиги Вертова як представника кіноавангарду.

Життя та творча діяльність видатного українського кінематографа Олександра Петровича Довженка. Олександр Довженко - фундатор поетичного кіно. Взаємовідносини Сталіна і Довженка Заборона кіноповісті "Україна в огні". Мистецька та літературна спадщина.

Вплив ідей філософії екзистенціалізму на становлення образів фільмів провідних майстрів західноєвропейського кіномистецтва 1960–1980-их рр. Спроба філософської аналітики кінематографічної образності крізь призму тлумачення проблеми революції й демократії.

Особливості створення психологічної змістовності роману С. Цвайга засобами кінопоетики. Аналіз художніх засобів відтворення історичних епізодів, сповнених трагізму, насичених емоціями та переживаннями, без втрати літературної основи твору Цвайга.

Проводиться дослідження кінестетичного сприйняття мистецтва, або "мистецтва на дотик". Робиться спроба виявити, як через механізм тактильних відчуттів матеріалу можливо донести до людини з обмеженими можливостями образ, сутність, тему мистецького твору.

Відображення кінематографістами США проблеми соціально-політичного напруження в країні, спричиненого невиправданою війною у В’єтнамі. Розвиток європейського авторського кіномистецтва. Екранізація музичних спектаклів. Специфіка творчості А. Тарковського.

Протягом 1950-1980-х рр. домінувала самоцензура творчих працівників, побудована на розуміннях "допустимого" в кіномистецтві. Карикатурність та штучність більшості радянської кінопродукції взагалі та української зокрема сприяли ерозії радянських цінностей.

Кінематограф як вид мистецтва. Коротка характеристика шедеврів кінопрокату XX століття. Віртуальне переміщення глядача у середину екранного простору. Психологічні драми та ексцентричні комедії Ейзенштейна. Аналіз фільму Орсона Уеллса "Громадянин Кейн".

Функціонування/обігу архетипів у вимірах кінематографічної реальності. Зв'язок архетипу з міфом, основні механізми/прийоми функціонування цих універсальних первообразів в кіно. Жанрові закономірності апеляції до певних "кодів" культурної пам'яті людства.

Реконструкція художньої практики створення сценарію фільму-кінобіографії "Тарас Шевченко" (1951 р.) в контексті сталінського кінематографа, на який партійна еліта покладала функцію найефективнішого медіума ідеологічної та історичної репрезентації.

Історія розвитку кінодокумента. Конструювання Йосипом Тимченко прототипу сучасного апарату для кінопроекції та кінознімального апарату. Діафільм як візуальний документ статистичної проекції. Система запису інформації при проектуванні відеофільму.

Історія виникнення та становлення кінодокументів. Розвиток образотворчого та аудіовізуального кінематографа. Особливе значення документальних зйомок періоду Другої світової війни. Вимоги до зберігання воєнних фотознімків та кінохроніки у архівах.

Виявлення характерних маркерів кінематографу з позиції теорії медіальної поверхні Б. Гройса. Ефект "медіального одкровення", який полягає у своєрідному кенозисі — самознищенні знаку на користь "мови медіуму". "Проникнення" до субмедіального простору.

Основні етапи та напрямки розвитку кінематографа, сучасні досягнення даної індустрії та оцінка її подальших перспектив. Аналіз стану кінокритики в Україні, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення. Форми, функції та методологічні підходи кінокритики.

Дослідження розвитку кіномережі Херсонщини та використання її в організації радянської пропаганди через кіномистецький культурний простір. Покращення забезпечення кіномережі новітньою кіноапаратурою, електростанціями та обладнанням для розвитку.

Народження кіно та головні етапи його розвитку як масового мистецтва та складової художньої культури. Видатні особистості, що внесли вклад в розвиток галузі. Розробка та зміст уроку з художньої культури 11 класу "Франція – батьківщина мистецтва кіно".

Кінопедагогічна діяльність в Одесі та Києві відомого кінознавця Г.О. Авенаріуса. Період його навчання в Акторській студії Товариства друзів радянського фотокінематографа та на операторському відділі Одеського державного технікуму кінематографії.

Аналіз кіносценарних задумів письменника і громадсько-політичного діяча Івана Багряного в контексті подій "холодної війни" (1950-ті роки). Вплив професійно створеного фільму на глядача, ніж програма політичної партії, стаття в газеті чи художній твір.

Огляд історії становлення і виявлення специфіки функціонування кінофестивалю "Молодість" в сучасній Україні. Внесок у розвиток молодого професійного кіно, незважаючи на кризи, професійне зростання кінематографістів у процесі інтеграції їхньої творчості.