Описания величественного монумента и одного из символов города Краснодара, восстановленного на месте памятника императрице. История работы над проектом памятника. Торжественное открытие памятника императрице Екатерине II. Обзор скульптуры Екатерины.

Организация коллективом архитекторов-реставраторов научно-исследовательской проектной реставрационной мастерской "Традиция". Возрождение памятников истории и культуры края. Разработка проекта заповедной зоны "Желябовский комплекс" в структуре Иркутска.

История возникновения памятника Петру I: замысел, реализация замысла и участие в этом Чехова, судьба памятника в исторически переломные периоды России. Прослеживание истории Юга России и Таганрога, в частности, конца XIX века через судьбу монумента.

Загородная резиденция Великого князя московского Василия III. Троицкий, Покровский, Успенский соборы. Таинственные подвалы Успенской церкви и предания о загадочной государевой трубе. Покровская церковь как одна из первых построек Александровского кремля.

Впервые в музееведческой литературе проведена типология памятников архитектурного наследия России. Все архитектурные объекты распределены по их стилевой принадлежности. Типология памятников по способу кодирования культурно-исторической информации.

Классификация памятников истории и культуры Беларуси. Памятники истории первобытного строя. Развитие зодчества и искусства в IX – XIII веке. Усовершенствование оборонительных сооружений, романский стиль, готика. Ренессанс в отечественном градостроении.

Современное мировое культурное наследие – результат межгосударственного общения людей. Регламентация прав собственников со стороны государства, выработка оптимальных отношений сторон – один из вопросов современной памятникоохранительной политики.

Исследование фотографий, на которых запечатлены памятники и мемориалы. взаимодействие персональной и коллективной памяти, которая возникает в результате запечатления на фотоснимке человека и памятника. Ранняя фотография как новый инструмент памяти.

Рассмотрение территории Западного Казахстана. Исследование археологических объектов огузо-печенежского времени. Характеристика археологических памятников первой хронологической группы. Изучение предметов материальной культуры поздних кочевников.

Изучение основных достопримечательностей Санкт-Петербурга - памятников царю Петру I: Медный всадник, у Михайловского замка, у Сампсониевского собора, Царь-плотник, на Петровской набережной, в Нахимовском училище, на Московском вокзале и в Петергофе.

Античная культура Средиземноморья как величайшее творение человечества. Общечеловеческая значимость архитектуры, скульптуры, эпической поэзии, драматургии, научного и философского знания, мифов и преданий. Искусство эллинской и римской культуры.

Ржев как город воинской славы. Сооружение каменной часовни А. Невского на мемориальном кладбище. Установления военного мемориала - обелиска освободителям. Открытие памятника воинам-якутам у деревни Филькино. Исследование братской могилы в селе Глебово.

Организация взаимодействия современного, нового со старым. Индивидуальное выражение художественного мышления в искусстве в контексте преемственности русской традиционной культуры в условиях новых поисках тем и выражения в творческом пути художника.

Память - принцип, определяющий внутреннюю логику творческого метода Н.Д. Грицюка. Беспокойство и тревога, угадываемые в тягучести архитектурных памятников, изображенных на картинах как черта, отражающая сложное психологическое состояние художника.

Изучение процесса привлечения к сотрудничеству советских граждан, роли и функции коллаборационистских формирований. Отображение образа коллаборациониста в послевоенном советском кинематографе. Рассмотрение типов репрезентации коллаборационистов на экране.

Аналіз знаного художника фарфору, непересічного майстру реформацій у галузі форми й декору тонкої кераміки України, І.М Віцько. Особливості популяризації головних досягнень майстра у формотворенні та показі зведеного з різних колекцій ілюстративного ряду.

Метою статті є дослідження пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва зі збірки Волинського краєзнавчого музею в системі музейної комунікації, що виникає під час взаємодії між музейними предметами та різними реципієнтами. Фондова група музейних предметів.

Огляд на підставі аналізу місцевих краєзнавчих матеріалів та відповідної джерельної бази культурно-мистецьких пам’яток оригінального району Західної України, яким є Кременеччина. Опис їх історії та місця і ролі у культурно-мистецькій спадщині краю.

Розгляд діяльності видатного польського літератора, історика, публіциста М. Грабовського на Чигиринщині. Результати його археологічних досліджень на території краю, що були опубліковані у книзі "Україна давня і сучасна". Внесок відомих діячів ХІХ ст.

Визначення питань, що входять до компетенції теоретичного пам’яткознавства як науки. Об’єкт та предмет пам’яткознавства. Завдання пам’яткознавства щодо вивчення окремих видів об’єктів культурної спадщини, їх використання в сучасному культурному контексті.

Підготовка багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам’яток історії та культури України". Реалізація пам’яткоохоронних заходів зі збереження національної пам’яті та культурної спадщини. Організація діяльності з порятунку державних об’єктів ЮНЕСКО.

Огляд основних етапів спорудження пам’ятника Шевченку в м. Рівне, його архітектурно-мистецькі чинники. Роль архітектурної пам’ятки як одного з важливих елементів культурно-мистецької спадщини міста; соціальні протистояння, які стояли на перешкоді.

Опис пам'ятників, присвячених українському поету, письменнику , художнику і мислителю Тарасу Григоровичу Шевченку. Дослідження історії створення, авторства та загальна характеристика монументів побудованих в містах Харкові, Донецьку та Маріуполі.

В умовах пандемії організатори масових заходів культури стали скорочувати кількість вистав. Багато організаторів фестивалів та конкурсів у період пандемії стикалися з багатьма проблемами, що значно ускладнювали процес планування та проведення заходів.

Характеристика напрямку панків - молодіжної субкультури, характерними особливостями якої є критичне ставлення до суспільства і політики. Ідеологія панків, зневага до матеріальних цінностей, агресивність по політичним пристрастям. Зовнішній вигляд панків.

Краткая история бит-рок-музыки. В работе говорится о панках как социальном явлении в их связи с музыкой и молодёжными движениями, делается попытка выявить причины их появления, а также объяснить, почему их нельзя отнести к типу общественного движения.

Радикальные изменения во всех сферах жизни XIX века, затронувшие систему культурных ценностей российского общества. Важнейшие факторы, повлиявшие на эти перемены. Становление техногенной цивилизации, общественных отношений, рационалистического мышления.

Роль архітектурно-ландшафтного середовища історичного центру Чернігова у створенні фільму-казки "Там, на неведомых дорожках...". Використання особливого колориту та панорамності історичного центру. Древні пам'ятки архітектури та зелені насадження.

Феномен панського маєтку як форми господарсько-економічного і соціокультурного облаштування. Вивчення стану панських володінь в історичній ситуації 20 — початку 30-х рр. XX ст. Палацово-парковий комплекс садиби в родовому маєтку Ґалаґанів у Сокиринцях.

Феномен панського маєтку як форми господарсько-економічного та соціокультурного облаштування певної території. Вивчення стану панських володінь в 20 — початку 30-х рр. XX ст. Палацово-парковий комплекс садиби в родовому маєтку Ґалаґанів у Сокиринцях.