Анализ фольклора как одной из современных урбанистических субкультур. Особенности этноса, связанные с игровым началом в субкультуре, творчеством вторичных миров, переосмыслением первичных форм. Возрастные особенности большинства носителей субкультуры.

Сущность и характерные качества телевизионных сериалов, особенности их драматургии и темпо-ритмов. Сравнительные характеристики творческо-технологических решений телесериалов. Логика развития сюжета и идейно-художественная направленность телезрелища.

Основные сведения о форте Боярд, расположенного у берегов Франции, в Бискайском заливе, иедея его создания, строительство и реконструкция. Использование форта, проводимое популярное приключенческое телешоу. Форт и кинематограф, интересные факты о нем.

Фортепианность и оркестральность, концертность и камерность - вот полюса романтической фактуры, отражающей многообразие композиторских индивидуальностей и художественных идей. Обособление исполнительской стороны в барочной традиции состязаний музыкантов.

Становление фортепианного исполнительства ХIХ века. Расцвет виртуозного романтического исполнительства, его влияние на европейскую музыкальную культуру. Возрастание общественного интереса к институту концертов, сосредоточенное слушание музыки как музыки.

Классический этап в эволюции жанра фортепианного трио. Генетические истоки жанра. Основной взгляд акцентирован на сочинениях Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена. Сравнительный анализ сочинений. Индивидуальность трактовки и композиторского письма.

Парафразы М. Глинки как единая жанровая область: собственная стилевая эволюциея и творческие задачи. Культурное влияние европейского музыкального романтизма на фортепианный стиль композитора. Вариационный цикл на тему Моцарта для фортепиано или арфы.

Обращение к викторианской эпохе и викторианским ценностям. Рассмотрение образа фортепиано как одного из викторианских образов-символов в неовикторианском искусстве, определение места образа фортепиано в системе образов фильма Д. Кэмпион "Пианино".

Аналіз стильових особливостей фортепіанної творчості І. Карабиця, репрезентативність та універсальність фортепіанних творів композитора як провідної стильової риси композитора. Фортепіанна творчість як феноменологічне явище української культури XX ст.

Динаміка розвитку фортепіанної творчості композиторів Закарпаття у контексті різного в етнічному сенсі культурно-мистецького середовища. Історико-політичні й культурні передумови становлення і розвитку професійного музичного мистецтва Закарпатського краю.

Ґрунтовне виявлення типових романтичних особливостей поетично-змістової та інтонаційно-образної, лексичної взаємодії в контексті символіко-семантичного аналізу в музично-творчому доробку, присвяченому Т.Г. Шевченку. Тематика поетичної творчості Кобзаря.

Дослідження особливостей фортепіанного виконавства в теоретичному аспекті. Ознайомлення з тлумаченнями понять "виконавство" й "інтерпретація" відомими музикознавцями. Характеристика виконавської проблематики. Аналіз змісту виконавської інтерпретації.

Аналіз Третього фортепіанного Концерта Й. Гумеля в ракурсі бідермаєрівських установлень "легкого" піанізму епохи Реставрації, що втілив устремління на збереження заощаджень рококо в умовах прийняття секуляризованого мистецтва Нововіденської школи.

Міжкультурні взаємодії на прикладі жанру фортепіанного парафразу М. Глінки. Спорідненість його творчості загальноєвропейському романтичному фортепіанному мистецтву. Образно-смислові сфери, що виступають в ролі динамічних компонентів національного стилю.

Конструювання моделі жанру класицистичної фортепіанної фантазії. Філософсько-художні функції фантазії на підставі вивчення праць І. Канта. Типологія віденських класиків та відображення філософсько-художніх функцій уяви. Аналіз феноменів музичної культури.

Дослідження виконавської експресії фортепіано у звукообразних репрезентаціях електроакустичних опусів українських композиторів. Значення інструменталізму, а саме фортепіанної лексики у виконавській інтерпретації звукообразів людини, епохи і світу.

Дослідження творчої діяльності Альбрехта Дюрера та його внеску у світове мистецтво, науку. Аналіз його інженерних ідей у творі "Настанова щодо укріплення міст, замків, тіснин". Опис українських пам'яток фортифікації з елементами оборонної системи митця.

Изучение истории происхождения и развития фотоавангардного искусства, первопроходцев и основоположников течения конструктивизма. Анализ интерпретации модернисткой критики фотографии, осуществляемой средствами самой фотографии, в работах А. Родченко.

Аналіз документального масиву фотоальбомів, які зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г.С. Пшеничного. Видовий склад, інформаційне наповнення, смисловий і комунікативний потенціал. Оцифровування фотоальбомних колекцій.

Вивчення життєвого і творчого шляху Юліана Дороша як фотохудожника, кіномитця та культурного діяча Західної України. Діяльність спілки українських фотоаматорів у Львові, об’єднання фотографів і розвиток мистецтва та технікі фотографії серед населення.

Рассмотрение истории развития фотографического искусства в мире. Изучение технических достижений в области фотографии в России. Патенты на оригинальные фотографические приборы и материалы. Широкое распространение репортажной фотографии и фотоколлажей.

Формы репрезентации и интерпретации фотографии в художественном мире П. Модиано. Описание фотографии, синтезирующее созерцание и память, сочетающее точки зрения разных персонажей. Фотография как средство концептуализации положения человека в мире.

Задачи художественной фотографии при съёмке пейзажа, способы их решения. Основные жанры фотографии как искусства. Техника пейзажной фотографии. Цветная и цифровая технология печати фотоснимков. Принцип работы цифровой камеры. Техника пейзажной фотографии.

"Руина" как смысловая конструкция, обладающая существенным теоретическим потенциалом при анализе фотографии. Обзор серии "Поля сражений" современного американского фотографа Салли Манн и стереопары фотографа-любителя начала ХХ в. Сергея Челнокова.

Влияние культурно-философских трансформаций ХХ века на осмысление фотографии. Анализ потребления как конституирующего феномена современности, деформирующего ряд культурных понятий. Выявление причин противоречивого фотографического способа подачи тела.

Исследование нововведений в жанрах фотоискусства, которые наиболее характерно и своеобразно отражают потребности постмодернистского общества. Отличительные черты гламурного портрета, натюрморта, пейзажа, а также жанровой фотографии времен постмодернизма.

Фотография как инструмент социального конструирования реальности. Ее трансформация в контексте культуры. Ее роль в формировании мировоззрения людей. Выделение трех форм фотографии: художественной, коммерческой, повседневной на основе теории медиальности.

Анализ влияния фотографии на становление визуально-вербальных отношений между человеком и новыми медиа. Становление фотографии как источника подачи и кодирования информации. Трансформация эстетических взглядов, мировоззрения и культуры русского общества.

Основні види фотографічних технік, використовуваних у графічному дизайні. Прийоми художньо-образної виразності фотографії в графічному дизайні. Головні тенденції розвитку засобів художньо-образної виразності світлопису в межах графічного дизайну.

Візуальний образ в контексті ХХ століття. Зростання інтересу до соціокультурної інформації, яка адресується зору, баченню, погляду. Фотографія як активний елемент комунікаційної сфери суспільства. ЇЇ основна роль у передачі журналістського матеріалу.