Підприємство в сучасній системі господарювання

До інших фінансових доходів належать отримані підприємством дивіденди та інші доходи від здійснених фінансових операцій.

Іншими називають доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів та інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

До фінансових належать витрати на сплату відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі відображуються як збитки підприємства, спричинені його інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

Інші витрати підприємства включають собівартість реалізованих фінансових інвестицій, балансову вартість необоротних активів, майнових комплексів; втрати від зниження курсу валюти, яку підприємство має на банківських рахунках (і яку не використовує в операційній діяльності); втрати від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів; інші витрати, що виникають при нормальному функціонуванні підприємства, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Отже, отримуємо фінансовий результат (прибуток або збитки) від звичайної діяльності підприємства, то підлягає оподаткуванню.

Якщо підприємство отримало прибуток, то він підлягає оподаткуванню. Ставка податку на прибуток станом на 1 грудня 2002 р. становила 30 %. Різниця між отриманим підприємством прибутком і податком на прибуток становить чистий прибуток підприємства, або фінансовий результат його діяльності.

Чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства наприкінці року, використовується лише за трьома напрямами: збільшення власного капіталу, виплати акціонерам дивідендів і виплати засновникам підприємства.

Інший підхід до визначення прибутку підприємства в Україні передбачає чинне податкове законодавство.

Прибуток підприємства визначають як різницю між отриманими ним валовими доходами (ВД) і здійсненими валовими витратами (ВВ) та амортизаційними відрахуваннями (АВ):

П = ВД - ВВ - АВ

Валовий дохід -- це загальний дохід підприємства від усіх видів його діяльності, отриманий або нарахований протягом певного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, так і за її межами.

Валові витрати включають будь-які витрати підприємства у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що використовуватимуться при підготовці, організації, веденні виробництва, продажу продукції.

До валових витрат не включаються витрати на потреби, не пов'язані з господарською діяльністю (організація та проведення прийомів, придбання лотерей), а також витрати, пов'язані з придбанням, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів підприємства.

Таким чином, прибуток підприємства, визначений за методиками бухгалтерського та податкового обліку, різнитиметься, оскільки відповідає різним цілям: у першому випадку -- визначенню реального економічного результату діяльності підприємства, у другому -- розрахунку бази оподаткування з метою наповнення надходженнями бюджету України.

Тому приймати рішення щодо ефективності діяльності підприємства необхідно тільки на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Можливими шляхами збільшення прибутку підприємства є збільшення доходу, зниження собівартості продукції та інших витрат.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства.

1) Рентабельність ресурсів (активів) підприємства за прибутком від звичайної діяльності -- це прибуток від звичайної діяльності, що припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства:

де Пзв.д -- прибуток від звичайної діяльності підприємства, грошових одиниць (гр.од.) (ф.2 ряд.190);

А -- середня сума активів підприємства, гр.од (ф.1 ряд.280).

2) Рентабельність ресурсів (активів) за чистим прибутком визначає, який чистий прибуток припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи підприємства:

де ЧП -- чистий прибуток підприємства за звітний період, гр.од (ф.2 ряд.220).

3) Рентабельність власного капіталу визначає, який чистий прибуток припадає на одиницю власного капіталу підприємства:

де ВК -- середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, гр.од. (ф.1 ряд.380 + 430 + 630).

4) Рентабельність виробничих фондів -- це чистий прибуток, що припадає на одиницю вартості виробничих фондів:

де Вв.ф -- середня вартість виробничих фондів підприємства, гр.од. (ф.1 ряд.030 + 100 + 120).

5) Рентабельність реалізованої продукції визначає, який прибуток припадає на грошову одиницю виручки від реалізації продукції:



де П -- прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), гр.од. (ф.2 ряд.050 -070 - 080).

У процесі виробничо-господарської діяльності перед підприємством постає безліч завдань, ефективне розв'язання яких визначає стабільність його фінансово-економічного стану, що відображує ефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і платоспроможність.

Саме фінансово-економічний стан становить інтерес для кредиторів при вирішенні питання про надання підприємству позик і кредитів, для інвесторів -- при схваленні рішень про доцільність здійснення в нього інвестицій. Крім того, фінансово-економічний стан підприємства є об'єктом постійного інтересу як конкурентів, так і партнерів.

Фінансово-економічний стан підприємства перебуває в центрі уваги керівництва підприємства, оскільки відображує всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації.

Основними джерелами інформації, на підставі якої можна зробити висновки про фінансово-економічний стан підприємства, є Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2) і Звіт про рух грошових коштів (форма № 3).

Баланс -- це фінансовий звіт підприємства, що складається на певну дату і в якому відображається інформація про склад господарських ресурсів підприємства та джерел їх формування.

В активі балансу відображується розміщення господарських засобів підприємства в оборотні та необоротні активи, а також витрати майбутніх періодів.

Підсумок балансу відображує балансову вартість усіх ресурсів (активів), які контролює підприємство.

У пасиві балансу подається інформація про склад джерел формування ресурсів підприємства.

За структурою пасив балансу складається з таких розділів:

- власний капітал;

- забезпечення наступних витрат і платежів;

- довготермінові зобов'язання;

- поточні зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

Підсумок пасиву балансу відображує загальну суму джерел коштів фінансування діяльності підприємства.

На підставі інформації, що міститься в балансі, можна обчислити аналітичні показники, за якими можна охарактеризувати фінансово-економічний стан підприємства.

Зазначимо, що у світовій практиці застосовують багато різних показників, за допомогою яких оцінюється фінансово-економічний стан підприємства. Розглянемо лише найпоширеніші з них, які з огляду на їх зміст і призначення розподілимо на кілька груп.

До першої групи належать аналітичні показники майнового стану, що призначені для експрес-оцінювання стану та структури ресурсів підприємства.

1. Частка основних засобів в активах підприємства характеризує частку ресурсів підприємства, що інвестована в основні засоби. Розраховують її за формулою:

Чо.з =

де В -- первісна вартість основних засобів на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.031);

Зо.з -- сума накопиченого зношення на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.032);

В-- залишкова вартість основних засобів на початок (кінець) періоду, гр.од.;

А -- вартість активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.280).

Якщо протягом кількох років ця частка зменшується при незмінних або зростаючих обсягах реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), це свідчить про позитивні зміни на підприємстві.

2. Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах характеризує частку обігових коштів підприємства, розміщених у сфері виробництва продукції. Обчислюють її за формулою:

Чо.в.ф =

де Во.в.ф -- оборотні виробничі фонди на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.100 + 120 + 270);

Во.а -- оборотні активи підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270).

3. Частка оборотних виробничих активів у загальному обсязі ресурсів характеризує частку мобільних виробничих фондів у загальній сумі ресурсів підприємства. Обчислюють її за формулою:

Чо.в =

4. Коефіцієнт мобільності активів визначає частку обігових коштів підприємства, що припадає на одиницю необігових. Обчислюють її за формулою:

Кмоб =

де Вм.а -- вартість мобільних активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270);

Вн.а -- вартість немобільних активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд. 080).

До другої групи показників фінансово-економічного стану підприємства належать показники його фінансової стійкості.

Фінансова стійкість підприємства визначається його спроможністю фінансувати формування своїх запасів і витрат за рахунок стабільних джерел коштів. Розглянемо основні показники фінансової стійкості.

1. Обсяг власних обігових коштів характеризує оборотні активи підприємства, що фінансуються за рахунок власного капіталу і довготермінових зобов'язань. Наявність власних обігових коштів означає не лише спроможність підприємства фінансувати свою поточну діяльність, а й можливість розширювати виробництво продукції. Власні обігові кошти підприємства визначають за формулою:

ВОК = (ВК + ДЗ) - Вн.а

де ВК -- власний і прирівняний до нього капітал підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.380 + 430 + 630);

ДЗ -- довготермінові зобов'язання підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.430);

Вн.а -- вартість необоротних активів на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.080).

Позитивним вважається збільшення обсягів власного обігового капіталу.

2. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними обіговими коштами характеризує частку оборотних активів підприємства, що фінансуються за рахунок його власних обігових коштів. Обчислюють цей коефіцієнт за формулою:

Кз.в.к =

де Во.а -- вартість оборотних активів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270).

3. Коефіцієнт маневреності визначає частку запасів (тобто матеріальних оборотних активів) у власних обігових коштах. Обчислюють цей коефіцієнт за формулою:

Км =

де Взап -- вартість запасів підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.100 + 120 + 130 + 140).

4. Коефіцієнт автономії характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і відображує частку власних джерел фінансування в загальній сумі джерел його коштів. Обчислюють цей коефіцієнт за формулою:

Кавт =

де П -- пасиви підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.640).

5. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених джерел коштів відображує забезпеченість заборгованості власними коштами. Обчислюють цей коефіцієнт за формулою:

Кв.к/з.к =

де ДЗ -- довготермінові зобов'язання підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.480);

ПЗ -- поточні зобов'язання підприємства на початок (кінець) періоду, гр.од. (ф.1 ряд.620).

Перевищення власних коштів над залученими свідчить про фінансову стійкість підприємства. У цьому разі Кв.к/з.к > 1.

До третьої групи належать показники, що характеризують ліквідність (платоспроможність) підприємства.

Ліквідність характеризує спроможність майна підприємства швидко перетворитись на грошові кошти для негайного погашення його поточної заборгованості. Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення на грошові кошти, розрізняють певні показники ліквідності. Розглянемо основні з них.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відображує частину поточної заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом. Розраховують цей коефіцієнт за формулою:

Кабс.лікв =

де ГКЕ -- грошові кошти та їх еквіваленти на початок (кінець) періоду, тис.грн. (ф.1 ряд.230 + 240).

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0,2...0,35. Якщо ж Кабс.лікв < 0,2, то це означає, що підприємству не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов'язань.

2. Коефіцієнт критичної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства через період, що дорівнює тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

Розраховують цей коефіцієнт за формулою:

Ккр.лікв =

де ПФІ -- поточні фінансові інвестиції на початок (кінець) періоду, тис.грн. (ф.1 ряд.220 Балансу);

ДебЗ -- дебіторська заборгованість на початок (кінець) періоду, тис. грн. (ф.1 ряд.150 + 160 + 170 + + 180+ 190 + 200 + 210).

Нормальним вважається стан, коли Кабс.лікв > 1.

3. Коефіцієнт покриття, або коефіцієнт поточної ліквідності, характеризує здатність підприємства погасити поточні зобов'язання протягом періоду, що дорівнює тривалості обороту його оборотних активів. У цьому разі розглядається не тільки забезпечення своєчасних розрахунків з дебіторами та реалізації готової продукції, а й продажу в результаті потреби інших оборотних засобів (сировини, матеріалів тощо). Розраховують цей коефіцієнт за формулою:

Кпокр =

де 3 -- запаси на початок (кінець) періоду, тис.грн. (ф.1 ряд.100 + + 110 + 120 + 130 + 140 Балансу).

Нормальним вважається стан, коли Кпокр > 2.

Другим важливим фінансовим документом є Звіт про фінансові результати. У ньому міститься інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Він складається з трьох розділів:

1. Фінансові результати.

2. Елементи операційних витрат.

3. Розрахунок показників прибутковості акцій.

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, обчислюють так:

ЧПА =

де ЧП -- чистий прибуток акціонерного товариства за звітний період, гр.од. (ф.2, ряд.220);

КА -- середньозважена кількість простих акцій товариства в обігу (ф.2, ряд.310).

На підставі інформації Балансу та Звіту про фінансові результати можна визначити показники ділової активності підприємства, тобто віддачу застосовуваних ним ресурсів і ефективність використання джерел фінансування його діяльності.

1. Ресурсовіддачу, або оборотність активів підприємства, обчислюють за формулою:

РВ =

де ЧВ -- чиста виручка підприємства за звітний період, гр.од. (ф.2 ряд.035);

А -- середня сума активів підприємства за звітний період, гр.од. (ф.1 ряд.280).

Цей показник відображує чисту виручку, яку підприємство заробляє, використовуючи одну грошову одиницю вартості всіх своїх ресурсів.

2. Фондовіддача відображує чисту виручку, що припадає на одиницю вартості основних засобів, і характеризує ефективність їх використання. Обчислюють цей показник за формулою:

ФВ =

де ЧВ -- чиста виручка підприємства за звітний період, гр.од. (ф.2 ряд.035); В -- середня вартість основних засобів підприємства за звітний період, гр.од. (ф.1 ряд.030).

3. Коефіцієнт оборотності обігових коштів характеризує кількість оборотів обігових коштів за звітний період. Обчислюють його за формулою:

Ко.к.к =

де Во.к -- середня вартість обігових коштів у звітному періоді, гр.од. (ф.1 ряд.260 + 270).

Що більше оборотів здійснюють обігові кошти, то вища ефективність їх використання.

4. Період одного обороту обігових коштів обчислюють за формулою:

То.к.к =

де Дк -- кількість календарних днів у звітному періоді.

5. Коефіцієнт завантаження обігових коштів обернений до Ко.к.к і характеризує участь обігових коштів у кожній грошовій одиниці, отриманій підприємством від реалізації продукції виручки. Що менше обігових коштів припадає на одну грошову одиницю виручки, то краще їх використовують.

6. Коефіцієнт ефективності (прибутковості) обігових коштів характеризує прибуток, що припадає на одну грошову одиницю оборотних коштів. Обчислюють цей показник за формулою:

Кп.о.к =

7. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості відображує, у скільки разів чиста виручка підприємства перевищує середню дебіторську заборгованість. Обчислюють цей показник за формулою:

о.д.з =

де Дз -- середня дебіторська заборгованість у звітному періоді, гр.од. (ф.1. ряд.050 + 160 + 170 + 180 + 190 + 200 + 210).

8. Середній термін обороту дебіторської заборгованості характеризує середній термін її погашення. Обчислюють цей показник так:

Тд.з =

9. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості відображує, у скільки разів чиста виручка підприємства перевищує його кредиторську заборгованість. Обчислюють цей показник за формулою:

Ко.к.з =

де К3 -- середня кредиторська заборгованість у звітному періоді, гр.од. (ф.1 ряд.540 + 550 + 560 + 570 + 580 + 590 + 600).

10. Середній термін обороту кредиторської заборгованості характеризує середній термін її погашення. Обчислюють цей показник за формулою:

Тк.з =

11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує віддачу власного капіталу підприємства, тобто визначає чисту виручку, що припадає на одиницю власного капіталу:

Ко.в.к =

де ВК -- середній розмір власного капіталу підприємства (ф.1 ряд 380 + 430 + 630).

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) містить інформацію про джерела формування і напрями використання грошових коштів, які обов'язково враховують при прийнятті практично будь-яких важливих рішень на підприємстві.

Під час кожного з видів діяльності підприємства виникає певний рух грошових коштів. Згідно з даними Звіту про рух грошових коштів можна визначити певні показники, що характеризують очікуваний у найближчому майбутньому стан платоспроможності підприємства. Розглянемо основні з них.

1. Питома вага видатків грошових коштів підприємства:

vi =

де Vі -- видатки за i-м видом діяльності у звітному періоді;

п -- кількість видів діяльності підприємства.

Цей показник характеризує частку у сукупних видатках грошових коштів, яка припадає на певний вид діяльності підприємства. Найбільша питома вага видатків характеризує основні напрями витрачання підприємством грошових коштів, а отже, сфери діяльності, яким воно в цей момент приділяє найбільше уваги.

2. Питома вага надходжень грошових коштів підприємства:

pi =

де Рi -- сума надходжень грошових коштів від і-го виду діяльності підприємства у звітному періоді.

Цей показник характеризує частку надходжень грошових коштів, що припадає на певний вид діяльності. Найбільша питома вага надходжень свідчить про основні джерела фінансування діяльності підприємства.

3. Співвідношення надходжень і видатків грошових коштів підприємства:

kp/v =

Цей показник характеризує, у скільки разів надходження грошових коштів перевищують їх витрачання. Бажане значення k > 1.

4. Співвідношення надходжень і витрачання грошових коштів від операційної діяльності:

kp/voд =

Цей показник характеризує перевищення надходжень грошових коштів над видатками від операційної діяльності й свідчить про достатність (нестачу) грошових коштів для забезпечення стабільності функціонування підприємства.

Питання для перевірки знань

1. Зростання ролі фінансової діяльності підприємства (організації) за ринкових умов господарювання.

2. Чинники й резерви зростання прибутку суб'єктів господарювання (підприємницьких структур).

3. Розподіл прибутку й дивідендна політика підприємства (організації).

4. Специфіка обчислення оподатковуваного прибутку підприємства (організації).

5. Оптимізація структури капіталу підприємства (організації).

6. Наукова обґрунтованість методологічних підходів до визначення фінансово-економічного стану підприємства (організації).

7. Вибір стратегії стабілізації фінансово-економічного стану первинного суб'єкта господарювання.

8. Правомірність та обґрунтованість ототожнення економічних категорій ефективності і продуктивності діяльності підприємств та інших підприємницьких структур.

9. Проблеми формування, визначення й застосування узагальнюючих показників ефективності (продуктивності) діяльності суб'єктів господарювання.

10. Методологічні основи визначення ефективності окремих груп заходів соціального характеру.

11. Науково-технічний та організаційний прогрес як визначальні чинники зростання ефективності виробництва на підприємстві.

12. Організаційно-економічний механізм дії внутрішніх чинників зростання ефективності виробництва (діяльності).

13. Міра і форми втручання держави в розвиток економіки за ринкових відносин між суб'єктами господарювання.

14. Узагальнення передового зарубіжного та вітчизняного досвіду підвищення ефективності господарювання на підприємствах.

15. Вплив інфраструктурних інституцій (систем) на ефективність суспільного виробництва за умов ринкової економіки.

Тести для самоперевірки

1. Рентабельність продукції обчислюється за такою формулою:

а) чистий прибуток / вартість активів підприємства;

б) чистий прибуток / дохід підприємства;

в) чистий прибуток / витрати на виробництво продукції;

г) дохід підприємства / чистий прибуток.

2. Ліквідність характеризує:

а) спроможність підприємства погасити довготермінові зобов'язання;

б) швидкість перетворення активів на грошові кошти;

в) здатність підприємства отримувати кредити;

г) наявність дебіторської заборгованості.

3. До фінансової діяльності підприємства належить:

а) отримання короткотермінової позики;

б)видача сировини у виробництво;

в) придбання казначейських зобов'язань;

г) дооцінка запасів товарно-матеріальних цінностей.

4. Фінансову незалежність підприємства характеризує:

а) ліквідність підприємства;

б) коефіцієнт автономії;

в) коефіцієнт ризику;

г) коефіцієнт довготермінової заборгованості.

5. Валовий прибуток -- це:

а) різниця між валовим доходом та непрямими податками;

б) різниця між постійними та змінними витратами;

в) різниця між чистим доходом та змінними витратами;

г) різниця між ціною реалізації продукції та повними витратами на її виготовлення.

6. Фінансову стійкість підприємства характеризує:

а) питома вага необоротних активів підприємства;

б) наявність грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства;

в) коефіцієнт автономії;

г) ліквідність підприємства.

7. До основних напрямів фінансової роботи на підприємстві належать:

а) фінансове планування;

б) контрольно-аналітична робота;

в) пошук постачальників, що продають необхідну підприємству сировину на вигідних умовах;

г) створення підприємством власних пунктів реалізації своєї товарної продукції.

8. Комплекс заходів з мобілізації фінансових ресурсів, що є необхідними для нормального процесу виробництва і реалізації продукції, виконання всіх зобов'язань, що має підприємство, називають:

а) фінансовим плануванням;

б) фінансовим прогнозуванням;

в) оперативною фінансовою роботою;

г) контрольно-аналітичною роботою.

9. Визначити помилкові твердження:

а) внески до статутного фонду підприємства належать до внутрішнього фінансування;

б) дохід -- це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних та прирівняних до них витрат;

в) прибуток після оподаткування називається чистим;

г) загальний прибуток -- це різниця між виручкою та виробничими витратами.

10. Актив балансу містить такі розділи:

а) необоротні активи;

б) доходи майбутніх періодів;

в) оборотні активи;

г) власний капітал.

11. Пасив балансу містить такі розділи:

а) витрати майбутніх періодів;

б) забезпечення наступних витрат і платежів;

в) поточні зобов'язання;

г) довготермінові зобов'язання.

12. До фінансової діяльності підприємства належить:

а) отримання короткотермінової позики;

б) видача сировини у виробництво;

в) придбання казначейських зобов'язань;

г) оцінка запасів товарно-матеріальних цінностей.

13. До доходів від позареалізаційних операцій підприємства належать...

а) доходи від реалізації нематеріальних активів;

б) доходи від пайової участі у діяльності спільних підприємств;

в) доходи від реалізації наднормованих товарно-матеріальних цінностей;

г) усі відповіді правильні.

14. До доходів від невиробничої діяльності підприємства належать...

а) доходи від реалізації нематеріальних активів;

б) доходи від пайової участі у діяльності спільних підприємств;

в) доходи від реалізації наднормованих товарно-матеріальних цінностей;

г) усі відповіді правильні.

15. Дохід, який отримує підприємство від здачі майна в оренду, є ...

а) доходом від реалізації продукції, робіт, послуг;

б) доходом від реалізації матеріальних цінностей і майна;

в) доходом від позареалізаційних операцій;

г) усі відповіді неправильні.

16. Прибуток -- це ...

а) виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням махальних і прирівняних до них витрат;

б) частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність;

в) виручка від підприємницької діяльності;

г) дохід підприємства.

17. Прибуток від реалізації продукції -- це...

а) виручка від реалізації продукції;

б) грошове вираження вартості товару;

в) різниця між обсягом реалізованої продукції у вартісному вираженні (без ПДВ та акцизу) та її повною собівартістю;

г) чистий прибуток підприємства;

д) витрати на виробництво реалізованої продукції.

18. Рентабельність -- це ...

а) частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства;

б) відносний показник ефективності діяльності підприємства;

в) різниця між виручкою та прямими витратами;

г) абсолютний показник ефективності роботи підприємства;

д) відношення валових витрат на виробництво до обсягу товарної продукції.

19. Рентабельність підприємства -- це ...

а) одержуваний підприємством прибуток;

б) відносна дохідність або прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу;

в) відношення прибутку до середньої вартості основних фондів та оборотних коштів;

г) балансовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізованої продукції;

д) відношення прибутку до ціни виробу.

20. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як ...

а) відношення прибутку, що включається в ціну виробу, до ціни виробу;

б) відношення прибутку від реалізації до виручки від реалізації;

в) відношення балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;

д) відношення балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

21. Рентабельність продукції визначається як ...

а) співвідношення балансового прибутку та обсягу реалізації продукції;

б) співвідношення прибутку від реалізації продукції та виручки від реалізації (без ПДВ та акцизу);

в) співвідношення балансового прибутку та середньої вартості майна підприємства;

г) співвідношення балансового прибутку та середньої вартості основних фондів та оборотних коштів.

22. Рентабельність сукупних активів характеризує ...

а) ефективність використання оборотних коштів;

б) ефективність використання основних фондів підприємства;

в) ефективність використання всього наявного майна підприємства;

г) ефективність використання активів підприємства, створених за рахунок власних коштів.

23. Рентабельність виробничих фондів підприємства визначається як ...

а) відношення загального прибутку підприємства до середньої величини активів балансу підприємства;

б) відношення чистого прибутку до власного капіталу підприємства;

в) відношення загального прибутку підприємства до середньорічної вартості основних виробничих фондів та оборотних коштів;

г) відношення загального прибутку підприємства до величини сукупних активів.

24. Рентабельність власного капіталу -- це ...

а) відношення балансового прибутку до власного капіталу;

б) відношення чистого прибутку до власного капіталу;

в) відношення валового прибутку до власного капіталу;

г) відношення прибутку (до сплати процентів по кредитах) до власного капіталу.

25. Коефіцієнт фінансового лівериджу -- це ...

а) співвідношення стороннього та власного капіталу;

б) співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості;

в) співвідношення поточних активів і поточних зобов'язань;

г) усі відповіді неправильні.

26. Коефіцієнт термінової ліквідності -- це відношення ...

а) поточних активів високої ліквідності до короткострокових зобов'язань;

б) чистого прибутку до власного капіталу;

в) валового прибутку до короткострокових зобов'язань;

г) усі відповіді неправильні.

27. Ефективність виробництва є синонімом ...

а) продуктивності системи;

б) продуктивності комплексу;

в) ефективності комплексу;

г) усі відповіді неправильні.

28. Відношення одержаного прибутку до обсягу застосовуваних виробничих фондів є ...

а) показником загальної рентабельності виробництва;

б) показником рентабельності активів;

в) показником рентабельності оборотних фондів;

г) іншим показником.

29. Ефективність виробничо-господарської діяльності характеризує ...

а) рівень прибутковості виробництва;

б) показники фінансової стійкості;

в) ступінь використання трудових ресурсів;

г) рівень поточних витрат на виробництво;

д) правильні відповіді а) і в);

е) усі відповіді правильні.

Завдання для розв'язання

14.1. Визначити чистий дохід, валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат до оподаткування та кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, якщо відомо, що протягом року було виготовлено і реалізовано 17000 одиниць продукції, ціна виробництва одиниці продукції -- 80 грн. Виробнича собівартість одиниці реалізованої продукції становить 45 грн. Адміністративні витрати підприємства -- 210 тис.грн, витрати на збут -- 125 тис.грн, інші операційні витрати -- 15 тис.грн. Витрати на сплату відсотків за користування короткотерміновим кредитом -- 1,3 тис.грн.

14.2. Визначити валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат до оподаткування та кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, якщо відомо, що чиста виручка від реалізації продукції становить 700 тис.грн. Виробнича собівартість реалізованої продукції -- 360 тис.грн. Доходи від надання приміщень в оренду -- 15 тис.грн. Загальногосподарські витрати підприємства становлять 130 тис.грн. Витрати, пов'язані зі збутом продукції, -- 100 тис.грн. Доходи від участі в капіталі -- 23 тис.грн.

14.3. Чистий дохід підприємства від реалізації продукції -- 19000 грн. Прямі та непрямі виробничі витрати, що припадають на обсяг реалізованої продукції, становлять: на оплату праці основних працівників -- 5000 грн, нарахування на неї -- 1680 грн, сировину та матеріали -- 8000 грн, на амортизацію основних виробничих фондів -- 2000 грн. Дохід від дооцінки запасів товарно-матеріальних цінностей становить 3000 грн. Адміністративні витрати -- 2700 грн, витрати, пов'язані зі збутом продукції, -- 1800 грн. Дохід від участі в капіталі -- 15000 грн. Визначити валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат до оподаткування та кінцевий результат діяльності підприємства.

14.4. Визначити валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат до оподаткування та кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, якщо чистий дохід підприємства становить 960 тис.грн. Виробнича собівартість реалізованої продукції -- 450 тис.грн. Доходи від здачі приміщення в оренду -- 1,8 тис.грн. Адміністративні витрати підприємства --220 тис.грн, витрати на збут -- 150 тис.грн. Отримані підприємством дивіденди -- 10 тис.грн.

14.5. Визначити валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат до оподаткування та кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, якщо чистий дохід підприємства становить 500 тис.грн, виробнича собівартість реалізованої продукції -- 180 тис.грн, адміністративні витрати -- 120 тис.грн, витрати на збут -- 70 тис.грн, витрати, пов'язані з уцінкою запасів товарно-матеріальних цінностей, -- 13 тис.грн. Доходи за облігаціями державної внутрішньої позики, якими володіє підприємство, --10 тис.грн.

14.6. Визначити виручку підприємства у лютому за касовим методом, якщо протягом цього місяця відбулись такі операції:

1) за відвантажену у січні продукцію на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 42 тис.грн;

2) укладено угоду з постачальником щодо надходження на підприємство сировини на суму 37 тис.грн;

3) покупцям відвантажено продукцію підприємства на суму 175 тис.грн;

4) від покупців продукції, яку було відвантажено на розрахунковий рахунок, надійшло 155 тис.грн;

5) на розрахунковий рахунок підприємства від покупців надійшло 26 тис.грн за продукцію, яку буде відвантажено у березні;

6) підприємство уклало з покупцем угоду на поставку своєї продукції у березні на суму 50 тис.грн.

14.7. Визначити виручку підприємства у червні за методом нарахувань, якщо протягом цього місяця відбулись такі операції:

1) за відвантажену у травні продукцію на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 250 тис.грн;

2) підприємство уклало з покупцем угоду на поставку своєї продукції протягом липня на суму 185 тис.грн;

3) укладено угоду з постачальником щодо надходження у серпні на підприємство сировини на суму 210 тис.грн;

4) покупцям відвантажено продукцію підприємства на суму 425 тис.грн;

5) від покупців продукції, яку було відвантажено на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 360 тис.грн;

6) на розрахунковий рахунок підприємства від покупців надійшло 105 тис.грн за продукцію, яку буде відвантажено у серпні.

14.8. Визначити виручку підприємства у листопаді за касовим методом, якщо протягом цього місяця відбулись такі операції:

1) на розрахунковий рахунок підприємства від покупців надійшло 185 тис.грн за продукцію, яку буде відвантажено у грудні;

2) підприємство уклало з покупцем угоду на Поставку своєї продукції у грудні на суму 430 тис.грн;

3) за відвантажену у жовтні продукцію на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 190 тис.грн;

4) укладено угоду з постачальником щодо надходження у січні на підприємство сировини на суму 245 тис.грн;

5) покупцям відвантажено продукцію підприємства на суму 360 тис.грн;

6) від покупців продукції, яку було відвантажено на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 285 тис.грн.

14.9. Визначити виручку підприємства у серпні за методом нарахувань, якщо протягом цього місяця відбулись такі операції:

1) підприємство уклало з покупцем угоду на поставку своєї продукції у вересні на суму 330 тис.грн;

2) за відвантажену у липні продукцію на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 165 тис.грн;

3) укладено угоду з постачальником щодо надходження у вересні на підприємство сировини на суму 480 тис.грн;

4) покупцям відвантажено продукцію підприємства на суму 540 тис.грн;

5) на розрахунковий рахунок підприємства від покупців надійшло 38 тис.грн за продукцію, яку буде відвантажено у вересні;

6) від покупців продукції, яку було відвантажено, на розрахунковий рахунок надійшло 460 тис.грн.

Тема 15. Розвиток підприємств: трансформація та реструктуризація

Ключові терміни і поняття:

Реструктуризація підприємств (організацій), форми і види реструктуризації, етапи (порядок) реструктуризації, можливі варіанти реструктуризації, санація суб'єктів господарювання, модель процесу фінансового оздоровлення, проект санації, бізнес-план фінансового оздоровлення, техніко-економічне обґрунтування санації.

Зміст теми

1. Характеристика процесу реструктуризації підприємств.

2. Здійснення та ефективність реструктуризації.

3. Санація (фінансове оздоровлення) підприємств.

Сучасний стан економіки України на макро- та мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Для ефективного розвитку виробничого потенціалу потрібна його структурна перебудова, її можна здійснювати за допомогою здійснення політики реструктуризації та фінансового оздоровлення потенційно конкурентоспроможних підприємств або через ліквідацію тих, що є збитковими і неперспективними.

Реструктуризація -- це процес здійснення організаційно-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правових форм, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягу випуску конкурентоспроможної продукції та підвищення ефективності виробництва.

Реструктуризація підприємства покликана розв'язати два основних завдання: забезпечити виживання підприємства та відновити його конкурентоспроможність на ринку.

Основні форми і види реструктуризації підприємств наведено в табл. 15.1.

Таблиця 15.1 Основні форми і види реструктуризації підприємств

Класифікаційна ознака	Вид реструктуризації
Форми	· Оперативна · Стратегічна
Ступінь	· Часткова · Комплексна
Напрям реструктуризації	· Управлінська · Технічна · Економічна · Фінансова · Організаційно-правова

При оперативній реструктуризації підприємство розв'язує дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та поліпшення результатів діяльності. Період оперативної реструктуризації зазвичай триває три-чотири місяці і охоплює заходи зниження всіх видів витрат (без одержання будь-яких інвестицій) і швидкого збільшення обсягу збуту продукції та обороту капіталу.

Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує його довготермінову конкурентоспроможність. Тому спочатку аналізується і оцінюється стан підприємства, потім визначається його стратегічна мета, розробляється стратегічна концепція розвитку, а також напрями її реалізації.

Часткова реструктуризація здійснюється для досягнення встановлених значень окремих показників (переоформлення боргів, додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості тощо).

Якщо проблеми підприємства суттєвіші, то воно потребує комплексної реструктуризації, насамперед фінансової, а також зміни трудової, технічної та технологічної політики, менеджменту тощо.

Управлінська реструктуризація пов'язана з підготовкою та перепідготовкою персоналу підприємства з орієнтацією на конкурентоспроможне його функціонування, зміну організаційної структури, менеджменту, інноваційної та маркетингової політики.

Технічна реструктуризація спрямована на досягнення високого рівня виробничого потенціалу, технології, застосування ноу-хау, технічних інновацій, що дає змогу підприємству вийти на ринок з конкурентоспроможною продукцією.

Економічна реструктуризація підприємства спрямована на підвищення рівня його рентабельності, що залежить від його капітальних та поточних витрат (собівартості) на виробництво продукції, обсягів продажу, а також ефективної цінової політики.

Після фінансової реструктуризації підприємство матиме таку структуру балансу, за якої показники ліквідності й платоспроможності задовольнять вимоги ринку, позбудеться проблем з виплатою кредитів, відсотків на них тощо.

Організаційно-правова реструктуризація характеризується процесами корпоратизації, зміни організаційної структури та власника.

Можливі такі варіанти виконання реструктуризації:

ь об'єднання (злиття) підприємств з утворенням нової юридичної особи;

ь перепрофілювання підприємства;

ь виокремлення певних структурних підрозділів з метою подальшої діяльності;

ь виокремлення певних структурних підрозділів з утворенням нових юридичних осіб;

ь передання виокремлених структурних підрозділів у сферу управління іншого органу управління;

ь створення холдингової компанії з дочірніми підприємствами.

Форми і методи реорганізації структурних підрозділів підприємства визначають на основі аналізу умов їх функціонування. Особливу увагу при цьому звертають на збереження підрозділів, які беруть участь у забезпеченні найважливіших державних потреб або соціально-економічних потреб регіону. Остаточно вибирають варіант реструктуризації в результаті оцінки реальних ринкових можливостей структурних підрозділів підприємства.

Проведення заходів щодо реструктуризації для кожного суб'єкта господарювання вимагає індивідуального підходу до рішення задач його виходу з кризового стану.

Реструктуризація підприємств (організацій) здійснюється після занесення їх до Реєстру неплатоспроможних підприємств, а також проведення заглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності фахівцями, що формулюють висновки щодо способів оздоровлення і пропонують концепцію господарської діяльності підприємства.

Концепцію розвитку підприємства в процесі реструктуризації розробляють у залежності від умов його організаційної, виробничої, інвестиційної, економічної і зовнішньоекономічної діяльності, управління персоналом, соціальних і екологічних аспектів господарювання.

Розробка концепції повинна базуватися на чітко визначеній і сформульованій меті реструктуризації підприємства (організації), включаючи наступні питання:

ь аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на результативність діяльності підприємства (організації);

ь вибір варіанта (виду) реструктуризації суб'єкта господарювання;

ь обґрунтування стратегічного розвитку підприємства;

ь оцінка можливостей подолання труднощів у період реструктуризації;

ь розробка бізнес-плану для реструктуризованого підприємства.

Вибір варіанта або виду реструктуризації підприємства полягає у виборі того варіанта з декількох можливих, котрий буде найбільше відповідати вимогам і пріоритетам розвитку підприємства, високої технологічності виробництва і конкурентоздатності продукції.

Форми і методи реорганізації структурних підрозділів у складі підприємства визначаються на основі аналізу умов їхнього функціонування. Вибираючи форми і методи реорганізації, особливу увагу необхідно звертати на збереження підрозділів, що приймають участь у забезпеченні найважливіших державних або соціально-економічних потреб регіону.

Вибір варіанта реструктуризації здійснюється на підставі оцінки можливостей реорганізації окремих виробничих підрозділів і створення на їхній базі самостійних підприємств. Як критерії оцінки можуть бути прийняті:

а) рівень освоєння нових ринків (показує, як швидко окремий підрозділ підприємства може змінити структуру збуту продукції і вийти на нові ринки);

б) рівень специфічних виробничих знань і технологій (характеризує рівень застосування тих специфічних науково-технічних знань у діяльності підрозділу, що будуть непотрібними у випадку відмовлення від випуску усіх видів раніше виготовленої продукції).

Специфічні виробничі знання і технології включають науково-технічні знання як у так називаному чистому виді (технології, «ноу-хау», патенти), так і у виді специфічних систематизованих знань, придбаних у процесі роботи на даному виробництві (загальний рівень технічного утворення робітників, інноваційні процеси). Чим вище рівень знань, що можуть бути використані, тим легше підрозділ буде освоювати нові технології і види продукції.

План реструктуризації чи підприємства іншого суб'єкта господарювання звичайно охоплює:

ь економічне обґрунтування її проведення;

ь пропозиції, що стосуються конкретних форм і методів реструктуризації суб'єкта господарювання;

ь способи рішення фінансових, соціальних і інших проблем, зв'язаних з реструктуризацією;

ь витрати на проведення реструктуризації і джерела їхнього фінансування;

ь конкретні заходи, спрямовані на реалізацію проекту реструктуризації об'єкта.

Аналіз умов функціонування структурних підрозділів у складі підприємства дає можливість визначити форми і методи його реорганізації. Реструктуризація підприємств забезпечується відповідними організаційно-економічними заходами.

Вибір форм і методів виходу підприємства з кризи залежить від очікуваних результатів (потенційної прибутковості), бажаного терміну досягнення таких результатів, необхідних для цього засобів і можливостей їхній одержати. Реалізація обраного заходу повинна забезпечити задовільний стан підприємства на поточний період і перспективу. При цьому потрібно враховувати соціальний і екологічний наслідки кожного заходу.

Найважливішою умовою для прийняття рішень є їх ретельне техніко-економічне обґрунтування. У зв'язку з цим обов'язковою і необхідною складовою частиною проекту реструктуризації підприємства є бізнес-план для тих нових підприємств, що виникають унаслідок цього процесу.

Оцінка ефективності проектів реструктуризації здійснюється за очікуваними результатами поліпшення фінансово-економічного й екологічного стану підприємства за рахунок економії ресурсів, прискорення обороту капіталу при збереженні гарантій соціального захисту працівників.

Санація -- це комплекс послідовних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного та соціального характеру, спрямованих на виведення підприємства з кризи з метою відновлення або досягнення ним високого рівня прибутковості та конкурентоспроможності.

Оцінка фінансового стану підприємства та аналіз причин його фінансової кризи дають змогу дійти висновку щодо доцільності санації. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйновано, капітал втрачено, а структура балансу незадовільна, то вірогідніше приймають рішення про консервацію або ліквідацію суб'єкта господарювання. Якщо ж підприємство може реально відновити зазначені характеристики, має підготовлений управлінський персонал, ринки збуту товарів, а виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямам економіки країни, приймається рішення про здійснення санації. Спочатку формулюються стратегічні цілі, а потім розробляється техніко-економічне обґрунтування санації та визначається тактика її здійснення. Проект фінансового оздоровлення, як правило, розробляється у кількох варіантах.

Для вибору певного варіанта застосовують такі критерії:

- максимальну прибутковість у поєднанні з мінімальними витратами;

- ризик неповернення вкладів;

- способи стягнення існуючої дебіторської заборгованості та варіанти списання власних кредиторських зобов'язань;

- підготовленість персоналу до пропонованих змін;

- можливості швидкого виходу на реальні та потенційні ринки збуту;

- конкурентоспроможність продукції та її частку в загальному обсязі продукції;

- гарантії соціального захисту персоналу;

- можливі екологічні наслідки (позитивні і негативні) реалізації певного варіанта проекту санації.

План фінансового оздоровлення (у формі бізнес-плану) містить такі основні етапи:

1. обґрунтування варіанта санації,

2. розрахунок загального обсягу фінансових ресурсів на здійснення санації,

3. термін реалізації плану та погашення інвестованого капіталу,

4. фінансові результати реалізації плану (чиста теперішня вартість, внутрішня норма дохідності, термін окупності проекту).

Першочерговими заходами для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності підприємства можуть бути такі:

ь зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

ь інвентаризація активів підприємства;

ь продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків готової продукції;

ь оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на виробництво;

ь продаж дочірніх фірм і часток у капіталі інших підприємств;

ь продаж незавершеного будівництва;

ь обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

ь реструктуризація боргів шляхом перетворення короткотермінової заборгованості в довготермінові позики або іпотеки;

ь запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

ь вдосконалення організації праці;

ь капітальний ремонт, модернізація основних фондів, заміна застарілого устаткування.

Для визначення підприємств, які потребують державної фінансової підтримки, здійснюють державну експертизу санаційних проектів.

Державна підтримка надається насамперед таким підприємствам:

- продукцію яких можна швидко реалізувати на споживчому ринку;

- які забезпечують обороноздатність та безпеку держави;

- характер виробництва яких пов'язаний з міжнародними нормами щодо техніки безпеки та екології (енергетичного атомного комплексу, виробництва радіоактивних матеріалів, зброї тощо);

- які необхідні для технологічної перебудови інших виробництв (створення та розвиток мереж зв'язку, інформаційних систем, сучасних транспортних систем);

- які випускають імпортозамінну або експортну продукцію;

- які забезпечують випуск енергозберігаючої техніки або працюють у галузі освоєння нових прогресивних технологій з метою підвищення продуктивності праці й екологічності виробництва;

- з широкими кооперованими внутрішньогалузевими та міжрегіональними зв'язками.

Питання для перевірки знань

1. Сутнісно-змістова характеристика реструктуризації підприємств (організацій).

2. Основні форми та види реструктуризації підприємств (організацій), що здійснюється в окремих галузях народного господарства України.

3. Аналітична оцінка техніко-економічної та фінансової ситуації в процесі обґрунтування форм, видів і міри реструктуризації суб'єктів господарювання.

4. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств (організацій) і структурної перебудови окремих галузей народного господарства України.

5. Сутність санації (фінансового оздоровлення) суб'єктів господарювання.

6. Класична модель процесу фінансового оздоровлення підприємств та організацій.

7. Програми та проекти санації суб'єктів господарювання.

8. Бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства (організації) та його типові розділи.

9. Структура техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) санації того чи того підприємства (організації).

10. Економічна ефективність здійснення санаційних програм розвитку підприємств та організацій.

Тести для самоперевірки

1. Основна вимога до підприємств, що підлягають реструктуризації, -- це...

а) підприємство повинно мати складну організаційну структуру;

б) продукція підприємства має відповідати поточному платоспроможному попиту;

в) кризовий стан підприємства;

г) відсутність власних оборотних коштів.

2. Реструктуризація включає в себе...

а) пошук можливості отримання інших джерел доходів;

б) зміну бази оподаткування на підприємстві;

в) реформу кадрової політики;

г) переоформлення юридичних установчих документів.

3. Комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємства, називається ...

а) стратегією реструктуризації підприємства;

б) програмою реструктуризації підприємства;

в) процедурою реструктуризації підприємства;

г) метою реструктуризації підприємства.

4. Реструктуризація підприємства має бути спрямована насамперед на ...

а) відновлення конкурентоспроможності підприємства;

б) підвищення конкурентоспроможності продукції;

в) вихід підприємства на нові ринки збуту продукції;

г) підвищення конкурентоспроможності підприємства.

5. Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує ...

а) оперативне зниження дебіторської заборгованості;

б) відновлення конкурентоспроможності продукції;

в) суттєве покращання результатів діяльності підприємства;

г) довготермінову конкурентоспроможність підприємства.

6. Реструктуризація підприємства, пов'язана із підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, називається ...

...