в) створення зон вільної торгівлі;

г) придбання неконтрольних пакетів акцій місцевих фірм.

13. До ознак, що приваблюють іноземного інвестора, належать:

а) політична та економічна стабільність;

б) низька купівельна спроможність населення;

в) достатній розвиток інфраструктури виробництва та ринку;

г) високий ступінь валютного ризику.

14. Залежно від обсягу вкладених інвестицій проекти класифікують так:

а) прямі та портфельні;

б) ризиковані та неризиковані;

в) незалежні та альтернативні;

г) фінансові та реальні.

15. Визначити нормативний термін окупності капіталовкладень, якщо Ен = 0,12:

а) 5,3 року;

б) 7,5 року;

в) 8,3 року;

г) 4,9 року.

16. Фінансовими називаються інвестиції, які:

а) фінансуються за рахунок фінансових коштів підприємства;

б) спрямовані на вдосконалення активної частини основних фондів підприємства;

в) використовуються для придбання цінних паперів;

г) вкладаються в нематеріальні активи підприємства.

17. Інвестиції за характером участі в інвестуванні поділяються на...
а) прямі та непрямі;

б) валові та чисті;

в) реальні та виробничі;

г) іноземні та приватні.

18. Залежно від того, хто виступає інвестором, інвестиції поділяють на...

а) прямі та портфельні;

б)власні та запозичені;

в) внутрішні та іноземні;

г) Міждержавні та приватні.

19. Фінансовими називаються інвестиції...

а) які фінансуються за рахунок фінансових коштів підприємства;

б) які використовуються для придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;

в) направлені на вдосконалення активної частини основних фондів;

г) вкладені у нематеріальні активи підприємства.

20. Інвестиційна діяльність підприємства може здійснюватися за рахунок...

а) власних фінансових ресурсів;

б) позичкових фінансових коштів;

в) залучених фінансових коштів;

г) бюджетних інвестиційних асигнувань;

д) безплатних і благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян;

е) правильні відповіді б), в) та г);

ж) усі відповіді правильні.

Завдання для розв'язання

9.1. Підприємство мало щорічний прибуток 2000 тис.грн. На модернізацію обладнання плануються капіталовкладення в обсязі 2350 тис.грн. Цей захід спрямований на поліпшення якості продукції і має збільшити прибутки на 20 %. З'ясувати, чи доцільно інвестувати такий проект, якщо Ен = 0,2.

9.2. Завдяки застосуванню нової технологічної лінії собівартість одиниці продукції зменшилася з 3680 до 3650 грн. Нову технологічну лінію розраховано на річний випуск 120 тис. виробів. На її придбання і введення в дію вкладено коштів на суму 15 млн. грн. Обґрунтувати економічну доцільність застосування нової лінії, розрахувавши економічну ефективність і термін окупності інвестицій. Ен = 0,2.

9.3. Попит внутрішнього ринку на продукцію підприємства становить 120000 шт. Наявна на початок розрахункового року виробнича потужність становить 80000 шт. Очікуваний коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємства -- 0,92. Проектом передбачається ввести додаткові потужності з такого розрахунку: збільшення виробничої потужності на кожні 500 шт. потребує 93 тис.грн. інвестицій. Визначити необхідний розмір інвестицій для забезпечення попиту ринку.

9.4. Визначити технологічну структуру капіталовкладень і головний напрям зміни цієї структури за даними таблиці.

Показник	Капіталовкладення, тис.грн.	Технологічна структура, %
	Звітний рік	Плановий рік	Звітний рік	Плановий рік
Будівельно-монтажні роботи Устаткування, інструмент, інвентар Проектно-пошукові роботи Інші	75,0 9,0 3,0 2,5	36,0 29,5 0,18 0,3

9.5 Програма заходів з автоматизації виробництва на підприємстві розрахована на 3 роки і розроблена у двох варіантах. Визначити доцільніший варіант програми за даними таблиці, якщо ставка дисконту d = 0,1.

Показник	Варіант 1	Варіант 2
Капіталовкладення, млн.грн. У т. ч. за роками: 1-й 2-й 3-й	2,7 0,9 0,9 0,9	2,7 0,5 1,0 1,2

Змістовий модуль 3. Технічна база і організація господарської діяльності підприємства

Тема 10. Інноваційна діяльність

Ключові терміни і поняття:

Інноваційний процес, нововведення, науково-технічний прогрес, науково-технічна революція, технологія виробництва, автоматизація виробництва, комп'ютеризація, організаційний прогрес, організація виробництва, диверсифікація діяльності, конверсія підприємства (організації), ефективність нововведень.

Зміст теми

1. Поняття і класифікація інноваційних процесів.

2. Науково-технічний прогрес, його напрями.

3. Оцінювання рівня НТП.

4. Організаційний прогрес.

5. Оцінювання економічної ефективності нововведень.

Інноваційні процеси -- це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.

Слід розрізняти поняття «новини» і «нововведення».

Новини виникають як результат інноваційних процесів, як втілення творчої думки людини у певну економіко-виробничу проблему, а впровадження новин у господарську практику -- це нововведення.

Оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техніки, технології, організаційних форм та методів господарювання становлять суть інноваційних процесів. Інноваційні процеси починаються в певних галузях науки, а завершуються у виробництві.

За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі характерні види:

- технічні новини і нововведення -- нові вироби, технології, засоби виробництва;

- організаційні інновації-- нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства, форми суспільного виробництва;

- економічні інновації -- удосконалені методи господарського управління підприємством (прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивація та оплата праці);

- соціальні інновації -- форми активізації людського фактора в діяльності підприємства (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, стимулювання творчої активності, підтримування високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людей, охорона довкілля, створення комфортних умов життя);

- юридичні нововведення -- регулювання всіх видів діяльності підприємства на основі нових і змінених законів, а також нормативно-правових документів.

За масштабністю і силою впливу інновації поділяють на локальні й глобальні. Локальні новини сприяють еволюційним перетворенням у діяльності підприємства і неістотно впливають на ефективність його функціонування та розвитку. Глобальні новини здебільшого революційні, тобто принципово нові, що кардинально підвищують організаційно-технічний рівень виробництва, забезпечують суттєві позитивні зрушення в економічних і соціальних процесах.

Особливості сучасного НТП:

- перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства;

- скорочення проміжку від наукового відкриття до його практичної реалізації;

- випереджаючий розвиток науки;

- розширення меж охоплення сучасного НТП і масштабність цього процесу.

Будь-яка держава з метою забезпечення високого рівня економіки і подолання відставання власного розвитку від розвитку інших країн повинна здійснювати єдину державну науково-технічну політику -- цілеспрямовані заходи забезпечення комплексного розвитку науки і техніки, упровадження ефективних результатів у практику виробництва. Отже, держава на кожному етапі розвитку визначає основні напрями НТП і забезпечує умови для їх здійснення.

Загальні напрями НТП:

- створення нових і вдосконалення існуючих технологій, засобів праці та кінцевої продукції;

- створення нових і поліпшення якості застосовуваних матеріалів;

- автоматизація виробництва.

Пріоритетні напрями сучасного НТП розглянемо детальніше.

1. Електронізація народного господарства. Електронізація -- це забезпечення сфер виробництва і суспільного життя високоефективними засобами обчислювальної техніки, новими поколіннями супутникових систем зв'язку тощо.

2. Комплексна автоматизація всіх галузей народного господарства. Автоматизація -- це впровадження у виробничі процеси гнучких автоматизованих виробничих систем, промислових роботів, багатоопераційних верстатів з ЧПУ, систем автоматизованого проектування, автоматизованих систем управління.

3. Створення і використання нових матеріалів. Такі матеріали мають нові властивості, які широко застосовують у певних галузях науки і промисловості: надпровідність, радіаційна стійкість, стійкість до зношення, надчисті матеріали із заданими властивостями.

4. Освоєння принципово нових технологій -- мембранної, лазерної, плазмової, вакуумної, детонаційної.

5. Прискорений розвиток біотехнології. Біотехнологія базується на промисловому застосуванні створених живих систем, насамперед мікроорганізмів. Біотехнологія сприяє створенню безвідходних технологій, нарощуванню обсягів виробництва сировини і продовольчих ресурсів.

Рівень НТП оцінюється великою кількістю показників, серед яких основними є показники технічного-рівня виробництва, що відображають обсяг фактичного впровадження у виробництво досягнень науки, техніки, технології, організації праці й управління.

1. Фондоозброєність праці:

Фо =

де Соф -- вартість основних виробничих фондів;

Ч -- середня чисельність промислово-виробничого персоналу.

2. Технічна озброєність праці:

То =

де Сакт -- вартість активної частини основних виробничих фондів.

3. Електроозброєність праці:

Ео =

де ? -- кількість спожитої електроенергії.

4. Коефіцієнти оновлення і вибуття основних фондів, а також їх активної частини:

Кон = ; Квиб =

5. Коефіцієнти вводу та ліквідації основних фондів.

Рівень НТП може також характеризуватися допоміжними показниками: коефіцієнтами електрифікації, механізації, автоматизації виробництва, спожитою на технологічні цілі часткою електроенергії та ін. Інтенсивність інноваційних процесів на виробництві можна оцінити, обчислюючи показники, пов'язані з рухом основних фондів підприємства. Показники руху основних фондів і методику їх розрахунків наведено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1

Показник	Методика розрахунку
Коефіцієнт введення основних засобів	Вартість нововведених основних фондів_________ Вартість основних засобів на кінець розрахункового періоду
Коефіцієнт оновлення основних засобів	Вартість оновлених основних засобів____________ Вартість основних засобів на кінець розрахункового періоду
Коефіцієнт вибуття основних засобів	Вартість основних засобів, що вибули_________ Вартість основних засобів на початок розрахункового періоду
Коефіцієнт ліквідації основних засобів	Вартість ліквідованих основних засобів________ Вартість основних засобів на початок розрахункового періоду

Організаційний прогрес полягає в удосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва й праці. Якщо НТП створює можливості для інноваційної діяльності, то організаційний прогрес їх реалізує. Порівняно з НТП організаційний прогрес значно дешевший. Іноді він обмежується адміністративними заходами.

Організація праці в часі дає можливість встановити раціональний режим праці.

Організація праці у просторі сприяє закріпленню персоналу за відповідними робочими місцями.

Сучасні тенденції організаційного прогресу:

- прискорення темпів розвитку окремих суспільних форм організації виробництва (деконцентрації, кооперування, конверсії, диверсифікації) і посилення їх взаємозв'язків;

- посилення безперервності та гнучкості виробництва на підприємствах багатьох галузей завдяки широкому застосуванню автоматизації, робототехнічних систем, гнучких виробничих систем, що сприяє мінімізації витрат часу й підвищенню продуктивності праці.

Ефективність НТП характеризує результативність інвестицій і є відношенням ефекту від здійснення заходів НТП до витрат на них.

Економічний ефект -- це результат будь-якого заходу, який найчастіше виражається певною грошовою сумою. Ефект від упровадження НТП може бути як позитивний (економія витрат), так і негативний (збитки).

Прискорення НТП загалом спричинює й інші ефекти: крім економічного ресурсний, технічний, соціальний та ін.

Ресурсний ефект -- це вивільнення частини ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) на підприємстві. Технічний ефект -- це поява нової техніки і технології, відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, ноу-хау та інших нововведень. Соціальний ефект -- це підвищення матеріального і культурного рівня життя населення, повніше задоволення потреб у товарах і послугах, поліпшення умов і техніки безпеки праці, зниження частки важкої ручної праці.

Річний економічний ефект у виробника новітньої продукції може бути обчислений так:

Еріч = (?П - Ен К)Vріч

де ?П -- приріст прибутку в розрахунку на одиницю реалізованої продукції новітнього зразка (порівняно з реалізацією одиниці продукції попереднього зразка);

Ен -- нормативна ефективність;

К -- питомі капіталовкладення;

Vріч -- річний обсяг випуску новітньої продукції.

Питання для перевірки знань

1. Сутнісно-змістова характеристика і взаємодія різних видів інноваційних процесів (новин, нововведень).

2. Аналітична оцінка впливу організаційно-технічних та інших нововведень на економічні та соціально-екологічні показники діяльності підприємств України.

3. Відбір та методика обчислення показників для виявлення впливу нововведень на економіку підприємства.

4. Сутнісна характеристика науково-технічного прогресу (різні підходи й тлумачення).

5. Поняття та ключові особливості сучасної науково-технічної революції.

6. Сучасні загальні та пріоритетні напрями НТП в окремих галузях народного господарства України.

7. Напрямки й тенденції сучасного організаційного прогресу на підприємствах та в інших ланках управління суспільним виробництвом.

8. Методика визначення ефективності технічних новин (нововведень) і можливості її вдосконалення.

9. Методичні підходи до визначення ефективності організаційних та інших нововведень.

10. Інноваційна модель розвитку різногалузевих підприємств України: об'єктивна необхідність, змістова характеристика та напрями практичної реалізації.

Тести для самоперевірки

1. Постійний процес створення нових і вдосконалення існуючих технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки називається:

а) інновацією;

б) науково-технічним прогресом;

в) науково-технічною революцією;

г) організаційним прогресом.

2. Зміст інноваційних процесів полягає в такому:

а) швидкому поєднанні наукових та виробничих інтересів;

б) поширенні інформації про наявні новації;

в) прийнятті та реалізації нових рішень у галузях технології, техніки і організації виробництва;

г) дослідженні впливу інновацій на ефективність виробництва.

3. За характером інноваційні процеси поділяють на такі:

а) технічні;

б) економічні;

в) юридичні;

г) стратегічні.

4. До характерних ознак еволюційного процесу належать:

а) поліпшення окремих параметрів виробів;

б) заміна покоління техніки принципово новим;

в) локальні ноу-хау;

г) кардинальні зміни в суспільній організації виробництва.

5. Фундаментальні дослідження інноваційного процесу здійснюють на фазі:

а) "наука і дослідження";

б)"розробка";

в)"виробництво";

г) "споживання".

6. Результатом інноваційних процесів є:

а) інвестиції;

б) нововведення;

в) новини;

г) інвенція.

7. Первісними імпульсами запровадження новин на підприємствах є:

а) суспільні потреби;

б) результати фундаментальних наукових досліджень;

в) накопичення власного негативного досвіду;

г) недосконале державне фінансування наукових розробок.

8. Засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва є:

а) техніка;

б) технологія;

в) автоматизація;

г) інформатизація.

9. До сучасних виробничих процесів висуваються такі вимоги, як досягнення максимально можливої:

а) продуктивності;

б) безпеки;

в) рентабельності;

г) наукомісткості.

10. Фондоозброєність праці -- це відношення:

а) середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) до середньої чисельності ПВП підприємства;

б) вартості активної частини ОВФ до чисельності ПВП підприємства;

в) вартості основних і оборотних фондів до чисельності ПВП підприємства;

г) середньорічної вартості ОВФ до явочної чисельності ПВП підприємства.

11. Зазначте помилкове твердження:

а) складовою організації виробництва є організація праці;

б) до організаційного прогресу належить удосконалення системи планування, фінансування і матеріального стимулювання;

в) основними критеріями ефективності інновацій у виробництві є висока продуктивність і мала енергомісткість;

г) удосконалення організації виробництва і праці дає змогу зменшити витрати робочого часу і простої устаткування.

12. До показників технічного рівня виробництва не належить:

а) електроозброєність праці;

б) коефіцієнт механізації виробництва;

в) частка електроенергії, спожитої на технологічні цілі;

г) коефіцієнт змінності устаткування.

13. Ефективність, яка розраховується як відношення прибутку до вартості виробничих фондів, називають:

а) абсолютною;

б) госпрозрахунковою;

в) загальногосподарською;

г) порівняльною.

14. Якщо збільшити вартість введених ОВФ за незмінних інших умов, то коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів:

а) збільшиться;

б) зменшиться;

в) не зміниться.

15. Економічний ефект заходів НТП не буває:

а) від'ємним;

б) загальногосподарським;

в) соціальним;

г) базовим;

д) ресурсним.

16. Концепція нововведень вперше була сформульована у наукових працях...

а) А. Маслоу;

б) Ф. Тейлора ;

в) Й. Шумпетера ;

г) К. Маркса.

17. Розвиток науки визначається...

а) потребами технічного прогресу;

б) соціальними потребами;

в) економічними потребами;

г) фінансовими потребами.

18. Пропозиція щодо використання якоїсь вже обґрунтованої і впровадженої ідеї інновацій називається...

а) ініціацією інновацій;

б)дифузією інновацій;

в) нововведенням;

г) інвенцією інновацій.

19. Інноваційний час -- це:

а) проміжок часу між виникненням новини і втіленням її у нововведення;

б) проміжок часу між початком досліджень і моментом, коли прибуток з продажу нововведення покриває усі затрати на НДДКР.

20. Інновації, що забезпечують виживання підприємства, як реакція на нововведення, що здійснюються конкурентами, називається...

а) стратегічними інноваціями;

б) реактивними інноваціями;

в) псевдоінноваціями;

г) юридичними інноваціями;

д) соціальними інноваціями.

21. До основних напрямів науково-технічного процесу в промисловості не відносяться...

а) комплексна механізація та автоматизація промисловості;

б) комп'ютеризація промисловості;

в) спеціалізація промисловості;

г) хімізація промисловості;

д) упровадження нових технологій.

22. Пріоритетними напрямами науково-технічного прогресу є...

а) створення нових технологій;

б) удосконалення застосовуваних технологій;

в) застосування прогресивних базових технологій;

г) правильна відповідь відсутня.

23. Завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва виступає...

а) технологія;

б) технологічна операція;

в) дослідно-конструкторська розробка;

г) нововведення.

24. Інноваційні процеси, результатом яких є нові вироби, технології їх виготовлення, засоби виробництва, називаються...

а) економічними;

б) соціальними;

в) організаційними;

г) технічними;

д) юридичними.

25. Нововведення, що приводять переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності конкретних підприємств, є...

а) локальними;

б) соціальними;

в) глобальними;

г) економічними;

д) технічними.

Завдання для розв'язання

10.1. Підприємство придбало два нових напівавтомати вартістю 37 тис.грн. Річна продуктивність одного напівавтомата -- 20 тис. виробів. Ціна одного виробу становить 7,8 грн. Поточні витрати на виробництво (собівартість) одного виробу -- 7,4 грн. Нормативний термін служби напівавтомата -- 7 років. Обчислити економічний ефект від використання у виробництві нових напівавтоматів.

10.2. Завдяки застосуванню нової технології зварювання собівартість одиниці продукції знизилась з 3650 до 3520 грн. Оптова ціна одиниці продукції -- 3750 грн. Річний обсяг випуску -- 120 тис. шт. На запровадження новації було витрачено інвестицій на суму75,3 млн. грн. Обґрунтувати економічну доцільність застосування нової технології, розрахувавши коефіцієнт економічної ефективності та термін окупності інвестицій.

10.3. Підприємству запропоновано три проекти впровадження нової техніки. За попередніми розрахунками очікуваний річний обсяг випуску продукції за допомогою нової техніки становитиме 2000 шт. Використовуючи наведені в таблиці дані, визначити найефективніший варіант здійснення новації і річний економічний ефект від його реалізації. У базовому варіанті містяться показники, яких підприємство досягло до запровадження новації.

Показник	Варіант
	1	2	3	Базовий
Собівартість одиниці продукції, грн. Вартість проекту на одиницю продукції, грн. Нормативний коефіцієнт ефективності	1500 2000 0,2	1300 3500 0,2	1200 4200 0,2	1800 2700 0,2

10.4. Визначити річний економічний ефект, який одержить виробник побутової техніки покращеної моделі, і термін окупності додаткових капіталовкладень за даними таблиці.

Показник	Модель
	стара	нова
Річний обсяг випуску продукції, тис. шт. Додаткові капіталовкладення, млн. грн. Собівартість одиниці продукції, грн. Оптова ціна одиниці продукції, грн.	120 - 2800 3060	120 3,5 3070 3340

10.5. Підприємству запропоновано технічне нововведення, внаслідок І запровадження якого собівартість одиниці продукції знизиться з 34 до 30 грн. Для запровадження цього нововведення потрібно 480 тис.грн. Після цього річна програма випуску продукції становитиме 25000 шт. виробів. Визначити доцільність проекту, якщо Ен = 0,22.

10.6. Використання удосконаленого пресу сприятиме доведенню річного обсягу випуску продукції до 12000 шт. При цьому собівартість одиниці продукції знизиться порівняно з використанням попередньої моделі преса з 3,5 до 2,9 грн. Пов'язані з поточними профілактичними роботами супутні щорічні витрати становитимуть 1500 грн. Нормативний термін експлуатації преса -- 8 років. Обчислити економічний ефект від використання цього преса за час його експлуатації.

10.7. Завдяки застосуванню нової технологічної лінії собівартість одиниці продукції зменшилась з 2830 до 2750 грн. Нову технологічну лінію розраховано на річний обсяг випуску виробів 135 тис. шт. На придбання і введення в дію цієї лінії вкладено 17,7 млн. грн. Визначити доцільність нововведення, розрахувавши ефективність і термін окупності інвестицій при Ен = 0,15.

10.8. Обґрунтувати доцільність інвестиційного проекту з виробництва і впровадження на підприємствах металургійної промисловості нових установок, що зменшують шкідливі викиди в атмосферу. Визначити загальногосподарський ефект від цієї інновації. Проектування установки розраховане на два роки: у першому планується витратити 26 тис.грн., у другому -- 10 тис.грн. Вартість виробництва установки -- 12 тис.грн., що триватиме ще рік. Налагодження установки почнеться з наступного року і коштуватиме 1,5 тис.грн.

Упровадження установки дасть змогу щорічно додатково використовувати у виробництві 5 т сировини за ціною 2 тис.грн. за 1 т і зменшити річні викиди в атмосферу шкідливих речовин на 20 т, за що підприємство раніше сплачувало штрафи в розмірі 600 грн. за кожну тонну. Для обчислення взяти ставку дисконту 10 %. Нормативний термін служби установки -- 5 років.

10.9. Наукова організація працює над створенням нової автоматизованої системи з переробки молока. Проектні роботи триватимуть рік і коштуватимуть 28 тис.грн. Витрати на виготовлення цієї системи становлять 526 тис.грн. Виробництво технічних засобів системи триватиме рік. Вартість монтажу у споживача триватиме ще рік і коштуватиме 22 тис.грн. Обчислити економічний ефект окремо у виробника і споживача автоматизованої системи, а також загальногосподарський ефект, якщо вартість продажу системи -- 780 тис.грн. Сплачено податків та інших виплат з балансового прибутку виробника на суму 60,1 тис.грн. Для обчислення взяти ставку дисконту 10 %. Використання автоматизованої системи дасть можливість споживачеві одержувати щорічний прибуток у розмірі 200 тис.грн. Термін експлуатації системи -- 6 років.

Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства

Ключові терміни і поняття:

Техніко-технологічна база (ТТБ), підтримка ТТБ, форми розвитку ТТБ, технічний рівень виробництва, технічний розвиток підприємства, економічне управління технічним розвитком, лізинг, договір лізингу, лізингові платежі, виробнича потужність підприємства.

Зміст теми

1. Характеристика ТТБ виробництва.

2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства.

3. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва (діяльності).

4. Характеристика виробничої потужності підприємства.

5. Формування і використання виробничої потужності підприємства.

Можливості випуску продукції (надання послуг) по обсязі і якості у вирішальній мірі залежать від рівня розвитку техніко-технологічної бази виробництва.

Техніко-технологічною базою (ТТБ) підприємства виробничої сфери називають системну сукупність найбільш активних елементів виробництва, що визначають технологічний спосіб одержання продукції (виконання послуг) за допомогою машинної техніки, устаткування, приладів, апаратів, різноманітних передатних, діагностичних і інформаційних засобів, організованих у технологічні системи підприємства.

ТТБ кількісно і якісно відрізняється від основних фондів підприємства (виробничого апарата). До складу технічних компонентів ТТБ входять тільки ті знаряддя і засоби праці, що безпосередньо беруть участь у реалізації виробничих технологій. Це дає можливість:

- по-перше, виділяти особливі сукупні їхні характеристики, що випливають з об'єктивно необхідного розвитку виробництва;

- по-друге, виявляти взаємозв'язок, пріоритети, фактори і способи відновлення і підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів і відповідної цим процесам виробничої техніки.

На сучасному етапі трансформації суспільного виробництва об'єктивно існують визначені тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери. Визначальними з них є:

1) підвищення наукомісткості знарядь праці, рівня фундаментально втілюваних у них сучасних наукових знань;

2) зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;

3) перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високого порядку;

4) трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи;

5) поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ та організаційно-управлінських компонентів виробництва;

6) підвищення ступеня автоматизації техніки і технічні системи, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його ростом його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності

Фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого підприємства стають усі пріоритетні напрямки науково-технічного прогресу. Технічний розвиток відображає процес формування й вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що повинна бути постійно орієнтована на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

Технічний розвиток як об'єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте і розширене відтворення основних фондів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази виробництва на належному рівні, а з іншого боку -- її постійний розвиток шляхом удосконалювання і нарощування виробництва.

Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств потрібно проводити періодично (один раз у кілька років) у процесі аналізу та узагальнення певної системи показників, що характеризують ступінь технічного оснащення праці персоналу, рівень прогресивності застосовуваної технології, технічний рівень виробничого устаткування, рівень механізації й автоматизації основного і допоміжного виробництва. Найбільш важливі і типові для всіх підприємств (незалежно від галузевої приналежності) показники представлені в таблиці 11.1.

Об'єктивність такої оцінки можна забезпечити тільки за умови не тільки методично правильного числення відповідних показників, а й порівнянням їхньої динаміки на даному підприємстві за кілька років, а також порівняння з досягнутим рівнем на інших (мінімум двох) споріднених підприємствах. Для поглибленої аналітичної оцінки рівня технічного розвитку підприємства, необхідність у проведенні котрої, як правило, виникає за розробки спеціальної перспективної програми, треба застосовувати також інші показники, включаючи ті з них, що характеризують галузеві особливості виробництва, а саме:

- механоозброєність праці (відношення середньорічної вартості машин і устаткування до чисельності робітників у найбільшій зміні);

- коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;

- коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва (кількість застосовуваних пристроїв, оснастки й інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу);

- рівень утилізації відходів виробництва;

- рівень забруднення природного середовища;

- частка екологічно чистої продукції.

Таблиця 11.1 Показники оцінки технічного рівня підприємств

Ознаки групування показників	Показники
Ступінь технічної оснащеності праці	- Фондоозброєність праці - Енергоозброєність праці
Рівень прогресивності технології	- Структура технологічних процесів за трудомісткістю - Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції - Середній вік застосовуваних технологічних процесів - Коефіцієнт використання сировини і матеріалів
Технічний рівень устаткування	- Продуктивність (потужність) - Надійність, довговічність - Питома металомісткість - Середній строк експлуатації - Частка прогресивних видів обладнання в загальній кількості - Частка технічно та економічно застарілого обладнання в загальному парку
Рівень механізації та автоматизації виробництва	- Ступінь охоплення робітників механізованою працею - Частка обсягу продукції, що виробляється за допомогою автоматизованих засобів праці

Основні етапи і планування технічного розвитку підприємства:

У зв'язку з визначальним впливом технічного розвитку на результати господарської діяльності, а також у зв'язку з його багато спрямованістю і великою складністю важливе практичне значення має постійно здійснювана і збалансована за всіма елементами система економічного управління технічним розвитком підприємства. Процес економічного управління технічним розвитком на підприємстві звичайно включає такі основні етапи:

1. установлення цілей -- визначення, ранжирування, виокремлення пріоритетів;

2. підготовчий етап -- аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації;

3. варіантний вибір рішень -- розробка, вибір критерію й оцінка ефективності можливих варіантів;

4. програмування (планування) робіт -- узгодження обраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу;

5. супроводження реалізації програми -- контроль за виконанням передбачених програмою заходів, здійснення необхідного коректування програми.

Цілі та пріоритети технічного розвитку треба визначати згідно із загальною стратегією підприємства на тому чи тому етапі його функціонування. Конкретні стратегічні напрямки технічного розвитку підприємства можуть бути зв'язані з вирішенням проблем:

ь кардинального підвищення якості продукції, забезпечення її конкурентноздатності на світовому і вітчизняному ринках;

ь розробки й широке впровадження ресурсосберігаючих (насамперед енергозберігаючих) технологій;

ь скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки;

ь здійснення всебічної экологізації виробництва згідно із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища тощо.

Головним недоліком чинного нині в Україні порядку розробки програм (планів) технічного розвитку підприємства є механічне «підсумовування» різних пропозицій, брак їхньої реальної інтеграції в єдиний цілеспрямований комплекс заходів. Подолати цей недолік дає змогу попереднє опрацювання програми (плану) технічного розвитку в так званому режимі групової роботи. Мета такої роботи полягає в ретельному перегляді та узгодженні пропозицій, що рекомендуються для включення до проекту програми (плану). Саму роботу бажано, приводити у вигляді проблемної наради, учасниками якого мають бути керівники підприємств і група експертів, включаючи незалежних. Це певною мірою забезпечує здійснення конкурсного відбору конкретних об'єктів і напрямків технічного розвитку підприємств.

Розвиток техніко-технологічної бази виробництва (діяльності), який за належних умов господарювання має супроводжуватися систематичним її оновленням, потребує значних інвестиційних ресурсів. Проте сучасний етап розвитку економіки України для переважної більшості суб'єктів господарювання позначений спадом або припиненням інвестування виробництва (діяльності) за рахунок власних коштів. Тому у випадку тимчасової відсутності або недоліку власних інвестицій і сучасних засобів праці підприємства та організації можуть скористатися для відновлення і розвитку своєї технічної бази таким поширеним у світі методом фінансування, як лізинг (оренда на тривалий термін рухомого й нерухомого майна).

Відповідно до Закону України «Про лізинг», введеним у дію 10 січня 1998 р., лізинг -- це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, що здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з доручення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна) за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме й рухоме майно, що належить до основних фондів, у тому числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій і т.п., стосовно яких немає обмежень права передачі їх у лізинг (оренду). Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, мисливські угіддя, ліси, водоймища і т.п.

Можливі види лізингу по визначених класифікаційних ознаках зведені в таблиці 11.2.

Таблиця 11.2 Класифікація видів лізингу

Класифікаційна ознака	Вид лізингу
За термін використання об'єкту лізингу	- оперативний (з неповною окупністю; - фінансовий (з повною окупністю)
За масштабом розповсюдження лізингових відносин	- оперативний (з неповною окупністю; - фінансовий (з повною окупністю)
За характером лізингових операцій	- оперативний (з неповною окупністю; - фінансовий (з повною окупністю)

Оперативним прийнято називати лізинг із неповною окупністю орендованих основних фондів. Він здійснюється за договором лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач одержує у платне користування від лізингодавця відповідне майно на термін, менший за період амортизації 90 % вартості об'єкта лізингу (оренди).

Найбільшого поширення набув так називаний фінансовий лізинг, тобто лізинг з повною окупністю орендованих матеріальних елементів основних фондів. Офіційно під фінансовим лізингом розуміють договір лізингу, відповідно до якого лізингодавець надає лізингоодержувачу майно на час, не менший за строк, протягом якого нараховується 60 % амортизаційних відрахувань від повної вартості об'єкта лізингу (на день укладення договору). Після закінчення терміну дії фінансового лізингу орендоване майно переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Внутрішній лізинг за своєю сутністю і масштабом поширення буває внутрішньо- або загальнодержавним. Його суб'єктами можуть бути українські підприємства (організації) чи їхні інтеграційні утворення. Українські суб'єкти можуть практично здійснювати дві його форми - зворотний та пайовий лізинг. Зворотний лізинг передбачає викуп лізингодавцем майна у власника (виробника) і передачу цього майна в лізинг тому самому власнику. За пайового лізингу оренда здійснюється за участю кількох суб'єктів лізингу із залученням одного чи кількох кредиторів. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може перевищувати 80 % вартості набутого для лізингу майна.

Чинне законодавство України дозволяє здійснювати і міжнародний лізинг. Останній реалізується суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або тоді, коли лізингове майно або платежі перетинають державні кордони. Інакше кажучи, суб'єкти міжнародного лізингу завжди є іноземними інвесторами. Це дає можливість вітчизняним підприємствам (організаціям) обновляти свою технічну базу за рахунок конкурентноздатного устаткування, транспортних і інших засобів праці зарубіжного походження.

Сервісний лізинг зазвичай застосовується за умови придбання на лізингових засадах складної техніки або такої, що зазнає швидкого техніко-економічного старіння (наприклад, комп'ютерно-обчислювальна та розмножувальна техніка, транспортні засоби і т.п.).

Виробнича потужність -- це максимально можливий обсяг випуску продукції за певний період (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність класифікується за певними ознаками:

- видами -- проектна (визначається у процесі проектування та будівництва), поточна (визначається періодично залежно від умов виробництва) і резервна (використовується при пікових навантаженнях);

- рівнем розрахунку -- конкретного устаткування, підрозділу і підприємства загалом.

Виробничу потужність розраховують виходячи з певних методологічних принципів:

- за номенклатурою виготовлюваної профільної продукції;

- за потужністю провідних цехів основного виробництва;

- з урахуванням діючого та недіючого через несправність, ремонт і модернізацію устаткування цехів;

- за технічними або проектними нормами продуктивності устаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, виходу продукції із сировини з урахуванням застосування прогресивної технології;

- за максимально можливим річним фондом часу роботи устаткування.

Чинники впливу на величину виробничої потужності підприємства:

ь Кількість обладнання;

ь Продуктивність обладнання;

ь Режим роботи підприємства;

ь Кваліфікаційний рівень робітників;

ь Структура основних фондів.

Розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.

Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції за показниками потужності ведучих цехів основного виробництва, а потужність ведучих цехів - за показниками потужності ведучих дільниць; потужність останніх - за даними пропускної здатності ведучих груп обладнання.

Ведучими є ті цехи, дільниці, в яких виконуються головні і найбільш трудомісткі технологічні процеси.

При розрахунку виробничої потужності слід звертати увагу на виявлення і усунення 35 так званих «вузьких місць», тобто відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності ведучої групи обладнання.

Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Визначення виробничої потужності завершується складанням балансу, де фіксуються її зміни протягом розрахункового періоду і вихідна потужність. Останню розраховують за формулою:

ВПвих = ВПвх + ВПвв - ВПвив

де ВПвх -- виробнича потужність на початок розрахункового періоду;

ВПвв -- виробнича потужність, введена за розрахунковий період;

ВПвив -- виробнича потужність, виведена з експлуатації в розрахунковому періоді.

Середньорічну потужність розраховують аналогічно середньорічній вартості основних фондів:

ВПсер = ВПвх + ВПвв - ВПвив,

де К, К1 -- кількість місяців експлуатації груп устаткування у звітному році.

Виробничу потужність одиниці устаткування (верстата, агрегату) обчислюють так:

ВПод = ФД t , або ВПод = р

де ФД -- дійсний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування;

t -- трудомісткість виготовлення (обробки) одиниці продукції;

р -- продуктивність роботи одиниці устаткування.

ФД = (Фк - В - С)пзмТзмКвтрат , (год)

де Фк - число календарних днів у періоді;

В, С - число вихідних і святкових днів у періоді;

пзм - кількість змін роботи одиниці устаткування;

Тзм - тривалість зміни, год.;

Квтрат - коефіцієнт втрат робочого часу через простої, непродуктивні витрати робочого часу, ремонти, скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні та ін.

Для обчислення виробничої потужності виробничої дільниці або цеху застосовують формулу для розрахунку потужності одиниці устаткування, помножуючи її на кількість одиниць устаткування, яке розміщується в зазначених виробничих підрозділах.

Виробнича потужність потокової лінії (ВПпл):

ВПпл = , (одиниць/період)

де r -- такт потокової лінії, год/одиниць.

Виробнича потужність агрегатів неперервної дії (ВПнеп), наприклад, доменних печей, обчислюється за формулою:

ВПнеп = . т/період

де Фк - календарний фонд часу роботи доменної печі, год/рік;

tпл - час на одну плавку, год/плавк;

q -- обсяг металу, що виплавляється за одну плавку, т/плавк.

Питання для перевірки знань

1. Усебічна загальна характеристика техніко-технологічної бази підприємства.

2. Сучасні тенденції розвитку техніко-технологічної бази підприємств різних галузей.

3. Порівняльна характеристика традиційного та інноваційного типів виробництва.

4. Проблеми оцінки технічного рівня різногалузевих підприємств.

5. Система організаційно-економічного управління технічним розвитком підприємства.

6. Можливі та найбільш ефективні форми технічного розвитку підприємства.

7. Проблеми планування технічного розвитку підприємства.

8. Об'єктивна необхідність та ефективність застосування лізингу як нової форми оновлення та розвитку технічної бази підприємств (організацій).

9. Загальні методичні принципи визначення виробничої потужності різногалузевих підприємств.

10. Передумови та способи ефективнішого використання виробничих потужностей підприємств різних галузей економіки України.

Тести для самоперевірки

1. Що не є технологічною складовою техніко-технологічної бази виробництва?

а) комплекс технологічної документації загального призначення;

б) операції з видобутку, обробки, переміщення, складування, контролю;

в) комплекс технологічної документації спеціального призначення;

г) технічна база інформаційних процесів (інформаційно-обчислювальна техніка й засоби зв'язку)

2. Що не є технічною складовою техніко-технологічної бази виробництва?

а) енергетична база (сукупність установок і мереж для забезпечення виробництва енергією);

б) Сукупність способів і прийомів переробки ресурсів та одержання готової продукції;

в) виробничі машини та устаткування, транспортно-переміщувальні машини й засоби);

г) технічна база інформаційних процесів(інформаційно-обчислювальна техніка й засоби зв'язку)

3) Технічний розвиток відображає:

а) оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств;

б) системну сукупність найбільш активних елементів виробництва;

в) процес формування та вдосконалення ТТБ підприємства;

г) процес ефективного використання організаційно-технологічних факторів розвитку виробництва.

4. Що не передбачає розвиток ТТБ?

а) капітальний ремонт устаткування;

б) реконструкція;

в) нове будівництво;

г) технічне переозброєння.

5. Що не передбачає підтримування ТТБ?

а) капітальний ремонт устаткування;

б) технічне доозброєння підприємства;

в) реконструкція;

г) заміна спрацьованого устаткування новим того самого технічного рівня.

6. Оцінку технічного рівня різногалузевих підприємств треба проводити:

а) один раз у рік;

б) кожен місяць;

в) періодично (один раз на кілька років);

г) раз у квартал.

7. Який показник не являється показником технічного рівня підприємства?

а) Фондоозброєність праці;

б) Фондомісткість;

в) Енергоозброєність;

г) Питома металомісткість.

8. Процес економічного управління технічним розвитком підприємства не включає етап:

а) підготовчий;

б) супроводження реалізації програми;

в) варіантний вибір рішень;

г) прогнозування можливого збільшення виготовленої продукції.

8. Що не є класифікаційною ознакою видів лізингу?

а) масштаб поширення лізингових відносин;

б) обсяг лізингових платежів;

в) характер лізингових операцій;

г) строк використання об'єкта лізингу.

10. Що не є видом лізингу?

а) зовнішній;

б) сервісний;

в) зворотний;

г) оперативний.

Тест 10.2

1. Технічний розвиток підприємства -- це...

а) процес створення нових й удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки;

б) процес удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності;

в) процес формування та удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на досягнення науки і техніки;

г) процес формування та удосконалення техніко-технологічної бази підприємства, зорієнтований на кінцеві результати його господарської діяльності.

2. Розвиток техніко-технічної бази підприємства здійснюється шляхом...

а) капітального ремонту устаткування;

б) технічного доозброєння підприємства;

в) модернізації;

г) заміни спрацьованого устаткування новим устаткуванням такого ж технічного рівня.

3. Підтримування техніко-технологічної бази підприємства здійснюється за рахунок проведення...

а) капітального ремонту устаткування;

б) технічного переозброєння діючого підприємства;

в) реконструкції діючого підприємства;

г) розширення діючого підприємства;

д) нового будівництва.

4. Цілі та пріоритети технічного розвитку підприємства визначаються відповідно до...

а) розвитку науки і техніки;

б) загальної стратегії підприємства;

в) розвитку суспільства;

г) ринкової ситуації.

5. Зміст програми технічного розвитку підприємства визнається...

а) загальною стратегією підприємства;

б) сукупністю конкретних заходів технічного розвитку;

в) сучасними досягненнями науки і техніки;

г) забезпеченням його необхідними ресурсами.

6. Метою проведення модернізації є...

а) проведення повного або часткового переобладнання виробництва;

б) вилучення з експлуатації фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці;

в) удосконалення діючого виробничого устаткування;

г) відшкодування нормального фізичного спрацювання конструктивних елементів засобів праці та максимально можливе відновлення їхніх первісних техніко-експлуатаційних параметрів;

д) запобігання техніко-економічному старінню окремих видів засобів праці і підвищення їхніх техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.

7. У результаті проведення реконструкції діючого підприємства у разі необхідності можуть бути...

а) збудовані нові виробничі об'єкти замість тих, що їх подальша експлуатація визнана недоцільною;

б) збудовані на нових земельних ділянках окремі виробничі об'єкти за затвердженим початковим проектом;

в) впроваджені нові технологи, модернізація та заміна фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування.

8. Які з нижченаведених показників характеризують ступінь технічної оснащеності праці персоналу?

а) фондоозброєність праці;

б) трудомісткість продукції;

в) продуктивність праці;

г) жоден із наведених показників.

9. Коефіцієнт механоозброєності праці розраховується як відношення...

а) середньорічної вартості виробничих фондів підприємства до середньооблікової чисельності працюючих;

б) середньорічної вартості машин та устаткування до загальної кількості робітників;

в) середньорічної вартості машин та устаткування до кількості робітників у найбільшу зміну;

г) середньорічної вартості виробничих фондів підприємства до кількості робітників.

10. Коефіцієнт використання сировини і матеріалів характеризує...
а) ступінь технічної оснащеності праці;

б) рівень прогресивності застосовуваної технології;

в) технічний рівень виробничого устаткування;

г) рівень механізації та автоматизації виробництва;

д) рівень комп'ютеризації виробничих процесів.

11. До показників, що характеризують рівень прогресивності технології, відносять...

а) середній вік застосовуваних технологічних процесів;

б) середній строк експлуатації устаткування;

в) надійність устаткування;

г) продуктивність устаткування.

12. Виробнича потужність підприємства -- це...

а) річних випуск продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умов повного використання устаткування та виробничих площ;

б) середньорічна вартість основних фондів виробничого призначення;

в) максимально можливий річний випуск продукції у номенклатурі та асортименті за умов найбільш повного використання виробничого устаткування;

г) продуктивність наявного устаткування.

13. Виробнича потужність підприємства визначається за...

а) усією номенклатурою вироблюваної профільної продукції;

б) лише профільною продукцією підприємства;

г) усією номенклатурою вироблюваної продукції;

д) усіма асортиментними групами продукції.

14. Вхідна виробнича потужність підприємства -- це...

а) проектна виробнича потужність;

б) поточна виробнича потужність;

в) поточна виробнича потужність на початок року;

г) фактично досягнута виробнича потужність на кінець року;

д) середньорічна виробнича потужність підприємства.

15. Виробнича потужність підприємства встановлюється виходячи з потужності ... цехів (дільниць, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва

а) обслуговуючих;

б) допоміжних;

в) провідних;

г)основних.

16. При розрахунку виробничої потужності підприємства не враховується...

а) усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;

б) устаткування, що знаходиться на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом року;

в) понаднормоване устаткування допоміжних цехів, що є аналогічним технологічному устаткуванню основних виробничих цехів;

г) устаткування, що знаходиться на складі підприємства.

17. Для підприємств із дискретним процесом виробництва максимально можливий фонд часу роботи устаткування визначається як...

...