Детство и юность Екатерины II. Первое знакомство с Россией. Восхождение на престол, характерные черты Екатерины II как государственного деятеля и политика. Законодательные реформы императрицы, секуляризация и её последствия. Внешняя политика правления.

Процесс реформаторских преобразований императрицей Екатериной Второй. Особенности выборов депутатов в Уложенную комиссию и их выполняемые задачи. Реформы в области местного самоуправления и система управления губерниями, судебной системой и магистратом.

Отравления, которые приписывают Екатерине Медичи. Вопрос аристократической крови. Обучение в Сиене в монастыре. Союз Франции с домом Медичи. Покровительство талантам и начинающим. Смерть Генриха Второго. Религиозные войны католиков и протестантов.

Исследование жизни и деятельности одной из основательниц госпитального дела в России. Развитие института сестер милосердия. Участие Е.М. Бакуниной в Крымской войне. Создание отделения медицинских сестер. Проведение благотворительной деятельности.

Жизнеописание судьбы фрейлины русского двора - Е.П. Бакуниной. Уникальность портретного отображения внешней красоты первой возлюбленной Пушкина, вдохновившей поэта на создание цикла лирических стихов. Семейная жизнь художницы-любительницы XVIII в.

Анализ результатов деятельности отделения Императорского Русского музыкального общества в Екатеринбурге. Обстоятельства, сопутствующие появлению отделения ИРМО, роль любительских музыкально-просветительских обществ. Заслуги местных членов общества.

Политика Екатерины Великой и её реформы в русле просвещённого абсолютизма XVIII в. Екатерининский дворец в Царском селе как пример русского барокко. Эпоха строгого екатерининского классицизма в архитектуре. Освобождение от культовой тематики в живописи.

Характеристика личности Екатерины II. Восшествие на трон. Внутренняя и внешняя политика Екатерины Великой. Эпоха "просвещенного абсолютизма", "союза философов и монархов". Екатерина II как деятель Эпохи Просвещения. Модернизация русской науки и культуры.

Ревізія методології історичного пізнання, що обумовила новий оберт пошуків моделей інтерпретації історико-культурних феноменів. Перегляд підходів, теорій та методів, що відбувається на рубежі століть. Проблема удосконалення методології наукового пізнання.

Політична парадигма інтенсифікації. Земельний ресурс: соціально-економічна роль, значущість. Основні риси техногенної експансії в сільському господарстві. Радянська практика освоєння сільгоспугідь: природоохоронний компонент. Наслідки широкої меліорації.

Історичні умови природокористування та охорони довкілля у заданий хронологічний період. Становлення національної еколого-натуралістичної думки та її вплив на зародження та розвиток екологічного руху. Особливості виникнення перших громадських організацій.

Висвітлено аграрне становище Галичини після війн 1914-1920 рр. Проаналізовано господарську діяльність та політичне становище українського населення в період польського осадництва. Показано активну участь кооперації у ліквідації повоєнних наслідків.

Характеристика аграрного становища Галичини після війн 1914–1920 років. Аналіз господарської діяльності та політичного становища українського населення в період польського осадництва. Висвітлення участі кооперації у ліквідації повоєнних наслідків.

Особливості торгівельно-економічних відносин між скіфськими племенами та грецькими містами-колоніями. Виникнення розподілу праці у землеробстві як фактор, що вплинув на поширення виробництва продуктів скотарства. Передумови виникнення Київської Русі.

Аграрна реформа 1848 р. і розвиток економіки в західноукраїнських землях. Кооперативний рух Східної Галичини. Селянська реформа 1861 р. в Наддніпрянській Україні. Перехід від феодального до буржуазного володіння землею, розвиток капіталістичних відносин.

Існування відносно єдиної Київської держави. Історико-економічні основи еволюції державності у східних слов’ян. Феодальне землеволодіння та розвиток сільського господарства. Розвиток ремесла, міста і торгівлі в Київській Русі. "Повість минулих літ".

Зміни в економіці, культурі та соціальній сфері Кримського півострова в першій половині ХІХ століття. Масові конфіскації земельних угідь у кримськотатарського населення російською адміністрацією. Зростання еміграції татарського населення до Туреччини.

Дослідження структури та господарської специфіки економіки Французького Алжиру. Роль та місце європейських колоністів в економіці Алжиру в роки війни за його незалежність – фінального періоду французької колонізації. Сучасні постколоніальні дослідження.

Дослідження трансформаційних процесів економіко-господарського механізму Української Соціалістичної Республіки в роки "перебудови". Аналіз господарської діяльності України. Обґрунтування стримуючих чинників економічного розвитку країни в даний період.

Причини протистояння, яке тривало понад 150 років. Юридичні, політичні, економічні та ментальні складові конфлікту магістратом та українською громадою Львова. Передумови та динаміка конфлікту в залежності від обставин періоду, в якому він відбувався.

Сутність відновлення повоєнної економічної системи. Місце спеціальних режимів господарювання у механізмі відновлення економіки. Огляд економіки у повоєнний період на прикладі інших держав світу. Історична ретроспектива механізму економічного зростання.

Виявлення взаємозв`язку між реалізацією експансіоністських намірів Німеччини щодо України й поразками Німеччини в 1943-1944 рр. Механізм розробки та впровадження окупантами на території України принципу примусової трудової експлуатації всього населення.

Визначення можливості селянських господарств задовольнити виробничі та власні соціально-побутові потреби. Застосування до індивідуальних господарств категорії макроекономіки. Виявлення умов для обсягів цільового кредитування сільського господарства.

Аналіз факторів економічного розквіту Одеси. Всебічна характеристика економічних галузей Одеси з рівнозначними оцінками розвитку місцевої економіки під владою різних урядів у різні часи. Заслуги до радянських вчених у розробці економічної історії Одеси.

Аналіз економічної ситуації середини XVII ст. у Волинському воєводстві Речі Посполитої, визначення передумов та наслідків економічної кризи. Економічне становище Волинського воєводства середини XVII ст. Причини процесу занепада у внутрішній торгівлі.

Світова економічна криза 1929–1933 років в США: головні історичні та соціальні передумови. Причини кризи у Великобританії та оцінка її наслідків, напрямки та етапи виходу з неї. Наслідки даних негативних процесів для країн: Франції та Німеччини.

Визвольна війна 1648-1654 рр. як важлива віха у розвитку суспільно-економічної думки в Україні. Формування Української держави, антифеодальна боротьба, зміни у поземельних відносинах. Економічна політика Б. Хмельницького й уряду Української держави.

Вибір економічної стратегії України після зруйнованої радянської системи. Ринкові реформи президента Л. Кравчука. Причини затяжкої кризи та дострокових виборів в країні. Запровадження національної валюти та проведення приватизації великих підприємств.

Політика Російської імперії щодо легкої промисловості в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Дія урядових заходів, які вплинули на розвиток легкої промисловості в українських губерніях. Політика митних тарифів та патронату у пореформену добу.

Вивчення становища переробної промисловості, її матеріально-технічної бази, капіталізації та політики держави в цьому напрямі, збуту промислової продукції та низки інших проблем винокурної промисловості у Наддніпрянській Україні в 2 половині ХІХ ст.