Аналіз художнього образу Спартака. Характер його послання в гладіатори в Римі. Особливість боротьби пригнобленого народу за свою свободу проти рабовласницької знаті. Сутність військової обстановки в Італії. Причини поразки непереможного вождя рабів.

Дослідження історичного проміжку часу між навалою орд Батия і припиненням функціонування Української козацької держави на півдні Східної Європи. Характеристика часу пізнього середньовіччя та раннього модерну за сучасною хронологічною періодизацією.

Аналіз основних здобутків наукових шкіл університету Яна Казимира в області історичної географії. Характеристика захищених в 1920-1930-х роках магістерських праць та докторських дисертацій, в яких досліджувалася історично-географічна проблематика.

Дослідження обставин походження, змісту та структури історико-правових "Записок" про права українського дворянства як пам'яток історичної думки. Археографічно-джерелознавчий та історіографічний аналіз пам'яток історичної думки українського дворянства.

Еволюція філософсько-правових уявлень про соціальну цінність жінки в період Середньовічної держави (для України - період Литовсько-Руської держави і Речі Посполитої). Конкретно-історична ситуація, яка вплинула на інше розуміння соціальної цінності жінки.

Характер і рівень розвитку національної історичної свідомості. Відтворення позитивних традицій вітчизняної історії як ґрунт для подальшого поступу на шляху утвердження вільної, незалежної України. Ідеалізація і міфологізація української історії.

Походження назви "Паланок". Верхній, Середній та Нижні замки. Охорона Соляного шляху. Фортеця князя Корятовича. Королівська династія Ракоці у Мукачівському замку Паланок. Кривава графиня - Єлізавета Баторі. Тюрма у фортеці. Екскурсії під мелодію скрипки.

Передумови зміни методологічного інструментарію гуманітарного пізнання та формування новітніх історичних наративів. Аналіз ідеї розмаїття дискурсів історіописання на прикладі гендерного аналізу історії. Особливості проблемного поля "гендерної історії".

Передумови зміни методологічного інструментарію гуманітарного пізнання та формування новітніх історичних наративів. Аналіз особливостей проблемного поля "гендерної історії" та рис "жіночого письма", що репрезентує жінку - автора, жінку - суб’єкта історії.

Розглядаються теоретичні засади вивчення поняття "стереотип", його види, типологія і механізми формування в сучасній психології. наведено аналіз поглядів дослідників щодо поняття «стереотип» та його вплив на розвиток особистості. Основні типи стереотипів.

Революція 1905-1907 років - ключовий фактор, що вплинув на розвиток російської історичної науки доби імперіалізму. Специфічні особливості визначення С. Стельмахом характерних рис методологічної дискусії в українській історіографії початку ХХ століття.

Висвітлення історіографічної традиції дослідження гетьманської держави Скоропадського, класифікованої залежно від періоду здійснення наукових пошуків та вектора розвитку науки. Аналіз становлення міжнародних політичних та економічних зв’язків гетьманату.

Історико-наукознавче вивчення діяльності Полтавського дослідного поля. Розвиток вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи в галузі агрономії та тваринництва наприкінці ХІХ - першої третини ХХ ст. Періоди в накопиченні історіографічних джерел.

Висвітлення історії дослідження наукового феномену Одеси - Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Розгляд концепції та етапів формування історіографії університету в контексті святкування 150-ї річниці з дня заснування університету.

Суть питання історії становлення поглядів на місце та роль жінки в суспільстві. Участь жінок у державних справах. Виконання ними адміністративних функцій на своїх землях. Заснування історії організованого жіночого руху французькою буржуазною революцією.

Періодизація існуючих досліджень, визначення рис кожного з хронологічних етапів історіографії. Наукові суперечки щодо з'ясування причин поразок Селянської Червоної Армії. Прорахунки військових органів у питаннях підготовці фахівців у 1920-40-х роках.

Проблема неспроможності Сухопутних військ Збройних Сил України виконувати завдання щодо захисту територіальної цілісності держави. Аналіз доробку вчених щодо розвитку системи військової освіти, підготовки кадрів для основної компоненти української армії.

Поняття та особливості історіографії. Сутність та значення історіографічної складової дисертації. Рекомендації щодо раціонального використання джерельної бази дослідження. Принцип наукової толерантності, специфіка та характеристика історичного джерела.

Розгляд видань, що зберігаються в книгосховищі Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Започаткування О. Льовшиним традицій розгляду історії Гетьманщини на півдні України. Аналіз родословних запорозьких отаманів.

Вивчення особливостей початкового етапу воєнної модернізації ісламських держав Азії та країн Північної Африки, що розпочалася в другій половині XVIII ст. Визначення участі іноземних офіцерів у військових перетвореннях військ в ісламських країнах.

Роль жінки, як учасниці державотворчого процесу часів Української революції, що охоплює період 1917-1921 років. Характеристика робіт дослідників радянського періоду, незалежної України та праці авторів діаспори. Взаємодія жінок і політичних інститутів.

Аналіз кримськотатарської проблеми в ретроспективі. Шляхи інтеграції кримських татар в поліетнічне суспільство. Теоретичні розвідки, присвячені вивченню ісламу в Криму та процесам інституціоналізації ісламу як інструменту реалізації власних інтересів.

Історіографічні джерела, в яких висвітлено особливості становища шкіл національних меншин Правобережної України у кінці ХІХ на початку XX століття. Ідеологія владного режиму та його основні чинники, що впливали на освітню політику Російської імперії.

Проблема української військової символіки як предмет окремого історіографічного дослідження. Висвітлення процесу розробки, обговорення, затвердження проектів, описи, малюнки символів, в тому числі прапорів, штандартів, емблем, заохочувальних відзнак.

Аналіз історіографії розвитку історичного краєзнавства на Тернопільщині впродовж 40-х рр. XX — на початку XXI ст. та окреслення стану наукової розробки названої проблематики у науковій літературі. Огляд літератури з історико-краєзнавчої тематики.

Комплексний аналіз наукового доробку студентів-істориків, визначення пріоритетних напрямів їх роботи, оцінка внеску студентської молоді в російську та українську історичну науку. З’ясування місця та ролі наукової спадщини в українській історіографії.

Аналіз сучасного стану наукової розробки історіографії проблематики Київської наступальної операції з акцентом на існуючі тенденції та дискусійні питання. Необхідність здійснення глибокого історіографічного дослідження вигнання нацистських окупантів.

Дослідження шляху розвитку історіографічних засад формування європейської школи зброєзнавства й їх хронологічна послідовність. Аналіз ролі аматорів і науковців України в цьому процесі. Вплив Бегайма, австрійського вченого, на розвиток зброєзнавства.

Погляди западників та слов'янофілів на історію Русі. Трактування літописного сюжету Ключевським. Критика норманської концепції походження князівської влади. Діяльність Кия та його взаємовідносини з Візантією. Торговельні та політичні зв'язки з Хазарією.

Дослідження проблематики "жінка і політика" у сучасній українській історіографії. Аналіз політики як способу дій стосовно жінок або як виду діяльності жіноцтва. Наукові розвідки І. Грабовської щодо дослідження місця жінки в українській сучасній політиці.