Війна с більшовиками. Укладення польсько-українську угоду, згідно з якою Польща визнавала "Директорію незалежної Української Народної Республіки з головним отаманом паном Симоном Петлюрою на чолі як верховну владу УНР". Політика Ю. Пілсудського.

Описана оцінка можливостей захисту столиці Польщі, переконання щодо її неминучої втрати, можливості переїзду органів влади до інших міст. Розглянуто наголошення спостерігачів на патріотичне піднесення серед поляків, на їхню упевненість у власних силах.

Розгляд впливу на політику урядів країн Західної Європи щодо польської держави доповідей прямих спостерігачів. Вивчення образу Польщі й поляків під час польсько-більшовицької війни на основі аналізованих джерел, а також настроїв польського суспільства.

Короткий екскурс в історію зміцнення литовських племен. Князі Литовсько-Руського князівства та роки їхнього правління. Зміцнення зв'язків з Галицько-Волинським князівством. Волинь під владою Литви. Площа українських воєводств у складі Речі Посполитої.

Вивчення історії литовсько-руських і польсько-руських відносин у польській історіософії. Аналіз творчості польських істориків крізь призму діяльності історіософських шкіл. Огляд відмінностей в історіософському баченні проблематики вченими різних періодів.

Польсько-німецькі політико-правові стосунки від часу їх зародження до початку політичної роздробленості Давньопольської держави. Тлумачення повоєнною польською медієвістикою причин і наслідків німецької колонізації у ХІІІ – на початку ХІV століття.

Аналіз поглядів польських вчених на виникнення і розвиток польсько-німецьких стосунків у Середньовіччі. Концептуальні засади цієї проблеми у сучасній польській медієвістиці. Місце польсько-німецьких відносин у дослідженнях регіональної історії Польщі.

Дослідження проблеми загострення міжнародних відносин з сусідніми країнами у зв’язку з революційними і національно-визвольними подіями в Європі у ХХ ст. Причини, передумови, діючі сили, основні події та наслідки радянсько-польської війни 1920 р.

Відношення Миколи І до поляків. Дослідження явищ балагульства у суспільному житті Правобережжя. Літературне романтизування української тематики у польському суспільстві першої половини XIX ст. Наслідки польсько-російського протистояння у XIX ст.

Особливості міфологізації у історіографії. Причини загострення польсько-турецьких відносин, що зумовили військове зіткнення між державами. Оцінці діяльності Я. Бородавки і безпідставність трактування Хотинської битви як блискучої перемоги Речі Посполитої.

Дослідження польсько-української конфронтації 1918-1919 років. Характеристика сприйняття Акту Злуки польською стороною. Дослідження головної причини конфлікту, жертвами якого стали близько 25 тисяч поляків та українців. Сучасна оцінка досвіду минулого.

Внесок українського політика і публіциста К. Зеленка у досягнення польсько-українського примирення. Його прихильність до спільності геополітичних інтересів народів Балто-Чорноморського регіону, концепції прометеїзму та співробітництва України та Польщі.

Внесок польського політика і політолога, одного з основоположників совєтології та концепції прометеїзму В. Бончковького у досягнення міжнаціонального польсько-українського примирення. Значення цього примирення для безпеки Центрально-Східної Європи.

Еволюціонізм як шлях для суспільно-політичних змін у Центрально-Східній Європі. Знайомство з причинами польсько-українського примирення у політичної думці Ю. Мєрошевського, характеристика політичних думок польського публіциста і громадського діяча.

Спроби відтворення евристичного потенціалу опублікованих на шпальтах "Лемківщини" дописів для реконструкції польсько-українських взаємин у ХХ ст. Осмислення трагедії русинського етносу у часи існування Другої Речі Посполитої, в роки Другої світової війни.

Історія розвитку і перебігу польсько-українських політичних та економічних відносин у ХХ ст. Дослідження архівних та літературних джерел що відображають означені події на державному і регіональному рівнях. Періодизація польсько-українських відносин.

Аналіз демографічних, урбанізаційних та міграційних процесів у краї в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. у контексті польсько-українських взаємин. Розкриття місця і ролі конкурентної боротьби між польськими та українськими кредитними організаціями.

Розгляд польсько-українських міждержавних відносин в період, що розпочався з приходом до влади в Республіці Польща президента А. Дуди. Головна особливість перемоги на парламентських виборах право-радикальної політичної партії "Право і справедливість".

Аналіз польсько-українських стосунків періоду боротьби за українську державність. Генеза міжнаціональних стосунків у Галичині та вплив на них зовнішніх і внутрішньополітичних факторів. Політика польського уряду, церкви, партій щодо українського питання.

Концертне життя Волині. Музично-просвітницька діяльність аматорських колективів та музикантів. Сприяння гастрольних виступів польських солістів, оперних і драматичних труп професіоналізації музичної культури. Піднесення культурного рівня сільської молоді.

Подъем национально-освободительного движения в 1918 году в Королевстве Польском. Выборы в учредительный сейм, на которых большинство мест завоевали представители правой буржуазной партии народной демократии, опиравшиеся на поддержку католической церкви.

Становление гражданской власти и демократические преобразования в Польше. Экономическое развитие и внешняя политика государства. Культурная и научная жизнь польского общества. Перспективы строительства основ социализма в Польской Народной Республике.

Анализ основных черт режима санации как политического режима и выявление его принадлежности к определенному виду политического режима. Исследования экономического положения Польши в период режима санации. Особенности внутренней и внешней политики Польши.

Существование Польши под влиянием фашистской Германии и СССР. Деятельность польского правительства в эмиграции, Рады Национального Единства и польско-американских обществ. Меры по восстановлению польской государственности после Второй мировой войны.

Закономірність відновлення незалежності Польщі, розбудови її держави у формі парламентської демократії. Національно-державна інституціоналізація Другої Речі Посполитої, специфіка політичної системи, тенденції соціально-економічного і духовного розвитку.

Розгляд ролі різних чинників в усталенні кордонів Польщі. Виявлення витоків та характеру подій, які спричинили територіальні проблеми, недорозв’язані у Версальському мирному врегулюванні. Дослідження змісту прометеїзму у східній політиці Польщі.

Встановлення комуністичного режиму в Польщі після Другої Світової війни. Політичне становище в країні. Створення незалежної профспілки "Солідарність". Економічні реформи уряду на чолі з Т. Мазовецьким. Фактори зростання польської економіки 90-х рр.

Встановлення комуністичного режиму. Польська селянська партія як найзначніша за чисельністю і впливом у суспільстві. Диктаторський режим Б. Берута. Страйк на заводі Цигельського. "Круглий стіл" 1989 р. і встановлення демократичного ладу у Польші.

Значення Вишеградського напряму як ключового елементу регіональної політики Республіки Польща та його вплив на інтеграцію країни в європейські та євроатлантичні структури. Співпраця у політичній та економічній сферах після підписання мирних договорів.

Аналіз ідеологічних витоків інквізиції, пов'язаних з ідеологією християнського дуалізму, специфіка її розгортання у країнах Західної Європи. Дійові особи, організатори та виконавці інквізиційних процесів. Причини дияволізації постаті жінки та її наслідки.