Общая характеристика произведения Д. Ростовского "Розыск раскольнической брынской веры". Знакомство с основными учениями Православной церкви. Невежество как состояние души, в котором разум человека не просвещен, закрыт от Бога страстями и прегрешениями.

Рассмотрение феномена морского разбоя как составного элемента глобального геополитического порядка, сложившегося в эпоху Великих географических открытий и европейской колониальной экспансии. Определение пиратства как механизма борьбы за колонии.

Изучение рецепции просветительской историографии в России второй половины XVIII в. на примере понятия "умоначертание века". Исследуется роль данного понятия в исторических сочинениях эпохи Екатерины II и его значение в развитии исторического сознания.

Характеристика направлений в изучении фашизма. Изучение практической деятельности фашистских режимов, которая значительно расходилась с провозглашенными программными обещаниями фашистов до их прихода к власти. Понятие и сущность "фашистского минимума".

Цивилизационный подход в методологической системе общественных и гуманитарных наук. Его структура и функций. Уровни методологического аппарата исторических наук. Определение цивилизационного подхода. Идентификация и дефиниция в системе общей методологии.

Деятельность человека, неразрывно связанная с понятием времени. Рассмотрение времени в качестве горизонта вопрошания о бытии. Финалистские представления об истории. Новая трактовка роли единичного, индивидуального в методологии исторического познания.

Понятие дворян как совокупность светских феодалов, характеристика их основных преимуществ и возможностей. Барщина как одна из форм крепостнической организации крестьянского труда. Особенности моды начала XIX в. Ампир в архитектуре, интерьер домов.

Развитие общества как естественно исторический процесс. Периодизация и хронология всемирной и отечественной истории. Образование Древнерусского государства и критика норманнской теории. Международные связи Руси. Культурные влияния Востока и Запада.

Народничество как идеология российского освободительного движения. Народнические организации и их деятельность. Отрицание исторического значения капитализма и стремление не допустить его развитие в России. Либеральное (реформаторское) народничество.

Изучение условий для появления капитализма в Европе. Регионы общеевропейского взаимодействия. Социально-экономические результаты промышленного переворота во Франции, Германии и США в середине XIX в. Перемены в промышленности в середине 80-х гг. XIX в.

Определение расы как большой популяции индивидов, объединённой общностью генетических и фенотипических наследственных признаков. Основные теории расогенеза: моноцентризм, полицентризм. Вид рас: экваториальная, евразийская, азиатско-американская.

Определение цивилизации как целостной общественной системы. Вымирающий тип непрогрессивного развития цивилизации. Циклическая общественность Востока: прошлое, настоящее и будущее. Форма существования и бессмертие души. Стремление к духовному совершенству.

Рассмотрение происхождения слова "эра". Выявление зависимости хронологии истории от эры. Характеристика их основных видов и отправной точки летоисчисления. Определение предпосылок начала Христианской эры. Особенности эры Скалигера юлианского периода.

История и причины зарождения эпохи Возрождения; его достижение: появление гуманизма в философии. Факторы определения феномена итальянского полицентризма. Яркие представители эпохи Возрождения: Рафаэль Санти, Леонардо да Винчи, Микеланджело Буонарроти.

Анализ терминологического аппарата отечественной историографии российско-кавказских взаимоотношений в ХVI-ХIХ веках. Определение терминов "подданство", "Кавказская война", "добровольное присоединение", "фронтир", "контактные зоны", "российскость".

Краткая биография великого греческого мыслителя и ученого Аристотеля. Установление Аристотелем логических противоречий в выводах, следующих из тех или иных предположений. Движение как общее изменение, как активное превращение возможного в действительное.

Концептуалізація понятійного апарату, який використовується в семіотичних дослідженнях європейської історії. Аналіз самосвідомості епохи модерну,що спиралася на досягнення економіки та класичної соціології, котрі пропагували цінності єдиного прогресу.

Концептуалізація понятійного апарату, який використовується в семіотичних дослідженнях європейської історії. Характеристика підходів до тлумачення семіотичних проблем на онтологічному, феноменологічному, сакральному, ціннісному, гносеологічному рівнях.

Зв’язок інституцієзнавства з науками соціогуманітарного циклу. Основні поняття про державу, механізм здійснення урядової влади та управління. Соціально-економічні умови становлення державного апарату. Специфіка і періодизація творчого процесу в Україні.

Трактування поняття "вольності" періоду середньовіччя та козацько-гетьманської доби. Домінування проблеми прав і вольностей в правовій свідомості та житті тодішнього українського суспільства, що зумовлено ходом боротьби населення за свої права і свободи.

Вивчення змістового навантаження поняття "документ", визначення його ролі у формуванні соціально-історичної реальності. Зовнішні і внутрішні ознаки документально-інформаційного ресурсу як засобу комунікації у міждисциплінарному дискурсі історичної науки.

Розгляд результатів дискурсу українських та російських істориків та політологів з визначення сутності питань "історична політика" та "політики пам’яті". Усвідомлення власних та навколишніх історичних наративів в пострадянській аналітичній історіографії.

Аналіз контекстів рунічного каменя у працях західно-, північно- і східноєвропейських дослідників. Визначення рунічного каменя як меморіального об’єкту. Рунічні пам’ятники як яскравий "асоціативний інструмент" фіксації колективної пам’яті суспільства.

Термінологічна сутність історичних понять "Україна" та "Українний". Трансформування з "географічно-територіальних" термінів у "політично-національні" та вживання для означення посталої на теренах Східної Європи "малої" держави на чолі з гетьманом.

Процес уживання правителями Війська Запорозького поняття "Україна". Офіційний політонім Війська Запорозького. Універсал І. Брюховецького від 18 березня 1665 р. "Україна наша Задніпрська": творення локалізаційної термінології Війська Запорозького.

Аналіз пам’яткоохоронної сутності матеріальної субстанції об’єкта культурної спадщини. Поняття автентичності як стан пам’ятки в експертно визначеному хронологічному вимірі починаючи з часу створення. Визнання об'єкту документальним свідченням історії.

Демографічні втрати як важлива частина історіографії соціально-політичних катаклізмів. Знайомство з наслідків Голодомору 1932 - 1933 років. Аналіз статті "The Vocabulary of Demography, from its Origins to the Present Day: A Digital Exploration" Ф. Герана.

Поняття джерела, його природа, специфіка відображення історичної дійсності, наукове осмислення змісту та структури інформації, пізнавальної функції джерела в історичному дослідженні. Етапи існування історичного джерела, об'єктивно-суб'єктивна природа.

Відомості про життя і діяльність видатного мислителя і філософа Карла Ясперса. Його погляди на буття людства та історико-культурні механізми. Основні теорії і філософські концепції – щодо смислу історії доісторичного, осьового і після осьового часу.

У науковій статті, автором досліджено сутність пропаганди війни в історично-правовому контексті. Розглянуто питання визначення поняття пропаганди, її розуміння, а також значення в юридичних словниках, застосування та закріплення в сучасних документах.