Окремо слід сказати й ще про один стимул - “Пенсіонерка, яка роззброїла грабіжника й намагалася його затримати”. Героїчний статус описаної пенсіонерки навряд викликає заперечення, зважаючи на цілком “героїчні” домінантні риси. Увагу привертає той факт, що саме цей стимул викликав найбурхливішу емоційну реакцію з-поміж усіх 55 питань анкети. Пенсіонерку респонденти називали не лише “героїнею”, а й використовували чимало гумористичних, “стьобних” означень: “активістка”, “агонь-баба”, “бой-баба”, “супербабця”, “русская женщина”, “працівниця Моссаду у відставці”, “краща за міліцію”, “працівниця Беркута”, “Бетмен”, “бабця Шварц”, “Чак Норріс”, “мама Чака Норріса”, “дружина Супермена”, “та ще штучка”, “бабця мрії”, “продвинута”, “понтується баба”, “фантастична бабця”, “апасна”, “мощна”, “мужик в юбці”, “КМС по боксу”, “бабця-каратистка”, “бабка рулить” тощо. Зрозуміло, що подібні реакції були одиничними, максимум - вживалися 2-3 рази, але загальна їх частка досить значна - близько 8 % від усіх асоціацій.

Такі іронічні асоціації не применшують героїчності запропонованої постаті, адже респонденти не знущаються із “супербабці”, а по-доброму жартують. Наведені відповіді свідчать про високу емоційність реакцій, такий побутовий герой добре запам'ятовується, потенційно може бути персонажем жартів, побутових байок, тобто фактично існувати на рівні сучасного фольклору. Такого потенціалу не виявлено в жодного іншого побутового героя.

Остання частина проведеного асоціативного експерименту мала на меті виявити особливості сприйняття потенційних героїв / селебриті. Загалом у третьому блоці респондентам запропоновано 16 стимулів, серед яких уже згаданий стимул “герой”, решта ж - означення цілкомм конкретних професійних чи соціальних груп.

За результатами дослідження медіадискурсу ми мали припущення, що в соціумі існують певні “героїчні” сфери діяльності, тоді як інші сфери сьогодні стають дегероїзованими. До стимулів асоціативного експерименту були включені також найменування професій, які потенційно породжують відомих, публічних людей - політик, спортсмен, рок-зірка, поп-зірка, письменник, актор, художник.

До анкети також був внесений стимул на позначення особи, чий героїчний статус навряд викликає сумніви - “Ветеран ІІ Світової війни”. Оскільки наше дослідження було проведене в різних регіонах, до анкети спеціально було включене нейтральне формулювання (ІІ Світова, а не Велика Вітчизняна війна, ветеран війни, а не ветеран Червоної армії або ветеран УПА), адже й за результатами соціологічних досліджень, і за результатами контент-аналізу видань зрозуміло, що в країні існують значні регіональні відмінності у сприйнятті ветеранів, передовсім ветеранів УПА та ветеранів Червоної армії).

Також серед стимулів третього блоку - “священнослужитель”. Включення цього стимулу зумовлене тим, що саме церква в Україні має найвищі показники довіри серед громадян (див. [Україні - 22: думка громадян]), а священнослужителі, очевидно, можуть бути моральними авторитетами.

Асоціативний експеримент щодо стимулів третього блоку мав відносно невеликий показник відмов - від 22,6 % стосовно політиків до 46,2 % щодо священннослужителів. Середній показник нульових відповідей - 36,2 % (прикметно, що стимул “герой” - серед лідерів за цим показником; 43,8 % - другий найбільший результат).

Відносно високою є кількість асоціацій - від 530 (без урахування нульових відповідей) щодо політика до 321 - щодо священнослужителя. Середній показник - майже 397 реакцій на стимул (детальніше - у таблиці 4.5) Утім цей показник значно поступається інтенсивності реакцій на “маленьких” героїв (у середньому понад 532 реакції).

Таблиця 4.5 - Результати опитування щодо стимулів третього блоку

Отримані результати опитування в цілому підтвердили результати проведеного нами контент-аналізу. Наприклад, актора респонденти характеризують як “талановитого” (23,91 %), “відомого” (5,11 %), “гарного” (4,56 %), “щирого” (3,65 %) і водночас “нещирого” (2,92 %). Письменники, на думку опитаних, “талановиті” (14,65 %), “оригінальні” (12,3 %), “розумні” (10,67 %), “щирі” (4,34 %), “мрійники” (3,62 %). Художника описують за допомогою означень “творчий” (16,51 %), “талановитий” (16,15 %), “оригінальний” (6,79 %), “мрійник” (6,42 %) та “експресивний” (3,3 %). Очевидно, що домінантою всіх цих професій є талант, яскравість, унікальність, неперсічність особистостей, які до них належать. Цікавим є той факт, що перший блок опитування виявив героїв лише серед письменників (Тарас Шевченко, Іван Франко, Ліна Костенко, Василь Стус) та акторів (Богдан Ступка), тоді як самі по собі ці професії не мають жодних героїчних ознак.

Натомість загалом збігаються означення, отримані щодо зірок сцени, та характеристики поп-зірок і рок-зірок у третьому блоці опитування. Так, найчастотніші асоціації щодо перших - “талановита” (10,96 %), “відома” (9,04 %), “фальшива” (6,96 %), “яскрава” (6,26 %), “пафосна” (4,87 %). Ці характеристики цілком співвідносні з характеристиками Ані Лорак та Ірини Білик. Натомість рок-зірки - “шалені” (12,55 %), “талановиті” (8,36 %), “відомі” (5,09 %), “круті” (4,91 %), “незвичайні” (3,64 %), що можна порівняти з асоціаціями щодо Святослава Вакарчука та Олега Скрипки, але із двома винятками. По-перше, що Олег Скрипка викликає значно більше позитивно-оцінних характеристик (“позитивний”, “хороший”, “цікавий” і т.д.), ніж рок-зірка загалом (майже 20 % таких реакцій на противагу приблизно 10 %), а по-друге, запропоновані для характеристики українські рокери майже не викликають негативних асоціацій, тоді як рок-зірку загалом характеризують як “наркомана” (3,45 %), “брутальну” (2,91 %), “неохайну” (2 %), “крикливу” (1,45 %), “п'яну” (0,91 %) і т.д..

Так само негативно як окремих політичних діячів аудиторія сприймає й саме поняття політик. Серед найчастотніших означень до цього стимулу - лише одне позитивне: “брехун” (19,44 %), “хабарник” (8,4 %), “хитрий” (5,75 %), “крадій” (4,98 %), “розумний” (4,51 %). Очевидно що, в сучасному українському суспільстві політика не є сферою, яка здатна породжувати героїв.

Натомість до потенційно героїчних сфер неочікувано, зважаючи на результати першого блоку опитування, потрапляє спорт. Якщо запропонованих спортсменів (братів Кличів, Андрія Шевченка, Євгена Коноплянку) респонденти характеризують швидше як відомих людей, то спортсмен загалом володіє значним набором класичних “героїчних” рис. За результатами асоціативного експерименту він “сильний” (22,48 %), “цілеспрямований” (14,6 %), “витривалий” (5,2 %), “сильний духом” (4,87 %), “швидкий” (4,03%). Тобто якщо для відомих спортсменів сила й швидкість переважно поєднуються з тупістю, то для спортсмена як такого - із морально-вольовими якостями.

Дуже двозначними виявилися результати щодо інших “маленьких” героїв медіадискурсу - міліціонерів, лікарів та священиків. У виданнях перші - переважно сміливі, професійні, допомагають, рятують, другі - чесні, віддані справі, працьовиті, справжні рятівники, а останні - істино віруючі, скромні, жертовні. Натомість результати опитування дещо інші. За ними лікар - “рятівник” (9,84 %), але в той же час - “хабарник” (8,29 %). Хоча решта частотних рис - переважно позитивні: “розумний” (8,29 %), “добрий” (4,15 %), “відповідальний” (4,15 %). Лікаря характеризують також як “сміливого”, “відданого справі”, “працьовитого”, “чесного” та навіть “героя”. Очевидно, що усі згадані риси, крім означення “хабарник”, насправді дозволяють говорити про лікарів як про побутових героїв, але корупціонер навряд може бути героєм. Тому лікар має великий потенціал до героїзації: якщо він чесний, то цілком може претендувати на статус побутового героя, що й відбувається в медіадискурсі.

Це саме можна сказати й про священнослужителів. Попри домінування позитивних характеристик (“віруючий” - 16,85 %, “відданий” - 5,25 %, “добрий” - 4,35 %, “чесний” - 4,17 %), священиків характеризують також як “фальшивих” (3,08 %, 5-й за частотою варіант), “брехунів” (1,99 %, 7-й), “хабарників”, “дурних” (по 1,45 %, 12-13-й) і т.д. Тому їхня ідеалізація в медіа, як і у випадку з лікарями, виглядає цілком доцільною, але священик теж може розглядатися як герой не узагальнено, а в кожному конкретному випадку, за умови володіння певним конкретним набором позитивних рис.

Міліціонери ж - іще неоднозначніші в сприйнятті респондентів. Хоча три найчастотніші асоціації щодо них негативні (“хабарник” - 18,31 %, “сволота” - 5,28 %, “нечесний” - 4,23 %), а деякі реакції - вкрай негативні (“жорстокий”, “ворог”, “убивця”), 4-6 за кількістю реакції - позитивні (“чесний” - 3,7 %, “захисник” - 2,64 %, “сильний” - 2,64 %). 2,29 % опитаних прямо вказують на те, що міліціонери для них “двоякі”. Тому про міліціонера як про героя говорити навряд можна, бо реакції на нього - занадто неоднозначні, швидше негативні.

Майже ідентичні результати в асоціативному експерименті отримані щодо воїнів-афганців і ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Перші сприймаються як “сміливі” (15,9 %), “герої” (12,01 %), “мужні” (9,89 %), “постраждалі” (8,3 %) та “сильні” (4,95 %), другі ж, за означенням опитаних, - “сміливі” (20,95 %), “герої” (19,72 %), “мужні” (9,89 %), “постраждалі” (5,63 %) та “самовіддані” (5,63 %) (кількість характеристик “герой” щодо цих категорій є однією з найвищих). Таким чином в опитуванні помітна тенденція до частковго сприймання ліквідаторів і “афганців” як постраждалих, а ліквідаторів вважають ще й “недооціненими” (щоправда, лише 1,58 % респондентів).

Чи не найяскравіше героїчні риси проявляються в постатях військового й пожежника. Характеристики військових майже повністю збігаються із домінантними рисами, якими наділяли героя (збігаються чотири риси з п'яти). Серед найпопулярніших означень військового - “сміливий” (11,35 %), “мужній” (12,63 %), “стриманий” (7,98 %), “сильний” (7,8 %), “патріот” (4,79 %), але зустрічаються поодинокі негативні реакції - “жорстокий”, “невдаха”, “тупий”, “зрадник”, “несміливий”, “кончений”, “лінивий”, “убивця” (усі разом подібні варіанти складають 7,8 %; загальні дані - у додатку Б.48). Не менш вираженими героїчними означеннями наділяли респонденти й пожежників, крім того, вживали прямі номінації “герой” (“сміливий” - 29,12 %, “герой” - 8,97 %, “рятівник” - 8,79 %, “сильний” - 8,42 %, “самовідданий” - 2,93 %).

Єдиний стимул третього блоку анкети, до якого респонденти частіше за будь-які інші означення вживали характеристику “герой” - “ветеран ІІ Світової війни”. Попри регіональні відмінності саме означення “герой” щодо ветеранів в усіх містах було найчастотнішим. Не менш характерними є решта рис, якими наділяли ветеранів: “сміливий” (9,6 %), “шанований” (6,13 %), “сильний” (4,8 %), “мужній” (4,64 %).

Таким чином, щодо трьох останніх категорій (військових, пожежників, ветеранів) відзначаємо: настільки виражені героїчні профілі цих груп засвідчують, що респонденти можуть апріорно вважати всіх, хто до них належить, героями.

РОЗДІЛ 5. ЦІННІСНІ ДОМІНАНТИ В ТЕКСТОВОМУ ПРОСТОРІ

5.1 Ціннісні домінанти в текстах ЗМК

З метою визначення особливостей подання цінностей у мас-медійних матеріалах проаналізовано тексти всеукраїнських газет “День”, “Україна молода” та “Дзеркало тижня”, які є найбільш рейтинговими якісними виданнями. Користуючись архівною базою та електронною пошуковою системою цих газет, ми спробували з'ясувати частотність використання на їх шпальтах номінантів ціннісних домінант, як-от: добро, любов, мир, правда, чесність, радість, кохання, щастя, життя, освіта, культура, наука, з одного боку, та зло, ненависть, війна, неправда, брехня, горе, нещастя, сум, смерть, вбивство, катастрофа, кримінал - з іншого. Оскільки в ході дослідження було використано електронно-архівну базу видань, період аналізу газет визначався датами існування їх електронних варіантів, а саме: “Україна молода” - з 1 січня 2004 року, газети “День” - з 1 червня 1997 року, “Дзеркало тижня” - з 1 січня 1994 року.

Аналіз отриманих даних дозволив виявити тенденцію значного переважання номінантів позитивних цінностей над негативними (див. табл. 5.1, 5.2).

Таблиця 5.1 - Частотність використання номінантів цінностей у мас-медіа

Таблиця 5.2 - Частотність використання номінантів антицінностей у мас-медіа

З'ясовано, що в “Україні молодій” за аналізований період сумарна кількість позитивних цінностей у 3,36 разу переважає над кількісним складом негативних. Так, загальна кількість репрезентованих у журналістських матеріалах позитивних цінностей становить 16 575, а негативних - 4928, середня частота їх використання - 1381 та 360 відповідно. Серед позитивних у цьому виданні найчастіше вживані такі поняття: життя (загальна кількість використання - 8076), правда (2362), щастя (2053) та любов (1272). Серед негативних за частотністю вирізняються смерть (1212), війна (748) та вбивство (638). З опозиційних пар значною розбіжністю вирізняються цінності добро - зло (469 проти 0), любов - ненависть (1272 проти 92), правда - неправда (2362 проти 148). Отже, спостерігається така тенденція переваги позитивних цінностей над негативними: добро над злом - у 469 разів, любов над ненавистю - у 13 разів та правда над неправдою - у 16 разів.

У газеті “День” загальна кількість зафіксованих номінацій позитивних цінностей становить 258 743, негативних - 20 676, відповідно середня частота використання позитивних концептів - 21 562, а негативних - 1723, що свідчить про перевагу позитивних цінностей над негативними у 12,5 разу. Найчастотнішими серед позитивних цінностей виявилися життя (122 000), культура (73 500), щастя (20 100), правда (14 700) та мир (12 200); з-поміж негативних - смерть (5510), війна (5040), горе (1860) та ненависть (1190). З опозиційних пар значною розбіжністю щодо частотності використання вирізняються мир - війна (122 000 проти 5040, у 24 рази), правда - неправда (14 700 проти 738, у 20 разів), щастя - горе (20 100 проти 1860, в 11 разів).

Переважання позитивних цінностей над негативними засвідчила й газета “Дзеркало тижня”: сумарна кількість зафіксованих номінацій позитивних цінностей становить 52 595, негативних - 16 854, відповідно, середня частота використання позитивних цінностей - 4382, а негативних - 1405, що говорить про перевагу позитивних ціннісних домінант над негативними втричі. Найбільш частотними серед позитивних виявилися цінності: життя (12 450), добро (8660), культура (7369), правда (5615), наука (5151), освіта (4039) та любов (2643); негативних - війна (4871), смерть (3217), катастрофи (1418). Серед опозиційних пар найбільше відрізняються за частотністю використання правда - неправда (5615 проти 555), добро - зло (8660 проти 1736), життя - смерть (12 470 проти 1496).

Отже, у сучасних журналістських текстах активно використовуються номінанти позитивних цінностей, найбільш частотними з них у трьох зазначених виданнях є правда. Серед негативних найчастотнішими є смерть та війна. І хоча під час аналізу було використано різну кількість журналістських матеріалів кожної газети, порівняння кількісного складу номінацій позитивних та негативних цінностей у межах кожного видання окремо показує, що серед аналізованих видань газета “День” є “найпозитивнішою”, оскільки саме на її сторінках зафіксовано найбільшу відмінність між використанням позитивних і негативних цінностей.

Одержані результати не можуть бути використані для вагомих висновків щодо ціннісного навантаження журналістського тексту, оскільки в ході аналізу було враховано лише частоту використання первинних номінацій цінностей. Безперечно, у текстовому просторі, поєднуючись з іншими словами, ціннісні домінанти можуть змінювати свій ціннісний знак, а отже, змінювати ціннісний вектор тексту. Це зумовило проведення аналізу частотності використання номінацій позитивних домінант у складі словосполучень із різними інтенсифікаторами оцінки (як позитивними, так і негативними). Зокрема, нас цікавила частотність використання цінності ОСВІТА у складі таких словосполучень, як якісна освіта, гарна освіта, блискуча освіта, високий рівень освіти, рівень освіти зростає, рівень освіти підвищується, рівень освіти покращується, модернізація освіти, розвиток освіти, конкурентоспроможність освіти, реформа освіти, розквіт освіти, покращення освіти, припинення деградації освіти. Серед негативних словосполучень ми обрали насамперед ті, в яких інтенсифікатори виявилися антонімами до позитивних інтенсифікаторів, у результаті чого негативними словосполученнями стали: неякісна освіта, погана освіта, низький рівень освіти, рівень освіти падає, рівень освіти знижується, рівень освіти нівелюється, освіта руйнується, деформація освіти, освіта деформується, освіта погіршується, руйнація освіти, деградація освіти, диверсифікація освіти, корупція освіти, корумпована освіта, загнивання освіти, погіршення освіти. Аналіз отриманих даних знову дозволив зафіксувати тенденцію переважання частотності позитивних словосполучень над негативними (порівняйте дані табл. 5.3, 5.4).

Таблиця 5.3 - Частотність використання позитивних характеристик цінності ОСВІТА в медіатексті

Таблиця 5.4 - Частотність використання негативних характеристик цінності ОСВІТА в медіатексті

Так, в “Україні молодій” середня частота використання позитивних словосполучень удвічі перевищує частоту використання негативних (1684 проти 856); у газеті “День” - у 27,4 разу (3614 проти 132); у “Дзеркалі тижня” - у 4,5 разу (517 проти 115).

Таким чином, з погляду кількості репрезентованих у журналістських матеріалах номінацій ціннісних домінант вітчизняні видання наповнені насамперед позитивом, оскільки негативні домінанти кількісно значно поступаються позитивним. Проте ці дані все ж таки не дають підстав говорити про переважну позитивність сучасних видань, що засвідчує як огляд ЗМК (навіть побіжний), так і значна кількість наукових розвідок щодо агресивності, патогенності, шкідливості сучасних журналістських текстів. Можна припустити, що перевага позитивних ціннісних домінант продиктована лінгвістичною закономірністю, підтвердженою гіпотезою “Полліанни” (яку на основі експериментальних даних запропонували психолінгвісти Дж. Буше і Ч. Осгуд), згідно з якою в природних мовах існує універсальна тенденція використовувати слова позитивного характеру (Е+) частіше, ніж оцінні слова негативного характеру (Е-). Інакше кажучи, “люди намагаються бачити в першу чергу світлі сторони життя й говорити про них” [Вольф 1986, с. 102]. Це начебто суперечить зазначеному багатьма науковцями твердженню про більш диференційоване позначення “зла” порівняно з “добром” (на що неодноразово вказують сучасні мовознавці О. Лук'янова, Е. Столярова, Ю. Апресян, М. Гловинська тощо). Проте ця гіпотеза передбачає загальну кількість оцінних позначень, а не їх семантичну різноманітність, що підтверджують і дані частотних словників багатьох мов. Так, у словнику французької мови bien (“добре”) знаходиться на 4-му місці, bon (“хороший”) - на 98-му, beau (“красивий”) - на 114-му, а mauvais (“поганий”) - лише на 322-му, mal (“погано”) - на 479-му. У частотному словнику англійської мови good (“добре”) зафіксовано 5343 рази, а bad (“погано”) - лише 660 разів. Тобто, “добре” служить не лише оцінним словом, але й вказує на норму, а також виконує низку інших функцій при модальних зсувах, у той час як ролі поганого значно обмежені”.

Крім того, номінації позитивних ціннісних домінант можуть втрачати в текстовому просторі свій оцінний знак, іноді набуваючи навіть протилежних значень, що особливо активно простежується сьогодні в політичному та рекламному дискурсі. Тому виникає необхідність проведення аксіологічних досліджень медіатекстів, що дозволить визначити основні механізми оцінної трансформації ціннісних домінант. Це, у свою чергу, сприятиме виробленню практичних навичок у створенні оцінно збалансованого інфопростору, в об'єктивному транслюванні реальної дійсності.

5.2 Ціннісні характеристики політичного простору України (на матеріалі соціальних мереж 2013 року)