Пейзажний образ в австралійській поезії ХХ століття: лінгвокогнітивний та лінгвосинергетичний аспекти

Лінгвокогнітивний аналіз пейзажних образів, які відносимо до антропокосмічного типу, засвідчив, що концептуальни референти СВІТ, ПРИРОДА, ЖИТТЯ осмислюються в термінах концептуальних корелятів КОСМОС, ГАРМОНІЯ, ДУХОВНІ й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЦІННОСТІ, АРТЕФАКТИ:

1)“Elsewhere the bio-sphere / is paper-thin, a waxed green blade thrust out / into the solar glare. Here / it's a hundred feet of fertile greening gloom ”(OCMMF, el. ref);

2) “I saw the bottomless, black cups of space / Between their clusters, and the planets climbing / Dizzily in sick airs, and desired to hide my face”(Slessor S, el. ref);

3) “It is city, on all sides, the thinking ocean, / the dance of intellect.” (SPCD, el. ref)

В першому словесному поетичному образі (1) за допомогою атрибутивного та релятивного мапування концепт ЖИТТЯ осмислюється через концепти АРТЕФАКТИ та ПРИРОДА. Характеристики та ознаки властиві словам paper-thin, waxed green blade мапуються на концепт ЖИТТЯ об'єктивований номінативними одиницями bio-sphere, fertile greening gloom. У другому словесному поетичному образі (2) СВІТ осмислюється через концепт КОСМОС шляхом релятивного мапування, тобто відчуття запаморочення, спричиненного довгим спогляданням небес із високо запрокинутою головою, проектується на космічний простір, в якому порушено обмін речовин та енергії через збіднену атмосферу. Концепт МІСТО у наступному словесному поетичному образі (3) за рахунок атрибутивного мапування осмислюється через концепти ДУХОВНІ й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЦІННОСТІ, місто постає як всесвітній розум і частина буття космосу.

Окрім прямого мапування структур знань з царини джерела на царину мети (34,3%), тобто проектування ознак конкретних сутностей на конкретні “a vibrating ladder of rock” (OCMMF, el. ref) та на абстрактні (18%) “spirit like a loved guest” (Harwood APA, 29), спостерігається реверсійний напрям мапування абстрактних сутностей на абстрактні (22,4%) “dazzling moments” (Harwood APA, 29); “soft nutrient harmony” (OCMMF, el. ref) й на конкретні (25,4%) “nuclear shoreline” (Salom CD, el. ref.), “infinity's trap-door” (Slessor S, el. ref). Якщо порівняти з космологічним та антропоцентричним типом пейзажного образу, в антропокосмічному превалює непрямий напрям мапування структур знань (абстрактні-конкретні), який також впливає на упорядкування синтаксичної структури словесних поетичних образів. Це зумовлено прагненням поетів відобразити відчуття приналежності людини єдиному Космосу, світовому порядку як органічної їх частини через абстрактні концепти, тому що вони відображають універсалії понять та ідеї [404, с. 14].

Одинокість і самотність людини у суспільстві описано у вірші К. Слессора “Зірки” (див. Додаток М). Ідея особистості та вічності буття втілена у тексті шляхом аналогового та наративного мапувань. Споглядання зірок на небі переростає у прагнення єдності з природою та бажанням спростувати обмеження часу, що відведені людині для життя: “But I could not escape those tunnels of nothingness,/ The cracks in the spinning Cross, nor hold my brain / From rushing for ever down that terrible lane,/ Infinity's trap-door, eternal and merciless.”(Slesoor S, el. ref).

Образ Венери, втіленого в тексті в словесних поетичних образах: “groves of Venus”, “suddenly the Cyprian lifts / Her small, white face to the moon, then hides again”, “the link-boys of Queen Venus” обіймає декілька символів: Венера - як богиня родючості, краси та кохання - символ Краси; Венера - як найяскравіша планета, що схожа за параметрами із Землею - символ Вічності. Подвійне прочитання образу Венери та втілені у поетичному тексті архетипи Дух, Світове Дерево, Мадонна/ Мати, Світло, Вогонь розширюють простір від античного космосу до позаземного та зумовлюють розуміння смислу вірша: пошуку людиною свого місця у Всесвіті, страх перед невідомим та бажання гармонійного існування із природою, яка постає як Космос. Концептуальний простір аналізованого поетичного тексту формується концептами ПРИРОДА, КОСМОС, ГАРМОНІЯ, КРАСА, ЛЮБОВ та ВІЧНІСТЬ. Окрім того на концептуальному рівні відбувається зіткнення двох прототипових метафор ПОГАНЕ Є ДОНИЗУ, ДОБРЕ Є ДОВЕРХУ. Погляд, спрямований уверх до зірок, активує концептуальну метафору ДОБРЕ Є ДОВЕРХУ і на вербальному рівні репрезентовано метафорами, що описують красу зірок: “the floating berries of the night”, “a golden rain”, “the warm candles of beauty”, “the link-boys of Queen Venus running out of the sky,/ Spilling their friendly radiance on all her ways of love”, “swimming fire”. Довге милування небесною красою приводить до осягнення космічного простору, в якому існують зірки. Безмежність та чорна невідомість поглинає людину, пустота її затягує, виникає відчуття страху, оскільки неможливо знайти точку опори. Так, активується прототипові концептуальні метафори ПОГАНЕ Є ДОНИЗУ, СТРАХ Є ДОНИЗУ, ТЕМРЯВА Є ДОНИЗУ, ТЕМРЯВА Є НЕВІДОМЕ, які у тексті об'єктивуються номінативними одиницями bottomless - бездонний, безмежний, black - чорний, down - донизу, terrible - жахливий, merciless - нещадний. Нова концептуальна метафора (кенотип) ПОГАНЕ / НЕВІДОМЕ Є ДОВЕРХУ виникає внаслідок модифікації, тобто трансформації базових метафор шляхом парадоксального осмислення оксиморону “the world's edge” - “край світу” й усіх образів аналізованого поетичного тексту.

Злиття людини з природою, відчуття космічної енергії та гармонії відбувається через мистецтво, танок, музику, яка створена людиною, космічну музику та музику природи. Музика стає провідником та єднальною ланкою між природою, людиною та космосом .У словесному поетичному образі краса побаченого краєвиду, який поглинає темрява, зображується через образи серця та музики, шляхом аналогового мапування властивостей ритму музики на споріднені властивості серця: “The heart holds, as remembered music, / a landscape grown too dark to see” (Harwood APA, 29) Так, відтворюється пейзажний образ, який змушує битися серце у музичному ритмі, назавжди закарбовуючи красу тропічного лісу, наповненого легкими звуками: “rainforest is a symphony never graspable in full, / replete with fugitive notes” (OCMMF, el. ref).

В антропокосмічному пейзажному образі концепт ЖИТТЯ, підґрунтя якого становлять прототипові концептуальні схеми ЖИТТЯ Є РУХ, ЖИТТЯ Є ШЛЯХ, переосмислюється, набуваючи нових ознак Наприклад, словесний поетичний образ Ф.Салома: “I see the highways / like sinews of light entering the bulking darkness” (Salom CD, el. ref.) ? “Я бачу шосе / як жили світла, що проникають у зростаючу пітьму” - містить у своєму підґрунті архетипні образ-схеми Шлях, Світло, Темрява, які об'єктивовані на вербальному рівні відповідними номінативними одиницями the highway, light, darkness. Архетипні образ-схеми розгортаються у прототипові концептуальні метафори ЖИТТЯ Є ШЛЯХ, ЖИТТЯ Є СВІТЛО, ТЕМРЯВА Є НЕЗНАННЯ. Розширення концептуальних структур відбувається завдяки значенню лексичних одиниць highway - автострада освітлена з обох боків, see ? бачити та enter ? проникати, входити, останні активують концептуальні схеми ЗІР Є ЗНАННЯ, ШЛЯХ Є ПРОЗРІННЯ. Унаслідок розширення прототипових концептуальних схем новими, концептуальна іпостась аналізованого словесного поетичного образу моделюється в ідіотипну схему ЖИТТЯ Є ШЛЯХ ДО ПРОЗРІННЯ.

Отже, семантико-когнітивний аналіз віршованих текстів австралійської поезії дозволяє зробити висновок, шо головною тенденцією розгортання образності в антропокосмічному пейзажі є зосередження словесних поетичних образів навколо концептів ВІЧНІСТЬ, ГАРМОНІЯ, БУТТЯ, які найчастіше осмислюються крізь призму концептів ЧАС, ПРИРОДА, МУЗИКА, ЛЮДИНА. Звідси, прототиповими концептуальними метафорами в антропокосмічному пейзажі є ПРИРОДА Є МОВОЮ ГАРМОНІЇ, ГАРМОНІЯ Є СПОКІЙ, ПРИРОДА Є МУЗИКА ДУШІ, ГАРМОНІЯ Є СИМЕТРІЯ та інші (див. Додаток Н).

Висновки до розділу 4

1. Класифікацію пейзажних образів за типами здійснюємо з урахуванням когнітивних параметрів образу. Різні типи пейзажних образів відображають особливості сприйняття навколишнього світу та його концептуалізацію австралійської мовною спільнотою. Під типом пейзажного образу розуміємо спосіб відображення різних знань про навколишній світ, які опредметнені у семантиці поетичного тексту через різні типи словесних поетичних образів, лінгвокогнітивні механізми їхнього формування та види поетичного мислення.

2. Космологічний пейзажний образ відображає архаїчні уявлення людини про природу як живу істоту, стихію, що здатна впливати та змінювати її долю. Людина постає як мікрокосм, що входить до структури макрокосму Всесвіту і є невідривною від нього. Міфопоетична картина світу австралійського народу втілена в архетипних та стереотипних словесних поетичних образах, підґрунтям яких слугує синкретичне, асоціативне та аналогове поетичне мислення. Осмислення навколишнього світу відбувається у термінах природних явищ та об'єктів, що увиразнюється у лінгвокогнітивних механізмах формування словесних поетичних образів, а саме в операціях аналогового мапування. Мапування ознак людини на природу відбувається на основі зіставлення за ознаками дії та руху, ґрунтуючись на принципі психологічного паралелізму, котрий відтворюється через релятивне й синестезійне мапування сутностей царин словесного поетичного образу. Лінгвокогнітивний аналіз фрагментів поетичних текстів засвідчив, що домінантними концептами в космологічному пейзажному образі є ПРИРОДА, ГАРМОНІЯ, ЦИКЛ, ВІЧНІСТЬ.

3. Антропоцентричний пейзажний образ відображає матеріальний початок природного світу, в центрі якого стоїть людина, тому осмислення суті буття та законів природи відбувається крізь матеріальні речі, де людина постає як креативна, діюча істота. Домінатними механізмами формування словесних поетичних образів в антропоцентричному типі є ситуативне, атрибутивне та конструктивно-творче мапування. Антропоцентричний пейзажний образ структурується архетипними, стереотипними й новими (ідіотипними чи кенотипними) образами, які ґрунтуються на прототипових концептуальних схемах, що входять у культурну модель ВЕЛИКИЙ ЛАНЦЮГ БУТТЯ та її розширену версію. Центральним концептом у термінах якого осмислюються інші концепти є ЛЮДИНА. Такий пейзажний образ стає інструкцією для розуміння суспільства в цілому, його впливу на людське буття й усвідомлення ролі людини у Всесвіті.

4. Антропокосмічний принцип осмислення картини світу відображає децентровану систему уявлень людини про світ, що призводить до неможливості чіткого визначення домінанти, або центра, навколо якого будується осмислення реальності, відззеркаленої в аналізованих австралійських поетичних текстах ХХ століття. Концептуальні референти СВІТ, ПРИРОДА, ЖИТТЯ осмислюються через концептуальні кореляти КОСМОС, ГАРМОНІЯ, ДУХОВНІ й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЦІННОСТІ, АРТЕФАКТИ. В антропокосмічному пейзажному образі шляхом прямого та непрямого напряму мапувань сутностей царин ідіотипних та кенотипних словесних поетичних образів відтворюється фізіологічна взаємодія з природою, людські почуття перемежовуються та змішуються із екологічними процесами та феноменами. У такий спосіб австралійські поети ХХ століття прагнуть осмислити гармонійну єдність людини і Всесвіту, розкрити рівноправність людини і природи, як органічних частинок Космосу.

Основні положення розділу висвітлено в одній публікації автора [310].

ВИСНОВКИ

Пейзажний образ визначаємо як динамічний лінгвокогнітивний і синергійний конструкт, створюваний у результаті лінгвокреативної й інтерпретативної дільності автора і читача, шляхом застосування низки лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних механізмів його формування.

У руслі лінгвокогнітивної парадигми на основі творчого опрацювання положень когнітивної лінгвістики, когнітивної поетики та лінгвокультурології пейзажний образ в австралійських віршованих текстах ХХ століття отримує статус лінгвокогнітивного конструкту, що інкорпорує сукупність образів, вірувань та уявлень австралійського народу про природні явища та процеси, втілених у передконцептуальній, концептуальній і вербальній площинах образу.

У межах лінгвосинергетичного підходу пейзажний образ тлумачимо як синергійне утворення, побудоване на тріаді людина (автор/читач - раціо) - природа (емоціо) - креативна діяльність (інтуіціо), кожен з елементів якої є її рівноправним членом і бере участь у розв'язанні протиріч між двома іншими, забезпечуючи цілісність пейзажного образу.

Залучення наукового доробку когнітивної лінгвістики, теоретичних положень когнітивної поетики, лінгвосинергетики, теорії образ-схем, і, нарешті, когнітивно-дискурсивного підходу до природи образності дали змогу проникнути в онтологічну й гносеологічну суть пейзажного образу, розкрити лінгвокогнітивні й лінгвосинергетичні механізми його формування й осмислення в поетичному тексті, визначити особливості концептуалізації навколишньої дійсності, а саме природи, в австралійській поезії ХХ століття.

В онтологічному ключі пейзажний образ розглянуто на тлі змін уявлень людини про природу та місце людини у Всесвіті, що супроводжуються зміною типів художньої свідомості та видів поетичного мислення, які детермінують, у свою чергу, форму, значення та функції пейзажного образу в художньому тексті. Гносеологічні властивості пейзажного образу досліджено у зв'язку з його здатністю втілювати асоціативно-символічні смисли, які перетворюють його у засіб вираження почуттів та переживань, призму, крізь яку осмислюється навколишній світ і вибудовується ставлення до нього.

Пейзажний образ є вписаним у семантичний простір поетичного тексту і виступає особливим елементом ментального простору індивіда, базуючись на відповідних культурних традиціях, визначаючи зовнішній світ крізь призму суб'єктивного досвіду людини. Він виникає при формуванні образного простору поетичного тексту і має власний мотив-сюжет, драматичний початок, композиційно-зображальний акцент, який стає головним цементуючим зв'язком.

Розроблено низку критеріїв, які уможливили виявлення різниці між описом природи та пейзажним образом. Доведено, що опис природи є зображенням географічного простору. Він відтворює буття предметів та явищ, реалізуючи міметичних спосіб художнього відображення дійсності. Пейзажний образ тлумачимо як художній образ, що пов'язаний із феноменами людського мислення. Він еволюціонує крізь простір і час, віддзеркалюючи як природні процеси, культурні зміни так і ставлення людини до природи.

Пейзажний образ це експлікація передконцептуального та концептуального знання шляхом словесного втілення в поетичному тексті. В ньому поєднується ірраціональне та раціональне начало, яке активується шляхом лінгвокреативної та інтерпретитивної діяльності автора і читача. У поетичному тексті пейзажний образ об'єктивується в словесних поетичних образах, у семантиці яких опредметнені уявлення й знання про навколишнє середовище, про стосунки людини і природи та її ставлення до неї. Втілений у поетичному тексті, пейзажний образ резонує у відповідь на первісні уявлення людини про природу, за допомогою ритму, образів, текстових аномалій, які змінюють звичне сприйняття навколишнього світу, перетворюючи його на міфотворчий елемент.

Становлення пейзажного образу зумовлено поступовим переходом від міфологічної до міфопоетичної свідомості, розвитком аналогового та асоціативного поетичного мислення й зміною міметичного відображення дійсності на дієгетичне. Анімістичний образ архаїчної епохи, побудований за допомогою анімістичної метафори та метафори-метаморфози стає першим кроком до зображення пейзажу в поетичній творчості первісних людей. Згодом уявлення про стосунки людини та природу сформувались у певні знання, які передавалися за допомогою міфів та фольклору і в нашому дослідженні стають підґрунтям передконцептуального виміру пейзажного образу. Із розвитком поетичного мислення пейзаж набуває символічного значення, починає відображатися за допомогою, антитез, інакомовлення і відповідати потребам людини, ставати засобом осягнення навколишнього світу

В австралійській лінгвокультурі виникнення пейзажу пов'язано з першими проявами поетичної фантазії аборигенів (історії-розповіді), баладою, поезією Бушу. Національна самобутність та неповторність поетики пейзажу проявляється в унікальних образах австралійського пейзажу, в яких зв'язок з минулим встановлюється через світ природи за допомогою біблійних алюзій, парадоксальних образів, об'єктивуючи опозицію свій :: чужий.

В оcнові проведення дисертаційного дослідження лежить поетапна методологія, що передбачає аналіз передконцептуальної, концептуальної та вербальної площин пейзажного образу. Інтегрований підхід дослідження пейзажного образу в австралійській поезії включає архетипний, концептуальний, поетико-когнітивний і семантико-когнітивний аналіз, метод інференції та методику позиційного аналізу. Комплексна методика орієнтована на розкриття механізмів формування пейзажного образу на передкатегоріальному та категоріальному рівнях.

На передкатегоріальному рівні відбуваються лінгвосинергетичні процеси біфуркації і трансвимірний перехід. Лінгвосинергетині операції кон'юнкції та диз'юнкції, супроводжуючись процедурами взаємонакладання та рекурсії (взаєморозкладання, взаємопородження), уможливлюють витягування імпліцитних ознак номінативних одиниць, що формують пейзажний образ. У контексті нашої роботи трансвимірність розуміємо як поступовий перехід від синкретичного сприйняття інформації про світ через синтез до її аналітичної обробки.

Архетипний аналіз словесних поетичних образів уможливив виявлення імплікативних ознак архетипів і етноархетипів, які відображають первісні знання й уявлення австралійської спільноти про першоелементи буття, про природу, викликані її емоційним досвідом, формуючи підґрунтя пейзажного образу.

Дослідження засвідчило, що залежно від зображення органічного чи неорганічного світу в підґрунті словесних поетичних образів руристичного та урбаністичного пейзажних образів лежать різні етноархетипи та архетипи. Так, підґрунтя руристичних пейзажних образів становлять етноархетипи Дух Землі (Spirit Country), Дух-Творець та архетипи Вода, Життя Регенерація. Ядром передконцептуальної площини урбаністичних пейзажних образів постають етноархетипи Лабіринт, Темрява, Вічний Мандрівник. Імплікативні ознаки етноархетипу Метаморфоза актуалізуються як в руристичних, так і в урбаністичних пейзажних образах. Формування пейзажного образу в його передконцептуальній площині відбувається завдяки взаємодії і взаємонакладанню імлікативних ознак (етно)архетипів і концептуальних ознак базових концептів у результаті лінгвосинергетичних процесів.

Концептуальна площина пейзажного образу формується системною взаємодією етноконцептів BUSH, PADDOCK, CITY, HOME/HOUSE, складники яких реалізуються в руристичному й урбаністичному пейзажних образах. Реконструкція етноконцептів BUSH, PADDOCK, CITY, HOME/HOUSE дозволила розкрити особливості концептуалізації навколишнього світу. Шляхом поетико-когнітивного аналізу семантики австралійських віршованих текстів ХХ століття виявлено новий зміст поняттєвого шару етноконцепту BUSH - шлях до іншого життя. У рамках дихотомії свій :: чужий Буш займає позицію кордону і набуває концептуальної ознаки межі. Паддок стає частиною природного світу та землею для господарювання, визначаючи сферу свого. Перетворюючись в екологічну загрозу, паддок переходить до сфери чужого. Відтак, руристичний пейзажний образ набуває амбівалентних ознак.

Інтерпретаційно-текстовий та семантико-когнітивний аналіз урбаністичних пейзажних образів виявив, що етноконцепт CITY об'єктивується через образи місто-хаос та місто-космос, ознаки яких структурують його образно-асоціативний і смисловий шари. У такиі спосіб етноконцет CITY реалізується у двох іпостасях: як топос і як живий організм. Етноконцепт HOUSE/HOME включається у систему ЛЮДИНА/HUMAN - ДІМ/ HOUSE/HOME - МІСТО/CITY - КРАЇНА (РІДНІ КОРЕНІ)/COUNTRY (ROOTS) - СВІТ (ПРИРОДА)/ NATURE. Інференційний аналіз семантики урбаністичних пейзажних образів, в яких актуалізовані концептуальні ознаки етноконцептів CITY, HOUSE/HOME, уможливив окреслення кола етнокультурних смислів: “обмеженість”, “закритість”, “чужість”, “самотність”, “хаос”, “дисгармонія”, “духовна смерть”, “розпусність”, “хаотичний рух”, “нещастя”, “гармонійність співіснування”, “збалансованість”, “організованість”, “космічна енергія”, “сила землі”, “зв'язок”, “краса”.

Вербальне втілення пейзажного образу відбувається через реалізацію лінгвостилістичних засобів фонографічного, лексичного та синтаксичного рівнів, що актуалізуються у тексті шляхом лінгвокогнітивних і лінгвосинергетичних операцій та процедур. Серед фонографічних засобів творення пейзажного образу виявлено звуконаслідування, алітерацію, паронімічну атракцію, які іконічно відтворюють природні слухові образи, стають взірцями міметичного зображення життя.

Фоносемантичний аналіз австралійських віршованих текстів ХХ століття дозволив розкрити актуалізацію пейзажного образу на фонографічному рівні й встановити тенденції його інтерпретації на основі взаємодії звукової оболонки слова та його значення у результаті лінгвосинергетичного процесу біфуркації, який супроводжується трансвимірним переходом.Останній забезпечує синтез смислових та образних нашарувань. У підгрунті взаємодії звукової оболонки слова та його значення лежать явища синестемії та синестезії, які вказують на тілесність людського пізнання. Фоносемантичне вивчення тексту дозволяє зануритись у сферу позасвідомого у творчості за допомогою звукових домінант. Останні виникають у тексті уразі використання підвищеної кількості певних звуків й відтворюють те, що неможливо висловити, тобто викликають ефект дифузних емоцій, привносять естетичної насолоди.

Графічне оформлення поетичного тексту без роздрібнення його на строфи репрезентує послідовність схоплення оком природи та її милування людиною, що сприяює ланцюговому розгортанню пейзажних образів. Кластерна взаємодія образів відтворює пейзажну мозаїку, демонструючи зміну ракурсів бачення різноманітних образів. Графічні засоби, у свою чергу, об'єктивують смисл твору, перетворюючи його на чуттєву даність, візуалізуючи пейзаж, посилюючи його зображувальність і виражальність. Графон у поетичному тексті виступає атрактором, який притягує та організує довкола себе образи. Він є засобом, який суміщає декілька смислів в одному слові, яке тісно пов'язано з більш широким контекстом. Взаємопородження смислів відбувається задяки біфуркації, що супроводжуються лінгвосинергетичною процедурою рекурсії.

Реконструкцію етнокультурних смислів здійснено через аналіз номінативних одиниць, які інкорпорують культурно-значущі смисли і втілюють певні світоглядні міфопоетичні структури мислення автохтонних мешканців. Етнореалії, лексичні одиниці, які відображають флору та фауну австралійського континенту, та культурно-специфічні слова відтворюють унікальність австралійських пейзажів, відзеркалюють його національну неповторність.

Пейзаж як тривимірний простір розглянуто з позицій просторово-моторних та топологічних образ-схем. Горизонтальні виміри LEFT-RIGHT, FRONT-BACK зазнають дейктичних змін залежно від руху тіла, натомість вертикальний UP-DOWN залишається незмінним. Концептуалізація небесного, водного простору та ландшафту базується на візуальній, кінестетичній модальностях і відбувається у рамках образ-схем SOURCE-PATH-GOAL, FRONT-BACK, NEAR-FAR, CONTAINER, SURFACE, які активуються через прийменники along (PATH), beyond (SOURCE), against (NEAR, GOAL), far (GOAL, FAR), away (GOAL, FAR), from (SOURCE), in (CONTAINER), on (SURFACE). Дослідження концептуалізації фізичного простору у межах австралійських віршованих текстів ХХ століття, в яких розгортається пейзажний образ, доводить, що навколишнє середовище осмислюється як вмістилище для контейнерів меншого розміру.

Спираючись на теорію іконічності та застосовуючи метод позиційного аналізу виявляємо різні способи синтаксичної організації пейзажного образу: лінійний, рамковий, просторовий, які розкривають особливості творення ПО на синтаксичному рівні і відображають прагнення австралійських поетів ХХ століття усвідомити зв'язки і відношення між об'єктами навколишнього світу.

Етнокультурні особливості концептуалізації природного світу виявлено через типологію пейзажних образів. Космологічними визначаємо пейзажні образи, в яких відображається міфопоетична картина світу австралійської лінгвокультурної спільноти, тобто відтворюються первісні, архаїчні уявлення про природу як живу істоту. Космологічний пейзажний образ структуровано архетипними та стереотипними словесними поетичними образами, сформованими на основі синкретичного, асоціативного та аналогового поетичного мислення. Центральними концептами, у термінах яких осмислюються інші концепти, постають ПРИРОДА, ГАРМОНІЯ, ЦИКЛ, ВІЧНІСТЬ. Для космологічних пейзажних образів характерним є осмислення навколишнього світу через природні явища та об'єкти, що увиразнюється у лінгвокогнітивних механізмах формування словесних поетичних образів, а саме в операціях аналогового мапування, серед яких релятивне превалює. Синхронність руху людини і природи відтворюється через релятивне та синестезійне мапування сутностей царин словесного поетичного образу. Це дозволяє виявити схему психологічного паралелізму і визначити ціннісні орієнтири австралійських поетів в осмисленні буття, які прагнуть до гармонії з природою, єдності з універсумом, що відображається через антропоморфний та космологічний коди. Прототиповими концептуальними метафорами в космологічному пейзажу є ПРИРОДА Є ІСТОТА, ПРИРОДА Є ВМІСТИЛИЩЕМ ЛЮДИНИ, СМЕРТЬ Є НОВЕ ЖИТТЯ У ПРИРОДІ.

Антропоцентричний пейзажний образ розкриває складні стосунки між людиною і природою, відображає бажання людини підпорядкувати собі природні стихії і зображує людину мірилом всіх речей. Антропоцентричний пейзажний образ формується за рахунок розширення та перегляду конвенційних концептуальних структур, які відтворюють географічний, економічний, соціальний, метеорологічний, культурний та духовний простори, шляхом ситуативного та конструктивно-творчого мапувань та різних лінгвокогнітивних операцій. Осягнення суті буття та законів природи відбувається крізь матеріальні речі, де людина постає креативною діючою істотою. Антропоцентричний пейзажний образ структурується архетипними, стереотипними й новими (ідіотипними чи кенотипними) образами, які ґрунтуються на прототипових концептуальних схемах, які входять у культурну модель ВЕЛИКИЙ ЛАНЦЮГ БУТТЯ та її розширену версію. Заплутані стосунки між природним середовищем і суспільством відтворюються в австралійських віршованих текстах ХХ століття шляхом сплетення концептуальних метафоричних та метонімічних схем, що веде до формування образу-метаболи та образу-параболи з ризомним переплетенням.

В антропокосмічному пейзажному образі відображається екологічне мислення австралійських поетів ХХ століття, які орієнтуються на збереження культурних традицій та універсальний гуманізм. Концептуальні референти СВІТ, ПРИРОДА, ЖИТТЯ осмислюються через концептуальні кореляти КОСМОС, ГАРМОНІЯ, ДУХОВНІ й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЦІННОСТІ, АРТЕФАКТИ.

Опертя на новітні надбання когнітивної поетики у теорії образу та лінгвосинергетики в аспекті самоорганізації і відтворенні смислів дозволило розкрити не лише лінгвокреативні механізми художньої творчості, а й пояснити взаємодію ірраціонального й раціонального начал у процесі породження смислів, виявити свідомі й позасвідомі операції творення пейзажного образу в результаті його інтерпретації автором і читачем, висвітлити етнокультурні особливості художнього осмислення навколишнього світу і національну неповторність пейзажного образу.

Подальші перспективи дослідження передбачають вивчення функціонування пейзажного образу в американських, ірландських та австралійських баладах, вивчення індивідуально-авторської специфіки репрезентації пейзажного образу в окремих поетів та письменників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арбиб М. Метафорический мозг / Майкл Р. Арбиб; [пер. с англ. Э.Л. Наппельбаума]; под. ред. Д. А. Поспелова. - [2-е изд., стереотипное]. - М. : Едиториал УРСС, 2004. - 304 с. (Науки об искусственном).

2. Аверинцев С. С. Категории поэтики в смене литературных эпох / С. С. Аверинцев, М. Л. Андреев, М. Л. Гаспаров, П. А. Гринцер, А. В. Михайлов [Електронний ресурс] // Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания. - М. : Наследие, 1994. - С. 3-38. - Режим доступу к статье: http://shadow.philol.msu.ru/~forlit/Pages/ Biblioteka_CategoriesPoetics.htm

3. Авдєєва Л. В. Імпресіоністське начало в ліриці Ігоря Сєверяніна : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.02 „Російська література” / Л. В. Авдєєва- К., 2002. - 19 с.

4. Агаева З. А. Пейзаж как атрибут национального мировосприятия и художественного своеобразия в творчестве Расула Гамзатова: дис. … канд. филол. наук : 10.01.02 [Електронний ресурс] / Агаева Замира Ахмедовна. - Махачкала, 2004. - 197 с. - М. : РГБ, 2005. - Режим доступу до дис.: http://diss.rsl.ru/diss/05/0039/050039034.pdf

5. Акопян Ю. А. Лексико-семантические особенности австралийского варианта английского языка (на материале австралийской поэзии): дис. … канд. филол. наук : 10.02.04 / Акопян Юлия Александровна. - М., 2003. - 159 с.

6. Александрова В. Г. Когнітивно-комунікативний потенціал еліптичного речення в сучасній англійській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / В. Г. Александрова- Одеса, 2008. - 21 с.

7. Алефиренко Н. Ф. Лингвокультурология. Ценностно-смысловое пространство языка / Н. Ф. Алефиренко. - М. : Флинта, 2010. - 224 с.

8. Алфьорова Н. С. Функціонування питальних речень у сучасних американських поетичних текстах: дис. … канд. філол. наук: 10.02.04 / Алфьорова Наталя Сергіївна. - Запоріжжя, 2012. - 229 с.

9. Аминова А. А. Чужой мир в русском тексте (взгляд билингва) [Електронний ресурс] // Русский язык: Исторические судьбы и современность. ІІ Международный конгресс русистов-исследователей МГУ им. М.В.Ломоносова. Филологический факультет, 18-21 марта 2004г. - М., 2004. - Режим доступу: http://www.philol.msu.ru/~rlc2004/files/sec/96.doc

10. Андреев И. Л. Связь пространственно-временных представлений с генезисом собственности и власти / И. Л. Андреев // Вестник Российской Академии Наук. - 2005. - Т.75, №3. - С. 242-249.

11. Андреева М. Г. Становление национальной австралийской поэзии (жанр баллады) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фил. наук: спец. 10.01.05. „Романские языки” / М. Г. Андреева. - М., 1977. - 22 с.

12. Андреева М. Г. От подражательности к национальному своеобразию (из истории австралийской поэзии ХІХ в.) / М. Г. Андреева // Австралийская литература: Сб. статей / Отв. ред. А.С. Петриковская. - М. : Наука. - 1978. - С. 7-42.

13. Андреева С. А. Поэтическое слово в когнитивном аспекте (на материале английских поэтических произведений викторианского периода) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : 10.02.04 „Германские языки” / С. А. Андреева. - М., 1999. - 24 с.

14. Аникин Г. В. Эстетика Джона Рёскина и английская литература XIX века / Г. В. Аникин. - [отв. ред. И.П. Михальская]. - М. : Наука, 1986. - 318 с.

15. Античные теории языка и стиля : Антология текстов / [ред. О. М. Фрейденберг и др. ]. - СПб. : Алетейя, 1996. - 368 с.

16. Апресян В. Ю. Метафора в семантическом представлении эмоций / В. Ю. Апресян, Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. - 1993. - № 3. - С. 27-35.

17. Арнольд И. В. О значении сильной позиции в интерпретации художественного текста / И. В.Арнольд // Ин.яз. в школе. - 1978. - №4. - С. 23-31.

18. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык / И. В. Арнольд. - [учебник для вузов]. - [5-е изд., испр. и доп.]. ? М. : Флинта: Наука, 2002. ? 384 с.

19. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. - М. : Языки русской культуры, 1998. - 896 с. - (Язык. Семиотика. Культура)

20. Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в западноевропейской литературе / Эрих Ауэрбах. - [пер. с нем.]. - М. : Прогресс, 1976. - 554 с.

21. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других народов: В 3Т. / А. Н. Афанасьев. - М. : Изд-во К. Солдатенкова, 1865. - Т.1. - 397 с.

22. Афанасьев А. Н. Древо жизни: Избранные статьи / А. Н. Афанасьев / [Подготовка текста и коммент. Ю.М. Медведева, вступ. ст. Б.П. Кирдана.] - М.: Современник, 1982. - 468 с.

23. Афанасьев А. Н. Происхождение мифа. Статьи по фольклору, этнографии и мифологии / А. Н. Афанасьев; [сост., подготовка текста, статья, коммент. А. Л. Топоркова]. - М.: Издательство “Индрик”, 1996. - 640 с.

24. Африкантова Л. К Образы водной стихии в поэзии Б. Пастернака [Електронний ресурс] // Вестник Самарского госуниверситета. Языкознание. - 2001. - № 3 - Режим доступу до статті : http://192.168.4.10/intranet/journals/socgum/rus/VS GU/Gum/content/yaz.html

25. Бабелюк О. А. Стилістичні засоби і прийоми крізь призму лінгвосинергетики / О. А. Бабелюк // Вісник КНЛУ. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. - Т.14, № 1. - С.7 - 21.

26. Бабелюк О. А. Поетика постмодерністського художнього дискурсу: принципи текстотворення (на матеріалі сучасної американської прози малої форми) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / О. А. Бабелюк. - К., 2010. - 33 с.

27. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика: учебник; практикум / Л. Г.Бабенко, Ю. В. Казарин. - [2-е изд.]. - М. : Флинт: Наука, 2004. - 496с.

28. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А. П. Бабушкин. - Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1996. - 104 с.

29. Балаш М. Фоносемантическая структура текста как фактор его понимания (экспериментальное исследование) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.19 „Общее языкознание, социолингвистика, психология” [Електронний ресурс] / Алтайский гос. ун-т - Барнаул, 1999. - 19 с. - Режим доступу : http://psycholing.narod.ru/auto/balach-auto.htm

30. Баксанский О. Е. Когнитивно-синергетическая парадигма НЛП: От познания к действию / О. Е. Баксанский, Е. Н. Кучер. - [3-е изд.]. - М.: КРАСАНД, 2010. - 184 с.

31. Барабаш М. Синергетична концепція творчості у поетів перших десятиріч ХХ ст. (Б.-І. Антонович, В. Свідзинський, І. Анненський) / М. Барабаш // Парадигма: зб. наук. праць. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, 2011. - Вип. 6. - С. 111-120.

32. Баранцев Р. Г. Становление тринитарного мышления / Рэм Баранцев. - М. ; Ижевск : НИЦ РХД, 2005. - 124 с.

33. Баранцев Р. Г. Синергетика в современном естествознании / Рэм Баранцев; [предисл. Г. Г. Малинецкого]. - М.: Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2009. - 160 с.

34. Бармин А. В. Своеобразие пейзажа в эпопее ХХ века. / А. В. Бармин // Филологические науки. - 1970. - №4. - С. 16-27.

35. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике [Електронний ресурс] / М. М Бахтин // Вопросы литературы и эстетики. - М.: Худож. лит., 1975. - С.234-407. - Режим доступу : http://philologos.narod.ru/bakhtin/hronotop/hronmain.html

36. Безребра Н. Ю. Лінгвостилістичний та семантико-когнітивний аспекти поетики Е. Дікінсон : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Н. Ю. Безребра. - К., 2007. - 19 с.

37. Белехова Л. И. Новообразы в современной американской поэзии (лингвокогнитивный взгляд на природу образа) / Л. И. Белехова // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія Філологія. - 1998. - Т.1, №1. - С. 50-58.

38. Белехова Л. И. Историческая ретроспектива словесного поэтического образа как художественной категории / Л. И. Белехова // Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. - Черкаси, 1999. - Вип. 11. - С. 82-99.

39. Бєлєхова Л. І. Аналогове мапування у поетичному тексті (на матеріалі американської поезії) / Л. І. Бєлєхова // Вісник Житомирського державного ун-ту. - 2001. - № 8. - С. 148-152.

40. Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. … доктора філ. наук : 10.02.04 / Бєлєхова Лариса Іванівна - Київ, 2002. - 476 с

41. Бєлєхова Л. І. Словесний поетичний образ-метабола в поезії мови (на матеріалі американської, російської та української поезії) / Л. І. Бєлєхова // Південний Архів. Філологічні науки. - 2003. - Вип. ХХ. - С. 67-71.

42. Бєлєхова Л. І. Іконічність в американських поетичних текстах / Л. І. Бєлєхова // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2004. - Т.7, №2. - С. 60-65.

43. Бєлєхова Л. І.(б) Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний погляд / Лариса Іванівна Бєлєхова. - [2-ге вид., доп. і перероб.]. - М.: ООО “Звездопад”, 2004. - 376 с.

44. Бєлєхова Л. Синтаксичний простір поетичного тексту: когнітивно-семіотичний та синергетичний аспекти (на матеріалі американської поезії) / Л. Бєлєхова, А. Стрільчук // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Лінгвістика. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2008. - Вип. 7. - С. 237-244.

45. Белехова Л. И. Концептуальная амальгама в словесном образе-метаболе (на материале американской поэзии постмодерна) / Л. И. Белехова // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. - Т.14, № 1. - С. 22-30.

46. Белехова Л. И. Прототипическое и непрототипическое прочтение поэтического текста (на материале американской поэзии) [Електронний ресурс] / Л. И. Белехова // Когниция. Коммуникация. Дискурс. - 2013. - № 6. - С. 10-34. - Режим доступу : https://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/

47. Белехова Л. И. Методика экспликации архетипов, воплощенных в американських поэтических текстах [Електронний ресурс] / Л. И. Белехова // Когниция, коммуникация, дискурс. - Харьков, 2014. - №9. - С. 8-32. - Режим доступу : https://sites.google.com/site/cognitiondiscourse/vypusk-no9-2014/belehova-l-i

48. Белоусов К. И. Теория и методология полиструктурного синтеза текста: монографія / К. И. Белоусов. - М. : Флинта: Наука, 2009. - 216 с.

49. Бенуа А. Н. История живописи всех времен и народов: Современное написание: в 4т. / А. Н. Бенуа - СПб. : Издательский дом “Нева”, М. : “ОЛМА-ПРЕСС”, 2002 - Т.1: История пейзажной живописи. - 2002. - 544 с.

50. Березкин Ю. Е. Мифы глубокой древности [Електронний ресурс] / Ю. Е. Березкин. - Режим доступу : http://www.ruthenia.ru/folklore/berezkin15.htm

51. Блазнова Н. А. Точечные аттракторы в структуре текста: дис. … канд. филол. наук : 10.02.01, 10.02.19 [Електронний ресурс] / Блазнова Н. А. - Кемерово, 2002. - 138 с. - Режим доступу: http://cheloveknauka.com/tochechnye-attraktory-v-strukture-teksta#ixzz3VDOXPthS

52. Блох М. Я. Диктема в уровневой структуре языка / М. Я. Блох // Вопросы языкознания. - 2000. - №4. - С. 56-67.

53. Богачёв Р. Е. Отражение английской языковой картины мира в концептах HOME, FREEDOM, PRIVACY, COMMON SENSE : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Р. Е. Богачёв- Белгород, 2007. - 22 с.

54. Богатова С. М. Концепт ДОМ как средство исследования художественной картины мира Вирджинии Вулф: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / С. М. Богатова - Омск, 2006. - 22 с.

55. Богданова О. Ю. Поэтика пейзажа в романах Чарльза Диккенса: дис. … канд. фил. наук: 10.01.03 / Богданова Олеся Юрьевна. - Тамбов, 2006. - 260 с.

56. Богданова Н. В. Лексическая экспликация концепта ПРИРОДА в раннем творчестве И. А. Бунина: автореф. дис. на соикание науч. степени канд. филол. наук: 10.02.01 „Русский язык” / Богданова Наталия Викоторовна. - Санкт-Петербург, 2007. - 19 с.

57. Богданова С. Ю. “ВЕРТИКАЛЬ”, “ВМЕЩЕННОСТЬ” и “ГЛУБИНА” в английской пространственной картине мира / С. Ю. Богданова // Язык и пространство. Проблемы онтологии и эпистемологии: монография / А. Э. Левицкий, С. И. Потапенко, Л. И. Белехова и др.; под ред. А. Э. Левицкого, С. И. Потапенко. - Нежин: Издательство НГУ шимени Николая Гоголя, 2011. - С. 83-109.

58. Бойко Ю. П. Вживання підрядних речень у текстах різних функціональних стилів (на матеріалі англомовної прози та публіцистики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Ю. П. Бойко- Одеса, 2002. - 14 с.

59. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика. (Курс лекций по английской филологии) / Н. Н. Болдырев. - Тамбов, 2000. - 123 с.

60. Болдырев Н.Н. Концептуальная основа языка / Н. Н. Болдырев // Когнитивные исследования языка. Концептуализация мира в языке. - М.-Тамбов, 2009. - С. 25-77.

61. Болдырева Э. Т. Креативный аттрактор как структурный компонент текста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка” / Болдырева Э. Т. - Челябинск, 2007. - 21 с

62. Болотнов А. В. О некоторых тектовых направлениях ассоциирования отражающих концепт ХАОС в лирике М. Цветаевой / А. В. Болотнов // Вестник ТГПУ.Серия: Гумманитарные науки (филология). - 2007. - Вып. 2 (65). - С. 85-91.

63. Болотнов А. В. Репрезентация концепта ХАОС на основе текстовых ассоциатов в лирике О. Э. Мандельштама / А. В. Болотнов // Вестник ТГПУ. - 2009. - Вып. 4 (82). - С. 116-120.

64. Болотнов А. В. Вербализация концепта ХАОС в поэтическом дискурсе Серебряного века (на материале творчества М. И. Цветаевой, М. А. Волошина, О. Э. Мандельштама) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. фил. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык” / Болотнов А. В. - Томск, 2009. - 21 с.

65. Большакова А. Ю. Теория архетипа на рубеже ХХ-ХХІ вв. / А. Ю. Большакова // Вопросы филологии. - М., 2003. - №1(13) - С. 37-47.

66. Борисов А. А. Описание природы как средство обеспечения коммуникативно-прагматической когерентности художественного текста : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 „Теория языка” / Борисов Аркадий Александрович. - Ставрополь, 2009. - 169 с.

67. Браже Р. О. Синергетика и творчество: учеб. пособие / Р. А. Браже. - [2-е изд., испр. и доп.]. - Ульяновск, 2002. - 204 с.

68. Братель О. М. Словесні образи в аргентинській поезії кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.05 „Романські мови” / О. М. Братель. - К., 2009. - 21 с.

69. Брик О. М. Ритм и синтаксис [Електоронний ресурс] / О. М. Брик. - 30 с. - Режим доступу: http://literra.websib.ru/volsky/text_article.htm?111 (або http://detective.gumer.info/etc/brik.doc

70. Бронник Л. В. Понятие аттрактора и лингвистическая теория: о трудностях интеграции научного знания (на примере дискурсивного акта) / Л. В. Бронник // Вестник Челябинского государственного университета. Филология. Искусствоведение. - 2009. - №43 (181). - Вып. 39. - С. 21-26. - Режим доступу: http://www.lib.csu.ru/vch/181/005.pdf

71. Буданов В. Г. Методология и принципы синергетики / В. Г. Будагов // Філософія освіти. - 2006. - № 1(3). - С. 143-173.

72. Бутенко А. А. Универсальная и национальная составляющие в стуктуре художественного концепта ДОМ и возможность их трансляции в другую культуру (на материале поэзии Т.С. Элиота 1910-1920 гг.) / А. А. Бутенко // Известия Саратовского университета. Сер. Филология. Журналистика. - 2010. - Т.10. - Вып. 3. - С. 38-42.

73. Ваулина С. С. Модальность как коммуникативная категория: некоторые дискуссионные аспекты исследования [Електронний ресурс] / С. С. Ваулина // Вестник Балтийского федерального университета им. И. Канта. - 2013. - Вып. 8. - С. 7?12. - Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/modalnost-kak-kommunikativnaya-kategoriya-nekotorye-diskussionnye-aspekty-issledovaniya

74. Вежбицкая А. Язык, культура, познание / А. Вежбицкая / Отв. ред. М.А. Кронгауз. - М.: Русские словари, 1996. - 411 с.

75. Веккессер М. В. Полисиндетон как структурно-семантическое средство в организации текста [Електронний ресурс] / М. В. Веккессер // Текст в лингвистической теории и в методике преподавания филологических дисциплин: материалы Международной научной конференции, 11 - 12 апреля 2001 г., Мозырь: В 2 ч. / отв. ред. О. И. Ревуцкий. - Мозырь: МозГПИ, 2001. - Ч. 1. - 228 с. - Режим доступу: http://filologdirect.narod.ru/sra/sra_2006_25.html

76. Веселовский А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. - М.: Высшая школа, 1989. - 406 с.

77. Витрук О. А. Пейзаж как текстовое явление (на материале англоязычных писателей XX - начала XXI вв.) : автореф. дис на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 „Теория языка” / О. А. Витрук. - Ростов-на Дону, 2011. - 24 с.

78. Волкова С. В. Специфіка персонажних образів в індіанських та афроамериканських казках: лінгвокогнітивний аспект / С. В. Волкова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Сер. Романо-германська філологія. - Харків, 2010. - Вип. 62. - № 897. - С. 26-32

79. Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. - 2001. - №1. - С. 64-72.

80. Воробей Н. В. Етнокультурна картина світу в афро-американській поезії: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови”/ Надія Воробей. - Херсон, 2011. - 23 с.

81. Воробей Н. В. Способи та засоби ритміко-синтаксичної організації текстів афро-американської блюзової, джазової та репової поезії / Н. В. Воробей // Функциональная лингвистика: [сб. науч. тр. ] / [гл. ред. А.Н. Рудяков]. - 2011. - Т.1. - С. 102-104.

82. Воробьев Вл. Антропокосмизм и антропоцентризм [Електронний ресурс] / Вл. Воробьев. - Режим доступу.: http://www.za-nauku.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=3675&Itemid=29

83. Воробьёва О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): дис. … доктора филол. наук : 10.02.04.(15) / Воробьёва Ольга Петровна. - М., 1993. - 322 с.

84. Воробьёва О. П. Художественная семантика: когнитивный сценарий / О. П. Воробьёва // С любовью к языку: сб. научн. тр. посвящается Е. С. Кубряковой. - М.; Воронеж: ИЯ РАН, Воронежский гос. ун-т, 2002. - С. 379-384.

85. Воробьёва О. П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный етюд / О. П. Воробьёва // Языки и транснациональные проблемы / Материалы первой междунар. научной конф. / ИЯ РАН, Тамбовский госуниверситет имени Г.Р.Державина, Институт исследования и развития литературных процессов в Австрии и в мире (INST, Вена), (Москва, ИЯ РАН, 22-24 апреля 2004 г.). - 2004. - Т. 2. - С. 50-55

86. Воробйова О. П. Когнітивна поетика в Україні: напрями досліджень / О. П. Воробйова // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: матеріали міжнар. наук. конф., (Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, 24-26 листопада 2004р.). - Чернівці, 2004. - С. 37-38.

87. Воробйова О. П. Когнітивна поетика: здобутки і перспективи / О. П. Воробйова // Вісник Харківського національного ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2004. - №635. - С. 18-22.

88. Воробйова О. П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях / О. П. Воробйова // Мова. Людина. Світ: Зб. наук. праць до 70-річчя проф. М.Кочергана. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. - С. 72-86.

89. Воробйова О. П. Пейзажний дискурс у культурному просторі модернізму: оптика і геометрія [Електронний ресурс] / О.П.Воробйова // Слово й текст у просторі культури: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження професора О. М. Мороховського / КНЛУ, 26-27 листопада 2010 р. - К.: Ленвіт, 2010. - C. 9-10. - Режим доступу: http://uaclip.at.ua/peyzazhdiskursmorokh2010pdf.pdf

90. Воробьева О. П. Словесная голография в пейзажном дискурсе Вирджинии Вулф: модусы, фрактали, фузии [Електронний ресурс] / О. П. Воробьева // Когниция. Коммуникация. Дискурс. - 2010. - №1. - С. 47-74.

91. Воробйова О. П. Метафори про метафори дидактичний сценарій / О. П. Воробйова // Записки з романо-германської філології Одеського національного ун-ту ім. І.І. Мечникова. - Одеса: Фенікс, 2010. - № 25. - С. 76-83.

92. Воробьёва О. П. Концептология в Украине: обзор проблематики // Лингвоконцептология: перспективные направления: монография / [авт. кол.: А. Э. Левицкий, С. И. Потапенко, О. П. Воробь?ва и др.; подред. А. Э. Левицкого, С. И. Потапенко, И. В. Недайновой]. ? Луганск: Изд-во ГУ “ЛНПУ имени Тараса Шевченко”, 2013. ? С. 10?37.

93. Воробйова О. П. Художній текст: у пошуках метаметоду інтерпретації [Електронний ресурс] / О. П. Воробйова // Англістика та американістика. ? 2013. ? Вип. 10. ? С. 7-11. ? Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/antame_2013_10_5.pdf

94. Воронин С. В. Основы фоносемантики / С. В. Воронин. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982. - 244 с.

95. Вороніна К. Звукосимволічна природа фонетичного нонсенсу / Камілла Вороніна // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010. - Вип.89 (4). - С. 351-355.

96. Воронюк О. В. Паронимическая аттракция в заголовке текстов англоязычной массовой коммуникации: дис. … канд. фил. наук : 10.02.04 / Воронюк Ольга Василівна. - Одесса, 1998. - 190 с.

97. Время сновидений: Мифы и легенды аборигенов Австралии / [Отв. ред. В. А. Бейлис]. - М.: Наука, 1987. - 143 с.

98. Выгодский Д. И. Из эвфонических наблюдений ("Бахчисарайский фонтан") [Електронний ресурс] / Д. И. Выгодский // Пушкинский сборник памяти профессора С.А.Венгерова. Пушкинист. - М.; Пг., 1922. - Т.IV. - С. 50-58. - Режим доступу до статті : http://lib.pushkinskijdom.ru/LinkClick.aspx?fileticket=ue3PK_LfPbQ%3D&tabid=10358

99. Выготский Л.С. Психология искусства / Л. С. Выготский - Ростов н /д: изд-во “Феникс”, 1998. - 480 с.

100. Галанов Б. Е. Живопись словом. Портрет. Пейзаж. Вещь / Б. Е. Галанов. - М.: Советский писатель, 1974. - 344 с.

101. Галлеев Б. М. Литература как "ПОЛИГОН" для изучения синестезии / Б. М. Галеев [Електронний ресурс] // Междисциплинарные связи при изучении литературы: [сб. науч. тр.]. - Саратов: Изд-во СГУ, 2003. - С. 33-38. - Режим доступу: http://synesthesia.prometheus.kai.ru/literat_r.htm

102. Гаспаров Б. М. Язык, память, образ. Лингвистика языкового существования / Б. М. Гаспаров. - М. : Новое литературное обозрение, 1996. - 352 с.

103. Гаспаров М. Л. “Снова тучи надо мною…”: Методика анализа; Фет безглагольный: Композиция пространства чувства и слова; Композиция пейзажа у Тютчева [Електронний ресурс] / М. Л. Гаспаров: [Избранные труды]. - Т. II.: О стихах. - М., 1997. - С.9-32, 332-361. - Режим доступу к статье:

...