Історія появи і теоретичний розвиток поняття "ліричний герой". Визначення місця і функцій ліричного суб’єкта і ліричного персонажа в суб’єктній структурі поетичного цілого на матеріалі української поезії Х. Алчевської, М. Вороного та М. Семенка.

Дослідження історичних етапів формування категорії "символ". Виявлення ролі та місця естетичної функції символу у творах письменників кінця 80-х – початку 90-х років. Характеристика філософсько-естетичних витоків символів у прозі Павла Загребельного.

Дослідження пасторалезнавчого дискурсу в західноєвропейській літературі від античної і до ренесансної ХХ ст. Виділення та класифікація ключових характеристик пасторального жанру. Художні здобутки й естетичні відкриття в історії становлення пасторалі.

Аналіз світоглядних констант Пантелеймона Куліша, відбитих в епістолярії. Етичні максими і моральні принципи автора. Оцінка ставлення М. Гоголя до праці, народу, культури, мови, історії. Інтелектуальна рефлексія П. Куліша в епістолярних текстах.

Розгляд етичних і моральних принципів П. Куліша як єдність ідеального, одухотвореного романтизованими уявленнями митця - і реального життя. Аналіз апеляцій літератора з погляду мотивації ним домінантних оцінок подій, обставин і характеристик адресатів.

Характер взаємодії новолатинського віршування в українській поезії. Місце етикетної поезії у системі жанрів української літератури XVI–XVIII ст. Образно-тематичний ареал латиномовної етикетної поезії, художній переклад українською латиномовних віршів.

Модифікації етико-естетичної проблематики в кримськотатарській художній літературі. Культурно-світоглядний контекст формування етико-естетичних ідеалів у літературі депортованого кримськотатарського народу, виокремлення витоків етичного й естетичного.

Дослідження конфліктобудови роману, зітканої з шести агональних кіл. Опис образної системи твору, що сприяє оприлюдненню внутрішнього світу людини в буремні і страшні, криміногенні 1990-ті роки, що далися взнаки як одна зі сторінок історії України.

Аналіз сучасної української лінгвістики, яка активно досліджує різноманітні лексико-тематичні групи, як системні утворення літературної мови. Розгляд специфічних рис весільних назв на позначення учасників весільного обряду у творах Т.Г. Шевченка.

Етичні орієнтації світогляду Б. Лепкого, спорідненість моральних підстав його творчості з поширеними в західноєвропейському дискурсі минулого і сьогодення ідеями аксіологічного характеру. позиції письменника і мислителя про добро і зло, щастя і нещастя.

Дослідження новели "Гість" Альбера Камю крізь призму постколоніальної критики. Аналіз значення амбівалентності назви твору, її зв’язок із темою оповідання. Релігійні ознаки антропонімів і топонімів. Аналіз особливостей наративної будови новели "Гість".

Етична проблематика - художньо виражена авторська оцінка зображених у літературному творі взаємин між персонажами на тлі моральних норм, прийнятих у суспільстві. Іронія - одна з характерних особливостей прози Івана Франка та Агатангела Кримського.

Генетичні зв’язки і типологічні перегуки між малою прозою Франка та Агатангела Кримського. Розвіювання фетишизованих моральних святощів, котрі увічнюють дійсний стан речей, ув’язнюючи самостійне критичне мислення, зображення морального занепаду в творах.

Морально-етичні та естетичні орієнтири поетичного світу Ірен Роздобудько, аналіз його художніх й стилістичних особливостей. Вивчення основних лейтмотивів та мовленнєвої організації поетичних текстів авторки. Матеріали збірки "Ангели на проводах".

Мовна картина світу М. Коцюбинського. Етнічні й релігійні особливості українців в творах письменника. Історія формування українців як етносу. Вивчення системи обрядів, вірувань, звичаїв і релігійних культів народу у повісті "Тіні забутих предків".

Дослідження наукового доробку І. Огієнка, присвяченого поетичній мові Т. Шевченка. Характеристика народної мови поета, його поетичного авторського стилю, специфічного стилістично-синтаксичного та високого лексико-семантичного рівнів розвитку мови.

Розглянуто висвітлення в сучасній українській історіографії формування етнографічної збірки музею Наукового товариства імені Шевченка у Львові в контексті організації етнологічних досліджень у зазначеній інституції. Аналіз проблем фінансування музею.

Головні семантичні поля образів першоелементів буття, що утворюють передконцепт поетичних трансформацій. Склад та структура інтенсіонального поля кожного образу в текстах М. Гумільова та В. Хлєбникова. Особливості мовних засобів об’єктивації образів.

Розгляд етнокультурного архетипу вода як одного з елементів просторової моделі світу, що формує в мові творів О. Довженка мегаобраз країни, її національну ментальність. Аналіз вербальних засобів характеристики архетипних образів ріки, озера, дощу.

Дослідження мовної об'єктивації етнокультурного коду першоелементів буття в поетичних текстах І. Калинця. Розгляд формалізації образів води, вогню, повітря та землі в суб'єктній та об'єктній позиціях поезії Калинця, встановлення їх етносемантики.

Суть відображення української етнічної культури у творчості Марії Матіос. Раціонально-пізнавальний аспект етнічної ідентифікації усвідомлення себе як члена етнічної спільності з притаманними їй властивостями, які повторюються в людях відповідної групи.

Риси постмодерністського філософського роману. Етнокультурографія в літературній прозі. Дослідження особливостей філософського роману "Музей покинутих секретів" О. Забужко з точки зору його світоглядно-філософських та етнокультурологічних вимірів.

Дослідження глибинної етнокульторологічної природи символічних маркерів як віддзеркалення специфічного світосприйняття автора художнього твору. Осмислення ключових екзистенційних питань, які освітлені у творах німецького та українського письменників.

Висвітлено етнолінгвістичні та функціональні аспекти використання логічного наголосу в поезії В. Стуса. Суть логічного наголосу як засобу мовної міжсуб’єктної комунікації, смислової та емоційної виразності поетичного твору. Історія створення тексту.

Характеристика етноментальних маркерів як вияв філософії українців західного регіону в романі Мирослава Дочинця "Вічник. Сповідь на перевалі духу". У романі представлено широку етноментальну картину рис, що притаманні світогляду західного українця.

Аналіз балад Т. Шевченка крізь призму теорії архетипів. Розглядається етнопсихологічна семантика образів русалки, відьми, злої матері, які формують уявлення про ініціацію та перехід добра в зло, а зла у добро. Аналізується рання романтична творчість.

Основні концепти поезії М. Вінграновського, своєрідність створення автором української етнопсихологічної моделі. Особливості відображення української ментальності в текстах поета. Поетикальна специфіка віршів М. Вінграновського та їх символонаповнення.

Дослідження творчості Пантелеймона Куліша, що пронизана етнопсихологічними мотивами. Вивчення етнопсихологічних особливостей українців. Розгляд специфіки народного сприйняття довкілля шляхом детального аналізу образів героїв у творчості письменника.

Дослідження багатопланової та багатоаспектної проблеми казкового дискурсу грецького фольклору. Розгляд ролі і місця мисливської казки та аналіз характерних особливостей цього жанру. Мисливська казка як невіддільна частина культурного багатства фольклору.

Мовосвіт Михайла Панасовича Стельмаха, його мовомислення. Величезна любов до людей, до землі, до рідного мови як основа світогляду митця. Висвітлення таких понять, як етос народу, моральність. Неповторний характер, сутність особистості або речі.