Позначення відтінків наказовості у лінгвістичній літературі. Проблеми буковинського говору. Особливості непрямих спонукальних конструкцій, що сприяють створенню ідеостилю О. Кобилянської. Дослідження семантичної складності перформативів твору "Царівна".

Розгляд афористичності як елементу ідіостилю Д. Брауна, відтворення мовних здібностей автора створювати стислий та експресивний текст, здатності влучно виражати ідеї письменника. Аналіз прагматичних настанов і фрагментів мовної картини світу письменника.

Комплексний розгляд феномену психологічної кризи та способів його актуалізації у художній літературі психологічного напрямку. Лексико-стилістичні та композиційні засоби відображення внутрішніх переживань протагоніста. Простеження ролі персоніфікації.

Аналіз стилістичних засобів створення мовленнєвої маски "нуворіш", до яких належать іронія, сатира, порівняння, гіпербола, та лексичні - іменники і прикметники, які формують концепцію "американська мрія" та характеризують культ матеріального успіху.

Проаналізовано стилістичні особливості монологічного мовлення в романі І. Франка "Для домашнього огнища". Вживання невласне-прямої мови як особливого стилістичного прийому в творах автора. Розглянуто синтаксичні одиниці як засіб стилістичної виразності.

Аналіз поезій літераторки, завдяки якому розкрито особливості моделювання О. Мамчич поезій різних жанрів (за формами малих фольклорних жанрів та сучасної лірики). Розгляд тематичного змісту поезій, особливостей звукової організації поетичного мовлення.

Проаналізовано жанрові закономірності щоденникового тексту, визначено його лінгвостилістичні ознаки. Установлено, що точність і стислість викладу в інформаційному жанрі зумовлюється, перш за все, функціонуванням нейтральної суспільно-політичної лексики.

Загальна характеристика поетичної мовотворчості Є. Гуцала. Аналіз семантико-функціональних, стилістичних особливостей компонентів домінантних лексико-тематичних парадигм у поетичних творах Є. Гуцала. Знайомство з основними збірками українського поета.

Характеристика особливостей академічного дискурсу. Найбільш продуктивні лексико-фразеологічні засоби, що виступають у ролі експлікантів переконання в дискурсі І. Огієнка. Фразеологічні одиниці, зафіксовані в академічній промові "Українська культура".

Характеристика парадигмы "писатели и словарное дело", в которой особое место принадлежит К.Ф. Рылееву. Анализ лексикографического комментария в поэме "Войнаровский". Изучение авторского комментария культурологической и энциклопедической информации.

Обґрунтування необхідності системного лексикографічного представлення синтаксичної термінології, актуалізованої в працях Івана Огієнка. Висвітлено оригінальну Я-концепцію вченого-патріота щодо аналізу граматичних явищ, спробу їх наукової типології.

На матеріалі корпусу прижиттєвих новел Василя Стефаника проаналізовано їх онімне різноманіття, запропоновано спосіб лексикографічного опису онімних одиниць різних типів, представлено взаємозв’язок онімної номінації та зображуваного персонажа твору.

Выявление и описание лексического своеобразия рассказа А.И. Солженицына. Особый интерес писателя к правдивому воспроизведению жизненной реальности в сочинениях. Противоположность двух частей как важнейший композиционный принцип двучастных рассказов.

Исследование проблемы употребления Л.Н. Толстым форм языковой идентификации и типологизации персонажей в раннем периоде его творчества. Рассмотрение причин активного использования речевых характеристик героев, наличия факторов формирования этой черты.

Раскрытие жизненного противоречия путем осмеяния в произведениях Аверченко и Тэффи. Основные виды комического: юмор, ирония, сатира, сарказм. Смешения литературных стилей в произведениях "Слепцы", "Нянька", "Неизлечимые", "Когда рак свистнул" и др.

Осмысление растительного мира в лирике Бунина через призму внутренних ощущений, переживаний, и при формально традиционной подаче. Оценка устойчивости коннотативного осмысления связанного с характером авторских ассоциаций, лежащих в основе значения.

Изучение лексических компонентов идиостиля русскоязычного хантыйского писателя Еремея Даниловича Айпина на материале повести "У гаснущего очага". Построение повествования вокруг базовых лексем "род", "Солнце", "Земля". Использование устаревшей лексики.

Характеристика былины как вида устного народного творчества. Определение понятия информационного пласта в былинах. Анализ порядка исторического анализа былины. Пример анализа отдельных былин. Пример разделения на пласты былин из цикла об И. Муромце.

Поставлена задача рассмотреть лексическую реализацию концепта "Счастье" в романе английского писателя О. Хаксли "О дивный новый мир". Выводятся три ассоциативные группы, каждая из которых характеризует определенное представление персонажей о счастье.

Суть выражений ограниченности духовного мира персонажей Чехова. Выявление типичных для автора лексико-грамматических комплексов и их связей. Рассмотрение проблемы языка и стиля в книге писателя. Способы введения прямой речи и современной советской прозы.

Висвітлення мовних явищ у віршованій формі: пряме й переносне значення багатозначних слів; групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми, пароніми; активна й пасивна лексика; фразеологічні одиниці української мови у поетичних збірках Д. Білоуса.

Розглянуто явище лексичного повтору на прикладі поетичної збірки Ліни Костенко "Мадонна Перехресть". Структура, форми вираження повтору. З’ясовано його синтаксичну роль, стилістичну функцію. Як трактують це явище літературознавчі і мовознавчі джерела.

Аналіз використання письменником Ж. Верном найрізноманітніших засобів змалювання пересування людини у просторі: топонімів, прислівників місця і часу, іменників на позначення одиниць виміру відстані та кількісних числівників у пригодницькому романі.

Характеристика та специфіка пейзажів роману Д. Дефо "Robinson Crusoe". Використання іменників на позначення географічних назв, координат та кількісних числівників у творі. Особливості та сутність процесу створення реальної картини морської подорожі.

Механізм формування мовної картини світу письменника - складна, невичерпна система вербальних рефлексій на дійсність. Відсутність лінійного сюжету, ірраціональність, уривки спогадів, думок, апокаліптичний наратив - риси роману Ю. Іздрика "Воццек".

Змест і аб'ём паняццяў ідыялект, ідыястыль. Якія адзінкі фарміруюць лексіка-семантычную спецыфіку ідыялекту М. Зарэцкага. Устойлівыя моўныя адметнасці аўтарскага ідыялекту, якія тычацца наяўнасці індывідуальных зменаў у ацэначнай канатацыі лексем.

Визначення лектури та загальнотеоретичні засади її вивчення. Деякі конкретно-історичні умови лектури Шевченка, об'єкт і межі її та позакнижкові свідчення про неї. Лектура та її периферія, визначення деяких рис своєрідності Шевченка як суб'єкта лектури.

Рассмотрение такой жанровой разновидности, как теоретические доклады (речи), написанные в период бурных полемик о "кризисе" символизма на основе докладов (лекций) Ф. Сологуба, Г. Чулкова и В. Иванова на публичном "Диспуте о современной литературе".

Есеїстика Євгена Маланюка як визначне явище в українському літературознавстві. Розуміння характеру історіософського мислення поета, його прагнення знайти відповіді на питання, які хвилювали українську інтелігенцію та формували творчу позицію письменника.

Еволюція поетичної манери Леоніда Мосендза: від його ранніх поезій збірки "Зодіяк" до віршів, що увійшли до "Дияболічних парабол" Порфирія Горотака. Аналіз внеску Мосендза до згаданої літературної містифікації, особливості поетичного стилю письменника.