Дослідження авангардної традиції містописьма в українській літературі. Визначення особливостей репрезентації міста як тексту у футуристичній концепції мистецтва. Аналіз специфіки рецепції міста поетами-авангардистами та проблем мистецького вибору.

Розгляд формування образу міста та жанру трилеру в історії світової літератури. Дослідження образу міста як активного середовища, яке визначає поведінку персонажів та перебіг подій, стає однією з характеристик більшості піджанрів трилеру та детективу.

Творчі досягнення письменників-реалістів першої третини XIX ст. Гоголь як сатирик, романтик і мораліст. Становлення письменника як особистості та його перші творчі спроби. Місце, роль та значення гоголівської творчості в історії російської літератури.

Логіка драматичного розвитку ліричних циклів М. Вороного та збагачення образно-символічної системи поезії усталеними театральними образами. Дослідження діалогічності поетичного доробку Миколи Вороного як вияву драматичної структури в його поезії.

Розгляд місця і ролі в англомовному рецептивно-інтерпретативному дискурсі української літератури такого елементу, як Прообраз. Визначення авторського бачення його природи, особливостей, співвідношення з рецепцією, інтерпретацією та з Образом-Іміджем.

Проблема відсутності маніфесту як жанру в сучасному літературному дискурсі та перспективи його відродження. Порівняльний аналіз двох ключових аспектів маніфесту - перформативного й теоретичного - у межах репрезентативних епох модернізму та постмодернізму.

Дослідження ролі С. Пилипенка у національному літературному процесі ХХ ст. Внесок митця у тогочасну літературну полеміку. Естетичні концепти автора стосовно перспектив розвитку вітчизняного літературного дискурсу. Перспективи аналітичної оцінки творчості.

Сутність та особливості конструювання міського простору у романі В. Домонтовича "Доктор Серафікус". Своєрідність впливу міського середовища 20-х років ХХ століття на свідомість головних героїв. Характеристика природи міста як соціального організму.

Загальне поняття міських текстів, його коротка характеристика та особливості. Вивчення найбільш пріоритетних напрямів сучасного літературознавства, його приклади та головні відмінності. Новий некласичний тип художнього мислення і естетичні реалії ХХ ст.

Дослідження літературної урбаністики для дітей, що поєднує рецептивну естетику з імагологічними підходами. Природна особливість діалогу автора з юним читачем, очуднення локусів київського тексту в поезії для дітей, осмислення первинних міських міфів.

Інтерпретація онтологічних, історичних міфологем у романі "Еолійська земля" провідного грецького прозаїка І. Венезиса. Концепт поетичного циклу Й. Сефериса "Мітісторема". Реміфологізація та нові форми історизму. Онтологічний трагізм історичного досвіду.

Дослідження питання маскування неґації гармоні в оповіданні Г. Косинки "Гармонія", закоріненої в історичних оцінках російськоцентризму, що виказують колоніальне реноме "підросійської України". Семантичні версії міфу гармоні у різних мистецьких царинах.

Дослідження романтичних традицій естетики смерті, катастрофи та скам’янілості природи у поезії М. Лаюка. Сцени, пов’язані з моментом смерті Орфея у грецькій міфології. Страх утратити бога у збірці "Осоте!". Мотив усічення голови у вірші "Таїнство!".

Дослідження літературної драматургії періоду ХХ-ХХІ століть. Характеристика форм та механізмів взаємодії міфу і драми під тиском стильової еклектики. Обґрунтування жанрових модусів текстів, і огляд потенційного поля новітньої української літератури.

Міф як джерело мотивів й образів у літературі. Міфологізування у творенні художньої дійсності І. Філіпяк та Г. Пагутяк. Концепції міфотворчості в їх есеїстичних текстах. Аналіз міфопоетики романів "Абсолютна амнезія", "Сни Юлії та Германа" і "Маґнат".

Трактування мистецтвом Західної Європи кінця XVIII - першої половини XIX ст. явищ міфу та оніризму. Процес романтичного переосмислення міфу у праці Ф. Шеллінга "Філософія міфології". Різновиди художнього застосування оніричних компонентів в романтизмі.

Оксана Забужко як одна з представниць покоління поетів, що відмовилися від будь-якої полеміки з владою у межах офіційного дискурсу, тим самим скасувавши саму можливість діалогу. Місце мотиву непочутого слова в поетичній творчості вісімдесятників.

Особливості підходів у вивченні взаємодії літературного твору й міфу. Осмислення аспектів діалектики символу й міфу. Визначення концепту авторської моделі дійсності, їх втілення в поетичній тканині. Авторська трансформація міфологічних мотивів та образів.

Комплексний аналіз особливостей рецепції традиційних сюжетів, їхньої трансформації, типології традиційних образів, актуалізованих сучасною українською драматургією. Дослідження еволюції сприйняття біблійних образів і сюжетів п’єс сучасних драматургів.

Аналіз особливостей рецепції традиційних сюжетів, їхньої трансформації та типології традиційних образів, актуалізованих сучасною українською драматургією. Принципи їхньої диференціації в національному літературознавчому дискурсі, наукова розробка.

Характеристика особливостей і функцій міфу. Вивчення теорії російського культуролога Л. Іоніна. Розгляд характерних особливостей української міфології. Аспекти інтер'єрного розпису української хати. Аналіз основ народної символіки та народознавства.

Текстуальний вияв концептів тоталітарної та сцієнтичної міфологічних систем, основні формально-змістові особливості художнього втілення архетипних структур, специфіка реалізації в художньому цілому творів окремих традиційних мотивів та образів.

Основні ознаки жанру інтелектуального роману. Принципи тоталітарного типу культури. Дослідження текстуальних вияв концептів міфологічних систем в українській літературі. Специфіка реалізації традиційних мотивів в художніх творах Винниченка та Івченка.

Аналіз ключових варіантів модифікації міфеми лосося крізь призму міфології корінних народів Америки, різноманітність потрактувань міфологічного символу. Реалізація символу лолося-носія вогню через образ зірок, які застигли в небі в очікуванні пробудження.

Літературознавчий інструментарій міфічного родовіду, що відображає причинно-наслідкові зв’язки у формі родових відношень в індивідуальному авторському міфі. Поява ланцюга образу. Критерії досконалості авторської художньо-філософської концепції людини.

Специфіка художнього втілення й функції міфічного родоводу в авторському міфі І. Калинця. Відображення зв'язку людини з природою через емоційно-почуттєву проекцію. Гармонізація стосунків особистості з навколишнім світом та духовне зближення через любов.

Розкриття міфологічного та фольклорного аспектів концепцій В. Барки як вияву етнічно-традиційної моделі світосприйняття. Визначення міфологічного та фольклорного походження назв романів "Жовтий князь" і "Рай" шляхом структурно-семіотичного аналізу.

Дослідження інтерпретації архетипного образу місяця в поетичній творчості А. Малишка та В. Симоменка на основі міфоаналізу. Специфіка міфотворчості і аналіз міфопоетичних та фольклорних особливостей символу місяця, його трансформація в ліриці поетів.

Форми рецепції та інтерпретації міфу українськими авторами. Встановлено коло найбільш актуалізованих міфологем, їх смислове навантаження, відмінність від міфеми. Для цього було прояснено семантику ключового для міфопоетичного аналізу поняття міфологеми.

Аналіз міфопоетики української літератури раннього модернізму. З'ясування специфіки міфологічного фактору в творчості письменників-модерністів. Специфіка художнього втілення міфологеми води в поезії С. Черкасенка в символічних та алегоричних втіленнях.