Дослідження онімів у художньому дискурсі творів фентезі на прикладі роману Патріка Ротфусса "Ім’я вітру". Смислове навантаження денотативно різноманітних онімів в розвитку сюжету. Прихований асоціативний фон, семантика та пошук джерел походження назв.

Дослідження антропонімії в романі У. Самчука "Волинь". Іменування персонажів у романі. Ономастична парадигма твору. Помітне тяжіння автора до надання власним назвам персонажів соціальної значущості. Використання у романі антропоніма "Вічний Сторож".

Дослідження оповідання китайської письменниці Цань Сюе. Дослідження оніричних станів як способу вираження дійсності. Аналіз внутрішнього світу головних героїнь і станів їхньої психіки на прикладі оповідань "Хатинка на пагорбі", "Вулиця Жовтої глини".

Прояв містичного бачення у творах Гоголя і Осьмачки як фактор їх щільною зв'язку з Біблією і присутності сакрального сегмента в картині світу обох письменників. Проведення інтерпретацій сновидінь на матеріалі творчості Миколи Гоголя і Теодосія Осьмачки.

Аналіз оніричного шару повісті "Смерть" Б. Антоненка-Давидовича, який увиразнює авторську думку, сприяє образній продуктивності твору. Сни й марення головного героя повісті як своєрідний конструкт, заснований на принципах довербалізації змісту повісті.

Аналіз художніх моделювань історичних постатей і подій в історичних повістях Р. Іванченко "Розлилися круті бережечки" та Ю. Мушкетика "Гетьман, син гетьмана". Представлення учасників реконструйованих історичних подій способами і засобами художніх версій.

Аналіз ономастичного простору, його наповнення та функціонування в усіх поетичних творах Ліни Костенко. Сутність енциклопедичного смислового навантаження власних назв. Висвітлення стилістичного, функціонального навантаження ужитих поетесою онімів.

Дослідження онімів вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної маскультури. Функції, які виконують оніми для репрезентації фрагментів Всесвіту, його вторинної концептуалізації реципієнтами. Ономастикон вторинного дискурсу тексту у жанрі фентезі.

Аналіз процесу художнього осмислення у творі власних назв при розкритті жіночої проблеми у суспільстві. Визначення ставлення Павла Загребельного до ролі жінки у соціумі. Вживання різних онімів та їх варіантів на позначення характеристик героїнь роману.

Представленность авторского сознания в художественном тексте. Теургически-эстетическая функция автора. Ономастическая презентация автора как альтернативный прием объективации мира художественного произведения и структурирования нарративного пространства.

Лингвистическая и историческая интерпретация ономастических ориентализмов в путевых очерках "Путешествие в Арзрум". Антропонимы, образованные от арабского, тюркского и персидского языков, которые играют важную роль при формировании социального статуса.

Аналіз онімів, їх наповнення та функціонування в збірці Ліни Костенко, їх видозміни залежно від тематики та шляхів реалізації цієї тематики. З’ясування енциклопедичних смислових навантажень виявлених власних назв, встановлення ті їх семантичних варіацій.

Аналіз онімної лексики в мовотворчості Т. Шевченка, яка наповнена власними іменами антропонімами, ойконімами, гідронімами, астіонімами, потамонімами і характеризує неповторність ідіостилю поета. Національні особливості імен в поезії письменника.

Застосування у поетичних текстах збірки "Вибране" Г. Лютого ономастичних одиниць. Характеристика семантичних та функціональних особливостей онімів ліричного простору письменника. Використання прецедентних власне-українських фольклоронімів автором.

Бальзак як французький письменник, один з основоположників реалізму в Європейській літературі. Навчання у приватних школах і відвідував лекції у Сорбонні. Використання "фізіологічний нарис" для створення новел. 1833 рік початку великого творчого подвигу.

Історія перебування Оноре де Бальзака в Україні. Епістолярна таємниця романа письменника з Евеліною Ганською. Вінчання "великого француза" з графинею у костелі Святої Варвари поблизу Бердичева, на Житомирщині. Захоплені згадки письменника про Україну.

Происхождение и детство Оноре де Бальзака, характеристика сложного жизненного и творческого пути. Описание типичного рабочего дня писателя и особенностей личности, наиболее известные произведения. Анализ итогов жизненного пути, оценка современниками.

Происхождение Бальзака, учеба в Вандомском колледже и Парижской школе права. Первый литературный успех с романом "Шуаны, или Бретань в 1799 году". Сюжет произведений, составляющих "Человеческую комедию". Отношение Оноре де Бальзака и Эвелины Ганской.

Характеристика механизмов смещения позиции читающего субъекта. Знакомство с онтологическими основаниями авторефлексивности языка в прозе А. Платонова. Анализ форм "языковой игры", к которым прибегает русский писатель: парономазия, каламбур, оксюморон.

Взгляд на проблему детства в творчестве Диккенса в свете онтологической поэтики. Отличие онтологической поэтики от герменевтического прочтения текстов. Отношение маленького Дэвида к его старшему товарищу Стирфорту, дружба с которым преисполняла Дэвида.

Особенности народного реализма выдающегося публициста, писателя и драматурга, основоположника и главного редактора первого на мусульманском Востоке сатирического журнала "Молла Насреддин" Джалила Мамедкулизаде, выявление сущности его сатиры и юмора.

Особенности народного реализма выдающегося публициста, писателя и драматурга, основоположника и главного редактора первого на мусульманском Востоке сатирического журнала "Молла Насреддин" Д. Мамедкулизаде, многофункциональная сущность его сатиры и юмора.

Аналіз антифобіального дискурсу казок Т. Янссон про Мумі-тролів, порівняння онтології цих творів з картиною світу казок П. Треверс про Мері Поппінс. Реконструкція дотепної рефлексії К. Чуковського щодо претензій деяких практик тоталітарного суспільства.

Дослідження особливостей малої прози Михайла Андрієнка-Нечитайла (1894-1982), зокрема, смислових домінантів, засобів характеротворення, світоглядних орієнтирів письменника, визначання онтологічного виміру творів митця. Визначення ідіостиля автора.

Дослідження драматургії О. Олеся, як художньо змодельованого світу. "Внутрішній" онтологічний дискурс, утворений текстами письменника, у його зв'язках із "зовнішнім" онтологічним дискурсом. Символіка часу й простору, концепція людини у драмах митця.

Аналіз понять "онтологічні виміри", "архетип"; своєрідності вираження трагічного в новелах В. Стефаника, Вияв зображення образу смерті як одного із провідних образів; З’ясування природи художності онтологічних вимірів дійсності у творчості письменника.

Особливості рецепції інваріантних структур у літературознавчих дослідженнях. Вивчення своєрідності експлікації онтологічних універсалій у прозовій творчості письменників 1920-1930-х, специфіки реалізації культурно-історичних універсальних категорій.

Визначено, що авторський задум займав і займає чільне місце в біблійній герменевтиці та являється наріжним каменем процесу тлумачення Біблії. Вплив постмодернізму на біблійну герменевтику названо таким, що не повинен мати місце в царині протестантизму.

Аналіз віршів В. Пішка. Використання широкої гами художніх засобів (оціночні епітети, розширені метафори, персоніфікація, синестезія, інтонаційна градація, алюзії, антитези) для експлікації своїх сокровенних почуттів (інтимна лірика) й особистої трагедії.

Дослідження трактування K.B. Глюком античного сюжету, що продовжує французьку традицію інтерпретації міфу про Іфігенію, класицистичний конфлікт обов’язку й почуттів вирішується автором у контексті епохи Просвітництва з очевидним впливом сентименталізму.