Характеристика требований новой советской оперы. Исследование рецепции оперы "Нос" Шостаковича на рубеже культурного перелома. Анализ роли оперы для современного литературоведения, как произведения, новаторски интерпретирующего гоголевский текст.

Система покликань, яку письменник вибудовує в "Чорній раді": між історичним романістом і зображеною епохою не повинно бути посередників. Полемічний аспект приміток у творах Куліша. Літописи Самовидця, Величка, Грабянки, "Аннали Польщі" Коховського.

Підходи дослідження пейзажу й основні аспекти вивчення природи в художньому тексті. Представлення пейзажу у віршованому тексті як динамічного лінгвокогнітивного утворення, що має тривимірну структуру. Ознаки та маркери, притаманні для опису природи.

Підходи дослідження пейзажу та основні аспекти вивчення природи в художньому тексті. Поняття "пейзажний образ природи", "опис природи", "постпейзажний образ природи" та "образ природи" в поетичному тексті. Пейзаж як динамічне лінгвокогнітивне утворення.

Краткая характеристика образа Плюшкина. Рассмотрение причин превращения культурного помещика в скрягу. Описание деревни и господского дома. Отношение Плюшкина к предложению Чичикова. Исследование особенностей сцены "купля-продажа" "мертвых душ".

Личность и творчество английского писателя У. Шекспира. Изучение политической и династической борьбы средневековых государей в ранних исторических пьесах У. Шекспира. Анализ особенностей исторических хроник великого поэта и писателя эпохи Возрождения.

Ритм прозы: история и теория вопроса. Ассоциативные понятия, используемые в смысле лирики и прозы, поэтических и не поэтических произведений художественной литературы. Ритм прозы в реальности и восприятии. Ритмика и психология художественной речи.

Дослідження особливостей композиційно-мовленнєвої форми "опис" в авторському стилі популярного літератора початку ХХ ст. А. Кащенка на прикладі його історичної прози. Розгляд предметно-змістового та функціонального навантаження цього літературного стилю.

Головні структурні особливості оповідань Богдана Жолдака. Розгляд найбільш поширених критичних поглядів щодо цієї проблеми. Ключові типи оповідних структур в оповіданнях Богдана Жолдака. Особливості співвідношення понять "абсурдний", "безглуздий".

Дослідження еміграційних вимірів твору І. Франка "Довбанюк". Аналіз трактування оповідання як периферійного субтексту авторського "еміграційного" тексту - комплексу різножанрових художніх творів на тему еміграції з естетичною спільністю плану вираження.

Досліджено художню специфіку твору І. Франка. Структура, жанрова особливість, проблемно-тематичний спектр публікації. Характеристика локусу в’язниці - коридору, камері, кухні й даху. Зображення портретних деталей головних героїв, їх рис характеру.

Дослідження контактно-генетичних зв'язків і типологічних відмінностей творів російського і українського письменників Л. Андреєва і В. Винниченка. З'ясування їхніх літературних джерел, наративних особливостей, взаємодії із читацьким рецептивним досвідом.

Компаративний аналіз оповідань. Формування концептуальних засад у дослідженні здобутків авторів як авторів психологічних творів у жанрах малої прози. Аналіз образів героїв з позицій класичних уявлень про інтерпретацію зображення характеру людини в творі.

Розгляд публікацій художніх творів для дітей Сухомлинського в дитячих журналах, педагогічній пресі та виданнях. Зростання інтересу до творчості педагога, що проявляється у збільшенні випуску різними видавництвами збірників його оповідань та казок.

У статті йдеться по книгу О. Токарчук "Дивовижні історії" як про міжтекстову єдність. Досліджуються зв’язки між такими оповіданнями, як "Зелені діти", "Transfugium", "Гора Всіх Святих". Підстави їх зіставлення – наявність в оповіданнях загальних мотивів.

Худoжнi ocoбливocті втiлeння елементів опозиції місто (цивілізація) - село (природа)" в романі Є. Пашковського "Щоденний жезл". Аналіз тексту щодо фyнкціонyвання опозиції "місто - село". Активізація і трансформація психічної структури мислення читачів.

Аналіз творчості О. Стороженка. Увага митця до феномену української мови і до мотивів мовчання, німоти, які стали структуротворчими в художньому світі його прози. Асоціація мовчання й німоти зі смиренням, духовним поневоленням. Ототожнення мови і нації.

Дослідження опозиції "своє"/"чуже" у творчості українських письменників зарубіжжя. Розгляд проблеми взаємодії сучасної літературної еміграції із поетами Нью-Йоркської групи. Характеристика спільних рис у творчості представників різних часових груп.

Розгляд бінарної опозиції Життя/Смерть в історіях людей, що стали свідками війни Росії проти України. Специфіка їх трансформації та сприйняття в індивідуальній та колективній свідомості. Використання метафори, антитези, порівняння, стилістичних атракцій.

Ідеться про модерністський мотив краси, що протистоїть меркантильному і прагматичному світові. Краса як ідеальне й уявне супроти реального. Безумовність і невжитковість краси як центральна тема в оповіданні Натальї Кобринської "Жидівська дитина".

Отражение в языковой картине мира как национально маркированные ситуаций, так и ситуаций универсальных, стандартных для многих языков. Исключительно важная роль ключевых глаголов в формировании идиостиля писателя. Лексико-семантические повторы Ахматовой.

Роль оппозиции "дом-мир" в поэтике пьес Булгакова 1920-х гг., организация их пространственной композиции. Исследование соотношения сценического и внесценического пространства, драматического конфликта в пьесах "Дни Турбиных", "Зойкина квартира" и "Бег".

Рассмотрение проблемы соотнесения жизни и театра в нескольких рассказах А.П. Чехова. Мотивы болезни, смерти, кладбища и денег. Театрализация социальной и профессиональной жизни персонажей-врачей. Специфика чеховской версии метафоры "жизнь - театр".

Исследование прозы А. Платонова, написанной в годы Великой Отечественной войны. Доминирование в литературе 1941-1945 гг. оппозиции "свое-чужое", предельно поляризованная по принципу возвратности в патриотическом пафосе борьбы с фашистской агрессией.

Исследование феномена постепенного размытия границы между двумя концептуальными рядами "родина" – "чужбина в романе "Мои белые ночи". Оценка возможности перехода к открытой, гибридной идентичности, которая проявляется на различных уровнях текста.

Структура и смысл оппозиции "свой - чужой" в донском казачьем диалекте. Характер, мировоззрение и традиции казачества. Закрепленные нормы поведения, ритуалы по отношению к "своей" и "чужой" культуре. Гость как особый человек в личном пространстве казаков.

Анализ лексики стихотворений А. Фета, номинирующей пространство как "близкое – далекое". Парадигматические и синтагматические связи слов с локативной семантикой. Реализация оппозиции ближнего и дальнего в художественном пространстве посредством наречий.

Рассмотрение оппозиции бывшее (сущее) как смыслового и композиционного стержня эпистолярного общения М. Цветаевой с В.Н. Буниной. Основная характеристика контекстуально-семантического анализа писем. Главная особенность толкования термина эпиграф.

Делается попытка на основании анализа русской художественной литературы XIX века выстроить бинарную оппозицию "мещанство vs творческая личность". Рассматривая феномен мещанства как протомассовую культуру по отношению к массовой культуре XX века.

Проблема понимания русской литературы, освоение концепции человека, укорененной в духовной традиции отечественной культуры. Духовная биография П. Безухова. Художественное преломление религиозно-философской оппозиции Закона и Благодати, Божественной силы.