Наукові студії, присвячені вивченню місця української прози 60-80-х років XX ст. у літературознавчому дискурсі, її наративних особливостей. Аналіз манери викладу прозаїків в контексті жанрово-стильової, тематично-змістової диференціації української епіки.

У статті висвітлюються основні способи вписаності складових міфолорного простору в художній простір роману-легенди С. Момадея "Шлях до гори дощів". Надано визначення поняттям "міфолорний образ", "міфолорно-авторський образ", "міфолорних простір".

Закономірності наративної моделі художньої прози Михайла Яцківа, принцип вираження абсурдної свободи засобами піднесеного в його декадентській поетиці. Специфіка трансформації структур сюжету, композиції та жанру під впливом абсурдної свідомості.

Постмодернізм як літературний напрям нової культурно-історичної епохи. Розглядається композиція роману Джона Фаулза як чотирирівнева наративна структура. Наративні стратегії та їхнє втілення у тексті роману. Зв'язки між усіма структурними рівнями.

Ретроспективний огляд наративних стратегій, які реалізують образ природи в англомовному прозовому дискурсі ХІХ-ХХ століть. Еволюція образу природи у лінгвістичних дослідженнях. Особливості реалізації художнього образу природи в англійських детективах.

Мімезис - повільна розповідь, у якій те, що сказано та зроблено, інсценізується для читача або створює ілюзію. Фактори, які вплинули на специфіку літературної генерації в Україні у ХХ столітті. Аналіз основних принципів німецькомовної наратології.

Типологія наративних структур із розгорнутою і нерозгорнутою буттєво-онтологічною базою (або її відсутністю). Текстуальні функції категорії "персонаж" у різних типах наративних структур. Художня, естетична вартість "малої" прози 80-90-х років ХХ ст.

Розгляд особливостей романного наративу В. Теккерея у царині взаємин автор-оповідач-читач. Аналіз своєрідності оповідального модусу романістики В. Теккерея з акцентом на текстотвірних механізмах і наративних техніках, репрезентації взаємин з читачем.

Комплексне дослідження жанрових, композиційних й лігнвостилістичних особливостей роману Д. Брауна "Код да Вінчі". Зокрема аналізуються різноманітні наративні техніки, застосовані автором задля створення ефекту енігматичності цього художнього тексту.

Визначення пріоритетних напрямків у вітчизняній та зарубіжній компаративістиці. Дослідження літературних стилів, наративно-жанрових структур та імагологічних тенденцій розвитку української, польської і російської прози. Аналіз авторських стратегій.

Характеристика текстів Джойса в аспекті наративної структури. Визначення наративних чинників формування Джойсового хронотопу й особливостей хронотопної поетики. Розгляд ролі мотиву в наративній організації. Аналіз основних механізмів зчеплення мотивів.

Наратологічні та стилістичні особливості французьких авторських казок. Застосування прийому перетворення або реверсії вихідного сюжету. Наративна структура сучасних французьких казок, характеристика та специфіка модифікацій відомих класичних казок.

Дослідження сучасного стану наратології. Обґрунтовання парадигми посткласичної наратології, виділення її різновидиів: трансдисциплінарної, транстекстуальної, трансмедіальної, трансгенетичної і трансфікційної (вихід за межі художньої літератури).

Виявлення гомодієгетичності наратора із фокальною фіксацією й аналіз багаторівневості хронотопу в прозі Цань Сюе. Обґрунтування можливості прочитувати тексти письменниці не тільки як суб'єктивний потік свідомості, але й як свідоме естетичне висловлювання.

Аналіз повісті письменника-шістдесятника Є. Гуцала крізь призму зображення Голокосту в ній. Характеристика суспільних змін, які передували написанню твору. Авторський підхід щодо зображення подій Другої світової війни на базі автобіографічного матеріалу.

Головні особливості художнього світу роману Ю. Ґудзя "Ісихія", специфіка авторського світобачення, наративної організації, особливостей реалізації художнього часу й простору твору. Світоглядні орієнтири письменника, їх кореляція з ідеями ісихазму.

Характеризация элементов ситуации общения - обязательная семантическая функция для наречий-ремарок. Специфические особенности концептуально-смыслового фокуса драматургического творчества Э. Радзинского. Анализ грамматической природы наречных ремарок.

Особливості вживання поняття "жанр" як у літературознавчих розвідках, так і в дослідженнях з теорії та історії журналістики. Аналіз жанру як форми відображення реальної дійсності, що має низку відносно стійких ознак. Основні відмінності між жанрами.

Визначення місця і значення нарису в жанровій системі російської оповідної прози кінця ХІХ - початку ХХ століть. Ознайомлення з диференційними рисами внутрішньожанрових різновидів нарису. Розгляд взаємозв'язків між нарисом, оповіданням, повістю, романом.

Історія вивчення творчості С. Довлатова. Особливості взаємодії документалізму й художнього вимислу в оповіданнях і повістях письменника. Основні засоби і форми співвіднесення норми й абсурду, ідеалу і повсякденної реальності у творах письменника.

Еволюція поглядів на основні підходи до вчення про автора та персонаж як корелятивної діади. Обґрунтування "химерності" як стильової домінанти сучасної української історичної прози. Аналіз епічного висловлювання на прикладі романної прози Валерія Шевчука.

Изучение художественного своеобразия произведения "Капитанская дочка" А.С. Пушкина. Анализ уникальности его повествовательной структуры, особенностей хронотопа. Характеристика художественного эпического конфликта и способа его разрешения в произведении.

Рецензія на монографію Ольги Куцевол "Теоретико-методичні основи розвитку креативності майбутніх учителів літератури". Тематика проблем сучасної методики навчання української літератури, креативно-інноваційна стратегія модифікації "мозкового штурму".

Особливість здійснення відомим громадським діячом та істориком М. Драгомановим фольклористичних розвідок. Дослідження Івана Франка на ниві казкової прози. Аналіз історичного характеру витоків міфів, легенд та оповідей. Розгляд хронотопу у фольклорі.

В повістях О. Кобилянської народна кулінарна номенклатура представлена родовими назвами, назвами борошняних виробів, страв календарної обрядовості, напоїв та ін. Походження та функціональне навантаження мовних одиниць на позначення страв та напоїв.

Виокремлення інформації про народну медицину та лікувальну магію українців у творі Марії Матіос "Черевички Божої Матері". Розгляд забобонів, що побутували в народі та стосувалися народження дитини. Вивчення питання впливу імені дитини на її долю.

Стосунки сербського народу із завойовниками як основна тема сербської епічної поезії. Аналіз народної поезії південних слов’ян. Характеристика жанрової природи та стильових особливостей сербської народної поезії. Розгляд діяльності Л. Каравелова.

Дослідження вітальної функції сміхової стихії у романі Л. Горлача "Мамай". Аналіз інтертекстуальних зв'язків роману з творчістю Гоголя, Аліг'єрі, фольклорними легендами і переказами. Вплив авторського міфотворення на введення до тексту комічних елементів.

Створення української мовної особистості. Розгляд романів "Вічник", "Криничар", "Горянин" та "Світован". Націєвотворчий характер взаємодії української літературної мови та діалектної лексики, що відображає історію та контакти між народами у різні епохи.

Героїчне минуле українського народу в ранніх поезіях Тараса Григоровича Шевченка. Мовні особливості текстів. Дослідження трипільських культурних термінів у мові поета, які несуть в собі дуже давню мовно-культурну традицію. Ліричність і романтизм у віршах.