Аналіз романної прози Ф.М. Достоєвського з погляду її композиційної обумовленості мотивом каяття. Сюжетно-фабульна єдність художнього цілого роману "Преступление и наказание". Процес переходу із психологічного рівня покаяння на онтологічний рівень каяття.

Розкриття сутності кохання в періоди античності, Середньовіччя та в добу Романтизму в повісті М. Костомарова "Кудеяр". Висвітлення характеру героїв та їх відносин. Мотив кохання як точка відліку життя героя та внутрішньої еволюції його характеру.

Аналіз мотиву кохання в повісті "Кудеяр" М. Костомарова. Потрактування кохання в період античності, Середньовіччя, в добу романтизму, що внесла в українську літературу образи нових героїв, нові сюжети та нове тлумачення кохання, а саме як очисного вогню.

Связь мотива куклы-автомата с традициями романтизма. Выявление общих черт мотива куклы-автомата и танатологических мотивов. Изучение образов игрушки, механического музыкального инструмента, куклы-автомата как неотъемлемой части культуры Серебряного века.

Анализ функций и вариантов мотива лица, который способствует раскрытию духовной сущности персонажей, выявлению их интенций, обуславливает взаимосвязь между героями и служит онтологическим, гносеологическим и аксиологическим целям писателя в рассказе.

Изучение мотива ложной смерти (инсценированной смерти, псевдоцида) в неизданном варианте дастана "Малика Айёр" в исполнении Мелаша бахши. Анализ роли эпизодов притворения умершим Гороглы, плача Юнуса и Мисколы в определении генезиса данного эпоса.

Механізми й способи розгортання мотиву мандрів в українській неоміфологічній ліриці 1990-х рр., його конструктивні елементи й художньо-естетичні компоненти творення. Дослідження специфіки нашарування лексичних рядів. Переосмислення зооморфних образів.

Доведення положення, що автотекстуальний мотив маски у творі використано в переносному значенні і має різне функціональне навантаження: є способом характеротворення персонажів, посилює сюжетну динаміку, увиразнює зв'язок із міфопоетичною традицією.

Социально-нравственные мотивы мастерства в современном традиционализме. Образы мастеров в творчестве В. Шукшина: от умельца до шута-фокусника. Этизация труда мастера в текстах Ф. Абрамова. Гендерный аспект мастерства в позднем творчестве В. Распутина.

Н. Махфуз и В. Набоков как яркие представители русской и арабской литературы, общая характеристика деятельности. Рассмотрение проблем самоидентификации. Знакомство с мотивом мести в романе Н. Махфуза "Вор и собаки" и в рассказе В. Набокова "Месть".

Проявление мотива метели в его повышенной символичности и в формировании особого отношения человека и природы у Чехова. Восприятие Чеховым пушкинских образов метели, наполняя их новым содержанием. Погружение чеховских героев в бытовые проблемы.

Дослідження смислового поля мотиву "мовчання" у поезії. Численні художні засоби та риторичні фігури задля поглиблення мотиву мовчання. Вплетіння мотиву в картину художнього світу романтичного твору, його місце в окремих баладах та піснях романтиків.

Разнообразие употребления мотива наказания в волшебной сказке башкирского народа. Физическая расправа-казнь отрицательных персонажей и виды наказания положительных героев. Исторические корни мотивов волшебной сказки. Основное содержание сказки.

Анализ основных моментов рассказа Ли Мунёль, который позволяет увидеть творческую сцену современного корейского прозаика. Описание художественных приемов, при помощи которых писателю удалось познакомить читателя с мотивами насилия в корейском обществе.

Визначення в історичному романі у віршах "Берестечко" динаміки внутрішнього життя гетьмана - від болю поразки, розпачу до усвідомлення її уроків і "грамоти свободи". Характеристика його роздумів про складність боротьби українського народу за свободу.

Анализ повести адыгского прозаика З. Канкулова "Затерявшийся в городе" с точки зрения реализации в ее сюжете ряда трансформаций мотива неприкаянности. Дополнение сведений об особенностях художественной философии адыгской прозы начала 90-х годов ХХ в.

Юра Зойфер - відомий представник австрійської драматургії 1930-х р. Яскрава сцена, що нагадує параболу Кафки - особливість, яка відкриває головну частину п’єси "Вінета, або затонуле місто". Місце теми одномірності буття у цьому літературному творі.

Особливості драми абсурду у канонічному її варіанті ("Чекаючи на Годо" Семюеля Беккета) та китайському зокрема ("Автобусна зупинка" Ґао Сінцзяня). Характерні ознаки сюжетних рівнів п’єс через мотив очікування як метафору на беззмістовність життя людини.

Розгортання мотиву родової пам'яті, семантика якого оприявнюється як плекання традиційного зв'язку поколінь. Його взаємодія з мотивами та національної ідентичності. Зв'язок цього з опозицією sacrum-profanum. Елементи авторського неоміфу про Уріж.

Анализ одного из древнейших мифологических мотивов – перехода и его тесная связь с другими распространенными мифологическими мотивами (бегство, чудесное избавление, инициация). Особенности переходов, которые совершаются героями в сюжетах повестей Льюиса.

Специфика реализации мотива перформативного слова в поэзии Тарковского и его гностических предпосылок. Сопряжение смыслов в поэтической синтагматике. Анализ фундаментальной когнитивной модели, которая имманентна априорной структуре субъективности поэта.

Простежено специфіку моделювання сюжетної ситуації подорожі в часі в повісті Докії Гуменної "Небесний змій" та новелі Михайла Трайсти "Людина з того світу". Проаналізовано особливості фентезійного мотиву подорожі у часі у творах двох письменників.

Мотивна організація творів, що репрезентують Відродження ("Гаргантюа і Пантагрюель" Франсуа Рабле), Просвітництво ("Мандри Гуллівера" Джонатана Свіфта) та реалізм XIX ст. ("Різдвяна пісня у прозі"Чарльза Діккенса). Фабульне ядро аналізованих творів.

Проблема взаимоотношения Востока и Запада как части национальной, культурной, политической самоидентификации личности и народа, на примере романа О. Памука "Черная книга". Анализ сюжетных мотивов, постмодернистских художественных приемов его творчества.

Рассмотрение вопроса о своеобразии фелицитарного мотива в творчестве Н.А. Некрасова. Анализ примеров обращения поэта к мотиву счастья в историко-культурном аспекте. Исследование соотношения традиционного народно-религиозного представления об идеале.

Дослідження мотиву постановки драматичного твору в українській прозі кінця ХІХ-ХХ століть. Специфіка творення іронічного змісту прози, збудованої на основі постановки п’єси: "Вільгельм Телль" І. Франка, "Антрепреньор Гаркун-Задунайський" В. Винниченка.

Об’єднання сюжетного мотиву самоідентифікації молодих героїв. Порівняння в романі Козлової мережевого спілкування зі зливним бачком. Вплив сучасного соціуму на процес подолання підлітками (юнаками) відчуження. Подолання відчуження від батька для Якуба.

Рассмотрение и анализ цикла "Комедьянт" М. Цветаевой как единого текста, а не как цепи разрозненных стихотворений, объединенных общей темой. Преодоление лирической героиней греховной страсти, ее становление как Поэта-Психеи, Души, обращенной к Совести.

Поэтическое творчество П.П. Ершова. Система мотивов и образов, связывающая поэта с романтической традицией 30-40-х гг. и характеризующая его индивидуальное мировидение. Исследование образа зерна в стихотворениях поэта, связанных с темой творчества.

Рассматривается поэма Н. Некрасова "Кому на Руси жить хорошо" (1863-1877) и непосредственно главы "Сельская ярмонка" и "Пьяная ночь", напрямую связанные с мотивом пьянства и выявления Некрасовым философии русского пьянства. Пьянство в российском обществе.