Концепции "встречи–разлуки" и женской "доли–судьбы" в стихах Анны Ахматовой. Осмысление разлуки в лиро-эпических произведениях Марины Цветаевой и Анны Ахматовой. Отражение трагизма материнской потери в поэтическом цикле Анны Ахматовой "Реквием".

Сюжетный состав русских и башкирских волшебных сказок. Мотив рождения главного героя. Идеализация образа героя. Народные представления о времени происхождения событий и их географической приуроченности. Мотивы чудесного рождения героя-богатыря.

Авторські інтерпретації парадоксу самотності людини в антиутопічному соціумі. Комплексне дослідження специфіки змалювання суспільства, у якому функціонують головні герої. Парадокс самотності й неприкаяності людини у величезному й різноманітному світі.

Аналіз мотиву самотності в антиутопічних романах О. Ірванця та Я. Мельника. Особливості інтерпретації парадоксу самотності людини в антиутопічному соціумі. Дослідження основної специфіки змалювання суспільства, у якому функціонують головні герої.

Мотив самотності в новелі М. Цуканової "Бузковий цвіт". Образ скрипаля М. Ромаша, через який авторка й розкриває стан самотності. Чинники, що зумовили такий стан героя, зокрема: успіх у професійній діяльності, інтимні переживання та соціальні обставини.

Проведення комплексного аналізу опанування аспектів феномену самотності в художній реальності. Дослідження мотиву самотності крізь призму психології людини в оповіданні "Цимбаланя" українського письменника середини-другої половини ХХ ст. Івана Чендея.

Визначення рис індивідуального стилю Т. Осьмачки, як автора філософської лірики. Характеристика художнього тексту та його екзистенціальних смислів. Дослідження самотності людини в поезії Т. Осьмачки, що викликана історичними подіями, еміграцією.

Дослідження мотиву самотності особистості в романі І. Багряного "Маруся Богуславка". Через самотність прочитуються взаємини людини та натовпу в тоталітарному світі. Усвідомлення героєм важливості любові як "непрактичного й нераціоналізованого" почуття.

Изучение темы суицида в творчестве И. Игнатьева и В. Маяковского в тесной взаимосвязи с их поэтическими и мировоззренческими особенностями. Анализ и изучение данного текста в контексте культуры своего времени и в контексте общей культурной традиции.

Свадебный сюжет в русской драматургии XIX века. Мотив женитьбы в комедии Н.В. Гоголя "Женитьба" как средство изображения духовного обнищания общества. Сатирическое изображение мещанства в образе жениха в пьесе А.Н. Островского "Женитьба Бальзаминова".

Смысловое наполнение метафор свежести и свежего воздуха в романе Ф. Достоевского "Преступление и наказание". Ассоциация мотива воздуха, сопровождающего образ Раскольникова, с духовным возрождением и приобщением героя к нравственным ценностям народа.

Исследование мотива света и его связи с сюжетным, образным, пространственно-временным, идейным планами в поэме "Аниара", принадлежащей перу шведского писателя, лауреата Нобелевской премии Х. Мартинсона. Создание целостного "светового" пространства.

Религиозно-философское и символическое осмысление понятия "Божественный свет" в романе М.Е. Салтыкова-Щедрина "Господа Головлевы". Архетипический образ света в произведении приобретает нетрадиционное значение: указывает на отдаленность человека от Бога.

Реалізація мотиву свободи в творчості Савича через творчість як форми вільного самовираження автора, як продуктивного шляху пізнання істини через духовний зв’язок ліричного героя з Україною, яка для нього є невичерпним джерелом внутрішніх сил і волі.

Основна характеристика пушкінської прози в контексті домінантного мотиву сім’ї. Особливість вирішення естетичного конфлікту роману-епопеї. "Капітанська дочка", як епічне висловлення перехідного типу, що спрямувало розвиток російського класичного роману.

Характеристика ассоциативно-смысловых парадигм реализации мотива смерти в лирике Боратынского. Художественное своеобразие его поэзии. Универсальность мышления автора, его неоднозначный подход к смерти, способность рассматривать явление с разных сторон.

Рассмотрение смерти (танатоса) как одной из основных в философской и культурологической мысли. Анализ натуралистичности в описании умирания как проявление одного из базовых принципов мироощущения писателя как проявления смыслообразующей функции смерти.

Реализация сквозного мотива сна в лирике "последнего романтика" Аполлона Григорьева, их типологические схождения с фольклорной традицией. Роль воспоминаний детства в формировании фольклорного мышления поэта. Фольклорные источники в онейро-поэтике.

Сопоставление различных форм художественного воплощения мотива сна в лирике М.Ю. Лермонтова, И.Ф. Анненского и Г.В. Иванова. Индивидуальные особенности интерпретации мотива сна в творчестве каждого из поэтов. Сон как метафорический образ жизни.

Анализ системы образов и структуры романа классика постмодернизма М. Павича "Хазарский словарь". Литературно-философское творчество как сновидение и средство осуществления прорыва в сферу трансцендентного. Художественные идеи и принципы писателя.

Теория мотива в современном литературоведении, характеристика лирического творчества А. Блока. Аудиальный и кинетический аспекты снега в российской поэзии, смысловой анализ и единицы словесной структуры стихотворений. Многогранность образа снега.

Художественное воплощение феномена безумия в зарубежной литературе на примере романа Чарльза Диккенса "Посмертные записки Пиквикского клуба" и новелле "Рукопись сумасшедшего". Размышление о психической болезни в контексте социально-философской проблемы.

Мотивы единой власти и навязанного счастья в антиутопических романах. Анализ общего между мотивной структурой, включая мотив подавления, и сюжетными компонентами в романах-антиутопиях Аркадия и Бориса Стругацких "Хищные вещи века" и "Обитаемый остров".

Рассматривается традиционный для русской литературы мотив спасения на материале романа Е. Чижовой "Время женщин" (2009). Мотив спасения представлен в романе как христианский, что позволяет вписать произведение в духовный контекст русской литературы.

Дослідження віри у чари, забобонів, ставлення Церкви до подібних явищ як частини національного світогляду українців. Характеристика відповідальності за гріх чарування та мотиву спокути на матеріалі сповідальної літератури, низки архівних записів.

Дослідження частини національного світогляду українців: віри у чари, забобонів та ставлення Церкви до подібних явищ. Визначення і характеристика особливостей відповідальності за гріх чарування і мотиву його спокути на матеріалі сповідальної літератури.

Поетична специфіка української народної казки. Символізм перетворення героїв народно-поетичного твору в тварин. Приклади такої художньої інтерпретації. Осмислення мотивів спокути, смерті й оживлення головного героя у казках з позиції психоаналізу.

Наративні механізми реалізації мотиву страждання на матеріалі прозових творів, об’єднаних медичною проблематикою. Художні засоби втілення категорії страждання у творчості американських письменників XX століття, зокрема, представників "південної готики".

Аналіз мотиву страждання на образному, композиційному, та ідейно-художньому рівні. Звертання до біблійних тем та образів, органічне поєднання них з тканиною художнього твору. Основний життєстверджуючий пафос твору, усвідомлення провини і буття жертви.

Аналіз інтерпретації образу повії в романі О. Печорної "Грішниця". Особливості визначального мотиву сходження, роль системи символів і міфопоетичної складової роману. Співвідносність із парадигмою літературного корпусу й оригінальні рішення авторки.