Спільність естетичної платформи митців у французькій, російській, українській літературах. Генологічні таксономії, виражальні засоби авторів. Символістська естетика й поетика. Вивчення особливостей психіки митців. Символізм як стильова течія модернізму.

Передмова й перша публікація тексту оригіналу панегірика польською мовою. Переклад українською мовою з примітками й коментарями до маловідомого панегірика Пилипа Орлика 1690-х рр. Опис алегоричного поетичного образу в українській героїчній поезії.

Характеристики текста по Л. Вульфу: отдаленность, холод, страстность, амбивалентность, театральность. Сравнение восточноевропейских образов в романе "Щегол" Д. Тартт с трактовкой подобных персонажей в массовой западной культуре и у писателей XX столетия.

Аналіз проблематики, образно-символічної системи "Давидових псалмів" Т. Шевченка. Причини вибору Т. Шевченком Псалтиря як тотожного його духовності джерела. Вживання слова "Бог" у численних метафоричних значеннях. Концептуальні риси Шевченкового псалма.

Характеристика основних способів художнього ословлення часу в оповіданні Н. Кобринської "Дух часу". Дослідження екзистенційних, аксіологічних, психоментальних, онтологічних та гендерних смислів, які оприявнені через рефлексії - спогади головної героїні.

Дослідження ігрової природи слова в "Щоденнику письменника". Аргументування значення "Щоденника" як твору, що мав втілити "надзавдання" творчості Ф. Достоєвського. Визначення особливостей функціонування художніх текстів як прояву "авторської маски".

Духовна та творча спадщина Ф. Достоєвського як об’єкт пильної уваги дослідників. Знайомство з особливостями функціонування художніх текстів "Щоденника" як прояву "авторської маски". Місце герменевтичного методу в історико-функціональному аспекті.

Дослідження "Щоденника" (1911–1925) В. Винниченка як матеріалізованої свідомості, осмислення цінності його матеріалу для всебічного вивчення життя й творчості автора. Жанрові особливості щоденника як самостійного документального, а не мемуарного жанру.

Анализ постановки национальной проблематики в романе В. Гармаева "Копачи". Изучение традиционного для сибирских народов культового отношения к природе, мифологических воззрений бурят и эвенков, что устанавливаются в романе как основа диалога культур.

Главная особенность функционирования имен персонажей в произведениях Джейн Остен, в том числе, героини романа "Эмма". Характеристика обнаружения связи между романом "Эмма" и поэмой "Генри и Эмма" как на сюжетном, так и на психологическом уровне.

Анализ цикла "Воспоминания о блокаде", историко-генетический и сравнительно-исторический подход исследования. Особенности поэтики данного цикла, анализ лермонтовского стихотворения "Ангел". Сущность методики и результатов современного стиховедения.

Анализ военной тематики в лирике Г. Семенова, написанных в 1941-1960 гг. Воссоздание будней жителей Ленинграда в цикле "Воспоминания о блокаде". Настроения несчастного человека, страх и оцепенение, животное чувство голодающего и желание вернуться домой.

Рассмотрение возможности лингвокультурологического изучения ключевого эмоционального концепта в русской языковой картине, специфика концепта "Любовь" в романе Пушкина "Евгений Онегин". Жизненный опыт и ассоциации Пушкина, отразившиеся в "Евгений Онегин".

Изучение поэтических "кодов", которые были использованы М. Ломоносовым и И. Барковым в эпиталамических одах. Возможность понимания женского естества как метонимического обозначения женского правления. Развитие любовно-брачной тематики в одическом жанре.

Исследование развития литературы в эпоху правления в Великобритании королевы Виктории. "Эссе о комедии" - эстетический манифест викторианского писателя Джорджа Мередита. История европейской комедии. Сравнение комической традиции во Франции и в Англии.

Рассмотрение проблемы политического нейтралитета как особого параметра отношений в системе "поэт – история" на материале романа Б. Пастернака "Доктор Живаго" и в творчестве М. Волошина и И. Бродского. Непонимание миротворчества в творчестве поэта.

Влияние творческой генерации поэтов военного поколения на развитие литературы XX века. Особенности становления мировоззрения и поэтических принципов поэтов-фронтовиков. Мотивы движения жизни, быстротечности времени в творчестве поэтов военного поколения.

Определение мотивов "эсхатологии личности" в произведении И.А. Бунина "Сны Чанга", а также их места в системе бунинского идиолекта. Нарративные стратегии произведения. Смешение временных и пространственных пластов темпоральной и дейктической парадигм.

Анализ русской беллетристики, созданной в эмиграции, и обозначаемой как "этнографическая" и "натуралистическая" тенденции. Средства идеализации старообрядчества в "Братьях Чураевых" Г. Гребенщикова и развенчание его устоев в "Сидоровом ученье" В. Крымова.

Анализ экфрасиса в новелле Г. Флобера "Легенда о святом Юлиане Странноприимце", относящейся к циклу "Три повести". "Наложение" принципов витражного искусства на текст новеллы. Особенности преломления трансцендентного смысла витража на текстовом уровне.

Анализ статьи Д.В. Философова "Быт, события и небытие" и "Липовый чай", приуроченные к пятидесятилетию А.П. Чехова, а также к пятой годовщине со дня его смерти и образующие определённое смысловое единство. Критический метод Философова, его оценка.

Розгляд творчості Агатангела Кримського, Спиридона Черкасенка та Лесі Українки у зіставних (національна література) та порівняльних (інонаціональне середовище Біблії) контекстах. Виявлення особливостей поетики чільних українських митців порубіжної епохи.

Вияв спільних та відмінних ознак образу Юди та Ісуса у творах Л. Чупіс та Л. Українки. Порівняння жанрового визначення, тематики та проблематики, окреслення сюжетно-композиційної та образної специфіки втілення авторської концепції Юдиної зради у творах.

Розгляд знакових творів пісенного доробку Стінга, аналіз особливостей творення образу ліричного персонажа. Основні прийоми та модифікації (авторська маска, оповідач, розповідач), у тому числі образ читача або слухача, що використовуються у творах.

Значение Н.М. Карамзина-писателя для В.Ф. Одоевского. Принципиальное отличие взглядов Карамзина от позиции Одоевского. Анализ литературно-эстетических, религиозно-философских, историософских, социально-политических исканий Карамзина и Одоевского.

Рассматриваются направления творческой деятельности Г.А. Вяткина в период его жизни, связанный с Томском. Делается вывод о том, что сотрудничество Вяткина с органами периодической печати обусловило специфику его поэтических и прозаических произведений.

Комплекс образов, ставших сквозным в произведениях Маяковского, посвященных теме поэта и поэзии. Метафора "армия искусства" и другие топосы с армейской семантикой как метазнаки, выражающие заботу поэта о сплочении художников, о воздействии произведений.

Аналіз особистих та творчих зв'язків відомих українських авторів драм І. Огієнка ("Руїна", "За Україну", "Поруйнований Рай", "За Божу правду", "Розп'ятий Мазепа") та Л. Старицької-Черняхівської ("Гетьман Дорошенко"). П'єси, присвячені постаті І. Мазепи.

Понятие дороги вездесуще и находит отражение во всех культурах и религиях мира. Дорогу отождествляют с жизненным путём человека. Роль дороги в жизни и творчестве Н.В. Гоголя. Анализ художественного и эпистолярного наследия писателя, документов и мемуаров.

Исследуются четыре биографии Л.Н. Толстого в серии ЖЗЛ. "Массовый" образ Толстого, рассмотренный сквозь призму конкретного, идеологически заряженного времени, отражающего исторический запрос на героический образ. Мнение массового читателя биографии.