Невозможность представлять эстетические воззрения в публицистической форме - черта России 1930-х годов. Формирование стиля писателя на основе обогащения письменного литературного языка формами устной речи - сущность "теории русского лада" А. Ремизова.
Идейные источники написания и трансформация метода литературной подачи романа "Преступления и наказания". Анализ жанрового своеобразия в творчестве русского писателя-публициста - Ф.М. Достоевского. Прототипы и двойники центрального персонажа книги.
Рассмотрение специфики "техногенной" образности в поэзии А. Ерёменко. Сопоставление поэтом образов техники и науки с природными объектами в стихотворениях 1984-1986 гг. Определение причинно-следственной связи двух периодов творчества А. Ерёменко.
Головна особливість дослідження образу "середнього" американця, відтвореного Іллею Ільфом та Євгеном Петровим у подорожніх нарисах "Одноповерхова Америка". Основоположна характеристика авторської інтерпретації і методів зображення образів-персонажів.
Ретроспективный взгляд на спектакль "Тихий Дон" (1977 г.) Г.А. Товстоногова. Значимые для эволюции театра и кино принципы инсценировки эпического романа М.А. Шолохова. Использование Товстоноговым художественно-выразительных приемов кинематографа.
Анализ влияния романа-эпопеи "Тихий Дон" М. Шолохова на историю русской литературы. Особенность создания шолоховских пейзажей и описания казацкого быта. Повествование о судьбе донского казачества в годы Первой мировой, революции и Гражданской войны.
Окреслення жанрово-стильових та композиційних особливостей оповідання "Тихоня" В Земляка, яке належить до взірців української анімалістичної прози, як і літератури для дітей, другої половини ХХ ст. Виявлення тенденцій поєднання оповідання з новелою.
Проблема репрезентації тіла історика (М. Грушевського) як різновиду наукової істини. Локалізація репресованого тіла інтелектуала епохи Fin de siecle: естетика голови. Образи "вивільненої тілесності": стратегії руйнації політичної патріархатної влади.
Індивідуальні особливості стилістичної та семантичної модифікації просторових номінацій. З’ясування параметрів асоціативно-образного розгортання просторових номінацій у поетичному дискурсі Є. Маланюка. Вияв часової та індивідуально-авторської специфіки.
Проаналізовано індивідуальні особливості стилістичної та семантичної модифікації просторових номінацій, специфіку їхнього контекстуального оточення, асоціативно-образні зв’язки та аксіологічні опозиції в поезії Э. Маланюка. Виявлено часову специфіку.
Метою статті є осмислення аграристського дискурсу революційної публіцистики М. Грушевського. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу.
- 1032. "Тільки слово торує слід...": екзистенційні мотиви та ідеалістичний світогляд у ліриці Є. Сверстюка
Аналіз посмертної поетичної збірки Євгена Сверстюка "Писані синім крилом", обриси її предметно-образного світу. Огляд провідних екзистенційних мотивів, їх еволюції, характерні риси поетичної техніки. Поетика, образність, стиль та основні мотиви творів.
Критерії оцінки повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського в рецепції українського та зарубіжного літературознавства (1912–2006). Розкриття наукової ефективності міфокритичної методології, опертої на теорію міфу як символічної форми Е. Кассірера.
Аналіз і оцінка наукової ефективності міфокритичної методології (символізму), опертої на теорію міфу як символічної форми Кассірера. Типологічна спорідненість повісті М. Коцюбинського з творами неоміфологічного контексті, її роль в літературі модернізму.
Дослідження особливостей творів детективного жанру іспанських письменників на прикладі твору Карлоса Руїса Сафона "The Shadow of the Wind". Розгляд детективно-таємничих історій іспаномовних авторів. Зображення роботи поліції у негативному світлі.
Відкритість до несловесних способів мистецького осмислення життя, характеристика ідеї праць Т.С. Еліота. Художнє навантаження та символіка музичних образів у творчості поетів-вісімдесятників. Вкраплення музичних образів та алюзій у ліричну стихію вірша.
Исследование адаптации жанрового архетипа баллады к широкому кругу исторических и индивидуально-авторских контекстов. Преобразование балладной коллизии живого и мертвого в конфликт законного и незаконного. Типологическая связь баллады с самозванчеством.
Изучение баллад А.К. Толстого как этапа исторической поэтики жанра. Его суждения о национальной истории. Представление жанрового эксперимента поэта по отношению к романтической балладе В.А. Жуковского последовательно разработанной системой минус-приемов.
Одно из самых комментируемых стихотворений Пауля Целана "Тодтнауберг" возникло как отголосок встречи поэта с философом Мартином Хайдеггером. Детальный анализ самого стиха с привлечением наиболее авторитетных или оригинальных из существующих интерпретаций.
Художня інтерпретація меланхолії як специфічного світовідчуття жінки, що знаходиться у межовій ситуації. Своєрідність інтерпретації жіночої меланхолії в новелах польської, української письменниць. Зв'язок даного стану з національними контекстами розпачу.
Дослідження представлення жіночої меланхолії у новелах Елізи Ожешко "Аскетка" та Ольги Кобилянської "Valse melancholique". Аналіз особливостей художньої інтерпретації меланхолії як специфічного світовідчуття жінки, що знаходиться у межовій ситуації.
Типологическое сопоставление принципов художественного конструирования образа Африки в акмеизме и негритюде. Проведение исследования работ франкоязычного сенегальского поэта Л.С. Сенгора "Эфиопики" и цикла "Шатер" русского модерниста Н.С. Гумилева.
Застосування постколоніальних студій до дослідження літератур Центральної і Східної Європи. Дослідження неоколоніалізму і парадоксів переходу від тоталітарної до посттоталітарної дійсності. Опис проблеми "тоталітарної" складової демократичного ладу.
Изучение творчества К. Марло. Определение роли писателя в английской литературе и культуре конца XVI - начала XVII века. Обзор дополнительных гипотез о возможной датировке, первых постановках и изданиях трагедии "Трагическая история доктора Фауста".
Дослідження філософських поглядів Василя Стуса, який був не лише визначним поетом, а й непересічним мислителем. Особливості їх вивчення в контексті доби 1960–1980-х років та особистої долі поета та мислителя. Чільні риси філософування Василя Стуса.
Художественная специфика национального и наднационального в литературе писателей "третьей ноты", жизнь и творчество которых определялось "тройной" эмиграцией. Анализ деятельности представителей "ферганской школы", венгерских и российских писателей.
Исследование рассказов И.А. Бунина "Старуха", "Пост" и "Третьи петухи", опубликованных им в 1916 году. Обнаружение в рассказах внутреннего сюжета, связанного с размышлениями художника о судьбах русского мира в условиях надвигающейся катастрофы.
Підкреслення послідовності та логіки якісних змін у "Триптиху": особистісне усвідомлення, віра у формування нового суспільства. Використання письменницею три послідовні історичні повістярські жанри: апокриф, мітологічну легенду та народну казку.
Композиция фрески, цветовая гамма как способ воплощения сюжета мифа об Акиде и Галатее, центральный образ Галатеи и ее роль в мифе и сюжете фрески. Образная структура повести в связи с включенностью в нее рафаэлевского сюжета и поведением героев.
Проблема проявления авторского голоса в творчестве Достоевского как одна из актуальных проблем предшествовавших и современных литературоведческих исследований. Рассмотрение функционирования и проявления трогательного в романе "Братья Карамазовы".