Примитивизация как процесс трансформации текста. Анализ повести В.Г. Короленко "Лес шумит". Рассмотрение особенностей использования сюжета повести В.Г. Короленко в качестве основы для трагического и психологически правдивого музыкального спектакля.

Розглянуто особливості друків віхових державотворчих пам’яток доби Української Народної Республіки. Оцінка композиції аркушівок та їх художнього оформлення. Визначено основні тенденції політичних процесів, що впливали на особливості видань Універсалів.

Предпринята попытка истолкования некоторых текстов "Хазарского словаря" М. Павича. Рассмотрена проблематика времени, и через нее - вопросы смысла жизни, неизбежности смерти, бессмертия души (личности). Описаны элементы экзистенциальной аналитики.

Характеристика провідних тем британського роману: репрезентація історії як травматичного досвіду, недовіра до офіційної наукової історіографії. Головна ідея романа "Історія світу в 10,5 розділах" Дж. Барнса, перевірка легітимності біблійного міфу.

Оцінка ідейної й естетичної цінності творчості письменника. Вивчення структурних елементів літературного тексту в аспекті лінгвосинергетичної парадигми. Використання пропорції золотого перетину для кращого сприйняття та розуміння художнього твору.

Раскрытие своеобразия художественного воплощения исторического момента присоединения Осетии к России в произведении Г. Цаголова "Послы гор". Анализ общечеловеческих проблем бытия в образах трилогии. Характеристика диалектических связей человека и народа.

Методологические проблемы литературоведения и пути их решения в трудах А.В. Михайлова. Идеи и принципы историчности научного мышления. Задачи и методы исторической поэтики. Понятие феноменологической редукции. Формирование онтологизма русской традиции.

Вплив творчості Ж.Б. Мольєра на розвиток буржуазної комедії, світової драматургії та європейського театру. Перебільшення, фарс, комізм як засоби викриття суспільних проблем та проблем людської гідності, висміюванні дворянства. Принципи комічного в п'єсах.

Аналіз питання організації художнього простору та часу казки, що складають поетику британської казки. Художній час британської казки як конгломерат міфологічного і легендарно-історичного часу. Локалізація дій і легендарно-історична конкретизація подій.

Функціонування акмеїзму у творах митців ХХ-ХХІ ст. Концепція ціннісної системи акмеїзму, яку запропонувала українська дослідниця Т. Пахарєва. Авторська інтерпретація акмеїстичних маркерів історизму, культуроцентризму, етикоцентризму в поезії І. Багряного.

Зв’язок драматичної форми у творчості А.П. Чехова із прагненням письменника "повернути драмі її літературне значення". Одноактні драматичні етюди Чехова, які є переробками раніше надрукованих оповідань. Змістоутворююча роль хронотопу у п’єсах митця.

Аналіз поетичної творчості І.Ф. Анненського з погляду принципів структурної організації художнього цілого. Складові художньої структури поетичного тексту з урахуванням специфіки лірики. Огляд циклоутворення в збірках "Тихие песни" и "Кипарисовый ларец".

Дослідження жанрової природи лірики. Систематизація та узагальнення генологічних концепцій лірики, розроблених літературознавцями ХХ ст. Адресована лірика як метажанровое утворення, що вбирає до себе поетичні жанри з підкресленою адресною настановою.

Выявление способов манипулирования числом "два" на разных уровнях художественного целого романа. Рассмотрение типологии сравнений, соотнесений в системе образов "Дома близнецов". Мотивы отражения и копирования, истоки и философский смысл построений.

Анализ диалоговых взаимоотношений в произведениях русскоязычной литературы 20-х годов ХХ века, сущность ее межэтнической многонациональной направленности. Характеристика уровней восприятия элементов национальных культур, роль их фольклорной основы.

Анализ художественного произведения и отдельных его сторон: тематики, проблематики, идейного мира, художественной речи, сюжета, композиции, рода, жанра и др. Основы методологии и системы методических приемов работы с произведением русской классики.

Романы удмуртского писателя М.А. Коновалова "Вурысо бам" ("Лицо со шрамом", 1933) и "Гаян" (1936), авторские принципы моделирования художественной действительности. Изображение яркой, неповторимой картины национальной действительности в романах писателя.

Анализ принципов организации художественного времени в первом романе Г. Газданова "Вечер у Клэр". Анализ времени в романе, которое служит организации не только хронотопического уровня поэтики, но и повествования, сюжета, тематического слоя произведения.

Анализ принципов организации художественного времени в первом романе Г. Газданова "Вечер у Клэр". Влияние импрессионизма на эстетику Г. Газданова, в первую очередь, в связи с теорией времени А. Бергсона. Биография персонажа-повествователя Н. Соседова.

Характеристика соотношения традиционных этнических архетипов и концептов с советской идеологической символикой в текстах кабардинских поэтов первого поколения (20-30-е гг. ХХ в.). Изучение основных принципов селективного отбора этнических архетипов.

Описания природы в дневниках русских писателей как свидетельство разнообразия тематики жанра. Слияние мысли с художественным отражением природы в "Дневниках" М.М. Пришвина. Тематика записей писателя. Особенности раскрытия образа русской природы.

Дослідження пейзажної лірики, як однієї з магістральних ліній в творчості відомого письменника В.О. Мисика. Визначення місця світу природи в творчості митця. Аналіз естетико-філософського світосприйняття та особливостей його відображення в ліриці Мисика.

Дослідження пейзажної лірики як однієї з магістральних ліній в творчості відомого письменника В.О. Мисика. Аналіз етноментальної природи уявлень автора про навколишній світ, занепокоєності екологічною ситуацією, а також виховного значенню його поезії.

Анализ одного из важнейших образно-содержательных аспектов поэтического творчества В.Т. Шаламова – образов природы. Исследование связи с классической (тютчевской) традицией и своеобразие шаламовского понимания. Идеи в поэзии о природе как организме.

Поэтика природы в произведениях И.С. Тургенева. Роль природы в повестях данного автора, философские картины природы в стихотворениях и в прозе. Особенности мистического изображения природных сил. Методы создания пейзажа и принципы введения этого образа.

Окружающая природа и её красота. Исследование российской публицистики последней четверти XIX века. Ведущая роль нравственности личности в отражении условий бытия и окружающей действительности. Черты русской философской традиции в русской литературе.

Обзор редакций текста повести "Стародуб". Анализ движения художественного сознания В. Астафьева от социологизма к онтологическим основам этики, от поэтики лирической метафоризации к поэтике философичной многозначности. Преодоление регионального антуража.

Анализ двух повестей Захара Прилепина в аспекте отображения различных моделей социума и взаимоотношения мира животных и мира людей, выявления специфики взаимосвязи зооморфных образов и персонажей повестей. Определение семьи как одной из моделей социума.

Изучение образов и мотивов природы в поэзии А. Кузнецовой - одного из ярких представителей удмуртской литературы конца ХХ в. Натуралистическая символика как основной "художественный проводник" переживаний и инструмент самоописания лирического субъекта.

Человек в лирике Д. Мережковского и З. Гиппиус. Периодизация и проблематика "Серебряного века". Природа в творчестве поэта-имажиниста С. Есенина и поэта-символиста К. Бальмонта. Особенности преподавания произведений поэтов "Серебряного Века" в школе.