Простеження творчої еволюції Михайла Івасюка-поета в зрізі стильових напрямків, які стали основою його естетичної концепції та індивідуального стилю. Традиційні образи, притаманні неокласичній стилістиці (міфологічні, біблійні, історико-літературні).

Творчість відомого буковинського письменника Михайла Івасюка пов’язана з епічними творами. Поетична творчість майстра слова в літературній рецепції носила переважно спорадичний характер. Осмислення його поетичної спадщини під ковпаком стильових тенденцій.

Аналіз стильових тенденцій поетичної спадщини буковинського письменника Михайла Івасюка. Еволюція поета в зрізі художньої палітри, що стала основою його естетичної концепції. Спорадичний характер поетичної творчості майстра слова в літературній рецепції.

Вивчення інтермедіальної взаємодії мистецтва літератури та кінематографу. Розгляд семіотичного аналізу художнього твору з вербальними та візуальними сценами. Основні риси кіномови у романах Патріка Модіано. Інтермедіальний код та засоби їх репрезентації.

Визначення особливостей інтерпретації мотиву сплячої красуні в новелі Д.Г. Лоренса "Принцеса". Сюжетна основу новели, аналіз художніх складників образу головної героїні. Використання елементів мотивного, психоаналітичного і компаративного методів аналізу.

Інтерпретаційна модель, пов’язана з негативним переосмисленням образу Каїна як боговідступника, ворога людського роду. Варіанти тлумачення традиційного образу: Каїн-братовбивця, великий злочинець, вигнанець/утікач. Фольклорна версія Каїнової міфологеми.

Аналіз особливостей інтерпретації подій наполеонівських воєн у новелістичних оповіданнях Т. Гарді "Історія 1804 року" та "Сумний гусар з німецького легіону". Вивчення особливостей репрезентації військових подій. Поетологічні та мовні характеристики новел.

Порівняння національних типів гамлетизму в його зв’язках із психологією та філософією з огляду на специфіку історичного розвитку літератури. Інтерпретація образу героя Шекспіра в епоху романтизму. Основні психологічні тлумачення постаті Гамлета.

Кохання - одна з вічних тем світової літератури. Характеристика специфічних особливостей співвідношення духовного та тілесного в любовній поезії Костя Шишка. Аналіз природи еротичного мотиву та основних засобів творення образів інтимної лірики митця.

Опис основних жанрів сьогоденної масової літератури. Аналіз можливості використання частотного словника як засобу визначення формальних жанрових ознак у творах масової літератури. Розробка алгоритму автоматичного вилучення частотних слів з тексту.

Розгляд конфліктності у драматичних творах В. Винниченка, з'ясування особливостей поетики драм В. Винниченка в контексті загальних тенденцій епізації у драматургії ХІХ - початку ХХ століття. Особливості Винниченкового мислення і світорозуміння.

Особливості використання Гоголем лексичної групи "Побутова лексика", усередині якої виділяються підгрупи: відносини адміністративні, за родом діяльності, родинні стосунки, назви видів одягу, предмети господарського вжитку, найменування страв та напоїв.

Аналіз безпосереднього, опосередкованого, тропеїчного способів лексичної вербалізації емоції суму в епістолярній спадщині Василя Стуса. Дієслівна, прислівникова та іменникова парадигми безпосередніх вербалізаторів стану суму, якими послуговується поет.

Розгляд проблеми психогенетики творчих здібностей письменників-родичів. Аналіз літературних талантів авторів із роду Драгоманових. З’ясовано, що всі вони тяжіли до жанрів із пуантом і що значну роль у цьому відіграла специфіка їхньої спадкової здатності.

Жанр утопії та його особливості у творчості письменника Г. Уеллса. Особливості сюжетної побудови та характеристика головних героїв у оповіданнях А. Конан Дойла. Головні представники японської літератури ХХ століття та особливості літературного жанру.

Дослідження художньо–філософських особливостей любовної лірики на матеріалі збірки Агатангела Кримського. Визначення та характеристика специфіки духовного і тілесного в інтимному мелосі поета. Ознайомлення з творчою спадщиною Агатангела Кримського.

Дискурсивна практика есею-шкіцу в українській літературі. Осмислення сутності шкіцу як есею ментативного типу. Розглянд його особливості на прикладі творчості І. Лучука: збірки "Ніби поезієзнавчі шкіци", "Літературний джаз", "Трохи поезієзнавства".

Аналіз психологічних процесів переосмислення та вираження дійсності у романі Донни Тартт "Щиголь". Механізми експлікації та вербалізації емоцій головного героя твору. Концептуалізація абстрактних концептів шляхом метафоричного перенесення їх значення.

Ознайомлення з методами і прийомами концепції неоміфологізації, які підкреслюють сучасну направленість романів Йона Колфера про Артеміса Фаула. Розгляд та характеристика особливостей розробки автором ідей культури і виховання, глобалізації і екології.

Аналіз сучасних слов’янських фентезійних текстів, поетики фантастичного часопростору. Неоміфологізм як пріоритетний художній напрям вітчизняних неомодерністів. Пошук праобразів головних героїв твору Д. Корній "Крила кольору хмар" в українській міфології.

Дослідження особливостей мови та стилю текстів В. Стефаника та виявлення на основі цього своєрідності авторської ідейно-естетичної свідомості. Осмислення теоретичних аспектів родово-жанрового синтезу,взаємодії епічного, драматичного та ліричного рівнів.

Виявлення готичних елементів на рівні лексики та сюжету в англомовному фентезі на матеріалі творів Толкіна. Містичні або інші нез’ясовні якості чи події, вербалізовані лексемою mystery. Таємниці, вербалізовані лексемами secret, puzzle, secrecy та riddle.

Елементи готичного роману у творах Дж.Р.Р. Толкіна. Визначення лексичних констант мови готики та наративних критеріїв, за якими твори тлумачаться як готичні. Риси, які відрізняють готичний роман від творів інших літературних жанрів. Містичний хронотоп.

Альтернативна історія у сучасному літературному процесі. Особливості моделювання альтернативного розвитку історії, специфіку авторської візії існування двох українських держав на прикладі роздвоєного Дніпропетровська в романі М. Беспалова "Східний вал".

Онімізація апелятивів - утворення онімів лексико-семантичним способом від загальних назв, що є прикметною ознакою багатьох українських літературних творів. Особливості вживання антропонімів за національною ознакою у романі Мирослава Дочинця "Горянин".

Характеристика та визначення наративної макроструктури прозового тексту, розгляд її специфіки через призму теорії фікційних світів. Особливості повісті Г. Пагутяк "Захід сонця в Урожі", аналіз психічних й фізичних дій героя та його світу фантазій.

Розгляд теоретичних аспектів жанру літературної біографії і біографічного роману в контексті основних тенденцій розвитку сучасного літературознавства. З’ясування формування літературних поглядів П. Акройда та його індивідуального художнього мислення.

Дослідження функціонального призначення подвійної наративної перспективи, співвідношення розповідних планів від першої і від третьої особи. Важливість наративної організації тексту для вираження авторської ідеї про трагічну двоїстість людського буття.

Жанрова своєрідність романістики В. Даниленка. Лірична, комічна й містична стихії становлення таланту письменника. Специфіка нарації у творі "Сповідь джури Самойловича". Ретроспективність оповідуваної покаянної історії, сповідальна домінанта наративу.

Аналіз специфіки стильової манери наукових праць Г.А. Нудьги (мовний аспект). Виокремлення стильових домінантів наукового дискурсу вченого. Дослідження повсякчасної апеляції до читача як однієї з виразних стильових манер наукового дискурсу вченого.