Проблема поетики титулу літературного твору як особливого композиційного елементу. Дослідження зміни опції сприймання твору та розуміння головної ідеї. Аналіз та оцінка отриманих результатів як бази для подальших досліджень у даному напрямі вивчення.

Характеристика компонентів заголовкового комплексу. Класифікаційні параметри заголовка, підзаголовка, присвяти та епіграфа. Місце заголовка та роль компонентів заголовкового комплексу в архітектонічній і композиційній побудові поетичних збірок І. Франка.

Рецептивно-комунікативна, функціонально-естетична, наратологічна, часово-просторова, семіотична та психокреативна характеристика компонентів заголовкового комплексу в ліриці Івана Франка. Їхні взаємозв’язки із системою художніх образів і мотивів.

Визначення ролі заголовку у сприйманні тексту. Творення тексту і встановлення контакту з читачем як основні функції заголовку. Використання образних заголовків з ускладненою семантикою. Аналіз поетики заголовку у романі Б. Вербера "Імперія янголів".

Опис художніх творів, написаних на початку ХХІ ст. українськими письменниками, які в заголовковий комплекс винесли маркер "записки". Відтворення особливостей розмовного мовлення персонажів, наявність хронології, якщо йдеться про суспільно значущі події.

Сутність "піктопоезії" як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les mains libres". Жанровий репертуар сюрреалістів, його пошуковий характер та свобода від обмежень, роль у літературознавстві.

Дослідження піктопоезії як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les Mains libres". Використання поетики, що поєднує експресіонізм та сюрреалізм, для відображення духовного та творчого світу.

Літературознавче дослідження проблеми поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Розуміння різних типів композиційного оформлення складових "внутрішнього" змісту у сюжеті літературно-художніх творів української та російської літератури ХІХ ст.

Творчість американського письменника Деніела Кіза. Історія створення роману "Квіти для Елджернона". Проблема приреченості цього світу. Символіка і образний ряд твору. Дослідження самоідентифікації в романі. Символічний ряд і центральні образи роботи.

Аналіз світоглядних, естетичних, етичних і художніх парадигм в англійській трагедії XVII століття. Визначення особливостей маньєристичної, ранньобарокової і ранньокласицистичної художньо-естетичних систем у трагедіях молодших сучасників Шекспіра.

Аналіз особливостей літературного і культурного процесів в Англії кінця ХIХ – початку ХХ ст. з урахуванням сучасних літературознавчих концепцій. Визначення ролі антропоніма у творчості Т. Гарді як смислового коду, який розкриває естетичну позицію автора.

Образи рослин у поетичних текстах В. Коломійця. Додаткова семантизація традиційних для української культури образів. Особливості функціонування оказіональних флоронімів у поезіях В. Коломійця. Характер уживання неолексем на позначення явищ природи.

Загальна характеристика ключових проблем дитячої регресії. Аналіз поетики ініціації у сучасній літературній казці Роальда Дала "Джеймс і гігантський персик". Знайомство з головними особливостями реконструкції міфів у літературних казках Роальда Дала.

Вивчення творів українського фольклору та новорічно-різдвяних обрядових комплексів. Аналіз структури комунікаційних моделей соціальної поведінки мешканців села. Ритуальне відтворення космогонічного акту та вербальна його передача у свідомість народу.

Лист письменника як найпевніший документ його щоденного і творчого життя, джерело універсальних знань про соціальне оточення. Загальна характеристика головних праць Є. Нахліка. Знайомство з особливостями поетики інтимного листування XIX-XX століття.

Визначення поетикальних особливостей конструювання образу Іншого в прозі Альбера Камю. Часопросторові координати та тілесний аспект конструювання образу Іншого в прозі французького митця "Щаслива смерть", "Чума", "Перша людина", "Сторонній", "Падіння".

Комплексне вивчення особливостей поетики роману В. Брюсова "Вогненний ангел". Аналізуються новаторські погляди на історію письменника-символіста, який зруйнував традиційні межі історичного роману, модернізувавши його формально-змістовні елементи.

Поетика драми "Бондарівна". Франкова концепція "різнорідності характерів" у творчості драматурга І. Карпенка-Карого (у комедіях-жартах). Мелодрама "Гандзя": образотворчі можливості сюжетики. Романтична драма "Мазепа". Історичне тло і художній вимисел.

Риси художнього відтворення портретно-психологічних характеристик персонажів у їх взаємозв’язках із часопросторовою структурою текстів. Особливості історіософської концепції прозаїка. Новаторство Р. Іваничука в підходах до зображення історичних подій.

Дослідження поетикальних домінант історичної прози Р. Іваничука в контексті часопросторових вимірів як складових художньої специфіки творчого доробку письменника. З’ясування новаторства Р. Іваничука в підходах до зображення історичних подій і постатей.

Ідейно-тематична й жанрово-стильова своєрідність прози Юліана Опільського, її структурні особливості, типологічні персонажні групи та викладові позиції. Опис авторської концепції історико-художнього твору та зв'язок з суспільно-історичними обставинами.

Аналіз жанрової специфіки твору Б. Лепкого "Мазепа", що є художнім синтезом історичних та літературних парадигм. Визначення структури часопростору з її ієрархічними та незалежними компонентами і виявлення секретів творення "образу світу" даного твору.

Аналіз тексту у контексті постколоніальної теорії. Роль жанротворчого чинника і вальтер-скоттівської традиції в постанні самобутнього історичного письма на національному ґрунті. Досліджено конструктивну роль етностереотипів в інтеріоризації історії.

Інтерпретації та використання фольклору в літературі. Процес фольклоризму та його дослідження на матеріалі драматургії Ю. Яновського. Опис фактів звернення письменника до народнопоетичних традицій. Ситуації, мотиви, образи, що є у творах драматурга.

Особливості інтерпретації, використання фольклору в літературі. Аналіз фольклоризму на матеріалі драматургії Ю. Яновського. Факти звернення письменника до народнопоетичних традицій. Фольклорні ситуації, мотиви, образи, що функціонують у творах драматурга.

Способи репрезентації змін у світосприйнятті романних персонажів, детермінованих їхнім існуванням у просторі візуальної культури. Опис модифікації окремих елементів поетики у сучасному іспанському романі, спричинені впливом кінематографічних технік.

Художньо-поетична роль у структурі авторського ідіостилю пейзажних образів, замальовок та вставок. Лінгвальне відображення реалій пейзажу в поетичній мові О. Довгого. Використання лексем-кольоропозначень для передачі внутрішнього стану ліричного героя.

Дослідження семантичних особливостей колористики творів Максима Рильського. Визначення значення і функції колористичних образів у формуванні індивідуального стилю поета. Епітет у Максима Рильського, як поетично-концептуальний центр всього висловлювання.

Розкриття поетики кольору в романі "Чорна дошка" Н. Доляк. Колір як важливий засіб моделювання голодомору 1932-1933 років на Україні (особливо на Вінниччині). Обмеження кольорової гами. Основні портретні характеристики персонажів у "Чорній дошці".

Сутність головних образотворчих функцій метафорики у віршах Л. Талалая. Особливості структурно-композиційних та змістових особливостей віршів-метафор. Зміст окремих прийомів внутрішньої гармонізації змісту у творах. Ролі інтертекстуальних елементів.