Паратекстуальная особенность повести О.М. Сомова "Сказки о кладах", отношение текста к своему заглавию. Авторские комментарии обозначены как "целеопределительное" примечание-обращение, примечание доказательно-разоблачающее и примечание-высмеивание.

Идеология и поэтика повести особого состава "Взятие Псковское" в контексте древнерусских произведений, посвященных присоединению Новгорода и Пскова к Московскому государству. Анализ неоднородности произведения, композиции, образной структуры, стиля.

Путешествие как жанр художественной литературы. Рассмотрение представлений об Армении на материалах произведений О. Мандельштама и А. Битова. Общие черты и различия в творчестве писателей. Место повести "Уроки Армении" в прозе второй половины ХХ века.

З’ясування ідейно-естетичних, жанрових особливостей поетики повістей Б. Харчука, написаних у 70–80-х рр., у зв’язку з розвитком української прози другої половини ХХ ст. Характеристика витоків та еволюції літературно-естетичних поглядів Бориса Харчука.

Рецепція прозової творчості Є. Гуцала в літературно-критичному дискурсі. Змістово-тематичні домінанти повістевої прози письменника. Морально-етична проблематика, її художня реалізація. Жанрова природа повістей, їх міжжанрові та стильові модифікації.

Шляхи виходу І. Чендея за межі традицій демократичної літератури. Динаміка художнього світу прозаїка на матеріалі його романів. Особливості ліричної прози та місце художнього ідеалу І. Чендея. Роль сатири та її амбівалентність на різних етапах творчості.

Дослідження творчості І. Нечуя-Левицького з позицій архетипної критики та психоаналізу. Вивчення життя та долі українського народу як трагічних. Вивчення специфіки художнього втілення та динаміка творчих архетипів, особливості їх функціонування.

Взаємозв’язок між категоріями "автор"-"герой"-"читач" у творах Л. Толстого ("Крейцерова соната", "Диявол"). Співвідношення художніх структур творів — їх протилежність і взаємодоповнення. Потенціал драматичної форми, закладеної в "Крейцеровій сонаті".

Художні образи, прийоми і засоби, жанрова специфіка повісті Ю. Смолича. Використання саспенс-гачків для виклику інтересу читача. Художні прийоми, що були новаторськими для української літератури 20-30 рр. ХХ століття: мотив "допомоги в останній момент".

У статті в компаративному аспекті з’ясовано стильову природу й функціональну вагу авторських зображально-виражальних засобів. Проаналізовано відмінності в художньому опрацюванні спорідненої тематики на рівні форм і функцій пластичної зображальності.

Аналіз польськомовного тексту повісті Івана Франка "Для домашнього огнища" з погляду суперечливих оцінок поляків - сучасників письменника. Розгляд відгуків на твір з 1892 до 1897 року. Простеження ключових тенденцій тогочасної читацької рецепції твору.

Визначення особливостей художнього стилю М. Вінграновського, втілених у прозових творах, які співвідносні із прикметними рисами химерної прози. Ракурси об'єктивного відтворення дійсності з позицій художньої перспективи і суб'єктивного світовідчуття.

У науковій статті досліджено літературну версію української історичної пам’яті у творі Святомира-Михайла Фостуна "Звідуни степових когорт". Проаналізовано історичну основу повісті – участь українського козацтва в Тридцятилітній війні (1618-1648 рр.).

Зіставлення повісті з прозовими творами В. Наріжного й О. Сомова про Семена Гаркушу. Домінантна риса образу Шевченкового Кирила, його схильність до болісних рефлексій, що він очолює напади збройного загону. Композиційна цілісність усіх трьох творів.

Проблема суттєвого жанрового визначення повісті й її сюжетно-композиційних можливостей. Існуючі визначення повісті, що виникли на підставі поверхових ознак. Жанрові принципи, перевірені аналізом літературно-художніх творів українських письменників.

Розгляд повісті-казки В. Близнеця "Земля світлячків", яка окрім яскраво вираженого казкового сюжету, має алегоричний характер. Ознайомлення зі стрижневим композиційним образом - образом світлячків як носіїв живого вогню, що постає як символ перемоги.

Дослідження історії видання поетичної спадщини Тараса Шевченка. Особливості видання Повного ілюстрованого "Кобзаря" у редакції В. Сімовича, спроба наблизити поетичний доробок поета до народу. Коментарі В. Сімовича, критичні зауваження шевченкознавців.

Знайомство з епістолярною спадщиною О. Кобилянської у період з 1918 по 1932 роки. Аналіз умов життя місцевих українців міжвоєнного періоду. Розкриття рефлексії повсякденних подій у листуванні. Матеріальний аспект життя як відображення проблем повсякдення.

Поиск эстетического и поэтического в творчестве И. Бунина. Анализ феноменологического принципа освоения действительного мира. Создание произведения "Новый год" в начале ХХ столетия. Изучение восторга первой любви героиней рассказа "Заря всю ночь".

Розгляд сюжетної моделі ініціації, репрезентованої трилогією Л. Дашвар "Биті є". Шляхи художнього втілення проблеми "війни генерацій". Дослідження характеру переосмислення в індивідуально-авторській моделі світу архетипів матері, батька, близнюків.

Сюжетна модель ініціації, репрезентована трилогією Л. Дашвар "Биті є". Шляхи художнього втілення проблеми "війни генерацій". Переосмислення в авторській моделі світу архетипів матері, батька, близнюків. Принципи організації художнього часу і простору.

Проведення аналізу повсякденного життя міських жителів Англії розвинутого Середньовіччя на основі аналізу пам'яток середньоанглійської літератури того часу. Характеристика фабліо "Країна Кокань", "Про Лиса та Вовка", "Пані Сіріц" як історичних джерел.

Аналіз життя та творчості І. Нечуя-Левицького. Повсякдення письменника після виходу у відставку і під час проживання в Києві. Спогади представників української інтелігенції про побут, звички, громадсько-політичну і культурну діяльність Івана Семеновича.

Проблема творення повсякденності ХХ ст. у художньому просторі романів С. Оксеника "Вбивство п'яної піонерки" та І. Доускової "Гордий Будьщо". Проекція повсякденності крізь призму дитячого світобачення. Характери персонажів, атмосфера тихої повсякденності.

Обоє авторів здійснили дуже вдалу спробу проекції повсякденності крізь призму дитячого світобачення, адже в Ірени Доускової розповідь ведеться від дівчинки, а в Сергія Оксеника є два оповідачі, один з яких - хлопчик-підліток, а другий - дорослий.

Особливості змалювання повсякдення, що інтерпретується крізь призму християнської доктрини у віршах К. Зиновіїва "Вірші. Приповісті посполиті". Змалювання ґендерних аспектів зображення жінок у творах письменника. Розкриття теми пияцтва і тверезості.

Художественно-стилистические функции повторов. Изучение их роли в процессе построения современного художественного текста, предназначения и функционирования в качестве одного из основных конструктивно-смысловых элементов организации связного текста.

Анализ главного тропа плетения словес - художественных повторов с точки зрения их литературных источников, которые усматриваются в гимнографических текстах. Рассмотрение приемов аллюзии и реминисценции как одного из ведущих в поэтике средневековых житий.

Дослідження особливостей функціонування лексичних або синтаксичних стилістичних повторів у збірці поезій Вільяма Блейка "Пісні невинності та пісні досвіду", визначення їх типи, функціональні та комунікативно-прагматичні особливості застосування.

Аналіз повтора як стилістичної фігури, що увиразнює поетичне мовлення Олега Ольжича. Характеристика багаторівневих лексичних, фонетичних і синтаксичних повторів, які є семантико-стилістичною домінантою у творах поета і виконують композиційну функцію.