Висвітлення художньої своєрідності народної прози Поділля. Аналіз історичних легенд, переказів, казок, бувальщин та повір’їв з точки зору регіональної специфіки. Систематизація зібраного прозового матеріалу в період становлення української фольклористики.

Дослідження суттєвих та індивідуально забарвлених образів-регуляторів художніх та епістолярних текстів Лесі Українки - сад та квіти. Визначення основних контекстів їх експлікації в її письмовій спадщині. Аналіз семантичного простору цих мікрополів.

Висвітлення особливостей редагування перекладів публіцистичних матеріалів, що формують змістове наповнення періодичного видання, яке випускається двома близькоспорідненими мовами. Характеристика ситуації білінгвізму як джерела перекладацьких помилок.

Николай Алексеевич Некрасов как русский поэт, прозаик, редактор, классик литературы, автор стихотворений, которые воспевали крестьянский быт и описывали городскую жизнь. Смысловые и аксиологические ракурсы поэмы Некрасова "Кому на Руси жить хорошо".

Функційно-семантичні й структурні особливості редуплікативних номенів у поетичному мовленні. Для дослідження редуплікативних слів послугували поетичні твори першого періоду (1837-1843) та другого періоду життя і творчості (1843-1847) Т. Шевченка.

Творчість Шермана А. та її зв'язок із соціальними практиками резервації, в рамках яких проявляється колективна та індивідуальна сутність сучасних корінних жителів Північноамериканського континенту. Сприйняття резервації і світосприйняття її жителів.

Аналіз авторських варіантів ліричного суб’єкта в міфопоетичному просторі. Встановлення типів двійників у поезії "київського періоду" Т. Федюка. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання.

Досліджується сучасна літературна реінтерпретація сакральних мотивів, що стають в опозицію до традиційних сюжетів Біблії. Важливим аспектом дослідження стало виявлення інтертекстуальних зв’язків в системі порушеної проблематики та літературного дискурсу.

Художнє осмислення постаті Т. Шевченка в історико-біографічній прозі. Авторська майстерність у представленні відомих біографічних фактів із життя художника. Хронотоп у кіноромані "Художник". Застосування кінематографічних методів при написанні твору.

Характеристика формальних та змістових складників поетичних творів М. Старицького. Висвітлення внутрішнього конфлікту персонажів і українського менталітету у п'єсах для професійного театру. Специфіка сценічної організації художніх драматичних текстів.

Специфіка змін рецептивного поля літератури, зумовлених такими суспільними потрясіннями нашого часу, як пандемія та війна. Відмінні рецептивні фокуси і тематичні домінанти в рецепції читачів "Декамерону" із врахуванням наративної структури тексту.

Формирование общерегиональных особенностей, свойственных всей литературе Севера, и приобщение коми интеллигенции к литературному труду. Описание территории, ее географических и климатических особенностей, создание образов места и местности писателем.

Дослідження та характеристика взаємозв’язку міфу і реклами. Аналіз проявів міфомислення в рекламному дискурсі. Ознайомлення з розробками фундаментальних філософсько-культурологічних поглядів на рекламу. Визначення змісту і сутності соціального міфу.

Дослідження здійснено на основі оповідання В. Петрова "Емальована миска". Простежено хронотопну модель, яка для творів В. Петрова є архетипною: буття людини в часи ідеологічних змін. Проаналізовано систему зображально-виражальних засобів і прийомів.

Характеристика смыслового пространства художественного дискурса, когнитивный анализ взаимодействия вербального и визуального его пластов. Исследование особенностей восприятия художественного текста реципиентом на примере произведения В.В. Набокова.

Особенности реконструкции сказочных мотивов и образов, определяющих своеобразие сказочных новелл сборника А.С. Байетт "Джинн в бутылке из стекла "соловьиный глаз". Выделена бинарная структура в основе модификации прототипических сказочных признаков.

Аналіз української драматургії діаспори на рівні "конфлікт-жанр", причини розмаїття її жанрових форм. Взаємозв'язок системи жанрів і конфліктів, практики їх втілення драматургами діаспори, що дозволяє відтворити реальну картину літературного процесу.

Обґрунтування думки, що М. Еджворт і Г. Квітка-Основ'яненко стали фундаторами жанрового різновиду сімейного роману-хроніки в англійській та українській літературах. Опис трансформації дворянських родин у романах "Castle Rackrent" і "Пан Халявский".

Анализ повести В.Ф. Одоевского "Необойденный дом" (1840) с точки зрения отражения в ней "религиозного чувства", свойственного писателю на протяжении жизни. Объединение разных пластов русской христианской культуры и утверждении "радостного христианства".

В данной статье раскрываются особенности преломления исповеди как жанра религиозного дискурса в ряде общелитературных жанров - автобиографии, дневниках, мемуарах. Охарактеризованы особенности реализации исповедальной интенции в художественных текстах.

Содержание герменевтического и феноменологического направлений в современной психологии религии. Использование элементов психологии искусства Л. Выготского и идей "психологической прозы" Л. Гинзбург для анализа "Признания прекрасной души" И.-В. Гете.

Основные черты условной религиозной символики Есенина, процесс соединения пейзажных картин, сельского мира и религиозных образов. Характеристика главной идеи маленькой поэмы "Сорокоуст". Образ "мужицкого рая" в поэме "Инония" и ее скрытый смысл.

Изучение путей наследования И.А. Буниным готической традиции. Выявление форм взаимодействия в прозе писателя религиозно-православных мотивов с традиционной народной культурой. Анализ в рассказах художника готических мотивов и способов их трансформации.

Рассмотрение образов птиц; анализ их символического значения на материале стихотворений Гессе и Бунина до Первой мировой войны. Проявление религиозного синкретизма в образах птиц, которые исполняют роли душ и представителей природы, хвалящих Творца.

Эпохальность ангельского образа в выстроенной Леоновым художественной вселенной. Использование прототипов библейских текстов для трактовки главного героя романа "Пирамида". Проблемы его ассимиляции в человеческой среде, философский подтекст произведения.

Анализ сатирической баллады в контексте русской культуры и религиозно-философского мотивного комплекса поэтики А.К. Толстого. Многоуровневая коннотация мотива вертоград: буквально – сад, аллегорически – книга, государство, церковь, тропологически – душа.

В статье рассматривается отношение русского поэта-символиста Вячеслава Иванова к Ф.М. Достоевскому и интерпретация его творчества. Прослеживается развитие и преемственность основных положений Иванова о Достоевском как религиозно-философском учителе.

Евхаристическая природа мистического опыта одного из главных героев этого произведения – Алёши Карамазова, чьё духовное преображение соотносится с первым чудом, совершённым Христом. Связь литературного текста с цитатами, образами и символикой Евангелия.

Анализ событий христианского дискурса, религиозных символов, отражённых в поэтических текстах. Многослойность и взаимосвязанность образов в творчестве Пастернака. Присутствие Бога в жизни человека, единство земного и небесного бытия, связь жизни и смерти.

Проблема взаимодействия науки и религии в англоязычной научной фантастике. Использование когнитивной антропологии в качестве теоретико-методологической основы исследования религиозных репрезентаций в англоязычных научно-фантастических произведениях.