Аналіз "Хроніки" Станіслава Оріховського в національному літературознавстві як етапне українське ренесансно-класицистичне явище в нашому письменстві XVI ст. та їх вплив на суспільно-літературний розвиток України і Польщі. Правда як захист дієписьма.

Досліджуються поетикальні особливості жанру антиутопії щоденник, на матеріалі повісті Ю. Винничука "Ласкаво просимо в Щуроград" та роману Адольфо Бйой Касареса "Щоденник війни зі свиньми". У творах показано механізми підтримки тоталітарної держави.

Огляд критичних і літературознавчих праць В. Голобородька. Дослідження сюжетно-композиційної структури творів і особливостей їхньої суб’єктної організації. Роль фольклорних кодів і концептуальних образів-символів у творчості українського письменника.

Аналіз перекладу українських міфологічних реалій на англійську мову, розгляд особливостей драми-феєрії Лесі Українки "Лісова Пісня", органічне переплетення двох життів і двох світів. Відтворення змісту твору, використання можливостей англійської мови.

Проблеми функціонування "літературних архетипів" у європейському загальнокультурному контексті. Творчість Вільяма Ґолдінґа у сучасному літературознавстві. Аксіологія переосмислення традиційних легендарно-міфологічних структур у працях письменника.

Дослідження та аналіз поетичної спадщини буковинця щодо функціонування в ньому тропів, стилістичних фігур, елементів фоніки та віршування. Оцінка головних факторів та сторонніх впливів, що змінили поетичний почерк митця впродовж життя Ю. Федьковича.

Інтерпретація змісту поняття "гендерна ідентичність" як усвідомлення індивідом біологічної статі власної самості у певних соціокультурних умовах. Визначення головних моделей сучасної гендерної ідентичності в постмодерністському художньому дискурсі.

Феномен гіперроману як місця дотику художньої літератури, новітніх комп’ютерних технологій і критичної теорії в інтелектуальному контексті останніх десятиліть. Гіпертекстуальна субкультура в культурі постмодерну. Літературні джерела, традиції гіперроману.

Вираз пейзажів об’єктивно фіксованих (схематичних, описових, "зображально-живописних") та суб’єктивно пережитих у прозі Франка. Вербальний малюнок природи, побудований за правилами лінійної перспективи. Ідилічна візія гір із їх природною мальовничістю.

Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ століття, пейзаж у художній прозі І. Франка. Живописний та психологічний пейзажі у творчості І. Франка, вербальний малюнок природи, описово-зображально-інформативне поле Франкової пейзажистки.

Дослідження ігрового начала у французькій літературній казці доби рококо. Вивчення передумов для розквіту ігрових якостей в даному жанрі у загальній культурній парадигмі того часу, провідних тенденціях літературного процесу, закономірностей поетики.

Творчість Григорія Аврамовича Чупринки – одного з самобутніх представників українського символізму. Образна система, строфіка, фоніка у віршах письменника. Предметно-чуттєві, абстракційні мотиви в поезії. Композиційні типи у репертуарі пресимволістів.

Грицько Чупринка і український неоромантизм та символізм. Образна система письменника у контексті творчості українських пресимволістів. Традиції демократичної української поезії кінця ХІХ–початку ХХ ст. Мовно-художні засоби у творах Г. Чупринки.

Дослідження особливостей поетики роману відомого чеського письменника сучасності Павла Когоута "Катиня". Розгляд функцій та специфіки гротескних форм у постмодерністському творі. Виділення основних прийомів гротескного зображення фіктивного світу.

Сутність і головні форми втілення двійництва у творах В. Набокова, основні функції двійників у художній системі даного письменника. Закономірності використання в творах, що вивчається, а також оцінка значення в формуванні картини світу В. Набокова.

Дослідження поетики деструкції як комплексу руйнівно-танатологічних образів і мотивів у п’єсі Б. Віана "Загальна шкуродерня" й оповіданні "Мурахи" з урахуванням родо-жанрової специфіки творів. Принцип деструкції як елемент ігрового модусу творів Б. Віана.

Осмислення у вісниківському контексті ідейно-естетичних поглядів М. Чирського на театр і дослідження поетики його драматичної мініатюри. Художні засоби, що демонструють увагу до експресіоністської техніки письма, аксіологічна спрямованість твору.

Аналіз семантики просторових образів, соціально-міфологічних мотивів у творах М. Куліша. Соціальний міф як основа фабули та поетики кожної з п'єс драматурга. Хронологічно впорядкована концепція радянського світу, що становить собою сукупність цих міфів.

Особливості рецепції аналізованих п'єс М. Куліша в критиці та літературознавстві. Історія питання соціальної й політичної міфології. Семантика просторових образів та характеристика специфіки художнього простору драматургічних творів письменника.

Криза картезіанського світогляду в європейському мистецтві. Осмислення феномену сповіді в західно-європейській культурі. Аналіз функції поетики другорядного у французькому романі. Реалізація концепту щирості та примирення будь-яких внутрішніх конфліктів.

Епістемологічне значення другорядного в мистецтві ХХ століття. Наративні стратегії моделювання католицькими письменниками сповідального профілю літератури цього періоду. Головні маркери оновлення поетики сповіді в художньому вимірі ХХ століття.

Переосмислення та занепад постмодерністської категорії "симулякр" в романі М. Кундери "Торжество мізерності". Образний ряд роману. Новий підхід до зображення людини. Другорядні елементи художньої структури роману. Наративна специфіка і мінімізація форми.

Аналіз роману М. Кундери "Торжество мізерності" з оглядкою на зміни в поетиці сучасного роману. Переосмислення постмодерністської категорії "симулякр", яка мало залежала від реальності. Анекдоти про Сталіна і його оточення як основа роману письменника.

Поетика експресіонізму в ліричній збірці П. Коробчука "Хвоя". Осмислено трагічну тему війни на сході України, якій письменник протиставляє віталізм любові та мудрості. Наскрізні образи смерті, крові, пульсу, серцебиття, мотиви болю, страждання, пам’яті.

Аналіз засобів утілення категорії емотивності в історичному романі І. Білика "Похорон богів". З’ясування їхньої ролі у реалізації авторського задуму створити художній образ переходу від Доби язичництва до християнства. Реалізація текстової емотивності.

Дослідження двох типів новели у творчості Федора Потушняка на прикладі аналізу творів "Вона" та "Злодій". Розмежування новели акції та настрою у творчості Потушняка, що дає уявлення про багатогранність письменницького таланту та особливості його розвитку.

Аналіз поетики назв спогадів, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях, авторів – М. Руденка, І. Дзюби, І. Жиленко, С. Кириченко. Характеристика специфічної структури заголовків, що відповідає закодованому в них художньо-філософському змісту.

Дослідження мемуарної прози шістдесятництва. Детальний аналіз поетики назв спогадів, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях. Вивчення ареалу людського документа. Розкриття семантичних зв’язків між назвами, що породжують нові смисли.

Представлено людський документ як невід'ємна складова літературного процесу, що сприймається "як єдиний духовний організм". Проаналізовано поетику назв спогадів Руденка, Дзюби, Жиленко, Кириченко, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях.

Досліджено основні риси поетики заголовків прози Макса Кідрука. Проаналізовано зв'язок назв книжок із авторськими світосприйняттям і його індивідуальним стилем, зі змістом творів і образотворенням. Заголовки розглянуто як особливий намір автора.