Построение молекулярно-генетического профиля зависимости от психоактивных веществ по полиморфным локусам генов. Выявление генопрофилей алкоголизма и героиновой наркомании. Верификация роли генетических факторов в формировании "семейных" форм заболевания.

Построение и сравнительный анализ молекулярно-генетического профиля (генопрофиля) дофаминовой нейромедиаторной системы у больных алкоголизмом и героиновой наркоманией. Верификация построения профиля; оценка диагностической эффективности его элементов.

Сопоставление клинического течения болезнью Паркинсона в зависимости от пола пациентов, возраста начала заболевания и наличия у них семейного анамнеза. Выявление у больных мутаций в гене лейцинбогатой киназы 2. Методы идентификации выявленных мутаций.

Изучение полиморфизма генов рецептора дофамина D2, D3, D4, катехол-О-метилтрансферазы, рецептора серотонина типа 2А и нейротрофического фактора головного мозга у мужчин с эндогенными психозами юношеского возраста и оценка их клинических симптомов.

Оценка состояния биоценоза влагалища на основании клинической картины у небеременных женщин репродуктивного возраста и беременных женщин перед родами. Изучение процесса отбора наиболее информативных генов для оценки состояния слизистой влагалища.

Сравнение профиля экспрессии генов иммунного ответа в клетках слизистой влагалища в группах здоровых беременных и небеременных женщин. Роль изменений локального иммунитета полового органа в развитии осложнений родового акта и послеродового периода.

Вивчення видового складу ізолятів мікобактерій з різних регіонів України, їх тинкторіальних і культурально-морфологічних властивостей, філогенетичних взаємозв'язків. Розробка системи молекулярно-генетичного виявлення і видової диференціації мікобактерій.

Гострий інфаркт міокарду як одна з клінічних форм ішемічної хвороби серця. Дослідження впливу інгібіторів 5-ліпоксигенази та епоксигенази 2J2 на співвідношення живих та загиблих різними шляхами кардіоміоцитів у культурі при аноксії-реоксигенації.

Суть представлення ексцентричної гіпертрофії лівого шлуночка серед шахтарів з хворобами системи кровообігу. Визначення частоти мінорних гомозигот за геном ангіотензиногену. Профілактика перебігу професійних захворювань на підставі визначення біомаркерів.

Розгляд клініко-генеалогічного дослідження у пацієнток з раком молочної залози для визначення поширеності сімейного та несімейного раку. Визначення та аналіз поширеності мутацій в генах ВRCA1/2 у пацієнток з раком молочної залози з Ірану і України.

Молекулярно-генетичні механізми функціонування двокомпонентних систем сигнальної трансдукції у сальмонел, які забезпечують виживання бактерій в умовах високої килотності та осмолярності. Адаптація до умов клітин-мішеней, пригнічення транскрипції оперону.

Вивчення перебігу фізіологічних процесів, що контролюються системою циркадіанного годинника і наслідків порушення роботи цих механізмів. Огляд чинників, що впливають на рівень мелатоніну. Розгляд визначальної ролі світла у забезпеченні біологічних ритмів.

Здійснення практичного визначення зв’язку генетичних даних із клінічними характеристиками В-клітинного хронічного лімфоцитарного лейкозу. Незалежні прогностичні чинники перебігу В-ХЛЛ, котрі необхідно досліджувати через їх вплив на перебіг захворювання.

Підвищення ефективності фармакотерапії туберкульозу (на прикладі Миколаївської обл.) на основі вивчення молекулярно-генетичних особливостей розвитку резистентності мікобактерій до лікарських препаратів. Практичні рекомендації з діагностики туберкульозу.

Вплив змін редокс-статусу внутрішньоклітинного середовища на регуляцію процесів проліферації, диференціації, старіння та апоптозу. Особливість адекватного функціонування систем антиоксидантного захисту. Характеристика ефектів ізоформ параоксонази.

Визначення молекулярно-генетичних маркерів пухлинних клонів з урахуванням клональних перебудов в генах імуноглобулінів і мікросателітної нестабільності як прогностичних факторів перебігу гострих лейкемій у дітей та розробка оптимальної схеми дослідження.

Хвороба Гоше І типу. Молекулярно-генетичні та біохімічні фактори розвитку захворювання. Гепатоспленомегалія, цитопенія та кісткові ураження. Оцінка ризику підвищення тяжкості перебігу хвороби Гоше І типу. Визначення активності патологічного процесу у паці

Оценка характера распространения эпидемически значимых штаммов Acinetobacter baumannii у пациентов с ожоговой травмой при помощи молекулярно-генетических методов (методом ПЦР). Определение преобладающего генотипа, анализ наличия госпитальных штаммов.

Характеристика дигидрокверцетина как природного флавоноида с широким спектром фармакологических свойств, в том числе противовоспалительных. Оценка возможности применения дигидрокверцетина как ингибитора циклооксигеназы-2 (ЦОГ-2) методом in siHсo.

Эффективность использования вспомогательных репродуктивных технологий совместно с активацией ооцитов в случаях отсутствия оплодотворения, образования бластоцист и при тяжелых нарушениях сперматогенеза. Интрацитоплазматическая инъекция сперматозоида.

Характеристика функций эндотелия с позиции многофункционального органа. Причины возникновения и развития эндотелиальной дисфункции, ее формы: вазомоторнуая, гемостатическая, адгезионная, ангиогенная. Анализ способов ранней диагностики заболевания.

Усиление программированной гибели мононуклеарных лейкоцитов крови в условиях окислительного стресса. Редокс-чувствительные элементы внутриклеточной сигнальной трансдукции. Изменение баланса белков-регуляторов апоптоза в мононуклеарных лейкоцитах.

Оценка влияния N-этилмалеимида и 1,4-дитиоэритритола на реализацию и регуляцию апоптоза опухолевых клеток линии Р19 при гипоксии in vitro. Анализ особенностей изменения редокс-гомеостаза опухолевой клетки и модуляция окислительной модификации белков.

Этиология и патогенез различных типов гипоксии. Патогенные факторы при экзогенном, респираторном, циркуляторном, кровяном, тканевом, перегрузочном, субстратном и смешанном типах гипоксии. Механизмы, приводящие к повреждению биологических мембран.

Исследование программированной гибели лимфоцитов при хронической инфекции, вызванной вирусами клещевого энцефалита, гепатита В и С. Определение характера нарушений реализации апоптоза лимфоцитарных клеток молекулярными особенностями возбудителя.

Общие закономерности индукции факторов транскрипции и пути медикаментозного управления трансактивностью при заболеваниях органов дыхания. Факторы транскрипции в цитоплазме клетки. Лекарственные средства, влияющие на активность провоспалительных генов.

Секреция соляной кислоты слизистой оболочкой желудка обеспечивается париетальными (обкладочными) клетками, находящимися в эпителиальном слое желудочных желез фундального отдела. Роль протонного насоса в системе, обеспечивающей секрецию соляной кислоты.

Основные закономерности формирования множественной устойчивости к антибактериальным препаратам у буркхольдерий группы "pseudomallei". Идентификация и анализ ведущих молекулярных механизмов, ответственных за развитие лекарственной полирезистентности.

Роль пуриновых рецепторов тромбоцитов в тромбогенезе в норме. Роль генетического полиморфизма, сенситивности рецепторов и механизмов десенситизации в модуляции реактивности тромбоцитов. Антитромбоцитарная терапия у пациентов с коронарной патологией.

Анализ физико-химических механизмов транспорта веществ через клеточные мембраны: молекулярная основа происхождения мембранных потенциалов, их роль в проведении возбуждения; биофизические закономерности пассивного переноса ионов через мембранные структуры.